Педагогічна техніка викладача
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?ься порожньою формою, беззмістовною непрофесійною дією. Отже, опанування її прийомами має здійснюватися в контексті підвищення загальної педагогічної культури вчителя.
Вдосконалення саморегуляції викладача
Як уже зазначалося в першому розділі, важливим елементом педагогічної техніки є вміння керувати своїм внутрішнім світом. "Тому для саморегуляції психічних станів можна використати цілий комплекс методів:
1. Переключення уваги полягає у тому, що ви самостійно можете, раптово спрямувати свою увагу з обєкту думки, який вас хвилює, на інший обєкт, яких в даній ситуації навіть немає, але він може викликати позитивні переживання.
2. Самопідбадьорювання - це звернення до самого себе для того, щоб зміцнити віру в себе, вмовити не хвилюватися, повірити в успіх підготовки до служби в армії і інше.
3. Самопереконання - це вміння переконати себе у здатності регулювати свої настрої, почуття, вчинки, це дискусія із самим собою, регулювання емоцій.
4. Самонаказ - це наказ собі діяти у певних екстремальних ситуаціях. Так, за самонаказом потрібно вставати вранці, коли цього робити не хочеться, дотримуватись режиму дня, дисципліни, доводити розпочату справу до кінця.
5. Самонавіювання - побудовано на тих самих механізмах, що й самопідбадьорювання." [3, 132]
Способи та методи релаксації
Наведемо визначення поняття релаксації -це розрядка організму від втоми.
Для цього може бути:
1) сон, якщо ви зможете заснути в ситуації напруження;
2) аутотреннінг, коли людина ніби оволодіває функціями свого організму (серцебиття, дихання, теплові відчуття і т.д.) психотерапевтичний метод поєднує в собі елементи самонавіювання та саморегуляції. Він допомагає управляти своїми емоціями, відновляти сили і працездатність, знімати нервові напруження.
Приклад: щоб навіяти собі тепло, уявіть, що лежите на теплому піску під сонцем і ваше тіло зігрівається, ваші судини розслаблюються, розширюються і т.д. (підготовча формула 3-4).
Занурення - вихід з стану займає 20-30 хв, підготовка- 5-10 хв. Щоб забоби релаксації були ефективні необхідно займатись аутотреннінгом 2-3 рази на день.
Таблиця 1- Засоби, що використовуються при проведенні аутотреннінгів
ПідготовкаЗануренняВихід- влаштуватись зручно- я заспокоююсь- я добре відпочив- якомога зручніше- обличчя спокійне- відчуття ваги залишаю
руки, ноги, тіло- нікуди не поспішаю- усе моє тіло розслаблюється- мене чекає приємна процедура- руки розслаблюютьсяголова відпочила, свіжа- дихаю спокійно з задоволенням- кисті рук розслаблюютьсяЯ почуваю себе добре
Отже, майбутньому вчителю важливо мати власну програму роботи над удосконаленням своєї педагогічної техніки.
Перша сходинка у цій програмі дійти переконання втому, що власний образ необхідно творити, конструювати так, як викладач розробляє попередньо план та структуру заняття. Питання техніки зовнішнього вигляду має стати обєктом уваги студента. Тут не можна покладатися тільки на інтуїцію та природний хист. Потрібна цілеспрямована та систематична робота над собою, професійне пізнання особливостей власної психічної природи, її сильні та слабкі сторони.
Друга сходинка у набутті досвіду гідної самопрезентації -оволодіння різними техніками. Тут складниками є:
а) техніка експресії і посилання емоційної привабливості (використання міміки, погляду, рухів, дистанції тощо);
б) техніка психічної саморегуляції (емоційне на лаштування на публічне спілкування, зняття психічної напруженості);
в) техніка контактної взаємодії невербальними засобами.
Третя сходинка систематичне тренування в різних умовах спілкування з людьми, вироблення індивідуального стилю само презентації, коригування помилок та інше. [11, 221]
Висновки
Отже, виходячи з вищевикладеного в курсовій роботі, зробимо деякі висновки: діяльність викладача вищої школи має високу соціальну значущість і займає одне з центральних місць у державотворенні, формуванні національної свідомості і духовної культури українського суспільства. Професійна педагогічна діяльність викладача може розглядатися як цілісна динамічна система. Праця викладача вищого навчального закладу являє собою свідому, доцільну діяльність щодо навчання, виховання і розвитку студентів. Таким чином, праця викладача вищого навчального закладу - це висококваліфікована розумова праця щодо підготовки й виховання кадрів спеціалістів вищої кваліфікації з усіх галузей народного господарства, інтелектуальної еліти суспільства, української інтелігенції. В ній органічно поєднані знання та ерудиція вченого і мистецтво педагога, висока культура та інтелектуальна, моральна зрілість, усвідомлення обовязку і почуття відповідальності.
Нова концепція освіти і виховання у вищій школі вимагає удосконалення педагогічної діяльності викладачів вищого навчального закладу і досягнення ними професіоналізму. Професіоналізм знань є основою, підґрунтям формування професіоналізму загалом. Професіоналізм спілкування - це готовність і уміння використовувати системні знання у взаємодії зі студентами. Обовязковою нормою професійної поведінки викладача є дотримання педагогічної етики, прагнення формувати людські стосунки зі студентами і між ними. Отже, професіоналізм знань, професіоналізм спілкування, професіоналізм самовдосконалення забезпечують розвиток цілісної системи - професіоналізму діяльності педагога. В педагогічній діяльності ці структурні елементи взаємоп