Особливості психологічного клімату в студентських групах першого року навчання
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
перебирає на себе роль неофіційного керівника, а з його особистістю ідентифікується специфічна система групових норм та цінностей, яка не завжди тотожна офіційній системі. Психологічна сутність лідерства полягає у здатності впливати на індивідів і групу, спрямовувати їхні зусилля на досягнення цілей.
Мікроклімат у групі не може бути позитивним, якщо група не має єдиних підходів, думок з принципових питань[23]. Групова думка це оптимальний для всіх індивідів спосіб розвязання важливого завдання. Внутрішнє життя групи, соціальне, психологічне самопочуття обєднаних у ній індивідів, ефективність взаємодії із навколишнім середовищем залежать від згуртованості групи, різний вияв якої по-різному впливає на її конфліктогенність.
Розділ 2. Особливості психологічного клімату у студентських групах першого року навчання
2.1 Особливості адаптації студентів до навчального процесу
Навчання у вищому навчальному закладі передбачає велике розумове та нервово-емоційне навантаження. В особливо складне становище потрапляють студенти-прешокурсники, які після важких випускних екзаменів у школі та ще складніших вступних іспитів у вищий навчальний заклад опиняються у незвичних соціальних умовах. Змінюється ритм роботи, відпочинку, сну, зявляються нові емоції та переживання. Досить часто вони призводять до фрустрації і розчарування. Як правило ці переживання залишаються невідомими викладачам і кураторам груп. Це ускладнює процес виявлення психологічних проблем і надання соціально-психологічної допомоги.
Слід зазначити, що проблеми переходу, входження особистості в нове соціальне середовище не можна вважати достатньо вивченим. Вміння швидко пристосовуватись до різноманітних партнерів дуже важливе для рольової та ділової поведінки. Швидкість пристосувань важлива ознака комунікативної компетентності [15].
У психологічній літературі поняття адаптації традиційно повязувалось з пристосуванням організму до умов навколишнього середовища Поступово воно поширювалось на всі науки, збагачуючи свій зміст. На процес адаптації впливає ряд факторів - це рівень попередньої підготовки молоді до вузу; обєктивного уявлення молоді про майбутню професійну діяльність; психологічний мікроклімат у найближчому оточенні студентства; взаємини, які складаються у студента з викладачами; самооцінка студента.
На основі аналізу літератури і теоретичного осмислення проблеми, процес оптимізації соціально психологічного клімату в колективі не повинен бути простим пристосуванням особистості до нового середовища і вимог, а передбачає активний, усвідомлений характер її входження в нове середовище і вимог. а передбачає активний, усвідомлений характер її входження в нове середовище життєдіяльності. А тому змістовний, творчий характер адаптації може бути досягнутий тільки в результаті активної перетворюючої діяльності субєкта адаптації, оптимальне особистості до діяльності може мати місце тільки тоді, коли воно здійснюється за допомогою активних дій і процесів самої особистості. Це складний процес, який являє собою не тільки (і не стільки) пристосування особистості до нових умов вищого навчального закладу як до тимчасового специфічного середовища, скільки набуття особистісно нового соціального статусу статусу студента.
Поняття соціального статусу нерозривно повязане з виділення специфічних рис студентів, зокрема, студентів молодших курсів, що визначають соціальне положення і психологію цієї особливої групи. С.М. Годник відзначає принципову відмінність у поняттях студент у соціологічній і психолого педагогічній літературі. Для соціолога студент це представник певної соціальної групи, для педагога це обєкт (субєкт) навчально виховного процесу вузу і передусім конкретного курсу. Тому вузівському педагогу важливо знати не тільки загальні характеристики студента, але і особливості його соціального стану на кожному курсі.
Аналіз літератури (Годник С.М., Клименко В.А., Колесов Д.В.) [24, 18] дозволяє нам визначити деякі характеристики соціального статусу студента перших курсів вищого навчального закладу. Суттю такого статусу можна вважати оволодіння нормами і функціями майбутньої професійної діяльності. Відмінними рисами соціального статусу можуть бути:
- усвідомлення нової якості в своїй соціальній позиції, підвищене почуття власної гідності ( я вже не школяр, студент);
- прагнення закріпитися в цій новій для себе позиції;
- прагнення домогтися перших успіхів, які підтверджують нову, більш високу, позицію;
- інтерес і старанність у виконанні навчальної та іншої роботи в стінах вищого навчального закладу;
- різноманітність навчальних і позакласних інтересів.
Студенти першокурсники, що відчували ще вчора увагу і опіку шкільних вчителів, в умовах вищого навчального закладу відчувають себе дискомфортно. Нові умови діяльності їх у вузі це якісно нова система відносин, де на перший план виступає необхідність самостійної регуляції своєї поведінки, наявність тих ступенів свободи в організації своїх занять і побуту, які ще не так давно були їм недоступні.
З точки зору структурних компонентів оптимізації соціально психологічного клімату виділяють активаційний компонент, повязаний із функціональними затратами і компенсацією факторів, що перешкоджають досягненню цілей. Когнітивний і емоційний компоненти, а також мотиваційно-вольові процеси, які забезпечують ?/p>