Основи фінансового аналізу
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
?ку.
Співвідношення між власними і залученими джерелами коштів на користь перших. Питома вага власного капіталу в пасивах підприємства відповідно на початок та кінець звітного періоду дорівнює 76,8 і 57,21%%. Отже, досліджуване підприємство незалежне від зовнішніх джерел фінансування. Оцінка зміни структури пасиву показує незначне покращення фінансової стійкості на кінець періоду.
3. Аналіз ліквідності балансу.
Ліквідність балансу - один із показників платоспроможності. Це здатність оборотних активів перетворюватись в готівку, необхідну для нормальної фінансово-господарської діяльності. Іншими словами, це можливість швидко реалізовувати наявні засоби для оплати у відповідні терміни своїх першочергових зобовязань, а також непередбачуваних боргів.
Величиною, оберненою ліквідності балансу за часом перетворення активів в грошові засоби, є ліквідність активів. Чим менше часу потрібно для перетворення даного виду активів в гроші, тим вища його ліквідність.
Аналіз ліквідності балансу у порівнянні засобів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розміщених в порядку спадання ліквідності із зобовязаннями по пасиву, згрупованих за строками їх погашення і розміщеними у порядку зростання строків.
В залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові засоби, активи підприємства поділяються на наступні групи:
- найбільш ліквідні активи (А1) - грошові засоби підприємства і короткострокові фінансові вкладення (цінні папери);
- швидкореалізовувані активи (А2) - дебіторська заборгованість;
- повільнореалізовувані активи (А3) - запаси і витрати, інші оборотні активи;
- важкореалізовувані активи ( А4) - необоротні активи.
Пасиви балансу групуються по ступені строковості їх оплати:
- найбільш строкові зобовязання (П1) - до них відноситься кредиторська заборгованість, а також позики, що не погашені в строк.
В складі найбільш строкових зобовязань позики для працівників враховуються лише в розмірі перевищення над величиною розрахунків з працівниками по отриманим ними позиками це перевищення означає використання цільових позик банку не за призначенням, і тому повинно бути забезпечено найбільш ліквідними активами для термінового погашення.
- короткострокові пасиви (П2) короткострокові кредити і позикові кошти;
- довгострокові пасиви (П3) довгострокові кредити і позикові кошти;
- постійні пасиви (П4) - власний капітал. Для збереження балансу активу і пасиву підсумок цієї групи зменшується на величину витрат майбутніх періодів.
А1 > = П1
А2 > = П3
А3 > = П2
А4 < = П4
Виконання перших трьох нерівностей обовязково веде до виконання і четвертого, тому суттєвим є співставлення підсумків перших трьох груп за активом і пасивом. Четверта нерівність носить „балансуючий” характер, і в той же час вона має глибокий економічний зміст: її виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості наявності у підприємства власних оборотних коштів.
У випадку, коли одна або декілька нерівностей мають знак, який протилежний зафіксованому в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшій чи меншій мірі відрізняється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі хоча компенсація при цьому має місце лише у вартісній величині).
Співставлення найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобовязаннями дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність, тобто на найближчий час. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобовязань залишаються надлишкові кошти, то можна прискорити терміни розрахунків з банком, постачальниками, тощо). Перспективну ліквідність можна визначити порівнянням повільно реалізованих активів з довготерміновими пасивами.
Для комплексної оцінки ліквідності балансу необхідно використати загальний показник ліквідності, який показує відношення усіх ліквідних засобів до суми усіх платіжних зобовязань за умови, що різні групи ліквідні засобів і платіжних зобовязань входять у вказану суму з ваговими коефіцієнтами, які враховують їх значимість з точки зору термінів надходження коштів і погашення зобовязань.
Аналіз здійснимо за даними таблиці 4, складеної на основі інформації активу та пасиву балансу (додаток 1). В таблиці передбачений поділ активів в залежності від ступеня їх ліквідності, а пасивів за ступенем зростання термінів погашення зобовязань.
Таблиця 4. Дані для аналізу ліквідності балансу
АктивиНа початок звітного періодуНа кінець звітного періодуПасивиНа звітного періоду На
кінець звітного періоду Платіжний надлишок (+), нестача (-)На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Найбільш ліквідні активи (А1)136,97,0Найбільш термінові зобовязання (П1)212,4666,7-75,5-659,7Швидкореалізовувані активи (А2)138,8535,0Поточні пасиви (П2)29,8344,6+109+190,4Повільнореалізовувані активи (А3)450,6598,2Довгострокові пасиви (П3)110,20+340,1+598,2Важкореалізовувані активи (А4)792,51223,5Постійні пасиви (П4)1166,41352,3-373,9-128,8Баланс1518,82363,6Баланс1518,82363,6--
Аналізуючи таблицю, бачимо, що на початок звітного періоду його не можна вважати ліквідним, так як одне із співвідношень груп активів і пасивів не відповідає умовам абсолютної ліквідності. На кінець звітного періоду баланс також не можна вважати ліквідним.
На початок звітного періоду А1 < П1. На кінець звітного періоду: А1 < П1
А2 > П2 А2 > П2
А3 >