Органічні добрива на основі відходів тваринництва та птахівництва

Информация - Сельское хозяйство

Другие материалы по предмету Сельское хозяйство

омендувати середні норми гною для основних сільськогосподарських культур: під овочі - 60-80 т/га; під картоплю, кормові коренеплоди, цукровий буряк, бавовник - 40-60 т/га; під озимі культури на дерново-підзолистих ґрунтах - 20-30 т/га, а на чорноземах і каштанових ґрунтах - 15-20 т/га.

 

Безпідстилковий гній

 

На крупних тваринницьких комплексах застосовують безпідстилкове утримання худоби, в результаті якого одержують безпідстилковий гній.

Безпістилковий гній суміш твердих екскрементів (калу), і сечі, включаючи незначну кількість підстилки й корму та води.

Залежно від вмісту води безпідстилковий гній підрозділяють на:

  • напіврідкий (суміш экскрементов) з вмістом сухої речовини більше 8 %;
  • рідкий (суміш екскрементів з домішкою води) з вмістом сухої речовини від 3 до 8 %;
  • гнойові стоки (суміш екскрементів, значно розбавлена водою) з вмістом сухої речовини менше 3 %.

Безпідстилковий гній, що одержують на комплексах промислового типа і крупних фермах при використанні значної кількості концентрованих кормів, відрізняється підвищеним вмістом елементів живлення рослин (таблиця 8).

Значна частина елементів живлення рослин в безпідстилковому гної знаходиться в розчинній формі, доступній для рослин. До 50 70 % азоту - в амонійній формі і засвоюється рослинами в перший же рік. Азот білкових сполук переходить в розчинну форму поступово, у міру мінералізації органічної речовини. В розчинному вигляді знаходиться й фосфор, він засвоюється рослинами краще, ніж фосфор мінеральних добрив. Калій доступний рослинам відразу після внесення добрива. Тому за врожайністю першої культури безпідстилковий гній перевершує підстилковий, хоча і дещо поступається йому в післядії. За сумарною ефективністю обидва види добрива приблизно рівноцінні.

Таблиця 8

Хімічний склад свіжого безпідстилкового гною і посліду %

Компоненти складуВелика рогата худобаСвині ВівціКурячий послідкомплекс

на 10 000

бичківкомплекс на 2000 корівкомплекс на 108000сирийтермічно вису-шенийСуха речовина

Азот загальний

Фосфор (Р2О5)

Калій (К2О)14,5

0,77

0,44

0,7610,0

0,43

0,28

0,509,8

0,72

0,47

0,2128,3

0,95

0,22

0,7536,0

2,10

1,44

0,6483,0

4,54

3,65

1,74

В частині господарств використовують самостічну систему видалення гною. Принцип її роботи полягає в тому, що канал для збору приблизно на 1/3 заповнюється водою, потім, у міру надходження гною, в нього доливається вода в кількості 510 % від обєму екскрементів. При заповненні каналу відкривається шиберна засувка, що відділяє основний канал від поперекового, і рідкий гній по поперековому каналу надходить в гноєсховищі.

Більш удосконаленою є самостічна система видалення гною безперервної дії або самосплав. Принцип самосплавної системи заснований на пластичних властивостях рідкого гною, плаваючого у вигляді колоїдної маси на водяній подушці, що утворюється в гнойовому каналі завдяки улаштуванню спеціального порогу на виході з каналу. Самосплавна система видалення гною вимагає мінімальних витрат праці.

Підготовка рідкого гною до використання включає: відділення сторонніх предметів, подрібнення грубих домішок, розділення гною на тверду і рідку фракцію і його гомогенізацію.

Природне розділення безпідстилкового гною з вологістю більше 90% здійснюється в бетонних сховищах і ставках-відстійниках. Через 1-2 міс. після перекачування рідкого гною в сховищі він починає розшаровуватися. При цьому утворюється осад, більш легка фракція, спливаюча на поверхню, і проміжний шар (рідка фракція). При пропусканні гною, що розшарувався, через грати фільтруючої стінки, обладнані пристосуваннями, що перешкоджають захаращюванню отворів, рідка фракція надходить в канал для збору рідини і далі в триступеневу систему земляних ставків: ставок-відстійник, ставки-накопичувачі, ставок-змішувач. Кожний ставок має певний розмір, призначення його й функціонування регламентується вимогами санітарного нагляду.

У ставку-відстійнику з рідкої фракції випадають в осад залишки твердої фракції і шкідливі домішки, які утворюють на його поверхні тверду кірку. Цей ставок працює без очищення протягом декількох років.

Освітлена рідка фракція надходить з відстійника в ставки-накопичувачі, де її витримують від 3 до 6 міс. Ставки-накопичувачі повинні вміщати не менше піврічного обєму сумарного стоку комплексу або ферми, включаючи гноївку, відходи молочного і побутових приміщень, зливовий стік з прилеглої території, і т.д. В ставках-змішувачах рідка фракція безпідстилкового гною змішується з поливною водою.

Методи розділення гною істотно впливають на хімічний склад і агрохімічні характеристики твердої і рідкої фракцій безпідстилкового гною. Розподіл поживних речовин між осадом і рідкою фракцією змінює в них співвідношення елементів живлення (N: Р: К), відношення вмісту вуглецю до загального і амонійному азоту й, отже, їх удобрювальні властивості.

У процесі зберігання безпідстилкового гною втрати азоту в середньому приймаються рівними 10 % за 3-4 міс. В процесі зберігання рідкий гній рекомендується перемішувати для підтримки його однорідного стану. При цьому втрати азоту зростають, проте вони не перевищують втрати при зберіганні підстилкового гною.

З автомобільних цистерн загального користування для внесення рідкого гною частіше застосовують розкидувач рідких добрив типу РЖУ-3,6. При внесенні рідкого гною методом дощування використовують спеціальний дощувал