Особливості психологічного пізнання
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
?кочасної й оперативної памяті, від якої безпосередньо залежить, скільки і якої інформації людина зможе відразу сприйняти й запамятати, а також те, наскільки довго в його памяті може зберігатися ця інформація після її однократного сприйняття. Це важливо знати, наприклад, через те, що в житті, у роботі й у спілкуванні з людьми людина постійно користується короткочасною й оперативною памяттю. Від цього в першу чергу залежить те, наскільки продуктивними будуть його робота й взаємодія з людьми.
Крім того, вивчаючи память людини, бажано додатково довідатися про те, який її вид домінує: зоровий або слуховий. Це необхідно для того, щоб правильно будувати запамятовування в процесі навчання, праці й спілкування з людьми. Основне навантаження в цих видах людської діяльності варто адресувати провідному виду памяті, що забезпечує найкращі умови для запамятовування, тривалого зберігання й швидкого, точного відтворення інформації.
З інших пізнавальних процесів людини важливо мати подання про рівень його інтелектуального розвитку й про домінуючий тип мислення: наочно-діючому, образному або словесно-логічному. Від цього залежить оцінка його здатностей і можливостей. Вони в першу чергу проявляються в тих видах діяльності, яким відповідає домінуючий у людини тип мислення.
Безпосередньо з вивченням мислення людини звязана психодіагностика його загальних здатностей, якими визначається схильність до занять тим або іншому виду діяльності. У цьому звязку важливо, по-перше, виявити самі схильності, по-друге, визначити наявність у людини відповідних задатків і здатностей.
Вивчаючи темперамент людини ще одну його особистісну характеристику, досить одержати подання про переважний тип темпераменту, а досліджуючи характер про акцентовані риси. Все це насамперед необхідно для правильної організації спілкування з даною людиною. Нарешті, важливо знати, як людина сприймає самого себе й ставиться до себе, тобто його самооцінку, а також те, як даний людина ставиться до людей.
Помітимо, що видів діяльності, якими з успіхом міг би займатися той самий людина, досить багато й для кожного з них практично неможливо виявити й правильно оцінити всі необхідні якості особистості, задатки й здатності. На щастя, цього й не потрібно робити, тому що безліч різних видів діяльності людини більш-менш добре укладається в наступні основні групи: людина людина, людина техніка, людина знакові системи, людина художній образ. Перша група включає всі можливі види діяльності, головним для яких є вплив людини на людину. Друга група містить у собі види праці, орієнтовані на роботу людини з різними машинами. Третя група повязана з розробкою, створенням і використанням людиною різних знакових систем, наприклад мови для спілкування, для математичного програмування, мови образотворчих символів і т.п. У четверту групу входять ті види діяльності, у яких людина зайнята різними видами літератури, театром або образотворчим мистецтвом. Тому на практиці досить буває тільки виявити наявну в даної людини схильність до одному або двох з перерахованих видів (груп) діяльностей.
Крім усього іншого, нам важливо мати хоча б якусь інформацію про потреби людини, наприклад, про те, наскільки в нього розвинена мотивація досягнення успіхів і мотивація уникання невдач, потреба в спілкуванні з людьми й потреба у владі. Цими потребами визначається відношення даної людини до роботи, до людей, до своїх успіхів і невдач і взагалі основна життєва позиція.
Можливості психологічного самопізнання й пізнання інших людей
Що може знати й чого не в змозі довідатися людина про свою психологію й психологію інших людей?
У цей час ми маємо в розпорядженні накопичені століття знання про психологію людини. Вагомий внесок у цей процес внесли професійні психологи, а також письменники, філософи, представники інших галузей науки й мистецтва. Найчастіше люди, що не мають відносини до науки, у міру розвитку цивілізації збирали й передавали з покоління в покоління корисні відомості про психологію людини й про відносини людей у вигляді життєвих мудростей, звичаїв і традицій. І проте донині ми не можемо із упевненістю говорити про те, що знання наші про психологію людини і його поводженні досить повні й обєктивні. На чому ґрунтується така критична оцінка? Справа в тому, що психологічні знання стосуються самих складних із всіх існуючих у світі явищ, тому що значна, а точніше сказати, більша частина внутрішнього психологічного життя людини протікає на так званому несвідомому рівні, про яке ми дотепер конкретно майже нічого не знаємо.
Але проте деякі достовірні знання про психологію людини є.
Ми, наприклад, більш-менш виразно знаємо про те, як людина сприймає й переробляє елементарну інформацію про навколишній його світ у вигляді відчуттів і образів, що формуються на базі роботи центральної нервової системи й органів почуттів. Нам доступні багато знань, що ставляться до області сприйняття.
З достатньою впевненістю можна судити про увагу людини, про його память, про багатьох інших речах, повязаних з використанням людиною наявної в нього інформації для рішення різноманітних завдань. У психології це ставиться до сфер уяви, мислення й мови. У цілому чималими, але, звичайно, що далеко не вичерпують знаннями ми розташовуємо про психологію пізнавальних процесів.
Трохи гірше справа є в області пізнання особистості й індивідуальності людини, пояснення його вчинків. Про здатності лю?/p>