Педагогічна освіта незалежної України — важливий чинник підвищення ефективності навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
овними складовими змісту підготовки вчителя, як відомо, є: фундаментальна, психолого-педагогічна, методична й інформаційно-технологічна, практична, соціально-гуманітарна.
Зрозуміло, що зміст фундаментальної освіти є основою підготовки педагогічного працівника. І в цьому звязку потребує ґрунтовного осмислення та розвязання проблема модернізації фундаментальної освіти в педагогічних університетах у напрямі Ті зближення з фундаментальною освітою в класичних університетах.
Власне, зміст підготовки бакалавра у педагогічних університетах з таких, наприклад, спеціальностей, як фізика, хімія, математика, біологія, філологія тощо, повинен максимально відповідати вимогам класичної університетської освіти.
Це важливо з погляду підвищення фахової підготовки вчителя. Крім того, це й створення умов для мобільності випускників-педагогів у після бакалаврській освіті та забезпечення можливостей щодо подальшої реалізації їхніх наукових запитів та інтересів у галузі фундаментальних наук. У цьому контексті слід переглянути окремі галузеві стандарти підготовки вчителів.
В умовах, коли змінюється парадигма освіти, коли здійснюється перехід від репродуктивної, авторитарної освіти до освіти інноваційного особистісно орієнтованого типу, особливих трансформацій мають зазнати зміст і структура психолого-педагогічної, методичної та інформаційно-технологічної підготовки.
Саме ці складові підготовки вчителя мають бути зорієнтовані на вироблення вміння організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості, її підготовку до розвязання завдань життєтворчості, вміння працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технології, підручників, змісту, форм навчання тощо.
Насамперед необхідно переглянути зміст курсу педагогіки як інтегрованої базової навчальної дисципліни у підготовці педагогічних працівників. Окрім таких Гї традиційних складових, як дидактика, теорія виховання, історія педагогіки, треба вивчати порівняльну педагогіку, що вкрай важливо в умовах інтеграції нашої освіти у світову освітню систему.
Треба й надалі розвивати фундаментальні та прикладні засади з основ педагогічної майстерності. Ця базова педагогічна навчальна дисципліна, що зародилася саме в українській педагогічній науці і практиці, повинна відігравати важливу роль при формуванні педагога-майстра.
Так само потребують ґрунтовного перегляду та вдосконалення зміст і структура психологічних дисциплін як важливого чинника професійної підготовки вчителя. Адже сьогодні без досконалого знання психології дитини, засобів впливу на неї вже неможливо успішно реалізувати освітньо-виховні функції школи, забезпечити індивідуальний підхід до дитини.
Рівень психолого-педагогічної підготовки у педагогічному університеті це обличчя вищого педагогічного навчального закладу.
І тут доречно навести історичні факти. У дореволюційній Україні (XIX початок XX століття) директорами, ректорами педагогічних навчальних закладів призначались особи, в обовязки яких входило викладання педагогічних навчальних дисциплін. Наприклад, історик Х.Ф.Роммель, перший директор педінституту при Харківському імператорському університеті (1811), викладав педагогіку, дидактику, методику, вів спеціальні педагогічні семінари.
Історик О.М.Лавровський, перший директор Ніжинського історико-філологічного інституту (1875), викладав теорію виховання, дидактику, історію педагогіки. Можна навести й інші подібні приклади з післяреволюційного та радянського періодів. Без сумніву, такий підхід вартий уваги й сьогодні.
Принципові зміни у змісті загальної середньої освіти, перехід на 12-річний термін навчання, запровадження нових навчальних предметів у школах зумовлюють необхідність оперативного вжиття заходів щодо вироблення нової методології методичної підготовки та створення відповідного науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах.
І тут важливо, щоб методична підготовка реалізовувалася не лише через відповідну навчальну дисципліну і ні в якому разі не зводилася тільки до неї, а розглядалася як основний принцип при викладанні фундаментальних навчальних дисциплін студентам педагогічних спеціальностей.
Методична підготовка майбутніх учителів має базуватися на сучасних технологіях навчання, якими випускники повинні володіти бездоганно. Насамперед ідеться про інформаційно-компютерні технології. Певна річ, це стосується не тільки студентів майбутніх педагогів, а й тих, хто їх навчає, та вже працюючих учителів.
Інформаційно-технологічна підготовка студентів педагогічних спеціальностей має бути наскрізною протягом усього періоду навчання. Вона не повинна зводитися до набуття студентами операторських навичок, а має передбачати засвоєння інформаційних технологій навчання.
Очевидно, що в кожному педагогічному ВНЗ потрібно розробити програму інформатизації та компютеризації навчального процесу. Зміст такої програми мав би включати кадрове, матеріально-технічне і програмно-методичне забезпечення.
Без запровадження сучасних технологій навчання досягти високої якості освіти та забезпечити успішну реалізацію новітнього змісту середньої освіти буде неможливо. Для підготовки навчальної літератури з педагогіки, психології, фахових методик, інформаційних технологій необхідно обєднати зусилля викладачів вищої школи, науковців АПН України, практичних