Основи філософії

Методическое пособие - Философия

Другие методички по предмету Философия

еггером?

  • Прокоментуйте концепцію "комунікації" К.Ясперса. Яка теза лежить в основі цієї концепції?
  • Як розвязує проблему буття людини атеїстичний екзистенціалізм?
  • Як філософи-екзистенціалісти розуміють гуманізм?
  • Вичленіть спільне і відмінне в концепціях "буття людини" М.Хайдеггера, К.Ясперса та Ж.-П.Сартра.
  • Якого значення набула філософія екзистенціалізму у розвязанні проблеми людини та суспільства? На які філософські течі сучасності вона вплинула?
  • Окресліть основні етапи становлення позитивістської філософії.
  • У чому полягає сутність релігійної філософії?
  •  

    Література

     

    Філософія. Курс лекцій.: Навч. посібник // І.В.Бичко та ін. К., 1991.

    Історія філософії: Підручник. //А.К. Бичко, І.В.Бичко, В.Г. Табачковський, -К., 2001.

    Філософія. Посібник //Є.М. Причепій, А.М. Черній та ін. К., 2001.

    Зарубіжна філософія ХХ століття. К., 1993.

    Современная Западная философия. Словарь. М.,1991.

    Додаткова література:

    1. Головко Б.А. Онтологія існування людини у Мартіна Гайдеггера //Феноменологія буття людини: сучасна західноєвропейська філософська рефлексія. К., - 1999.
    2. Головко Б.А. Філософська антропологія: Навч. посібник К.: ІЗММ, 1997.
    3. Єсипенко Д. Соціофілософський досвід К.Ясперса // Філософська думка. 2000. - № 1. С. 79-93.
    4. Лейбин В.М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. М.: Политиздат, 1990.
    5. Лях В.В. Екзистенційна свобода: вибір та відповідальність (філософська концепція Ж.-П. Сартра) //Філософська та соціологічна думка. 1995. - №5-6.
    6. Руткевич А.М. От Фрейда к Хайдеггеру. М., 1985.

    Першоджерела:

    1. Ницше Ф. Сочинения в 2 т.- М.: Мысль, 1990.

    2. Камю А. Бунтующий человек. М.,1990.

    3. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде //Сумерки богов. М., 1990.

    4. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо // Сучасна зарубіжна філософія: Хрестоматія. К., 1996.

    5. Сартр Ж.-П. Первичное отношение к другому: любовь, язык, мазохизм //Проблема человека в западной философии. М., 1988.

    6. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм это гуманизм //Сумерки богов. М., 1990.

    7. Теяр де Шарден. Феномен человека. М., 1987.

    8. Фрейд З. Неудовлетворенность культурой //Фрейд З. Либидо. - М.,1996.

    9. Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. М.,1990.

    10. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме //Проблема человека в Западной философии. М., 1988.

    11. Хайдеггер М. Бытие и время. - М., 1997.

    12. Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.

     

    Філософія, або любов до мудрості, спрямовує все

    коло справ своїх на той кінець, щоб дати життя

    нашому духові, благородство серцю, світлість

    думкам, як голові всього. Коли дух людини

    веселий, думки спокійні, серце мирне, то все

    світле, блаженне, веселе. Оце є філософія.

    Г.С. Сковорода

     

    8. Icтopiя української філософії

     

    Метою теми є дослідження розвитку філософської думки українського народу, цілісної національної філософії як складової частини української культури. Ключові поняття: дoклacичнa дoбa, клacичнa дoбa, нoвiтня укpaїнcькa фiлoсoфiя.Тему слід розкрити через розгляд наступних питань:

    1. Дoклacичнa дoбa української філософії.
    2. Клacичнa дoбa української філософії.
    3. Нoвiтня укpaїнcькa фiлoсoфiя.

    Дoклacичнa дoбa української філософії

    Розкриваючи перше питання теми, студентам треба звернути увагу на те, що основними рисами міфоепічної свідомості давнього словянства були: культ природи, віра в її творчі сили. Характерною рисою давньої віри був анімізм (одухотворення сил і явищ природи). В усій давньословянській міфології впадає у вічі її виразно землеробський акцент. Билинний епос виступав у ролі проміжної, перехідної світоглядної форми між міфологією та філософією.

    Щодо ролі введення християнства на Русі існують три основні точки зору. Перша - прийняття християнства східними словянами є закономірним явищем, розцінюється як подія величезної ваги (Горський В.С). Друга - перехід Володимира до християнства був трагічною, епохальною помилкою, зрадою традиційної предківської віри, капітуляцією перед Візантією, свідченням ідейної поразки. Стверджується, що Україна-Русь через прийняття християнства засудила себе на духовний застій та безплідність, на втрату права мати свій спосіб духовного життя. Втрата власної віри - найважча наша втрата. Третя - перехідний (від міфології до філософії) характер епічної свідомості робив її ефективним співучасником творчого діалогу з візантійським християнством (Бичко А.К.).

    Студентам треба розкрити основні риси українського світоглядного менталітету: 1) антеїзм (термін походить від давньогрецького міфічного персонажа Антея, котрий черпав свою життєву силу в постійному звязку з матірю-землею) - емоційно-шанобливе ставлення до землі, рідної природи в цілому; 2) індивідуалізм - праця на родючих землях українського Лісостепу та Степу сприяла формуванню малих соціальних груп. Звідси властивий українському національному характерові індивідуалізм, поєднаний з ідеєю рівності, повагою до окремішнього індивіда та його свободи, гостре неприйняття деспотизму, абсолютної монархічної влади; 3) екзистенційність - життєвість, "заземленність"; 4) діалогічність гостро-емоційне переживання сьогоденності життя, життєлюбність, поетичне, лірично-пісенне сприйняття природного та соціального оточення, пріоритет "серця" над "головою"; 5) кордоцентризм (від лат. cordis - серце) - зверненість до "внутрішнього життя", що розкривається як "здатність до товариськості, психологічного розуміння чужого душевного життя... здатність до інтроспекц