Основні положення комплексного статистичного аналізу даних у правовій статистиці

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

азниками усього населення тощо.

Отже, наявність багатьох факторних ознак, ступінь впливу яких на результативну ознаку невідомий, виступає як одна з характерних особливостей кореляційних зв`язків. Кореляційний звязок між результативною ознакою і одиницею з певної кількості факторних ознак може проявитися лише в загальному, в середньому, при інших однакових умовах. Вплив факторів, які не є обєктом дослідження, усувається шляхом заміни їх середніми показниками. Відповідно до закону великих чисел це досягається на підставі взаємопогашення відхилень ознак певних одиниць в тій чи інший бік від середньої при достатньо великій кількості одиниць, що вивчаються. Чим більша статистична сукупність, тим точніше встановлюване співвідношення виражає закономірність кореляційних звязків.

Слід звертати увагу і на те, що у складних взаємовідносинах може знаходитися і результативний фактор в більш загальному виді він може виступати як фактор зміни інших ознак. Це потребує того, що результати кореляційного аналізу мають значення для даного виду зв`язку, а інтерпретація цих результатів вимагає побудови системи кореляційних зв`язків у більш загальному вигляді.

Але і на масовому статистичному матеріалі виявлені залежності не будуть носити повного, функціонального характеру. Вони певною мірою наближатимуться до функціонального звязку, але дія інших факторів, які не враховані дослідженням, призводить до того, що кореляційний звязок завжди буде неповний. З цього випливає, що кореляційний звязок не виражається певною математичною формулою, він може бути виражений лише приблизно за допомогою аналітичних формул.

За напрямком зв`язку між явищами розрізняють звязки прямі та обернені. Якщо із збільшенням факторної ознаки є тенденція до зростання індивідуальних і середніх значень результативної ознаки, то це буде прямий звязок. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака зростає, то це є обернений звязок. Наприклад, між пияцтвом і злочинністю є пряма залежність, а між освітою і злочинністю обернена.

За кількістю взаємодіючих факторів звязки можуть бути однофакторні та багатофакторні. Однофакторні звязки це такі, при яких одна результативна ознака повязана з однією факторною ознакою. Такий звязок називають парним. Багатофакторні звязки це такі, при яких одна результативна ознака повязана з двома або більшою кількістю факторних ознак. У суспільних явищах найчастіше зустрічаються багатофакторні звязки. Так, на рішення розірвати шлюб впливають багато факторів; на здійснення автотранспортного злочину впливають різні фактори: природні умови, стан дороги, стан транспортних засобів, кваліфікація водія, додержання правил дорожнього руху водіями та іншими учасниками руху тощо.

За аналітичним вираженням розрізняють: прямолінійні (лінійні) та криволінійні (нелінійні) звязки. При прямолінійному звязку із зростанням факторної ознаки відбувається рівномірне зростання (або зменшення) результативної ознаки. Математично такий звязок позначається рівнянням прямої ух = а0 + а1х, а графічно прямою лінією. Тому такий звязок і називають лінійним. При криволінійному звязку із зростанням факторної ознаки зростання (або зменшення) результативної ознаки відбувається нерівномірно, або напрямок звязку змінюється з прямого на обернений. Геометрично такий звязок позначається кривими лініями (гіперболою, параболою тощо).

При цьому слід мати на увазі, що лише функціональний звязок аналітичним рівнянням виражається точно, а кореляційний звязок лише приблизно, за умови абстрагування від впливу всіх інших ознак. Тому на графіку матиме місце розкидання точок навколо лінії.

 

3. Прийоми виявлення щільності звязку між показниками досліджуваних явищ

 

Для вивчення кореляційної залежності, інакше кажучи, для відповіді на запитання про наявність чи відсутність кореляційного зв`язку, застосовують різні методи: балансовий, паралельних рядів, групувань, графічний метод, метод регресійного та дисперсійного аналізу та інші методи математичної статистики.

Балансовий метод. Цей метод широко застосовується в статистиці для вивчення звязку і пропорцій в господарстві. Сутність його полягає в тому, що дві суми абсолютних величин повязані між собою знаком рівності, наприклад:

 

залишок на початок періоду

+надходження за період

=використання за період

+залишок на кінець періоду

Простішим є баланс матеріальних ресурсів. Так, баланс сталі відображує її надходження і за якими напрямкам вона використовується. Таким чином будують баланси чавуну, паливно-енергетичний, багатьох важливіших видів продукції, основних фондів тощо.

Баланси дають змогу проаналізувати виробництво і споживання тих чи інших продуктів, наявність і використання окремих ресурсів.

Більш складнішу схему становить собою шаховий баланс міжрайонних або міжгалузевих звязків по вантажообігу, виробничому споживанню продукції тощо. Аналіз таких балансів дозволяє глибоко дослідити закономірності процесу відтворення і спиратися на них при плануванні.

Балансовий метод вивчення взаємозв`язків застосовується дуже часто в економічній статистиці. У правовій статистиці цей метод використовується рідко. Його можн