ОсобистСЦ немайновСЦ права за новим ЦивСЦльним кодексом
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
бистих немайнових прав можуть виникати в осСЦб з СЦншого моменту, передбаченого законом, наприклад, право на донорство особа маСФ лише з моменту досягнення повнолСЦття, а право на змСЦну СЦменСЦ маСФ особа, яка досягнула 16 рокСЦв, тощо;
Що стосуСФть правовоi природи особистих немайнових прав, то на сьогоднСЦ iх цивСЦлСЦстична природа в лСЦтературСЦ фактично не оспорюСФться. Однак окремими авторами особистим немайновим правам приписуСФться крнституцСЦйно правова природа. В КонституцСЦi Украiни, зокрема в роздСЦлСЦ другому, закрСЦплюються основнСЦ особистСЦ права громадян, однак у нСЦй неможливо та й недоцСЦльно передбачити основнСЦ способи реалСЦзацСЦi та охорони цих прав.
- ЗмСЦст особистого немайнового права
Стаття 271 ЦК Украiни: тАЬЗмСЦст особистого немайнового права становить можливСЦсть фСЦзичноi особи вСЦльно, на власний розсуд визначати свою поведСЦнку у сферСЦ свого приватного життятАЭ.
ЗмСЦст будь-якого цивСЦльного права складаСФ сукупнСЦсть повноважень (правомочностей), котрСЦ маСФ носСЦй цього права. До повновжень, якСЦ складають загальний змСЦст особистих немайнових прав ЦК вСЦдносять можливСЦсть фСЦзичноi особи вСЦльно, на власний розсуд визначати свою поведСЦнку у сферСЦ свого особистого (приватного) життя.
Однак з огляду на те, що загальнСЦ повноваження, якСЦ складають змСЦст будь-якого суб`СФктивного права можуть бути згрупованСЦ за трьома напрямками: а) повноваження на власнСЦ дСЦi, тобто можливСЦсть здСЦйснювати носСЦю даного права певнСЦ передбаченСЦ законом активнСЦ дСЦяння, що спрямованСЦ на реалСЦзацСЦю свого права; б) повноваження вимагати певних дСЦй з боку СЦнших осСЦб, тобто можливСЦсть задля реалСЦзацСЦi свого права вимагати певноi поведСЦнки вцд СЦнших осСЦб; в)повноваження вимагати захисту свого порушеного права, тобто можливСЦсть застосусати передбаченСЦ законом засоби впливу на особу, яка порушила, створила загрозу порушення, оспорюСФ чи не визнаСФ вСЦдповСЦдне право, - слСЦд зауважити, що стосовно особистих немайнових прав ЦК не видСЦляСФ конкретних загальних активних повноважень. Це квалСЦфСЦковане умовчення законодавця СФ цСЦлком виправданим, оскСЦльки з огляду на неоднорСЦднСЦсть даноi категорСЦi прав неможливо сформулювати повноваження, якСЦ б носили унСЦверсальний характер для всСЦх без винятку особистих немайнових прав. РЖ тому ЦК обмежився лише загальною вказСЦвкою, бСЦльш детально конкретизуючи ii щодо кожного конкретного права окремо. АналСЦзуючи змСЦст особистих немайнових прав, слСЦд також зауважити, що фСЦзична особа не просто маСФ повноваження визначати власну поведСЦнку в сферСЦ свого приватного життя, а вчиняти це вона може вСЦльно та на власний розсуд. Це означаСФ, що при визначеннСЦ своСФi поведСЦнки фСЦзична особа користуСФться тСЦльки доброю волею та власними СЦнтересами. РЖ тому у випадку, коли поведСЦнка зумовлюСФться СЦншими мотивацСЦйними чинниками, наприклад, насильством, погрозою, обманом, або ж буде вчинятися не на власний розсуд фСЦзичноi особи, наприклад, пСЦд впливом наркотичного, алкогольного чи СЦншого сп`янСЦння, то така поведСЦнка може бути визнана неправомСЦрною та такою, що не складаСФ змСЦст особистиго немайнового права.
- ЗдСЦйснення особистих немайнових прав
ЗдСЦйснення особистих немайнових прав фСЦзичноi особи пСЦдпорядковуСФться загальним правилам стосовно здСЦйснення цивСЦльних прав, встановленим ст. 12 ЦК. КрСЦм того, важливим СФ те, що здСЦйснення особистих немайнових прав це одна СЦз стадСЦй iх реалСЦзацСЦi, пСЦд час якоi фСЦзична особа, вчиняючи юридичне значимСЦ дСЦяння (дСЦi або бездСЦяльностСЦ) безпосередньо або через СЦнших осСЦб трансформуСФ обСФктивно СЦснуюче право, у виглядСЦ норми права, в право субСФктивне, у виглядСЦ створених для себе прав та обовязкСЦв.
ФСЦзична особа повинна сама вчиняти юридичне значимСЦ дСЦi, якСЦ спрямованСЦ на реалСЦзацСЦю вСЦдповСЦдних особистих немайнових прав.
Однак в окремих випадках, фСЦзична особа внаслСЦдок тих чи СЦнших обставин, якСЦ переважно повязанСЦ з недостатнСЦм життСФвим досвСЦдом чи станом здоровя, не здатна самостСЦйно реалСЦзовувати особистСЦ немайновСЦ права. РЖ тому ЦК передбачаСФ спецСЦальнСЦ випадки, коли можливе здСЦйснення особистих немайнових прав фСЦзичних осСЦб СЦншими особами. Так, зокрема, визначаСФться, що в СЦнтересах:
а) малолСЦтнСЦх осСЦб особистСЦ немайновСЦ права можуть здСЦйснюватись iх батьками (усиновителями) та опСЦкунами;
б) неповнолСЦтнСЦх осСЦб iх батьками (усиновителями) та пСЦклувальниками;
в) осСЦб, якСЦ визнанСЦ судом недСЦСФздатними iх опСЦкунами;
г) повнолСЦтнСЦх осСЦб, якСЦ за вСЦком чи станом здоровя не можуть здСЦйснювати своi особистСЦ немайновСЦ права, СЦ не визнанСЦ при цьому недСЦСФздатними iх пСЦклувальниками.
В СЦдеальному варСЦантСЦ будь-яке здСЦйснення особистих немайнових прав фСЦзичних осСЦб повинно проходити безперешкодно, своСФчасно та в повному обсязСЦ. ПринаймнСЦ вСЦдповСЦднСЦ гарантСЦi повиннСЦ надаватись особСЦ з боку держави та територСЦальних громад, якСЦ дСЦють в особСЦ вСЦдповСЦдних органСЦв.
КонституцСЦя Украiни СЦ СЦншСЦ закони забеспечують здСЦйснення фСЦзичною особою своiх особистих немайнових прав. При цьому дане забезпечення повинно проходити не лише шляхом заборон щодо пор