Основні положення комплексного статистичного аналізу даних у правовій статистиці
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
истка, виходячи з положень відповідних наук, за допомогою своїх прийомів підтверджує наявність звязків між тими явищами, між якими вже на базі теоретичного аналізу встановлені такі звязки. Це обумовлено тим, що висновки теоретичного аналізу майже завжди певною мірою є тільки гіпотезою. Гіпотези перетворюються в справжню науку лише після того, як вони будуть підтверджені фактичними статистичними матеріалами.
Слід мати на увазі, що в суспільному житті є і такі cкладні явища, про наявність звязків в котрих теоретичний аналіз не дає відповіді. В цьому разі статистика на базі фактичних даних виявляє наявність чи відсутність звязків.
Отже, статистика потрібна як в тому разі, коли наявність звязків встановлена теоретичним аналізом, так і в тому разі, коли теоретичний аналіз не може виявити наявність звязків. Основне завдання статистичного аналізу , крім того, що слід підтвердити або встановити наявність звязків, полягає в тому, щоб встановити форму звязку, вимірити його щільність, встановити аналітичне вираження зв`язку між явищами, інтерпретувати одержані результати і оцінити його практичне використання.
2. Види та форми звязків між явищами
Звязки між явищами та їх ознаками бувають різні. Вони відрізняються за характером, напрямком, щільністю, аналітичним вираженням, числом взаємодіючих факторів та ін. У філософській літературі зазначається, що існує близько 32 видів різноманітних взаємозв`язків.
За характером залежності між явищами є два види звязку:
1) функціональний (повний) звязок;
2) кореляційний (неповний) звязок.
При функціональному звязку повна відповідність між причиною (факторною ознакою) і наслідком (результативною ознакою), тобто величина результативної ознаки цілком визначається однією або кількома факторними ознаками. Функціональний звязок найчастіше зустрічається в природних науках: математиці, фізиці, астрономії тощо. Він виражається точною математичною формулою, яка може бути використана у будь-якому випадку для явища, що розглядається. Так площа кола (результативна ознака) прямо пропорційна радіусу (факторній ознаці) і виражається формулою S = рR2, а звязок між довжиною кола і радіусом формулою l = 2рR. Прикладами функціональної залежності результативної ознаки від декількох факторних ознак можуть бути: залежність току від напруги і опору; залежність площі трикутника від величини його сторін.
Функціональна залежність проявляється з однаковою силою у всіх одиницях сукупності незалежно від зміни інших ознак даного явища. Так, встановлена залежність площі кола від квадрата радіуса буде проявлятися всюди: і при обчисленні площі кола диска для метання в спортивних змаганнях, і при характеристиці площі кола майдану міста чи села та ін. Отже, якщо встановлена функціональна залежність на базі одиничного дослідження, то нею можна користуватися у всіх аналогічних випадках.
Функціональна залежність має місце і в суспільних явищах, але дуже рідко, і ці звязки одиничні, які відображають взаємозвязок тільки окремих сторін явищ. Наприклад, таким є звязок тарифної заробітної плати і відпрацьованого робітником робочого часу тощо. В правових явищах функціональна залежність, як правило, не зустрічається.
При кореляційному звязку між причиною і наслідком не має повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з котрих можуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки. Найбільше поширення кореляційні звязки мають серед суспільних явищ. Так, між рівнем продуктивності праці і енергоозброєнням праці на підприємствах однакової спеціалізації є певна відповідність, якщо мати на увазі значну кількість випадків. Але на рівень продуктивності праці впливають і такі фактори, як режим роботи на підприємстві, організація постачання, особисті якості виробничого персоналу та ін. Тому може бути так, що на підприємстві, де вище енергоозброєність, продуктивність праці може бути нижче, і навпаки. Це означає, що на рівень продуктивності праці істотно впливали інші фактори. Але якщо взяти достатньо велику кількість підприємств, то залежність між продуктивністю і енергоозброєністю праці стане чіткою. Кореляційна залежність існує між продуктивністю праці і собівартістю продукції із зростанням продуктивності праці знижується собівартість продукції.
Або візьмемо обернену залежність між злочинністю і освітою осіб, що вчинили злочини. Така залежність є, але на рівень злочинності в різних напрямках діє багато інших факторів (вживання алкоголю, моральні якості особи, матеріально-побутові умови тощо). Тому в кожному конкретному випадку залежність між освітою і злочинністю може не проявитися і для виявлення такої неповної залежності треба взяти велику кількість явищ, які слід розглядати в сукупності. Подібним чином можна вивчати і залежність між злочинністю і рецидивом, між злочинністю і питомою вагою осіб, які вчинили злочини у складі групи по окремим видам злочинів.
У цивільно-правової статистиці можна вивчати: залежність між зростанням житлового будівництва і зниженням кількості судових справ відповідної категорії (справ, які виникали на ґрунті сімейно-побутових конфліктів); залежність між кількістю розлучень на 10 тисяч населення і умовами життя населення, між кількістю укладених шлюбів на 10 тисяч населення і соціально-демографічними пок