Перспективи розвитку соцСЦально-орСЦСФнтованоi економСЦки ШвецСЦi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?кованою СЦ низько квалСЦфСЦкованою працею. До того ж через найвищСЦ у СкандинавСЦi виплати безробСЦтним багато шведСЦв СЦ ще бСЦльше СЦммСЦгрантСЦв, якСЦ складають одну пяту населення) надають перевагу статусу соцСЦального маргСЦнала. Загалом, конкурентнСЦсть у суспСЦльствСЦ, як для СФвропейськоi краiни, вкрай низька.
Через найбСЦльший у РДвропСЦ податковий тиск на пСЦдприСФмства держава обмежуСФ розвиток малого та середнього бСЦзнесу. Головними наповнювачами держбюджету СФ 26 шведських транснацСЦональних корпорацСЦй. Держава не втручаСФться у дСЦяльнСЦсть компанСЦй, СЦ вони СФ цСЦлком незалежними у веденнСЦ свого бСЦзнесу. БСЦльше того, сама держава потрапляСФ у заручники доброi волСЦ великого капСЦталу платити податки. ШведськСЦ компанСЦi навчились тиснути на уряд та лобСЦювати прийнятнСЦ для них закони у парламентСЦ, шантажуючи владу можливСЦстю виходу СЦз-пСЦд шведськоi юрисдикцСЦi.
ГоловнСЦ офСЦси частини найбСЦльших компанСЦй було перенесено зСЦ Стокгольма до СЦнших столиць. Так вСЦдчутним для державноi економСЦки ударом став переiзд кампанСЦi АВВ - гСЦганта у сферСЦ високих технологСЦй до ЦюрСЦха, продаж легкового автомобСЦлебудСЦвника Volvo американському концерну Fоrd, виробника мобСЦльних систем Ericsson - японському Sony.
БСЦльше того, звСЦльняючи шведських робСЦтникСЦв (наприклад, компанСЦя Ericsson зменшила штат зСЦ 100 тис. у 2000 роцСЦ до 47 тис. у 2004, 29 квСЦтня 2003 року найбСЦльше масове скорочення вСЦдбулось 7 тис. робСЦтникСЦв), компанСЦi позбавляють соцСЦал-демократСЦв значноi частини електоральноi бази: однСЦСФю з опор шведськоi соцСЦал-демократСЦi слугують обСФднанСЦ у профспСЦлки великСЦ трудовСЦ колективи.
У пошуках виходу СЦз соцСЦально-економСЦчного застою соцСЦал-демократи обмежуються обережними рухами та локальними експерименти.
Так у 2002 нарештСЦ було вСЦдновлено скасоване у 1994 право пацСЦСФнтСЦв на пошук альтернативного медичного обслуговування за рахунок держави, якщо iхнСЦ районнСЦ ради не можуть забезпечити лСЦкування упродовж трьох мСЦсяцСЦв. Проте СЦ сьогоднСЦ на плановСЦ операцСЦi шведам доводиться очСЦкувати майже рСЦк.
Хоча у ШвецСЦi присутнСЦ усСЦ сучаснСЦ проблеми СФвропейських держав, зокрема безробСЦття та негативнСЦ наслСЦдки СЦмСЦграцСЦi, шведськСЦ громадяни не змСЦнили своiх орСЦСФнтирСЦв. СоцСЦал-демократам, якСЦ СЦз 70 останнСЦх рокСЦв перебувають при владСЦ 63, вдаСФться зберСЦгати авторитет у суспСЦльствСЦ [3].
У IV кварталСЦ 2008 року свСЦтова економСЦчна та фСЦнансова криза серйозно вплинула на фСЦнансово-банкСЦвський сектор та бСЦльшСЦсть галузей шведськоi економСЦки. Протягом цього часу нацСЦональна валюта шведська крона - девальвувалась на 30%. ОсновнСЦ банки ШвецСЦi витримали негативний вплив кризових явищ, окрСЦм КарнегСЦ СЦнвестмент банк, якому Центральний банк ШвецСЦi надав серйозну пСЦдтримку, Певний час у складному становищСЦ перебував Сведбанк, оскСЦльки у роки, що передували кризСЦ ним були СЦнвестованСЦ великСЦ кошти у банкСЦвськСЦ системи прибалтСЦйських краiн. Однак шляхом збСЦльшення статного капСЦталу негативнСЦ явища були подоланСЦ СЦ за результатами 2008 року вказаний банк отримав прибутки.
Разом з тим основнСЦ макроекономСЦчнСЦ показники у IV кварталСЦ 2008 року свСЦдчили про посилення негативних тенденцСЦй в економСЦцСЦ ШвецСЦi. РСЦвень СЦнфляцСЦй перевищив запланований 3,8% СЦ склав 4,4%, почали знижуватись СЦндекси промислового виробництва, на 10% у порСЦвняннСЦ з аналогСЦчним перСЦодом 2007 року скоротився експорт. ОрСЦСФнтацСЦя основних експортних галузей ШвецСЦi, таких як транспортне машинобудування на ринок США та РДС призвели до скорочення виробництва у цих галузях на 40%, а основнСЦ компанСЦi автовиробники поставила на грань банкрутства. Н були основними сумСЦжниками у машинобудуваннСЦ, поставивши деякСЦ пСЦдприСФмства на межу банкротства. Протягом кварталу бСЦля 2500 тисяч пСЦдприСФмств ШвецСЦi оголосили себе банкротами.
ОсновнСЦ СЦндикатори, що характеризують стан економСЦки ШвецСЦi
ОсновнСЦ СЦндикатори, що характеризують стан економСЦки ШвецСЦi, протягом IV кварталу мали негативнСЦ тенденцСЦi, зокрема СЦндикатор впевненостСЦ у виробництвСЦ знаходився на рСЦвнСЦ - 31, СЦндикатор впевненостСЦ у розвитку будСЦвництва - 35, СЦндикатор обСФмСЦв продаж показував негативну тенденцСЦю - 32. Протягом кварталу був заморожений рСЦст заробСЦтних плат. РСЦвень СЦнфляцСЦi протягом кварталу склав 2,5% а рСЦвень оптових цСЦн зрСЦс на 4,5%.
ВеликСЦ промисловСЦ компанСЦi, особливо у транспортному машинобудування значно скоротили виробництво VOLVO на 50%, SAAB на 42%. ТакСЦ тенденцСЦi викликали ланцюгову реакцСЦю сумСЦжникСЦв, яких криза в автомобСЦльнСЦй промисловостСЦ поставила на грань банкрутства. ОкрСЦм того кризовСЦ явища в банкСЦвськСЦй системСЦ: проблеми з лСЦквСЦднСЦстю та пСЦдвищення ризикСЦв кредитування реального сектору економСЦки призвело до вимивання обСЦгових коштСЦв великих пСЦдприСФмств та, практично, колапсу малих СЦ середнСЦх пСЦдприСФмств.
У звязку з цим Урядом ШвецСЦi була запропонована Програма подолання економСЦчноi та фСЦнансовоi кризи, що передбачала допомогу банкСЦвському сектору економСЦки та кредитування реального сектору економСЦки за умови застави пСЦдприСФмствами лСЦквСЦдних цСЦнних рейтингових паперСЦв, викупу Державою акцСЦй приватних пСЦдприСФмств по реальнСЦй ринковСЦй вартостСЦ для забезпечення контролю за дСЦяльнСЦстю вказаних пСЦдприСФмств, яким була надана фСЦнансова допомога. Ця програма була затверджена Риксдагом ШвецСЦi у жовтнСЦ 2008 року.
У результатСЦ впровадження програми удалось подолати негативнСЦ тенденцСЦi у банкСЦвськСЦй системСЦ та повернути довСЦру населення ШвецСЦi до банкСЦвськоi системи. Допомога надана д?/p>