Особливості психологічного пізнання
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
?ей, наприклад, дотепер відомо дуже мало: не до кінця ясна їхня природа, немає достатніх відомостей про те, як їх формувати або змінювати. Разом з тим ми все-таки навчилися більш-менш добре оцінювати рівень розвитку здатностей людини за допомогою різних тестів.
Сформоване багато століть назад подання про типи темпераменту людини збереглося дотепер. До нього в XXв. додалися знання, що стосуються органічних основ темпераменту, а також методики, що дозволяють проводити психодіагностику властивостей темпераменту, визначати його тип у людини. Приблизно т же саме можна сказати й про характер людини. Знаючи з найдавніших часів безліч чорт характеру (ці знання відбиті в мовах, на яких говорять представники різних народів), психології тільки в XXв. навчилися його оцінювати за допомогою різноманітних тестів. Але вчені дотепер ще не одержали відповіді на питання, як виникають і розвиваються ті або інші риси характеру в людини. І тут практичні вміння, що стосуються керування темпераментом і характером людини, трохи випереджають розвиток науково достовірних знань про ці особистісні особливості.
Знання й пояснення мотивації людини, його цінностей, цілей, інтересів і потреб, по-перше, у більшості випадків мають характер інтуїтивних здогадів, тобто науково не цілком обґрунтованих припущень і гіпотез, по-друге, стосуються в основному лише окремих мотиваційних утворень людини, наприклад усвідомлюваних потреб, інтересів і цілей.
Не менш складне вивчення міжособистісних відносин. Звязано це з тим, що, з одного боку, пізнання останніх складніше, ніж, наприклад, пізнання психічних процесів, з іншого боку галузь науки, що спеціально досліджує людські відносини, соціальна психологія виникла порівняно недавно. Проте ми вже зараз цілком у стані оцінити особисті взаємини людини з оточуючими людьми, його ділові взаємини, відношення людини до себе або до інших людей.
Перебороти обмеження, що коштують на шляху психологічного пізнання людини і його відносин, можна різними шляхами. Деякі з них, наприклад наукове пізнання психології людини, доступні тільки вченим. Інші, наприклад життєве пізнання психології й поводження людини, у принципі під силу всім утвореним, культурним і досить досвідченим дорослим людям. Будь-яка людина на достатньому для життя побутовому рівні може опанувати порівняно простими методами психодіагностики для пізнання себе, оточуючих людей і людських взаємин. До таким цілком доступним методам психодіагностики ставиться, наприклад, спостереження.
У результаті продуманого, заздалегідь спланованого спостереження за поводженням людини можна багато чого довідатися про його психологію. Для цього треба точно встановити, що, де, коли і як варто спостерігати.
Багато корисної інформації про психологію людини, що цікавить нас, можуть дати психологічні тести.
Для того щоб опанувати методом тестування, необхідно засвоїти початковий курс теоретичних і методичних психологічних знань (як мінімум, добре вивчити шкільний курс психології). Крім того, добре опанувати технікою застосування того або іншого тесту. І нарешті, вивчити науково обґрунтовані способи інтерпретації знань, одержуваних за допомогою тестів, тобто знати, які висновки про людину можна робити на основі проведеного тестування.
Знання психодіагностики дозволить перейти від життєвого пізнання психології й поводження людей до наукового. Основне завдання даного посібника саме й полягають у тому, щоб допомогти вам зробити цей важливий крок.
Чим же наукові знання про психологію людей відрізняються від життєвих від тих, які кожний з нас регулярно одержує в результаті спілкування з людьми, здобуваючи життєвий досвід?
Наукові знання більше обєктивні й незалежні від індивідуального досвіду людини, чим життєві. Вони, по-перше, ближче до істини, по-друге, точніше відбивають те, що є в самому житті. У життєвих знаннях багато оман і забобонів, заснованих тільки на інтуїції й вірі. Наукові знання, навпроти, базуються на безсумнівних факт і пропонують не віру, а розумне обґрунтування. Наукові знання в їхньому практичному застосуванні набагато рідше ведуть до помилок, чим життєві. Тому для того, щоб навіть на побутовому рівні навчитися користуватися методиками й з їхньою допомогою одержувати достовірні відомості про людину, необхідно розташовувати хоча б мінімумом наукових знань про психологію людини.
Джерела психологічних знань
Знання про себе людина може одержувати із всіляких джерел. Перший, з яким людина зіштовхується в дитинстві, навколишні його люди: мати, батьки, родичі, що заміняють їхні люди. Вони психологічно оцінюють дитину, характеризують його поводження. Дитина приймає ці оцінки на віру, відносить їх до себе: у результаті в нього складається певна самооцінка, що, по суті справи, є оцінкою, сформованої в нього іншими людьми.
Психологічні характеристики, які людина дає іншим людям, формуються на основі того, що сама людина бачить, спілкуючись із цими людьми й вивчаючи відкликання навколишніх про цих людей. Співвідносячись власні враження з оцінками інших людей, людина формує образи цих людей. Все це, разом узяте, і становить перше й основне джерело знань людини про себе й про навколишніх його людей. Такими знаннями в тім або іншому ступені він користується практично протягом всього життя, починаючи з того моменту, коли опанує мовою й навчиться розуміти оточуючих людей.
Другим важливим джерелом психологічного пізнання є практичні справи й продукти люд