Особливості прояву агресивного поводження підлітків, що виховуються в умовах школи-інтернату
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
µння вихованців школи-інтернату
2.1 Методи діагностики особливостей агресивного поводження підлітків
Наше дослідження було проведено в Донецькій області, міста Словянська в інтернаті №1. В експерименті брали участь підлітки 8-А і 8-б класів. Експериментальна група складалася 35 чоловік: 17 дівчинок і 18 хлопчиків. Середній вік випробуваних склав 14 років.
Відповідно до поставленої гіпотези в процесі роботи нами були розроблені приватні задачі:
1) діагностика показника агресії в підлітків;
2) оцінка розвиненості особистісних якостей дітей підліткового віку;
3) діагностика інтелектуального розвитку підлітків;
4) визначення рівня комплексу неповноцінності в підлітків;
5) визначення ступеня значимості звязку між показником агресивності, особистісних якостей особистості, рівнем інтелектуальних здібностей і рівнем комплексу неповноцінності.
З метою рішення даних задач нами були використані такі психодіагностичні методики:
1) методика діагностики показників і форм агресії А. Басса й А. Дарки (адаптація А.К. Осмицкого) [10]
2) методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла (16-ФЛО-105-С)
3) критериально орієнтований нормативний тест розумового розвитку Ю.З. Гельбуха (Контур)
4) опросник по визначенню рівнів комплексу неповноцінності.
При виборі даних методик ми спиралися на те що питання в них сформульовані і подаються так, що б уникнути впливу на відповіді тенденцій соціальної бажаності, що дозволить нам одержати найбільш адекватні результати.
2.2 Рівневі показники виразності агресивного поводження вихованців школи інтернату
Для дослідження агресивності застосовуються ті ж групи методів, що і для інших властивостей особистості: спостереження, опитувальні і проективні методики. Частина методів є спеціалізованими, тобто спрямованими на діагностику тільки агресивності. Застосовуються і допоміжні методики, що виявляють агресивність разом з цілим комплексом інших особистісних властивостей і психологічних станів.
У своєї роботі ми використовували опросник А.Басса й А.Дарки, що визначають якісні і кількісні характеристики прояву агресії. Вони можуть бути використані для визначення форм агресивності і ворожості підлітків, до яких відносяться:
фізична агресія використання фізичної сили;
вербальна агресія вираження негативних почуттів у виді сварок, лементу, вереску, а також погрози, прокльону;
непряма агресія використання спрямованих проти інших осіб пліток, жартів і виявляється в неупорядкованих вибухах люті;
негативізм опозиційна форма поводження, спрямована проти авторитету і керівника;
роздратування схильність до роздратування, запальності, різкості, брутальності при найменшому порушенні;
підозрілість схильність до недовіри й обережного відношення до людей, через переконання, що навколишні мають намір заподіяти шкода;
образа прояв заздрості, ненависті до навколишнього, обумовленим почуттям гніву, невдоволення кимсь саме або усім миром за дійсні або мнимі страждання;
почуття провини відношення і дії стосовно себе і навколишнє звязане з можливим переконання обстежуваного в тім що він є поганою людиною, надходить добре.
У результаті дослідження агресивного поводження учні школи-інтернату за методикою А. Басса А. Дарки нами були виявлені показники ворожості і агресивності у даної групи (Табл.1)
Для перекладу балів в рівневі показники нами були використані методи побудови шкал рівневого оцінювання.
Вид нашої шкали зображений на Малюнку 1.
о.н.у. н.у.нормав.у.о.в.у.
Рис 1. Загальний вид шкали рівневого оцінювання показників.
Де середнє значення
стандартне відхилення.
Шкала для рівневого оцінювання по показниках ворожості має такий вигляд (малюнок 2)
Малюнок 2. Уровневая шкала показників індексу ворожості учнів 8-х класів школи-інтернату.
Де = 61
= 13
Для характеристики даної вибірки по параметрах ворожості ми розглядали процентне співвідношення показників учнів, що мають різні рівні виразності. Графічно це представлено на малюнку 3.
Отримані нами дані свідчать про те, що 17% учнів даної вибірки мають низький рівень ворожості, 51% середній і 32% високий.
Таким чином, Аналізуючи отримані нами результати ми можемо затверджувати наступне: така реакція ворожість, що розвиває негативні почуття і негативні оцінки людей і подій, головною метою яких є заподіяння страждань і шкоди жертві, властива значному (32%) кількості учнів досліджуваної групи. Це значить, що багато хто неадекватно сприймають навколишніх їхніх людей, що виявляється в недовірі, підозрілості, заздрості.
Визначена частина дітей (17%) мають низький рівень ворожості. Ми можемо припустити, що така особливість цих дітей може позначатися на зниженні можливості адаптації вихованців школи-інтернату до специфічного середовища.
Нами була побудована шкала рівневого оцінювання по показнику агресивності. Вона має такий вигляд (Малюнок 4)
Малюнок 4. Рівнева шкала показників індексу агресивності учнів 8-х класів школи-інтернату
Де = 61
= 12
Характеризуючи випробуваних по параметрах агресивності ми також розглянули отримані показники в процентному співвідношенні по усіхіх рівням. Це співвідношенні графічно представлено на малюнку 3. З діаграми можна бачити, що в ?/p>