Особливості відмінкових парадигм в англійській та українській мовах

Контрольная работа - Иностранные языки

Другие контрольные работы по предмету Иностранные языки

Зміст

 

Вступ

  1. Поняття граматичної категорії в англійській мові

2. Категорія відмінка. Співвідношення відмінків української та англійської мов

2.1 Загальний відмінок

2.2 Присвійний відмінок

2.3 Присвійні конструкції

2.4 Способи вираження граматичних відносин іменника

2.5 Відповідність відмінків англійської та української мови при перекладі іменника без прийменника

2.6 Відповідність відмінків англійської та української мови при перекладі іменника з прийменником

3. Відмінок займенників

4. Проблеми, повязані з визначенням відмінка в англійській мові

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Вступ

 

Дуже часто ми стикаємося з ситуацією, коли люди, що вивчають ту або іншу мову, виявляють її своєрідність на тлі їх рідної мови. Вивченням історичного розвитку мов, їх сучасного стану, а так само дослідженням їх відмінних рис займається особливий розділ порівняльного мовознавства, який зазвичай називають загальною типологією мов. Її основоположником був німецький лінгвіст Вільгельм фон Гумбольдт. Цей учений знав величезну кількість мов і завдяки цьому вперше в історії мовознавства і лінгвістики запропонував їх типологічну класифікацію, виходячи із здатності слів даної мови приєднувати до себе той або інший тип морфем.

Парадигма список, що належить одній лексемі і має різні граматичні значення. Зазвичай представлена у вигляді таблиці.

Парадигма термін американського філософа і методолога науки Томаса Куна. Кун запозичив цей термін з граматики, де парадигмою називається сукупність граматичних елементів, утворюючих єдине правило. Наприклад, парадигма особистих закінчень дієслова в теперішньому часі є сукупністю цих закінчень:

я пишу

ми пиш-емо

ти пиш-еш

ви пиш-ете

Флективні мови це мови, що володіють флективними словозмінами, при яких граматичне закінчення може виражатися декількома категоріальними формами [ЯрцеваВ.Н., 2002: 398].

Флексія показник комплексу граматичних категорій, що виражаються в зміні слова; сама система словозміни, що користується такими показниками; те ж, що й закінчення. Розрізняються внутрішню і зовнішню флексію. Внутрішня флексія це такий спосіб словозміни, при якій форми слова утворюються зміною звуків усередині основи.

1. Поняття граматичної категорії в англійській мові

 

Граматична категорія одне из головних понять будь-якої, у тому числі і англійської мові.

Граматична категорія обєднання двох чи більше граматичних форм, співвіднесених за граматичним значенням. Це граматичне значення закріплено за даним набором форм (парадигмою). За межами постійних формальних показників граматичної категорії не існує. Граматична категорія включає в себе не менше двох протиставних форм, але можливо і більшу їх кількість. Так, існує три форми часу теперішнє, минуле і майбутнє, чотири дієслівні розряди, але дві форми числа іменників тощо. Не існує категорій, що мають тільки одну форму: не може бути одного артикля тощо. Зіставлення усередині категорії необхідне, хоча не обовязково бінарне [АракинВ.Д., 2005: 89].

 

 

  1. Категорія відмінка. Співвідношення відмінків української і англійської мов

 

В протилежність чіткій вираженій категорії числа (зіставлення одиничності і множинності предметів), проблема відмінка зводиться до питання, чи існує взагалі в англійській мові відмінок.

Відповідь на це питання залежить перш за все від того, чи розглядати відмінок як форму або тільки як зміст, що передається тими або іншими засобами. Ми виходимо з положення, що відмінок морфологічна категорія, що передає відношення імені в реченні. Звідси випливає, що ті або інші відносини, що передаються відмінком, повинні передаватися формою самого імені. Всі інші засоби, не включені у формі імені (прийменники, порядок слів) не є морфологічними і тому не можуть розглядатися як форми відмінка. Звідси випливає також, що не може бути менше двох відмінків. На відміну від української мови, що має сім відмінків, в англійській мові зазвичай прийнято говорити саме про два відмінки іменників в англійській мові: про загальний відмінок (Common Case) і присвійний (Possessive Case) [СтаростинП.И., 1976: 47].

 

2.1 Загальний відмінок

 

Загальний відмінок є словниковою формою іменника однини або формою іменника в множині:

student studentsстудент студенти

man men чоловік чоловіки

I am а student. I have а friend. My friend is а student too. We are а students.

Я студент. У мене є друг. Він теж студент. Ми обидва студенти.

Іменник в загальному відмінку без частки залежно від місця, яке він займає у реченні, передає відношення, виражене в українській мові іменниками в називному, знахідному або давальному відмінку:

The student answered well. (Цей) студент відповідав добре.

The teacher asked the student about his work. (Цей) викладач запитав (цього) студента про його роботу.

 

2.2 Присвійний відмінок

 

Суфікси s і s є ознаками присвійного відмінка іменника:

 

Загальний відмінокПрисвійний відмінокBrotherБратBrothers(Кого? Чий?)БратаBrothersБратиBrothers(Кого? Чий?)БратівWorkerРобочийWorkers(Кого? Чий?)РобочогоWorkersРобочіWorkers(Кого? Чий?)Робочих

Іменники в присвійному відмінку виражають відношення приналежності предмета якій-небудь особі або іншому предмету. Для порівняння:

Mr. Fords cars. Машини, що належать містеру Форду.

The cars of Ford. Машин