Педагогічні погляди Арістотеля

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

місце серед нашої діяльності: адже людині, яка працює, потрібен відпочинок, а гра й існує заради відпочинку, а будь-яка діяльність і причиняє напружену працю. Тому ігри повинні мати своє місце, але при цьому, призначаючи час ігор, потрібно користуватися зручним для того моментом, (к кільки вони служать свого роду ліками: рух при іграх веде до заспокоєння душі і . і вдяки тому, що з грою повязана і розвага, вона сприяє її відпочинку.

Але дозвілля, очевидно, містить вже в собі і насолоду, і блаженство, і щасливе життя, і все це випадає на долю не зайнятих людей, а людей, які мають дозвілля. Той, хто що-небудь робить, робить це заради чого-небудь, оскільки мета ними ще не досягнута, тоді як щастя саме по собі є мета, і воно ототожнюється в уявленні всіх людей не з горем, з насолодою. Проте цю и колоду не всі ще визнають тотожною для всіх; кожен визначає насолоду відповідно до своєї індивідуальності і властивих їй якостей; найкраща людина піддає перевагу, звичайно, найкращій насолоді, тій, яка виникає з найкращих її властивостей. Звідси ясно, що для уміння користуватися дозвіллям у житті потрібно дечому навчитися, де в чому виховатися, і що, як це вихованця, так і це навчання містять мету в собі, тоді як те навчання, яке визнається необхідним для застосування його до ділового життя, має на увазі інші цілі.

6. Ось тому і наші предки ввели музику в число загальновиховних предметів, не як предмет необхідний (ніякої необхідності в навчанні музиці немає) і не як предмет загальнокорисний на зразок писемності, яка потрібна для ведення грошових справ, і для домогосподарства, і для наукових занять, для багатьох галузей державної діяльності. І малювання також, очевидно, вивчається тому, що воно приносить користь при кращій критичній оцінці художніх творів, як, у свою чергу, гімнастика служить для зміцнення здоровя розвитку фізичних сил. Нічого подібного заняття музикою не дають. Тому залишається прийняти одне: вона служить для заповнення нашого дозвілля і: цією ж метою вона, очевидно, і введена у систему виховання. Насправді ті, хто вводить музику в число предметів виховання, вважають, очевидно, що вона служить інтелектуальною розвагою вільнонароджених людей...

  1. Отже, ясно, є і такого роду виховання, яке батьки повинні давати своїм синам не тому, щоб воно було практично корисне або необхідне для них, але тому, що воно гідне вільнонародженої людини і саме по собі чудове. Чи входить до кола цього виховання один предмет, або їх декілька, і які вони, і які вони повинні бути поставлені, про все це ми скажемо згодом. Тепер же з наши: попередніх вказівок чітко зясувалося, що вже стародавні свідчать на користь нашої думки про звичайні предмети виховання; музика підтверджує це і з фактичної сторони. Більше того, на користь нашої думки говорить наступне дітей слід навчати загальнокорисним предметам не тільки заради отримуваної від цього користі - наприклад, навчання грамоті, але і тому, що завдяки цьому навчанню можна повідомити їм цілий ряд інших відомостей.
  2. Так йде справа з малюванням: і його вивчають не заради того, щоб не помилитися під час власних купівель, або щоб не піддатися обману при купівлі і продажу домашнього начиння, але малювання вивчають тому, що воно розвиває очі при визнанні фізичної краси. Взагалі, шукати всюди лише однієї вигоди менше всього личить людям високих душевних якостей вільнонародженим. Зрозуміло, що в справі виховання розвиток навичок повинен передувати розвитку розуму, і що фізичне виховання повинне передувати вихованню інтелектуальному. Звідси витікає, що хлопчиків потрібно (перш за все) віддавати в руки вчителів гімнастики і педотрібів: перші приведуть в належний стан їх організм, а другі направлятимуть відповідним чином їх заняття гімнастикою.
  3. Серед грецьких держав, які, на запільну думку, в даний час найбільш турбуються щодо виховання молоді, майже всі прагнуть надати їй "атлетичний" напрям і тим самим калічать фігуру дітей і заважають їх природному зростанню. Лакедемоняни не зробили таку помилку, зате постійними важкими вправами вони перетворюють дітей у свого роду диких тварин; чинять вони так, нібито це найбільше корисно для розвитку мужності. Проте, як на це часто було вказано, не слід звертати всі свої турботи на цю одну мету, не слід переважно її мати на увазі. Далі, хоча й прагнути тільки до неї, все одно нічого не досягнеш. Адже ні у тварин, ні у варварських племен ми не помічаємо того, щоб хоробрість неодмінно відрізняла найбільш диких із них; навпаки, вона швидше властива буває тваринам, які відрізняються покірливішою вдачею, схожою на вдачу левів.
  4. Є багато племен, які мають схильність до вбивств і людоїдства. Такі -ахейці і геніохи, які мешкають на берегах Понта, і деякі інші племена з числа тих, що живуть на материку, в одному відношенні схожі з ахейцями і геніохами, а в іншому навіть перевершують їх. Усі ці племена розбійницькі, але хоробрістю вони зовсім не відрізняються. Та і про самих лакедемонян ми знаємо, що, поки вони одні ревно займалися важкими вправами, вони перевершували всіх інших греків, а зараз і у гімнастичних вправах, і у войовничій енергії вони поступаються іншим. Адже лакедемоняни відрізнялися від інших не тим, що вони виховували свою молодь вказаним вище чином, але тільки тим, що вони загартовували її проти тих, хто цим нехтував.

5.Звідси витікає, що у вихованні провідну роль повинно відігравати прекрасне, а не дико-тваринне. Адже ні вовк, ні який-небудь інший дикий звір не став би боротися з тією небезпе?/p>