Оцінка стану міської системи м. Києва
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?отягом 2005 року 34,0 тис. громадян, які перебували на обліку у районних центрах зайнятості, що на 9,0% більше ніж у 2004 році.
У відповідності до Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавствапро зайнятість населення інспекцією Київського міського центру зайнятості в 2005 році проводились перевірки щодо додержання підприємствами законодавства про зайнятість при наданні службі зайнятості інформації про: наявність вільних робочих місць (вакантних посад), всіх прийнятих працівників, наступне вивільнення працівників та фактично вивільнених працівників.
Інспекцією здійснювались заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.
Протягом 2005 року інспекцією міського центру зайнятості проведені перевірки на 1399 підприємствах. В ході перевірок на 1142 підприємствах виявлено 1473 порушення вимог законодавства про зайнятість, з них:59,9% - порушення п.4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" при наданні інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); 35,4% - порушення законодавства про зайнятість при використанні праці іноземних громадян.
Питання стану оплати праці в м. Києві розглядаються на апаратних нарадах у Київського міського голови та заступників голови Київської міської державної адміністрації за участю Київської міської ради профспілок і Київської міської організації роботодавців.
1.3 Щільність забудови
Якщо аналізувати забудову території планшету, то дана територія є здебільшого селітебною зоною, отож, тут житлова забудова, зокрема це багатоповерхові житлові будинки. Тільки невелику частину досліджуваної території планшету становить промислова зона.
Для обчислення щільності забудови даної території слід кількість будинків, розміщених на досліджуваній території, розділити на площу обраної території. Загалом на території м. Києва, як і будь-якого великого міста України, присутні всі типи забудови: маловисотна, низька, середньовисотна, висотна, різновисотна. Проте в Києві, як уже зазначалося, переважає висотна забудова. Для обчислення щільності забудови даної території слід кількість будинків, розміщених на досліджуваній території, розділити на площу обраної території.
Отож, для даного планшету щільність забудови становить: 55/10000=0,0055.
Забудова території негативно впливає на екологічний стан міста, оскільки вона є додатковим джерелом тепла, що змінює загалом мікроклімат міста. Стінки будинків вбирають велику кількість сонячної радіації, яка в сільській місцевості витрачається на випаровування. Під впливом забудови в містах змінюється температурний режим, що є негативним явищем.
1.4 Озеленення
Рослинність Києва та його околиць характеризується великою різноманітністю і багатством, що зумовлено розташуванням Києва на межі двох геоботанічних зон: Полісся і Лісостепу. Безумовно, рослинний покрив міста надто далекий від того первинного вигляду, яким він був у минулі епохи, бо під впливом господарської діяльності людини зазнав великих змін. Частина зелених насаджень є залишками тих природних лісових масивів, що у давнину займали більшу частину території сучасного міста. Інші парки є штучними насадженнями пізніших часів.
Перший парк у Києві був закладений у 1638 р. на митрополичому подвірї у Голосієві митрополитом Петром Могилою. У 40-х роках XVIII століття за проектом, розробленим під керівництвом архітектора Б.Ф.Растреллі, закладений Царський сад (зараз Міський сад). Парки і сквери Києва особливо масово почали створюватися лише в першій половині XIX століття, особливо після видання спеціальної урядової постанови, якою передбачався розвиток паркового господарства, розширення і захист його зелених насаджень як важливих елементів благоустрою міста та створення у 1887 р. спеціальної міської садової комісії.
Одним із найстаріших і найбагатших за своїм видовим складом садів міста є Київський Ботанічний сад ім. академіка Фоміна, створений ще 1842 р. на основі цінних рослинних колекцій, переданих з ліквідованого у той час Кременецького ліцею. До цього тут був пустир, який використовувався як міське звалище. У складі деревних насаджень Ботанічного саду поруч із звичайними, місцевими листяними породами значне місце посідають також різні види екзотичної рослинності. Тут можна бачити представників рослинності майже всіх природно-географічних зон земної кулі. Представники флори країн, де клімат мало чим різниться від нашого, ростуть на вільному повітрі, а рослини з тропічних та субтропічних країн зібрані у багатих оранжереях Ботанічного саду. Останні за кількістю видів набагато перевищують представників рослинності країн помірної та холодної зон, що ростуть у відкритому ґрунті.
Значно більший за розмірами є створений у роки радянської влади новий Ботанічний сад Національної Академії наук України, розташований на мальовничих схилах правого берега Дніпра у районі звіринцю, там, де в давнину, як гадають, був заповідний ліс, у якому київські князі влаштовували полювання на звірів.
Новий ботанічний сад площею біля 200 га, крім штучних насаджень, включає і грабову діброву (біля 10 га), розташовану у так званій Пролісковій лощині. Вона є залишком тих природних лісів, які вкривали більшу частину території сучасного міста, і складається з дубів 150 - 200-річного віку з домішкою граба, липи, ясена, клена та інших порід, властивих дібровам лісостепу.
Виключне міс