ОсобистСЦ немайновСЦ права за новим ЦивСЦльним кодексом
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ю охорони здоровя у Нью-Йорку СЦ пСЦдписаний 22 липня 1946 р., здоровя СФ станом повного фСЦзичного, душевного СЦ соцСЦального благополуччя, а не лише характеризуСФться вСЦдсутнСЦстю хвороб чи фСЦзичних дефектСЦв.
ВСЦдповСЦдно до ч. 2 ст. 283 ЦК Украiни охорона здоровя забезпечуСФться системною дСЦяльнСЦстю державних та СЦнших органСЦзацСЦй, передбаченою КонституцСЦСФю Украiни та законом. Частина 3 ст. 49 КонституцСЦi Украiни передбачаСФ, що у державних СЦ комунальних закладах охорони здоровя медична допомога надаСФться безоплатно, а СЦснуюча мережа таких закладСЦв не може бути скорочена.
Частина 1 ст. 38 Основ та ч. 2 ст. 284 ЦК Украiни надають фСЦзичнСЦй особСЦ, яка досягла чотирнадцяти рокСЦв СЦ яка звернулася за наданням iй медичноi допомоги, право на вибСЦр лСЦкаря та вибСЦр методСЦв лСЦкування вСЦдповСЦдно до його рекомендацСЦй. Якщо СЦнформацСЦя про хворобу особи може погСЦршити стан ii здоровя, зашкодити процесовСЦ лСЦкування, медичнСЦ працСЦвники мають право дати неповну СЦнформацСЦю про стан здоровя фСЦзичноi особи, обмежити iх можливСЦсть ознайомитися з окремими медичними документами (ч. З ст. 285 ЦК Украiни).
ЦК Украiни пропонуСФ: якщо СЦнформацСЦя про хворобу фСЦзичноi особи може по гСЦршити стан ii здоровя або погСЦршити стан здоровя батькСЦв (усиновителСЦв), опСЦкуна, пСЦклувальника, зашкодити процесовСЦ лСЦкування, медичнСЦ працСЦвники мають право дати неповну СЦнформацСЦю про стан здоровя фСЦзичноi особи, обмежити можливСЦсть iх ознайомитися з окремими медичними документами. ЦК Украiни забороняСФ вимагати та подавати за мСЦсцем роботи або навчання СЦнформацСЦю про дСЦагноз та методи лСЦкування фСЦзичноi особи.
Особистими немайновими правами, що забезпечують природне СЦснування фСЦ зичноi особи, СФ право на свободу та право на особисту недоторканнСЦсть. ЗгСЦдно зСЦ ст. 29 КонституцСЦi Украiни кожна людина маСФ право на свободу та особисту недоторканнСЦсть. СтаттСЦ 3 СЦ 5 Загальноi декларацСЦi прав людини, ст. 7 та п. 1 ст. 9 МСЦжнародного пакту про громадянськСЦ СЦ полСЦтичнСЦ права також закрСЦплюють це право кожноi людини.
ЦК Украiни присвячуСФ названим правам двСЦ окремСЦ статтСЦ ст. 288 "Право на свободу" СЦ ст. 289 "Право на особисту недоторканнСЦсть". Свобода включаСФ у себе економСЦчну, полСЦтичну та СЦндивСЦдуальну свободу. ПСЦд фСЦзичною свободою розумСЦСФться можливСЦсть належати собСЦ у конкретному фСЦзичному свСЦтСЦ, рухатися, перемСЦщуватися у просторСЦ. До сфери СЦндивСЦдуальноi свободи входять такСЦ блага, як особисте та сСЦмейне життя, задоволення суто СЦндивСЦдуальних потреб, моральнСЦ вСЦдносини тощо. Якщо в результатСЦ примусу обмежуСФться фСЦзична свобода особи, то автоматично обмежуСФться його полСЦтична, економСЦчна та СЦндивСЦдуальна свобода.
Право на свободу включаСФ заборону будь-якоi форми фСЦзичного чи психСЦчного тиску на фСЦзичну особу, втягування ii до вживання спиртних напоiв, наркотичних та психотропних засобСЦв, вчинення дСЦй, що порушують публСЦчний порядок, а також тримання фСЦзичноi особи в неволСЦ (частини 2 ст. 288 ЦК Украiни). Право на особисту недоторканнСЦсть розкриваСФться у ст. 290 ЦК Украiни як право, згСЦдно з яким фСЦзична особа не може бути пСЦддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижуСФ ii гСЦднСЦсть, поводженню чи покаранню (ч. 2 ст. 289).
10 грудня 1984 р. Генеральна Асамблея 00Н прийняла КонвенцСЦю проти катувань та СЦнших жорстоких, нелюдських або принижуючих гСЦднСЦсть видСЦв поводження СЦ покарання". Цей документ був пСЦдписаний Украiною 27 лютого 1986 р.
Частина 3 ст. 289 ЦК Украiни мСЦстить положення, згСЦдно з яким фСЦзичне покарання батьками (усиновителями), опСЦкунами, пСЦклувальниками, вихователями малолСЦтнСЦх дСЦтей та пСЦдопСЦчних не допускаСФться.
З 27 вересня 1991 р. набула чинностСЦ в УкраiнСЦ КонвенцСЦя про права дитини, яка була прийнята Генеральною АсамблеСФю 00Н 20 листопада 1989р. Цьому мСЦжнародно-правовому акту вСЦдповСЦдають положення нового ССЦмейного кодексу Украiни вСЦд 10 сСЦчня 2002 р, а саме статтСЦ 7, 150, 164, 170 та СЦн. Стаття 290 ЦК Украiни закрСЦплюСФ право повнолСЦтньоi дСЦСФздатноi фСЦзичноi особи бути донором кровСЦ та ii компонентСЦв. З точки зору суспСЦльства перевагу слСЦд надавати здоровю живоi людини, хоч слСЦд також поважати память померлого. ВСЦдповСЦдно до ст. 2 Закону Украiни "Про донорство кровСЦ та ii компонентСЦв" вСЦд 23 червня 1995 р., донорство кровСЦ та ii компонентСЦв СФ добровСЦльним актом волевиявлення людини, що полягаСФ у даваннСЦ кровСЦ або ii компонентСЦв для подальшого безпосереднього використання у наукових дослСЦдженнях.
Право на сСЦмю закрСЦплено у ст. 291 ЦК Украiни: фСЦзична особа незалежно вСЦд вСЦку та стану здоровя маСФ право на сСЦмю. Частина 3 ст. 16 Загальноi декларацСЦi прав людини та ч. 1 ст. 23 МСЦжнародного пакту про громадянськСЦ СЦ полСЦтич нСЦ права визначають сСЦмю природним СЦ основним осередком суспСЦльства та держави.
КонституцСЦя Украiни у ст. 51 проголошуСФ: "ССЦмя, дитинство, материнство батькСЦвство охороняються законом."
НинСЦ ст. З ССЦмейного кодексу Украiни ви значаСФ сСЦмю первинним та основним осередком суспСЦльства СЦ вказуСФ на те, щСЦ сСЦмю складають особи, якСЦ спСЦльно проживають, повязанСЦ спСЦльним побутом мають взаСФмнСЦ права та обовязки. Право особи на сСЦмю визначено у ст. 4 ССЦмейного кодексу Украiни СЦ включаСФ: право на створен ня сСЦмi; право кожноi особи на проживання в сСЦмi; право кожноi особи на пова гу до свого сСЦмейного життя. НСЦхто не маСФ права втручатися у сСЦмейне життя фСЦ зичноi особи, крСЦм випадкСЦв, передбачених КонституцСЦСФю Украiни (ч. 4 ст. 291 ЦК Украiни). Це положення збСЦгаСФться зСЦ ст. 32 КонституцСЦi, згСЦдно з яко?/p>