Перспективи розвитку соцСЦально-орСЦСФнтованоi економСЦки ШвецСЦi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
переджаючими етапами, що призводило до розгортання все нових й нових соцСЦальних програм. РСЦвень безробСЦття був найнижчим в усьому захСЦдному свСЦтСЦ СЦ дорСЦвнював у цей перСЦод близько 1%. За вартСЦстю промисловоi продукцСЦi на душу населення краiна посСЦдала перше мСЦсце в РДвропСЦ, а за темпами нарощування ВВП поступалася лише ЯпонСЦi.
Саме у цей перСЦод про швецький феномен економСЦчного розвитку заговорили в усьому свСЦтСЦ, називаючи його патрСЦотизмом благополуччя чи моральним СЦмперСЦалСЦзмом. Велике значення мало також перебування при владСЦ СоцСЦал-Демократичноi робочоi партСЦi, у всСЦх програмних цСЦлях якоi переважало гасло соцСЦальноi справедливостСЦ.
У перСЦод, що розглядаСФться в ШвецСЦi активно розвивався процес децентралСЦзацСЦi системи виробництва, який перш за все проявився у тому, що з одного боку держава не втручалася у виробничу дСЦяльнСЦсть фСЦрм, а з другого швидке зростання економСЦчних успСЦхСЦв приватного сектору СЦ вСЦдповСЦдних надходжень податкСЦв призводило до значноi концентрацСЦi бюджетних коштСЦв, якСЦ перерозподСЦлялись на користь населення.
Вступ ШвецСЦi до РДвропейського Союзу та спецСЦальнСЦ заходи Уряду краiни щодо зниження податкСЦв та соцСЦальних трансфертСЦв, застосування ряду монетаристських заходСЦв в кредитно-фСЦнансовСЦй полСЦтицСЦ держави призвСЦв до того, що вже на поч. ХХРЖ ст. системну кризу швецькоi економСЦки вдалося подолати. Станом на поч. 2000-го року щорСЦчний рСЦвень СЦнфляцСЦi в краiнСЦ становив вже 0,8%, у 2001-му 1,7%, у 2002 р. 2,9%, що вСЦдповСЦдало класичним рСЦвням СФвропейськоi монетарноi моделСЦ. Бюджет 2002-го фСЦнансового року був вже профСЦцитним. ЩорСЦчне зростання ВВП у 1998 роцСЦ становило 3,6%, у 1999 4,6%, у 2000-му 4,4% СЦ лише 0,8% у 2001 р., а рСЦвень безробСЦття станом на сСЦчень 2003 року виявився значно меншим нСЦж у РДвропейському СоюзСЦ лише 5,3%.
Швецька економСЦка тСЦсно повязана з СФвропейською, про що яскраво свСЦдчить зовнСЦшня торгСЦвля. Так, на краiни РДвропейського Союзу припадаСФ 53,6% експорту та 60,3% СЦмпорту (2000), що СФ меншим за 62-64-процентну частку СЦнших членСЦв, проте не виходить за традицСЦйнСЦ для РДС рамки у 50-70%%.
Разом з тим, навСЦть СЦ зараз краiна маСФ найвищу в свСЦтСЦ зарплату за годину працСЦ, витрати на освСЦту всСЦх рСЦвнСЦв становлять понад 7,65% ii ВНП, на охорону здоровя -7,6%, а видатки, що спрямованСЦ на соцСЦальну безпеку (пенсСЦi, страхування, допомогу жСЦнкам тощо) досягли у 1996 роцСЦ 34,8% ВНП найвищого в РДС рСЦвня.
НаведенСЦ вище цифри яскраво свСЦдчать, що ШвецСЦя, яка переборола структурну кризу 90-х рокСЦв ХХ ст. у цСЦлому зберегла однСЦ з найвищих у свСЦтСЦ соцСЦальнСЦ стандарти життя населення СЦ виступаСФ свСЦтовим лСЦдером щодо гармонСЦзацСЦi СЦнтересСЦв уряду, пСЦдприСФмцСЦв та населення, хоча останнСЦм часом в краiнСЦ маСФ мСЦсце перехСЦд вСЦд неокейнсСЦанських методСЦв регулювання економСЦки до неолСЦберальних [1].
Головний атрибут ШвецСЦi як держави загального добробуту - соцСЦальний захист, який протягом багатьох поколСЦнь розглядаСФться як найвище досягнення суспСЦльства.
ПремСФр-мСЦнСЦстр, лСЦдер соцСЦал-демократичноi партСЦi Йоран Перссон керуСФ краiною понад 10 рокСЦв.
Промисловий комплекс ШвецСЦi базуСФться на:
- високорозвиненому багатопрофСЦльному машинобудуваннСЦ
- високотехнологСЦчнСЦй гСЦрничо-видобувнСЦй промисловостСЦ
- хСЦмСЦчнСЦй
- легкСЦй
- харчовСЦй промисловостСЦ.
Основне мСЦсце у структурСЦ промислового виробництва займаСФ машинобудування.
Перше мСЦсце серед машинобудСЦвних галузей - за транспортним машинобудуванням: виробництво легкових та вантажних автомобСЦлСЦв, спецСЦалСЦзованоi автомобСЦльноi технСЦки, автобусСЦв.
Добре розвиненим СФ лСЦтакобудування та виробництво усього спектру вСЦйськовоi технСЦки для внутрСЦшнСЦх потреб та експорту.
Особливо добре розвинене машинобудування групи А - виробництво засобСЦв виробництва: виробництво генераторСЦв та котлСЦв, технологСЦчного обладнання для рСЦзних галузей металообробки та машинобудування, машин та механСЦзмСЦв для альтернативних та нетрадицСЦйних джерел енергСЦi; виробництво обладнання для системи телекомунСЦкацСЦй.
Другою важливою галуззю СФ гСЦрничо-рудна промисловСЦсть. Вона включаСФ розвСЦдку, видобуток та збагачення залСЦзноi руди. СередньорСЦчне виробництво залСЦзорудних окатишСЦв складаСФ близько 24 мСЦльйонСЦв тонн (бСЦльш нСЦж 80% з них експортуСФться на мСЦжнароднСЦ ринки).
ССЦльське господарство переважно розвинене в ПСЦвденнСЦй ШвецСЦi. Його рСЦвень дозволяСФ повнСЦстю забезпечити краiну у багатьох видах сСЦльськогосподарськоi продукцСЦi та продуктах харчування. ШвецСЦя СФ експортером традицСЦйних видСЦв сСЦльськогосподарськоi продукцСЦi, таких як ячмСЦнь, молочнСЦ продукти, мяснСЦ продукти. В той же час здСЦйснюються значнСЦ обСФми закупСЦвель фуражного та продуктового зерна, плодоовочевоi продукцСЦi, що за клСЦматичними умовами не може вирощуватись на територСЦi ШвецСЦi. РЖснують державнСЦ обмеження на вирощування цукрового буряка та виробництво молочноi продукцСЦi.
ССЦльське господарство краiни субсидуСФться у вСЦдповСЦдностСЦ до СпСЦльноi аграрноi полСЦтики РДС. Протягом 2008 року фермерськСЦ господарства ШвецСЦi отримали державну пСЦдтримку у сумСЦ близько 200 мСЦльйонСЦв доларСЦв США [4].
2. УКРАРЗНСЬКО-ШВЕДСЬКРЖ ВРЖДНОСИНИ
19 грудня 1991 року ШвецСЦя першою серед краiн ПСЦвнСЦчноi РДвропи визнала державну незалежнСЦсть Украiни. ДипломатичнСЦ вСЦдносини мСЦж двома краiнами були встановленСЦ 13 сСЦчня 1992 року пСЦд час вСЦзиту до КиСФва МСЦнСЦстра закордонних справ ШвецСЦi М. аф Угглас.
У вереснСЦ 1992 року в КиСФвСЦ було вСЦдкрито Посольство КоролСЦвства ШвецСЦя в УкраiнСЦ. З 2004 року Надзвичай