Перевірка і оцінювання результатів навчання інформатики
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
ні форми оцінювання знань:
усна форма перевірки знань або усне опитування;
письмова форма перевірки знань або письмова робота;
лабораторна або практична робота на компютері;
інтервю;
тестування;
самооцінка;
ігрові методи оцінювання.
Усне опитування найпоширеніша форма вимірювання знань в навчально-виховному процесі. Тому саме її частіше мають на увазі, коли говорять про традиційне оцінювання знань. Педагогічний досвід та проведені дослідження переконливо доводять, що усна форма оцінювання знань найчастіше не відповідає критеріям обєктивності, надійності та валідності, а методика оцінювання є грубою з малою розпізнавальною здатністю.
При усній формі оцінювання не забезпечується ні обєктивність процесу вимірювання, ні обєктивність інтерпретації результатів вимірювання. Як результат одна і та сама особа по-різному оцінюється різними викладачами. Тому усну форму оцінювання знань, як педагогічний метод діагностики, доцільно використовувати лише при вимірюванні знань, повязаних із знанням та розумінням основаних термінів та понять, що вивчаються на заняттях з інформатики.
Мета проведення письмової роботи є пошук більш точних, ніж при усній формі контролю, методів вимірювання та оцінювання знань. Цей метод з точки зору обєктивності, а саме уніфікації вимірювання, де б забезпечувалась більша обєктивність процесу вимірювання та опрацювання даних, дійсно дає позитивніші результати, але процес вимірювання фактично залишився таким самим, як і при усній формі оцінювання, а саме далеким від обєктивності при інтерпретації результатів.
Письмова форма оцінювання знань, як педагогічний метод, може використовуватись частіше при вимірюванні знань, повязаних із оцінюванням когнітивного розвитку та проблемного мислення.
Опитування в формі інтервю (часто його називають співбесідою) є також однією із традиційних форм оцінювання знань, яка сьогодні дуже активно використовується. Від бесіди воно різниться тим, що самому процесу інтервю передує фаза ретельного планування цієї бесіди. Інтервю може проходити в письмовій та усній формах, але воно, як правило, лише доповнює тестування.
Розрізняють контроль викладачем, товаришем, за допомогою компютера, самоконтроль.
Специфіка контролю в інформатиці полягає в наступному: неправильний результат може відчужуватися студентом, який говорить, що не він помилився, а так машина порахувала; через компютер в тій або іншій формі предявляється результат, що допомагає студентові усвідомити процес своєї діяльності.
Крім традиційного контролю викладачем, корисний контроль товаришем. Контролюючий вчиться розуміти хід чужої думки, пояснювати те, що знає сам, переводити свої знання у зовнішню мову.
Контроль за допомогою компютера загострює помилки і привертає до них увагу, підводячи до наступного етапу самоконтролю. Це вища і складна форма контролю. Людина взагалі схильна собі довіряти, а заодно зберігати самооцінку. Вміння здійснити самоконтроль, нехай і за допомогою компютера, свідчить про високу міру самостійності мислення, рефлексії, самокритичності.
Важливо також усвідомлювати, що саме контролюється результат чи спосіб дії. Простіше контролюється результат, але за правильним результатом може приховуватися помилка в способі дії. Контроль останнього є набагато важливішим.
Зворотний звязок може бути негайним або затриманим. Негайний звязок ефективніший, але дуже швидка реакція чи коментар викладача може заважати студентові розкрити хід своєї думки, який може виявитися нестандартним, але правильним.
Оцінка самими студентами своєї роботи, а також заняття в цілому є цінним методом оцінювання. Застосувавши цей метод, викладач зможе чимало дізнатися про себе та студентів, а також про якість навчального процесу.
Викладач може застосувати метод запитань-відповідей для самооцінки студентами своєї роботи; можна доручити студентам поставити оцінки і мотивувати їх. Для проведення загальної дискусії з оцінюванням заняття викладачу доцільно скористатися методикою Дельта-плюс, яка полягає в тому, що спочатку пропонують питання про позитивні сторони заняття (що сподобалось плюс), а потім обговорюють моменти, які можна було змінити. Крім того, метод Дельта допомагає уникати безпосередньої критики хибних дій своїх товаришів або викладача. Іноді можна попросити студентів заповнити спеціальні форми (або таблиці) зі спостереження й оцінювання.
Для занять з інформатики характерне використання викладачем нових інструментів оцінювання. Для розробки нового інструментарію оцінювання навчальних досягнень студентів з інформатики викладачу необхідно:
Визначити очікувані результати заняття.
Обрати показники (критерії) оцінювання цих результатів. У визначенні таких критеріїв допомогу може надати відповідь на запитання: Як можна переконатися, що студенти досягли вказаних результатів?. При відповіді на це запитання може зявитися цілий список дій, які мають виконувати студенти, для того, щоб заняття досягло своєї мети. Ці дії студентів і будуть показниками (або критеріями) оцінки. На підставі цих критеріїв можна краще сформулювати очікувані навчальні результати, висловивши їх через дії студентів.
Визначити мету оцінювання. Метою не завжди буде виставлення оцінок. Вдосконалення заняття, визначення рівня розвитку і можливостей міркува