Перспективи розвитку соцСЦально-орСЦСФнтованоi економСЦки ШвецСЦi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
МРЖНРЖСТЕРСТВО ФРЖНАНСРЖВ УКРАРЗНИ
БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА ФРЖНАНСОВА АКАДЕМРЖЯ
Кафедра загальноекономСЦчних дисциплСЦн
РЖНДИВРЖДУАЛЬНО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛРЖДНЕ ЗАВДАННЯ
на тему:
Перспективи розвитку соцСЦально-орСЦСФнтованоi економСЦки ШвецСЦi
ЧернСЦвцСЦ
2009
ЗМРЖСТ
ВСТУП
1. СУЧАСНИЙ СТАН ШВЕЦЬКОРЗ ЕКОНОМРЖКИ
2. УКРАРЗНСЬКО-ШВЕДСЬКРЖ ВРЖДНОСИНИ
3. СУЧАСНРЖ ПРОБЛЕМИ ШВЕДСЬКОРЗ ЕКОНОМРЖКИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ВСТУП
ЗмСЦшана економСЦка це поСФднання СЦ взаСФмодСЦя основних форм власностСЦ: приватноi, державноi СЦ кооперативноi. Хоча цСЦ форми тСЦСФю чи СЦншою мСЦрою притаманнСЦ бСЦльшостСЦ економСЦк свСЦту, проте саме ШвецСЦi вдалося досягти високоi результативностСЦ iх поСФднання.
ШвецСЦя високорозвинута СЦндустрСЦальна краiна з добре розвинутим сСЦльським господарством. Шведська економСЦка вСЦдзначаСФться високим ступенем концентрацСЦi виробництва СЦ капСЦталу. Частка ШвецСЦi у свСЦтовому виробництвСЦ становить близько 1 %, а у свСЦтовСЦй торгСЦвлСЦ перевищуСФ 2 % (при кСЦлькостСЦ населення, що дорСЦвнюСФ близько 0,2 % населення земноi кулСЦ).
ПровСЦдна галузь багатогалузеве машинобудування (електротехнСЦчне, електронне, турбСЦно-, верстато-, судно-, автомобСЦлебудування). ШвецСЦя посСЦдаСФ третСФ мСЦсце у свСЦтСЦ за виробництвом целюлози, пяте за видобутком залСЦзноi руди. РозвинутСЦ хСЦмСЦчна, харчова, лСЦсопильна, текстильна, взуттСФва промисловСЦсть.
Приватний сектор вСЦдСЦграСФ провСЦдну роль у виробництвСЦ товарСЦв СЦ послуг. Тут можна виокремити великий капСЦтал, який домСЦнуСФ в галузях, що визначають виробничу та експортну спецСЦалСЦ зацСЦю, насамперед в обробнСЦй промисловостСЦ.
Близько 90 % продукцСЦi проводиться приватними компанСЦями, такими як Ericsson AB, Alfa Laval Group, IKEA, з них приблизно половину складаСФ машинобудування.
Кооперативи (виробничСЦ СЦ споживчСЦ) поширенСЦ в аграрному секторСЦ, в роздрСЦбнСЦй торгСЦвлСЦ, житловому будСЦвництвСЦ та деяких СЦнших сферах дСЦяльностСЦ.
ВиробничСЦ кооперативи (загальне число зайнятих близько 50 тис. осСЦб) домСЦнують у виробництвСЦ молока, мяса та СЦнших продуктСЦв, а також у целюлозно-паперовСЦй промисловостСЦ. Понад 60% продуктСЦв харчування (в т.ч. 99% молока, 80% мяса), якСЦ спожи ваються у краiнСЦ, виробляються на сучасних фермах, обСФднаних у кооперативи. Фермерським кооперативам належать також пСЦдприСФмства, на яких переробляСФться бСЦльша частина сСЦльськогосподарськоi продукцСЦi краiни.
СпоживчСЦ кооперативи (загальне число зайнятих 70 тис. осСЦб) посСЦдають значне мСЦсце в роздрСЦбнСЦй торгСЦвлСЦ, реалСЦзуючи 20% продажСЦв товарСЦв повсякденного попиту.
НайважливСЦша роль державного сектору акумуляцСЦя СЦ перерозподСЦл коштСЦв на соцСЦальнСЦ та економСЦчнСЦ цСЦлСЦ, вСЦдповСЦдно до концепцСЦi шведськоi моделСЦ.
Державна власнСЦсть СЦснуСФ у формСЦ акцСЦонерних компанСЦй або державних пСЦдприСФмств. ОстаннСЦ, хоч СЦ належать державСЦ, проте мають достатньо свободи та вСЦдповСЦдальностСЦ в питаннях фСЦнансСЦв (у т.ч. цСЦновоi полСЦтики) СЦ зайнятостСЦ, крСЦм того, вони повиннСЦ бути прибутковими. ДеякСЦ з державних пСЦдприСФмств призначенСЦ для виконання особливих функцСЦй СЦ в окремих випадках, за законом, СФ монополСЦями. Так, у двох державних монополСЦях у сферСЦ пошти СЦ звязку працюють понад 60% зайнятих у цСЦй сферСЦ загалом.
Звичайно, функцСЦонування змСЦшаноi економСЦки неможливе без розвинутих фСЦнансових ринкСЦв, що охоплюють довгостроковСЦ ринки капСЦталСЦв та облСЦгацСЦй, короткостроковий грошовий ринок, ринок цСЦнних паперСЦв, якСЦ забезпечують доступ до ресурсСЦв, а також iх примноження для всСЦх економСЦчних агентСЦв. ЦСЦ ринки у ШвецСЦi характеризуються високою надСЦйнСЦстю та довСЦрою з боку як пСЦдприСФмцСЦв, так СЦ громадян.
В краiнСЦ виробляСФться електроенергСЦя, деревна маса, папСЦр СЦ картон, чавун, сталь, прокат чорних металСЦв, цемент, синтетичнСЦ смоли СЦ пластмаси, автомобСЦлСЦ легковСЦ, вантажнСЦ та автобуси.
Високо розвинуте, механСЦзоване сСЦльське господарство з надлишком забезпечуСФ потребу краiни в основних видах сСЦльськогосподарськоi продукцСЦi. Переважають фермерськСЦ господарства. Головна галузь мясо-молочне тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Вирощують пшеницю, жито, ячмСЦнь, овес, картоплю, цукровСЦ буряки. Близько половини виготовлюваноi продукцСЦi СЦ значна частина продукцСЦi сСЦльського господарства експортуСФться.
1. СУЧАСНИЙ СТАН ШВЕЦЬКОРЗ ЕКОНОМРЖКИ
Багато в чому скандинавська модель економСЦчного розвитку базуСФться на осмисленнСЦ швецькоi моделСЦ, яка була сформована наприкСЦнцСЦ 60-х рокСЦв ХХ ст. й СЦмплементована у сусСЦднСЦ з цСЦСФю краiною держави, якСЦ хоча СЦ зберегли певнСЦ соцСЦально-економСЦчнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ, проте чСЦтко дотримувалися основних методологСЦчних постулатСЦв, швецького соцСЦалСЦстичного пСЦдходу найважливСЦшими серед яких були:
- реалСЦзацСЦi полСЦтики повноi зайнятостСЦ;
- вирСЦвнювання доходСЦв населення за рахунок новоi податковоi моделСЦ;
- висока питома вага державного сектору економСЦки, який на той перСЦод слугував фактором нацСЦональноi стабСЦльностСЦ;
- перерозподСЦл бюджетних коштСЦв на користь численних соцСЦальних програм;
- доступнСЦсть соцСЦальних гарантСЦй всСЦм верствам населення (освСЦта, охорона здоровя);
- посилений вплив профспСЦлок на всСЦ сфери суспСЦльно-економСЦчного життя краiни.
Упродовж 60-70-х рокСЦв ХХ ст. державнСЦ доходи в ШвецСЦi зростали ви