Особливості навчання дітей підліткового віку
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?олективі), повязані із прагненням до успіху, із самолюбством.
Саме в підлітковому віці під впливом навчально-виховної роботи школи й позашкільних установ, під впливом вивчення основ наук починають формуватися і яскраво проявлятися здатності підлітків до тих або інших видів діяльності. Зазвичай, прояви здатностей спостерігаються й у молодшому шкільному віці й навіть у дошкільному, але по-справжньому починають вони розвиватися (мається на увазі відносно швидке й легке оволодіння відповідними вміннями й навичками, досягнення обєктивно високих результатів) саме в підлітковому віці. Це пояснюється тим, що саме в підлітковому віці виникають глибокі, діючі, стійкі інтереси, формується свідоме, активне відношення до навколишньої реальності, розвивається творче мислення.
У першу чергу починають яскраво проявлятися музичні, художньо-образотворчі, літературно-творчі здатності. У звязку з початком серйозного й систематичного навчання математиці формуються математичні здатності. На основі вивчення математики й фізики дуже помітний формування в підлітків-хлопчиків конструктивно-технічних здатностей.
Кожен школяр володіє тільки одному йому властивими особливостями пізнавальної діяльності, характером, поведінкою, емоціями. Учитель повинен знати, що таке пізнавальна активність, які особливості й умови її розвитку в школярів, якими прийомами варто активізувати пізнання дітей у процесі навчання.
Вчені визначають пізнавальну активність як якість діяльності учня, що проявляється в його відношенні до сутності й процесу навчання, у прагненні до ефективного оволодіння знаннями й способами діяльності за оптимальний час, у мобілізації морально-вольових зусиль на досягнення навчально-виховної мети. Але одного визначення не досить, щоб дати характеристику цієї якості особистості для тієї або іншої групи дітей. Необхідно знати конкретні ознаки прояву пізнавальної активності. Одним із засобів пізнавальної активності є показ значимості й цінності змісту навчального матеріалу. Цього можна домогтися, використовуючи на уроках різноманітні форми роботи, а також різні методи навчання.
У підлітковому віці інтелектуальний розвиток можна прискорювати в таких напрямах:
1. Розвивати понятійний шар мислення й мовний інтелект. Цьому сприяє вивчення риторики, що формує вміння планувати та складати публічні промови, вести дискусію та відповідати на запитання.
2. Удосконалювати внутрішній план дій, становленню якого допомагають спеціальні вправи, спрямовані на те, щоб одні й ті самі реальні дії якнайчастіше відбувались не з предметами, а в розумі. Наприклад, уважати про себе, а не на папері; знаходити шляхи рішення задачі у розумі. Можна ввести таке правило: Поки рішення не продумане у розумі, поки не складений план включених у нього дій і поки він не вивірений на логічність, до практичного рішення приступати не слід. Якщо цим правилом користуватись у стосунку до всіх предметів, то внутрішній план дій буде формуватися значно швидше.
У середній і старшій школі не слід вимагати від учнів механічного запамятовування застиглих визначень наукових понять. Нехай діти самі знаходять визначення для них або хоча би передають зміст поняття своїми словами. Наскільки учень може відхилитись від визначення, даного вчителем, непоганий прийом діагностики його інтелектуального розвитку.
Підводячи підсумки виконаної роботи, можна зробити наступні висновки:
для успішного викладання матеріалу учням підліткового віку необхідне знання психологічних особливостей учнів, оскільки саме це дозволяє успішно вибрати правильні методи й прийоми викладання;
підлітків залучають самостійні форми організації занять на уроці, складний навчальний матеріал, можливість самому будувати свою пізнавальну діяльність;
важливе завдання вчителя навчити підлітків способам виконання нових форм навчальної діяльності, не дати згаснути інтересу до них;
одним з резервів підвищення ефективності навчання підлітків є цілеспрямоване формування мотивів навчання;
істотне значення при позитивному відношенні підлітків до навчання має розуміння значимості знань;
з метою якісного викладання вчитель повинен опиратися на пізнавальний інтерес школярів, і, з метою розвитку пізнавального інтересу, учитель використає у своїй діяльності інноваційні технології, які позитивно впливають на засвоєння навчального матеріалу й формують стійкий інтерес до предмета;
найважливіший критерій виниклого пізнавального інтересу поява питань в учнів у процесі навчальної діяльності;
залучення на уроках сучасного матеріалу є засобом досягнення свідомого відношення підлітків до навчання, що надає навчанню актуальність;
благотворно впливають на навчальний процес такі форми активізації пізнавальної діяльності, як семінар, гра, пізнавальні завдання. Учитель, засвоївши зміст запропонованих методів і форм організації навчання, може творчо підійти до реалізації завдань навчального процесу.
Список використаної літератури
- АбрамоваГ.С.Возрастная психология. М., 2000.
- БабанскийЮ.К.Оптимизация учебновоспитательного процесса: Метод. основы). М.: Просвещение, 1982.
- БеловаЛ.К.Современные методы в современном преподавании.// Преподавание истории в школе. 2003, №9.
- БондаревскийВ.Б.Воспитание интереса к знаниям и потребности к самообразованию: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1985.
- Борз?/p>