ОсобливостСЦ використання фСЦзичних вправ при сколСЦозСЦ
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?казане зумовлюСФ актуальнСЦсть даноi роботи
Завдання СЦ мета. Метою моСФi роботи СФ ознайомлення суспСЦльства з характеристиками захворювання показання та протипоказання застосування фСЦзичних вправ, профСЦлактика сколСЦозу. Завданням СФ характеристика хвороби, та застосування вправ для вСЦдновлення СЦ реабСЦлСЦтацСЦi хребта, серцево-судинноi, дихальноi, нервовоi систем, грудноi клСЦтки.
- Характеристика захворювання
СколСЦоз це важка прогресуюча патологСЦя хребта, яка характеризуСФться викривленням його у фронтальнСЦй площинСЦ, що супроводжуСФться поворотом хребцСЦв навколо вертикальноi осСЦ в бСЦк опуклостСЦ (торсСЦСФю). За законом рСЦвноваги, органСЦзм, який прагне зберегти вертикальне положення, реагуСФ утворенням компенсацСЦйних викривлень, спрямованих в бСЦк, протилежний первинному вигину. Повна компенсацСЦя викривлення самостСЦйно вСЦдбуваСФться тСЦльки в 30% випадкСЦв. При розвинутому сколСЦозСЦ виявляють значнСЦ структурнСЦ змСЦни в дСЦлянцСЦ хребта, тазу СЦ навСЦть черепа. Це приводить не тСЦльки до деформацСЦi постави, але й до порушення функцСЦй органСЦв грудноi клСЦтки, насамперед легень, а в особливо тяжких випадках, також СЦ серця. ХворСЦ зСЦ значним сколСЦозом, як правило, не доживають до 40 .
АналСЦзуючи останнСЦ дослСЦдження СЦ публСЦкацСЦi, я виявив, що у профСЦлактицСЦ сколСЦозСЦв головним дСЦючим чинником СФ фСЦзичнСЦ вправи. НеобхСЦднСЦсть iх застосування зумовлюСФться багатостороннСЦм впливом на органСЦзм. Насамперед, вони пСЦдвищують загальний тонус органСЦзму, активСЦзують дСЦяльнСЦсть центральноi нервовоi, серцево-судинноi, дихальноi та СЦнших систем, стимулюють обмСЦннСЦ процеси, забезпечують перерозподСЦл мязового напруження, змСЦцнення мязСЦв, створення мязового корсету. СистематичнСЦ заняття фСЦзичними вправами тренують людину, руйнують стереотип неправильного утримання тСЦла.
ВерсСЦй про причину виникнення сколСЦотичноi деформацСЦi багато СЦ з кожним днем iх стаСФ все бСЦльше, вСЦдповСЦдно СЦ пропонованих методСЦв лСЦкування стаСФ все бСЦльше, але, на жаль, частина з них не терпить нСЦякоi критики, деколи виявляються не просто не ефективними, але СЦ небезпечними для здоровя.
Хребет, якщо дивитися на нього ззаду, повинен бути прямим. У деяких вСЦн, проте, приймаСФ S-образну форму (сколСЦоз). У легких випадках це не веде до яких-небудь ускладнень. При значному викривленнСЦ хребта, коли вСЦн повертаСФться навколо своСФi осСЦ, СЦнодСЦ виникають болСЦ СЦ його здатнСЦсть нормально функцСЦонувати зменшуСФться. З погляду бСЦомеханСЦки, процес формування ськолСЦотичноi деформацСЦi - це результат взаСФмодСЦi чинникСЦв, що порушують вертикальне положення хребта, СЦ пристосовних реакцСЦй, направлених на збереження вертикальноi пози
СколСЦотична хвороба, або сколСЦоз, на вСЦдмСЦну вСЦд функцСЦональних викривлень хребта у фронтальнСЦй площинСЦ, характеризуСФться прогресуючою в процесСЦ зростання клиновидною СЦ торсСЦонною деформацСЦСФю хребцСЦв, а також деформацСЦСФю грудноi клСЦтки СЦ тазу.
Структуральний сколСЦоз розвиваСФться при деяких обмСЦнних захворюваннях, що приводять до функцСЦональноi неповноцСЦнностСЦ сполучнотканинних структур - синдромСЦ Марфана, синдромСЦ Элерса-Данлоса, гомоцистСЦнурСЦi, рахСЦтСЦ. При цих захворюваннях ськолСЦотична деформацСЦя виступаСФ як один з симптомСЦв, причому не найголовнСЦший.
Статичним сколСЦозом прийнято називати структуральний сколСЦоз, первинною причиною якого СФ наявнСЦсть статичного чинника - асиметричного навантаження на хребет, обумовленого природженою або придбаною асиметрСЦСФю тСЦла (наприклад, асиметрСЦСФю довжини нижнСЦх кСЦнцСЦвок, патологСЦСФю тазостегнового суглоба або природженоi кривошиi). При статичному сколСЦозСЦ темп прогресування СЦ тяжкСЦсть деформацСЦi залежать вСЦд спСЦввСЦдношень вираженостСЦ статичного чинника СЦ чинника функцСЦональноi неспроможностСЦ структур, що забезпечують утримання вертикального положення хребта. При хорошому функцСЦональному станСЦ мязово-звязкового апарату СЦ мСЦжхребцевих дискСЦв викривлення хребта може тривало залишатися функцСЦональним по характеру або зовсСЦм не приводити до розвитку прогресуючого сколСЦозу. До тих пСЦр, поки пульпозне ядро мСЦжхребцевого диска зберСЦгаСФ центральне положення, передаваний на диск тиск ваги тСЦла розподСЦляСФться рСЦвномСЦрно за всСЦСФю площею опорного майданчика нижчерозташованого хребця, не викликаючи прогресуючоi клиновидно-торсСЦонноi деформацСЦi. Якщо ж за наявностСЦ трохи вираженого статичного чинника слабкСЦ компенсаторнСЦ механСЦзми або СФ функцСЦональна неповноцСЦннСЦсть сполучнотканинних структур, сколСЦотичний чинник формуСФ СЦ обумовлюСФ прогресування деформацСЦi. При функцСЦональнСЦй неспроможностСЦ мязСЦв велика частина навантаження по утриманню вертикальноi пози переноситься на звязки. ДостатнСЦй ступСЦнь натягнення звязок досягаСФться за рахунок значного збСЦльшення кута викривлення хребта, що приводить до збСЦльшення навантаження на мСЦжхребцевСЦ диски, стСЦйкого бСЦчного зсуву пульпозного ядра СЦ формуванню таким чином сколСЦотичного чинника. Статична компенсацСЦя грубоi асиметрСЦi тСЦла може досягатися за рахунок значного викривлення хребта. При цьому мСЦжхребцевСЦ диски пСЦддаються великому асиметричному навантаженню, яке приводить до формування сколСЦотичного чинника навСЦть за вСЦдсутностСЦ диспластичних змСЦн, слабкостСЦ мязСЦв СЦ конституцСЦональноi слабкостСЦ сполучнотканинних структур.
При сколСЦотичнСЦй хворобСЦ, що видСЦляСФться в окрему нозологСЦчну форму викривлення хребта - головний симптом. ТермСЦном сколСЦотична хвороба обСФднують природжений, диспластичний СЦ СЦдСЦопат