Особливості системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ий розмір ПСП (50% мінімальної заробітної плати)150% базового розміру ПСП200% базового розміру ПСППСПСума ПДФОЧистий дохідПСПСума ПДФОЧистий дохідПСПСума ПДФОЧистий дохід860,0030,96829,04302,5078,98750,06453,7556,29772,75605,0033,61795,43880,0031,68848,32302,5081,87766,45453,7559,19789,13605,0036,50811,82900,0032,40867,60302,5084,77782,84453,7562,08805,52605,0039,39828,21920,0033,12886,88302,5087,66799,22453,7564,97821,91605,0042,28844,60940,0033,84906,16302,5090,55815,61453,7567,86838,30605,0045,17860,99941,0033,88907,12-136,07771,06-136,07771,06-136,07771,06950,0034,20915,80-137,37778,43-137,37778,43-137,37778,43960,0034,56925,44-138,82786,62-138,82786,62-138,82786,62970,0034,92935,08-140,26794,82-140,26794,82-140,26794,82980,0035,28944,72-141,71803,01-141,71803,01-141,71803,01990,0035,64954,36-143,15811,21-143,15811,21-143,15811,21995,0035,82959,18-143,88815,30-143,88815,30-143,88815,30996,0035,86960,14-144,02816,12-144,02816,12-144,02816,121000,0036,00964,00-144,60819,40-144,60819,40-144,60819,401010,0036,36973,64-146,05827,59-146,05827,59-146,05827,591023,0036,83986,17-147,93838,25-147,93838,25-147,93838,251024,0036,86987,14-148,07839,07-148,07839,07-148,07839,071040,0037,441002,56-150,38852,18-150,38852,18-150,38852,181050,0037,801012,20-151,83860,37-151,83860,37-151,83860,371051,0037,841013,16-151,97861,19-151,97861,19-151,97861,191060,0038,161021,84-153,28868,56-153,28868,56-153,28868,56
Аналіз даних табл. 3.1 показує, що для кожного варіанта надання податкової соціальної пільги існує діапазон нарахованої заробітної плати, у якому платник податку вже не може застосовувати податкову соціальну пільгу, оскільки сума нарахованої заробітної плати перевищує її граничний розмір, однак його чистий дохід менше, ніж при рівні нарахованої заробітної плати, що не перевищує граничного рівня застосування податкової соціальної пільги.
Початок такого діапазону однаковий незалежно від розміру податкової соціальної пільги та знаходиться на рівні, що на 1 грн. перевищує граничний розмір заробітної плати, який дає право на податкову соціальну пільгу (в 2009 році - 941 грн.).
Для базового розміру податкової соціальної пільги небажаний діапазон нарахованої заробітної плати становить від 941 до 995 грн. Це означає, що як для працедавця, так і для працівника вигіднішою є нарахована заробітна плата в розмірі 940 грн., ніж 995 грн. Пояснюється це тим, що при більшому розмірі нарахованої заробітної плати працедавець більше сплачує внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування та більше витрачає коштів на оплату праці. А працівник в даному випадку отримує більше чистого доходу при меншому розмірі нарахованої заробітної плати. По мірі збільшення нарахованої заробітної плати до 996 грн. чистий дохід знову перевищує рівень, що відповідає заробітній платі в 940 грн.
В 2009 році верхня межа небажаного діапазону для платників, які застосовують пільгу в розмірі 150% базового розміру, становить 1023 грн., 200% базового розміру - 1050 грн. Це свідчить про те, що при збільшенні розміру податкової соціальної пільги збільшується також верхня межа нераціонального діапазону заробітної плати.
У випадку надання податкової соціальної пільги у звязку з утриманням дітей у віці до 18 років збільшується як граничний розмір заробітної плати, який дає право на податкову соціальну пільгу, так і її сума в залежності від кількості дітей. Тому це призведе до розширення небажаного діапазону заробітної плати та зростання нижньої й верхньої його меж.
На основі виявлених проблемних аспектів механізму застосування податкової соціальної пільги в Україні, можна зробити висновок, що податкові соціальні пільги мають багато недоліків, які роблять недоцільним їх подальше використання як інструмента податкового регулювання соціальних процесів.
Тому автор пропонує замінити податкову соціальну пільгу на неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Величиною такого неоподатковуваного мінімуму повинна виступати величина прожиткового мінімуму для працездатної особи, оскільки прожитковий мінімум включає ті мінімальні витрати, які необхідні людині для того, щоб задовольнити свої фізіологічні потреби.
Право на застосування неоподатковуваного мінімуму повинно надаватися будь-яким платникам незалежно від виду та величини його доходу.
Введення неоподатковуваного мінімуму дозволить уникнути нераціональних діапазонів нарахованої заробітної плати, оскільки при перевищенні величини неоподатковуваного доходу обкладатися податком будуть саме суми перевищення, а не вся сума отриманого доходу.
Наявність неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за своєю суттю рівнозначна введенню нульової ставки податку з доходів фізичних осіб для доходів, які не перевищують розмір неоподатковуваного мінімуму. Тобто введення неоподатковуваного мінімуму у такий спосіб відповідає встановленню невеликої прогресивної шкали оподаткування з двома ставками податку: при отриманні доходу в межах неоподатковуваного мінімуму (розміру прожиткового мінімуму) ставка податку з доходів фізичних осіб становить 0%; при отриманні доходу в розмірі, більшому ніж неоподатковуваний мінімум, ставка податку становить її базовий розмір. Такий підхід підтверджує соціальну направленість надання податкових пільг.
Важливо відзначити, що величина неоподатковуваного мінімуму повинна змінюватися, якщо бюджетними законами змінюється розмір прожиткового мінімуму, оскільки необхідно враховувати інфляційні процеси в економіці.
Таким чином, для підвищення соціальної спрямованості надання податкових пільг з податку з доходів фізичних осіб необхідні зміни на законодавчому рівні. Для цього необхідно розробити кодекс законів в сфері оподаткування, який би містив єдині норми щодо оподаткування доходів фізичних осіб та надання їм пільг. Але аналіз проекту Податкового кодексу України [36] дозволяє зробити висновок, що механізм функціонування податкових соціальних пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб залишається незмінним.