Особливості психологічного пізнання
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
Особливості психологічного пізнання
Знання про мислення дозволять нам представити особливості інтелекту даної людини, оцінити його здатності, визначивши, зокрема, де, у чому і якому образі вони найбільше проявляються: у рішенні практичних завдань за допомогою реальних дій з матеріальними предметами (практичне або наочно-діюче мислення) або при внутрішніх маніпуляціях з образами (образне мислення), а можливо, у рішенні абстрактно-логічних, теоретичних проблем за допомогою понять і за законами логіки (словесно-логічне мислення).
Психологічні знання про стани людини включають подання про його позитивному або негативному емоційному настрої, про загальний тонус (підвищеному або зниженому), про внутрішню напруженість, про особливості уваги, а також про характер емоцій: афектів, почуттів, страстей і стресів.
Вивчивши мотивацію людини, також можна одержати чимало важливих відомостей про нього: які його основні потреби й інтереси, мотиви поводження, мети й цінності, яким образом він приймає й реалізує різноманітні рішення.
Немаловажне мати подання й про тип темпераменту людини, знать, наприклад, холерик він, флегматик, сангвінік або меланхолік. Ще більш важливо точно знати риси характеру, тому що саме вони визначають безпосереднє поводження людини, його дії, реакції, учинки в тих або інших соціальних ситуаціях. Особливий інтерес представляє виявлення акцентованих рис характеру, ступеня розвиненості тих властивостей особистості, від яких залежить відношення до людей, наприклад чуйність, доброта, готовність прийти на допомогу, порядність, чесність і ін.
Нарешті, далеко не останню роль у психологічному пізнанні людини грає зясування його відносини до самого себе й до оточуючих людей: чи задоволений він собою й своїми взаєминами з навколишніми, любить або не любить себе й людей, удоволений або не вдоволений своїм місцем у системі людських відносин, добрий або твердий, честолюбний або без особливих претензій, згідливий або незговірливий, контактний або замкнуть, товариський або нетовариський по своїй натурі.
Для чого необхідно все це знати? Насамперед для того, щоб мати можливість установити контакти з даною людиною, якщо буде потреба робити на нього вплив, здатне принести користь і вам, і йому самому.
Знання психологічних станів людини дозволяє знаходити способи спілкування з ним, що відповідають його настрою, і тим самим уникати непорозумінь і конфліктів (наприклад, людина в цей момент перебуває в стані афекту, стресу або просто перебуває в поганому настрої й не розташований до спілкування). Подання про мотиви й потреби людини допоможе знайти загальну мову з ним, зацікавити його й організувати взаємодію з ним таким чином, щоб воно найбільшою мірою відповідало актуальним інтересам і потребам даної людини.
Маючи інформацію про те, як людина приймає й практично реалізує ухвалені рішення, ми можемо привести наші очікування у відповідність із психологічною індивідуальністю цієї людини. Знаючи, наприклад, про те, що він приймає рішення відразу, не роздумуючи, і відразу намагається його реалізувати, спілкуючись, взаємодіючи з ним, ми настроюємося на швидку реакцію з його боку й ретельно продумуємо свої дії. Навпроти, якщо відомо, що людина не схильний відразу приймати рішення й починає діяти лише тоді, коли все до дрібязків докладно обдумане й зважене, ми не очікуємо від нього негайних реакцій і дій.
Точне подання про темперамент і характер людини також дозволяє прогнозувати, передбачати його реакції. Крім того, оскільки темперамент і характер досить стійкі, доводиться приймати як неминучі деякі вчинки людини, будувати особисті й ділові взаємини з ним з обліком уже сформованих особливостей.
Нарешті, знаючи відносини людини до себе й інших людей, ми можемо або підбудовуватися під ці відносини або заздалегідь настроюватися на те, щоб в остаточному підсумку змінити їх у потрібну сторону.
Ми можемо й повинні знати про психологію людини якнайбільше, і всі ці знання можна так чи інакше використовувати в житті. Але потрібно чи знати абсолютно всі? Напевно, ні, тому що, по-перше, психологія людини згодом міняється, тому нам довелося б вивчати її протягом всього. життя По-друге, немає необхідності знати все досконально. Цілком достатньо обмежитися мінімумом самої необхідної інформації.
Що ж включає цей мінімум? Якщо мова йде про сприйняття людиною навколишнього світу, то насамперед бажано довідатися про те, як він сприймає інших людей: на що насамперед звертає увагу, зустрічаючись із незнайомими людьми, як сприймає індивідуальні особливості й психологічні стани інших людей. Ті ж самі моменти повинні фіксуватися при сприйнятті людиною себе як особистості й індивідуальності.
Оцінюючи увагу людини, ми в першу чергу повинні враховувати його стійкість і перемикаємость, тому що від них залежать результати діяльності людини й характер спілкування з ним. Цієї ж особливості уваги повинні прийматися в розрахунок при взаємодії з даною людиною на особистій або діловій основі. Знаючи заздалегідь, наприклад, про те, що дана людина над міру неуважна, що його увага хитливо, ми будемо наполегливі, повідомляючи його ту або іншу інформацію, і, звичайно, поблажливі, прощаючи багато чого з того, чого не простили б людині уважному.
Головний практичний інтерес у людській памяті представляють такі її характеристики, як обсяг і продуктивність процесів запамятовування, збереження й відтворення. Особливо це стосується коро?/p>