Передумови "Японського економічного дива"
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
ої економіки в Японії, як і в інших нині високо розвинутих, економічно, державах; показує, що сучасний її рівень чи модель результат тривалого розвитку. Загальновідомі характери та наслідки періодичних крайнє гострих криз надвиробництва в умовах повного панування ринкової економіки. Концентрований результат такого розвитку криза 1929-1933 років, - велика депресія, катастрофа. Надалі відомо: на зміну вільному в загалі ринковому механізмі приходить регулюючий. [5.91]
В 70-х роках під впливом НТР наступив новий етап еволюції цього механізму, характеризуючись розвитком електроніки, обчислювальної техніки, інформатики, розгорнувшись переходом до моделі інформаційного суспільства. Результатом розвитку інформаційної сіті, виявилось створення і функціонування систем стратегічної інформації, обєднаних компютерних сітей підприємств, автоматизація складської і конторської справи. Біля 80 % компаній входять в компютерну мережу „он лайн”, швидко розвиваються мережі „ланс”, „пос”, „ван” і др. Ці системи дають змогу збирати, зберігати, обробляти та передавати інформацію в великих розмірах, з великою швидкістю і високим рівнем точності та надійності. С їх помічу оперативно збирається і обробляється вся необхідна інформація, включаючи стан ринку різноманітних товарів. На базі цієї оперативної інформації стала можливою розробка рекомендацій для виробництва. Остання зараз має можливість одразу відреагувати на зміни ринкової конюнктури, розширяючи випуск одних товарів, які мають попит, чи зменшення виробництва інших, попит на яких зменшується. В залежності від конкретних обставин регулюється інвестиційний процес, транспортне та банківське забезпечення.[19.111].
Інформаційні системи та прогнозування дають змогу розраховувати та обрахувати розміри і структуру ринка та виробництва, тобто планомірно регулювати їх в національному і навіть міжнародному масштабі. Це по-новому поставило питання про співвідношення вільного, невідомого ринку с планомірно регулюючим, відомим ринком. Перехід до інформаційних систем означав новий етап нову якість і ефективність в розвитку і економіки, і її регуляторів. І все ж таки повністю усунути непередбаченість ринку не можливо, як не можливо привести всі параметри виробництва, складування, попиту, реалізації в точну відповідність з потребами, масштабами і в структурними характеристиками ринку збуту. Коротше кажучи, необхідно оптимальна відповідність ринкових методів і методів, піддаваємі економічному і соціально обґрунтованому регулюванню. Їх відповідність суть функціонування в економічного механізму, їх оптимальна відповідність умова оптимального функціонування економічної системи. [5.91]
Практика Японії, як всіх інших держав з ринковою економікою, показує що протиставлення адміністративних і економічних методів чи регуляторів економічного підйому не має основу. В дійсності адміністративні методи були і залишаються невідємною формою, засобом економічного керування.
Проблема в іншому у тому, що варто диференціювати різні адміністративні методи. Одна справа ті з них, що базуються на нехтуванні обєктивних потреб економічного розвитку (т.п. прояв неграмотної, некомпетентної економічної політики), друга ті, які керуються економічними законами розвитку, виходячи з них.
При всьому цьому не можливо рахуватися з тим, що є обєктивні обмеження, не дозволяючи задовольняти обєктивні потреби економічного розвитку тільки адміністративними методами. Це повязано з багатьма факторами, в тому числі серйозним ускладненням масштабів і механізмів виробничого процесу та керівництва ним, особливо в умовах НТР. Звідси виникає необхідність використовувати ринкові механізми, які в „чистому виді”, не функціонують в жодній капіталістичній країні. Такого роду „чисті” механізми означали б повну анархію, гостріші диспропорції та протиріччя в економіці, а отже, і негативні наслідки в соціальній сфері. Ринок регулятор необхідний, але в значній мірі не досконалий. Оптимальний рівень можливо досягнути лише завдяки ефективному співвідношенню ринкових і неринкових методів економічного регулювання, інакше кажучи, в системі регулюючої економіки. [18.90]
Співвідношення адміністративних і ринкових методів взагалі визначаються конкретними обставинами. Досвіт показує, що чим гостріше економічна ситуація, тим вагоміші прямі адміністративні неекономічні методи; в свою чергу стабільне положення в економіці більший розмах ринкових методів та адміністративних другорядних регуляторів (податки, кредити, ціни та інше).
При всіх обставинах, як би не змінювався ступінь державного регулювання, він ніколи не міг опуститися нижче визначеною межі, оскільки в такому випадку став би неможливий сам виробничий процес, а ринкові методи регулювання привели б к таким диспропорціям які повлекли б за собою не передбачені економічні та соціальні потрясіння.
Все це підтверджується досвідом. Вагоме значення має та обставина, що еволюція методів державного регулювання в цій країні були прямо повязанні зі станом виробництва та ринку: в умовах, наприклад, першого етапу розвитку економіки в післявоєнний період адміністративне регулювання диктувалося гострими диспропорціями, незбалансованим виробництвом та ринком, у супроводі гострішої інфляції. Цей етап завершився в 1951-1952 років. Але і далі, коли ринкова незбалансованість була пройдена, держава не поспішала відмовлятись від прямого регулювання. Нове тоді було те, що на головні ролі вийшли методи ф?/p>