Особливості формування мовлення у розумово відсталих дітей
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?товувати результати власної практичної діяльності для пізнання навколишньої дійсності формуються у цієї категорії дітей зі значним відставанням і серйозними відхиленнями.
Недостатність внутрішнього мовлення при розумовій відсталості позначається на регуляції поведінки у конфліктних ситуаціях, коли безпосередньо бажане суперечить вимогам навколишнього середовища. Конфлікт між "хочу" і "треба" у дітей з нормальним розвитком вирішується через внутрішній діалог, завдяки самопереконанню, зважуванню всіх "за" і "проти". Діти з інтелектуальними вадами не схильні аналізувати наслідків, передбачати результати своєї поведінки, і тому діють імпульсивно. Однак, безперечно, що саме мовлення відіграє істотну роль в організації та упорядкуванні пізнавальної діяльності олігофренів. Залучення мовлення до сприймання, запамятовування, пізнання позитивно впливає на ефективність цих процесів. Діти краще впізнають ті предмети, назвами яких вони володіють; якщо дослідження обєктів супроводжується вербальними поясненнями, це робить їхнє сприймання точнішим і повнішим; обсяг запамятовування предметних картинок збільшується, якщо дитина називає вголос кожне зображення. За даними В.Г. Петрової, практичне вивчення предметів сприяє пізнанню їхніх властивостей за умови, що воно супроводжується власним мовленням дитини. Мовлення організовує, упорядковує та активізує мислення школярів, підіймає його на більш високий вербальний рівень.
Під впливом спеціального навчання, яке має корекційну спрямованість, у співвідношенні мовлення і діяльності учнів допоміжної школи, відбуваються позитивні зрушення. Вони виявляються у зростаючому вмінні таких дітей керуватися словесною інструкцією, у підвищенні адекватності звітів про виконану роботу, використанні практичних дій як засобу пізнання обєктів.
Робота з розвитку мовлення проводиться в найтіснішому звязку з емоційним і соціально-особистісним розвитком дитини, з формуванням уявлень про себе, про навколишню наочну і соціальну дійсність.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Давидова О. Вплив психофізичних відхилень на стан мовленнєвого розвитку дитини //Дефектологія. 2007. - №11. С. 49 51.
2.Максимова Н. Ю., Мілютіна К. Л., Піскун В. Н. Основи патопсихології. Главник, 2008. С. 75 80.
3.Пахомова Н. Г. Діагностика мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання в школі. Навчально-методичний посібник. Полтава: АСМІ, 2008. 84с.
4.Піроженко Т. Мовлення дитини: Психологія мовленнєвих досягнень дитини. К. : Главник, 2005 112с.
5.Савченко М. А. Методика виправлення вад вимови у дітей. К.: Рад. Школа, 1983. С.165.
6.Синьов В. М., Коберник Г. М. Основи дефектології: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1994 С. 61 77.
7.Синьов В. М. Розумова відсталість як педагогічна проблема. Навчальний посібник. К.: 2007. С. 17 37.
8.Синьов В. М., Матвеева М. П., Хохліна О. П. Психологія розумово відсталої дитини. Підручник. К.: Знання, 2008. С. 217 246.
9.Соботович С., Тищенко В. Засвоєння розумово відсталими дітьми граматичних категорій та абстрактного лексико-граматичного значення слова // Дефектологія. 1998. №4. С. 2 5.
10.Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник / За редакцією В. І. Бондаря. Луганськ: Альма-Матер, 2003 С. 264 265.
11.Стадненко Н. М., Обухівська А. Г., Матвєєва М. П. Нариси з олігофренопсихології. Камянець-Подільський : Камянець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно видавничий відділ, 2002. 200 с.
12.Теорія і практика олігофренопедагогіки: збірник наукових праць / За редакцією В. В. Золотоверх. К.:Науковий світ, 2007. 230с.
13.Тищенко В. В. Зміст інтелектуального компонента мовленнєвої діяльності. Науковий Часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. №3. С.129 141.
14. Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти : Від народження до пяти років: Поради батькам. К.: Літера ЛТД, 2006. 128 с.
15.Виготский Л. С. Мышление и речь: Психологические исследования. М.: Лабиринт, 1996 461с.
16.Виготский Л. С. Педагогическая психология / Под редакцией Давидова В. М.: Педагогика, 1991. 480с.
17.Катаева А. А, Стребелева Е. А. Дошкольная олигофренопедагогика. М.: ВЛАДОС, 1998. 208 с.
18.Логопедия: учебник для студентов дефектол. фак. пед. Высших учеб. Заведений / Под ред. Л. С. Волковой. М.: Гуманитар изд. центр ВЛАДОС, 2007. С.572 595.
19.Ляпидевський С. С. Невропатология: 2003. С.160 170.
20.Особенности умственного розвиття учащихся в всомагательной школе / Под редакцией Ж. И. Шиф М.: Просвещения, 1965. С. 129 217.
21.Психологические проблемы коррекционной роботы во вспомагательной школе / Под редакцией Ж. И. Шиф, В. Г. Петровой, Т. Н. Головиной . М.: Педагогика, 1980. С.171.
22.Селецкий А. И. Психология и психопатология слабоумия. К.: Рад. Школа, 1981 С.138.
23.Справочник практического врача / Сост. И. Бородулин; Под. ред. А. И Воробьева. 9 е изд., перераб. И доп. М.: ОООИздательство “Оникс”: Изд. “Мир и Образование”, 2005. 861с.
24.Филичева Т. Б., Чевелева Н. А., Чиркина Т. В. Основы логопедии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. “Педагогика и психология (дошк.)”. М.: Просвещение, 1989. 223.
ДОДАТОК 1
Відносна частота причин розумової відсталості у Західній Європі
Етіологічні чинникиВажка та глибока РВ, %Легка та помірна РВ, %Чинники, що належать до переднатального періоду, у тому числі:6033Хромосомний 3515Моногенний 51Алкоголь 08Інфекційні захворювання70Інші причини 139Чинники, що належать до натального періоду1518Чинники, що належать до постнатального періоду102Не зясовані причи?/p>