Передумови виникнення та розвитку багатонаціональних підприємств
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Передумови виникнення та розвитку багатонаціональних підприємств
історія багатонаціональна корпорація міжнародний торгівля
Вивченню правових факторів виникнення і розвитку багатонаціональних підприємств в сучасній світовій та українській літературі присвячено небагато уваги. Це пояснюється тим, що економісти, які вивчають історичні умови виникнення БНК, не схильні займатися аналізом повязаних з цим процесом правових моментів, а юридичні дослідження БНК здебільшого присвячені вивченню сучасних проблем їх діяльності і через це характеризуються неісторичним підходом.
Певні форми організації виробничої діяльності, які є аналогами сучасних багатонаціональних компаній, зявилися ще у стародавні часи. Такий правовий інститут, як корпорація, був відомий ще у римському праві. Так, в епоху Республіки сенат надавав ремісникам дозвіл на створення так званих колегій, тобто орденів чи асоціацій людей, які налічували не менше трьох осіб і займалися однією справою. Колегія могла володіти власністю, порушувати справи у суді, а також переслідуватися судом. Керувалася колегія на основі власного статуту. Крім того, за римським правом разом з дозволом на створення колегія набувала й корпоративні права, а саме спеціальну концесію. Таким чином, із спеціальним дозволом на існування колегії поєднувалося й спеціальне дарування їй статусу юридичної особи.
Що ж стосується безпосередньо такої організаційної форми, як БНК, то, звичайно, точну дату її виникнення визначити неможливо. Як субєкт міжнародних економічних відносин БНК затвердилися лише у ХІХ ст. Однак, певні форми організації, які мають аналогії з сучасними БНК, з'явилися задовго до цього.
Деякі науковці вважають, що історію БНК необхідно починати з транснаціональних банків, які стали прообразами перших багатонаціональних підприємств. Так, ще у XIII та XIV ст. італійські банкіри відкривали свої контори в Англії Ще один прототип БНК - найкрупніший німецький торгово-лихварський дім Фуггерів, який надавав позики Габсбургам, за що отримав право на експлуатацію срібних та мідних рудників в Тіролі та Угорщині. У XV-XVI ст. не було практично жодної європейської країни, де б не існувало відділень банкірського дому Фуггерів, та де б вони не володіли рудниками або текстильними мануфактурами.
Також існує думка, згідно з якою попередницями БНК були багатонаціональні організації, які займалися міжнародною торгівлею, а саме Ганзейська Ліга та Ост-Індійські компанії. Як відомо, міжнародна торгівля зародилася ще у стародавні часи. Великий шовкових шлях, наприклад, був відкритий ще у ІІ ст. до н.е. З кінця XIV - початку XV ст. з розвитком морського сполучення міжнародна торгівля отримує величезне значення, стає більш організованою і починає набувати монопольний характер. Так, Ганзейська Ліга являла собою об'єднання купців середньовічних німецьких міст, яке здійснювало контроль за більшою частиною внутрішньої та зовнішньої торгівлі в басейнах Північного та Балтійського морів. Ганзейську Лігу можна вважати прикладом справжньої зовнішньоторговельної монополії, а її торгівельні представництва, які діяли у Новгороді, Брюгге, Лондоні та інших містах, прототипами філій сучасних БНК.
Великі географічні відкриття та викликана ними колоніальна політика провідних європейських держав обумовили появу на початку XVII ст. Ост-Індійських колоніальних торгівельних компаній. Існує думка, що історію зародження БНК необхідно починати саме з них Ці організації мали форму декретованих компаній, тобто створювалися урядовим декретом, який надавав їм монопольне право на ведення певного виду торгівлі.
Ще однією формою організацій, яку можна кваліфікувати як первинні БНК, були групи англійських інвесторів, наприклад, компанії Principio та Accokeek. Ці компанії у XVII ст. займалися видобутком залізної руди в колоніях Меріленд та Вірджинія з метою її подальшого експорту (переважно в Англію). Вони також мали форму декретованих компаній, здійснювали торгівлю за рахунок власних коштів, а прибуток кожного інвестора був пропорційний його частці у власності т компанії.
Однак, не зважаючи на велику кількість дискусій, більшість учених економістів і юристів відносять появу сучасних БНК до другої половини ХІХ ст. Саме у цей період з'являються правові умови для розвитку великомасштабного бізнесу, першою з яких можна вважати законодавче закріплення такої форми організації, як акціонерна компанія.
Взагалі така форма ділового підприємства була розроблена англійськими торговцями ще у XVІI ст. У той час часткова участь у праві власності компанії представлялася сертифікатом акції, які можна було вільно продавати та купувати. Головна ознака тодішніх акціонерних компаній полягала у тому, що вони створювалися без королівського декрету. Через відсутність у цих компаній відповідної санкції уряду, вони не визнавалися законними. Така позиція базувалася на доктрині римського права про концесії, тобто ніяка група або асоціація не могла претендувати на правовий статус, доки цей статус не отримав визнання монарха. Суди не визнавали акціонерні компанії юридичними особами, що створювало труднощі з придбанням власності, її захистом в суді, а також з юридичним забезпеченням виконання контрактів. Ще один недолік таких компаній полягав у необмеженій відповідальності їх учасників за борги компанії. Не зважаючи на це, подібні акціонерні компанії мали ціл