Оцінка стану міської системи м. Києва
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
lg 1230 +7,25 = 89,71 дБ
Наступним шляхом є розрахунок рівня шуму від автомагістралі, на відстані м. (згідно варіанту) за формулою:
(3.10.)
Де: VN рівень шуму від джерела на відстані (за варіантом),
V7 - рівень шуму від джерела,
X1 зниження шуму внаслідок поширення звукових хвиль в атмосфері,
X2 зниження шуму під впливом земної поверхні,
X3 зниження шуму під впливом зелених насаджень,
X4 поглинаючий ефект будівель (25 дБ).
(3.11.)
де: PI відстань від джерела шуму.
Х1=10 lg15/7=3,86
де: КN - коефіцієнт поглинання шуму, який дорівнює для асфальту 0,9, відкритого грунту 1, газону 1,1.
Х2=0,9*3,86 =3,48
де: К3 коефіцієнт зниження звукової енергії зеленими насадженнями, що становить 1,2 для смуги з двох рядів дерев з чагарником та шириною 6 м, 1,5 для тієї ж смуги, але шириною 7 м.
Х3=1,2*3,86=4,63
Після виконання розрахунків отриманий результат по рівню шуму необхідно порівняти з нормативними значеннями (Додаток 4).
За наведеною формулою обраховуємо рівень шуму від автомагістралі:
Вантажні та нелегкові автомобілі:
VN=89,71-3,86-3,48-4,63-25=52,74 дБ
Виходячи з обробки інтенсивності шумового забруднення, можна зробити висновок, що даний район міста перевантажений кількістю автотранспорту.
Тому можна запропонувати вантажні автомобілі в години “пік” пускати на обїздні автотраси, а також зменшити кількість індивідуального автотранспорту.
Розділ 4. Процеси формування якості міської води
Поверхневий стік з територій міст та промислових майданчиків є суттєвим джерелом забруднення та замулення водних обєктів. Встановлено, що у заселених зонах з поверхневим стоком у поверхневі води потрапляє 80% забруднюючих речовин (Додаток 5).
Найбільш високий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгівельних центрів, автомагістралях, територіях промислових підприємств.
Склад поверхневого стоку з території промислових підприємств визначається характером загальних технологічних процесів, ефективністю роботи установок по очищенню промислових стоків та пилогазоочисного обладнання. В залежності від складу накопичених на території промислових підприємств забруднюючих речовин, промислові підприємства поділяють на дві групи.
До першої відносять підприємства, стік з території яких не містить специфічних речовин токсичної дії (енергетика, чорна металургія, машинобудування, приладобудівельні заводи, легка, харчова, електротехнічна промисловість). Інші підприємства відносять до другої групи та характеризуються великою кількістю органічних домішок та специфічних речовин.
4.1 Умови прийому промислових стічних вод у міську систему водовідведення
У відповідності з положенням величина Сгдс не повинна перевищувати фактично допустиму (проектну) Сст у стічних водах:
Сгдс ? Сст(3.12.)
Виходячи з цього, можна записати:
Сгдс = Qmin [ГДК (ЗВ) Сст](3.13.)
Використовуючи наведену вище формулу, визначимо значення СГДС для заданих речовин:
Завислі речовини:
Сгдс = 0,2*(0,75*25,8)=3,9
Азот: Сгдс = 0,2*(9,1*6,44)=11,7
СПАР: Сгдс = 0,2*(0,5*2,11)=0,2
Для речовин 1 та 2 класів небезпеки норми якості будуть дотримані у стічній воді, якщо виконyється співвідношення:
(3.14.)
Для кожної речовини Сгдс складає свою долю ГДК:
Сгдс = Кі ГДКі(3.15.)
Де Кі < 1
(3.16.)
За вищенаведеними співвідношеннями розраховуємо:
Для завислих речовин:
? СГДС/ГДК=15,8/10,35=1,5
Сст. 100%
СГДС - х, де для завислих речовин
25,8 100%
0,75 х%
х=2,9;
для азоту х=141,3;
для СПАРу х=23,7
Для того щоб визначити кількість речовин, які надходять у водний обєкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад та витрату. Частина води перехоплюється верхніми шарами рослинного покриву, частина стікає по ухилах поверхні у водний обєкт, частина випаровується, частина уходить у грунтові води. Та частина води яка залишається являє собою загальний шар поверхневого стоку. Для його врахування вводиться коефіцієнт стоку (?). Цей коефіцієнт чисельно дорівнює відношенню кількості води яка стікає разом з поверхневим стоком у водний обєкт з одиниці площі за одиницю часу, на одиницю площі в одиницю часу опадів. Величина цього коефіцієнту для стічних вод після поливу приймається рівною ? = 0,6. (Додаток 6).
Значення коефіцієнту стоку для водозбірного басейну розраховується як середньозважене для всієї площі по формулі:
(3.17.)
Де ?і вагові коефіцієнти, які дорівнюють по величині відношенню площі даного покриття до загальної площі водозбору,
a3=12га/548га=0,02
?3 коефіцієнти стоку для різних видів покриття
? = 0,02*0,6=0,012
Обєм дощових чи снігових вод за рік розраховується:
(3.18.)
де ? коефіцієнт стоку дощових (снігових) вод,
F площа водозбору, га
H шар опадів за теплий чи холодний період відповідно, мм.
W=10*0.012*548*200=13152
Обєм поливомиєчних стічних вод розраховується:
(3.19.)
де m витрата води на мийку одиниці площі, л/ м2, 1,4 мм2;
k кількість мийок для умов міста в рік,100 за рік;
F площа поверхонь, що обробляються, 110,7 га;
? коефіцієнт стоку стічних вод, 06.
W=10*1,4*100*110,7*0,6=92988
Значення всіх параметрів що входять до цієї формули, визначаються у відповідності до