Перевірка і оцінювання результатів навчання інформатики
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
µ просто пригадати факт, а перенести здобуті раніше знання на новий обєкт, використати їх в нових умовах, створює для студентів проблемну ситуацію, тобто ситуацію пізнавального утруднення, подолати яке можна шляхом висування гіпотез, їх аргументації і вибором найбільш вірогідних. Таке оцінювання розвиває найважливішу якість розумової діяльності творче перенесення, вчить студентів самостійно здобувати потрібні для вирішення практичних завдань знання.
Цілком очевидним є позитивний вплив оцінювання на розвиток і тренування памяті, оскільки, звикаючи до постійного поточного та підсумкового оцінювання, студент робить особливі зусилля щодо запамятовування матеріалу, користуючись різними його прийомами.
Ще більш очевидним є розливальний вплив самоконтролю, який сприяє розвитку критичності мислення, правильній самооцінці результатів навчальної діяльності.
Виховна функція передбачає формування вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми оцінювання і самоконтролю, розвиток якостей особистості: працелюбності, активності, акуратності та інших. Виховна функція оцінювання полягає у сприянні вихованню в студентів старанності, почуття обовязку і відповідальності за результати своєї праці, вміння цінити час. Ефективне оцінювання виховує в студентів свідому дисциплінованість, виробляє вміння долати труднощі в навчанні, тобто формує волю і наполегливість, розвиває обєктивність самооцінки та інші позитивні якості.
Оцінювання сприяє відпрацюванню навичок творчості в роботі студентів, активізує і виховує діловитість, кмітливість.
Оцінювання виконує і функцію управління процесом навчання, оскільки перевірка знань є не лише засобом активізації пізнавальної діяльності студентів, а й засобом активного управління процесом навчання з боку викладача.
Доцільно виділяти такі елементи оцінювання:
оцінюється знання певного мінімуму основного матеріалу його формальне засвоєння;
оцінюються вміння виконувані практичні завдання на компютері (за зразком, за алгоритмом чи вибираючи для розвязування задач відповідні засоби);
перевіряється здатність студентів самостійно мислити;
оцінюється вміння перекласти питання на формальну (зокрема, інформаційну) мову, виразити його в спеціальних термінах і символах;
фіксуються навички правильного запису відповіді;
оцінюється вміння вибирати найбільш ефективний програмний засіб для розвязування поставленого завдання.
Передбачається також, що оцінювання проводитиметься у формі схвалення будь-яких, навіть найменших успіхів і зусиль студентів. Коментарі щодо студентських дій, навіть критичні, слід починати з позитивних зауважень. Коригування неточних, неправильних відповідей та дій доцільно робити у формі пропозицій діяти інакше Можлива інша відповідь, Існує інша точка зору, Можна сказати (написати, зробити) інакше. Насамперед треба дати можливість самому студенту переглянути свій початковий варіант дій.
Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті викладання курсу. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка навичок потребує значно більше часу. Крім того, завдання викладача надати студентам можливість виявити і захистити власну думку за будь-яких навчальних ситуацій у аудиторії й поза нею; вибрати потрібні ефективні методи і засоби розвязування практичних завдань за допомогою компютера.
При оцінюванні викладачу необхідно враховувати такі умови:
баланс між перевіркою знань, умінь і навичок та виявлення ставлень студентів до тих чи інших проблем;
баланс традиційних і інтерактивних методів оцінювання;
баланс групового, змагального й індивідуального оцінювання;
узгодження форм перевірки зі змістом заняття;
необхідність обговорення критеріїв оцінок зі студентами;
баланс оцінки абсолютних досягнень та індивідуального прогресу.
При оцінюванні, особливо в разі застосування інтерактивних методів, треба скористатися процедурою самооцінювання студентів та взаємо-оцінювання студентами один одного.
Треба приділяти більше уваги поточному оцінюванню роботи студента під час заняття (а також оцінювання домашнього завдання), аніж тестам наприкінці семестру. Варто дбати й про те, щоб оцінювання не заважало самому процесові навчання, воно має виконувати допоміжну функцію, а не деструктивну.
Бажаним є застосування подвійної форми оцінювання оцінювання за шкалою оцінок балів і описове оцінювання, яке дає змогу найкращим чином передавати студентам інформацію про способи і результати їх роботи, досягнення і труднощі студента.
Важливо памятати, що завданням викладача є швидке створення умов, за яких позиції зацікавленості, відкритості, відповідальності студентів у навчанні та їх особистісні риси можуть розвиватися й усвідомлюватися. Цьому сприятимуть:
включення до пріоритетів оцінювання самого процесу навчання, тобто перебігу роботи студента, на відміну від оцінювання кінцевих результатів роботи;
оцінювання студентів має спиратися на чіткий критерій, що дає змогу студентові брати на себе відповідальність за роботу та її результати й уможливлює самооцінку роботи та її результатів. При цьому бажано, щоб в студентів була можливість ознайомитися з критеріями оцінки перед початком роботи, а не після її виконання;
оцінювання досягнення повинно відбуватися незалежн