Органічні добрива на основі відходів тваринництва та птахівництва
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
±лиця 5).
Таблиця 5
Хімічний склад найбільш розповсюджених підстилкових матеріалів, % до природної речовини
ПідстилкаВодаАзот (N)Фосфор (P2O5)Калій (K2O)Кальцій
(CaO)Солома пшенична14,30,480,220,930,28Тирса25,00,200,300,741,08Торф моховий40,01,200,200,340,36
При використанні в якості підстилки соломи гній містить в середньому близько 0,5 % N, до 0,1 % Р і до 0,5 % К. Фосфор, що міститься в гної, засвоюється рослинами значно легше, ніж азот. В легкозасвоюваній формі знаходиться і значна частина калію. Крім основних елементів живлення рослин підстилковий гній містить ряд мікроелементів, необхідних рослинам, у тому числі бор, марганець, кобальт, мідь, цинк, молібден.
Добові норми підстилки для різних видів тварин представлені в таблиці 6
Таблиця 6
Добові норми підстилки, кг на голову
Вид тваринСоломаТорф вологістю до 50 %cлаборозкла-дений верховийcередньорозкла-
дений низиннийВелика рогата худоба 3-55-610-20Коні 2-43-45-10Вівці 0,5-1--Свині:
- на відгодівлі
- матки з поросятами
- хряки
- поросята відлучені (неподрібнена)1-21,5-2-5-7--1,5-32-3-0,5-10,5-1-
Прибавка урожаю від внесення гною неоднакова в різних сівозмінах. Вона зростає у міру покращення водного режиму ґрунту, насичення сівозміни просапними культурами і залежить від способів зберігання добрива.
Гарячий спосіб зберігання гною полягає в тому, що його укладають в штабелі шарами (50 70 см) без ущільнення. У міру розігрівання гною додають наступний шар і т. д., доки штабель не досягне висоти 2,5 3,0 м. Для зменшення втрат органічної речовини і азоту штабель вкривають шаром ґрунту 10 20 см.
При холодному способі зберігання гній поміщають в гноєсховищі або щодня вивозять в польові штабелі і ущільнюють, потім вкривають шаром ґрунту. При зберіганні гною в ущільненому стані його температура не перевищує 30 40С. В результаті забезпечується максимальне збереження гною й органічної речовини. Особливо значно знижуються втрати з гною, одержаного із застосуванням торфяної підстилки: при гарячому способі зберігання втрати азоту перевищують 25 %, а при холодному способі вони складають всього 1 %.
В процесі зберігання підстилковий гній зазнає істотних змін, які, перш за все, зводяться до втрат азоту. Сечовина і гіпурова кислота, що містяться в гної, розкладаються, переходячи у вуглекислий амоній, який при нагріванні розпадається на аміак, двоокис вуглецю і воду:
(NH4)2СО3 =2NH3 + СО2 + H2O
Більш інтенсивно цей процес протікає при гарячому способі зберігання в результаті підвищення температури до 60 70С і вільного доступу повітря.
Разом з розпадом азотомістких сполук при зберіганні гною відбувається метанове бродіння, що викликає розпад клітковини, крохмалю, жирних кислот і вуглеводів. В аеробних умовах розпад органічних сполук відбувається до вуглекислого газу і води:
C6H10O5 + Н2О + 6О2 = 6СО2 + 6Н2О,
а в анаеробних реакція протікає з утворенням метану:
C6H10O5 + Н2О = 3СН4 + 3СО2.
За ступенем розкладу гній поділяють на чотири групи: свіжий, напівперепрілий, перепрілий і перегній (таблиця 7).
Таблиця 7
Зміна складу гною залежно від ступеня розкладу, %
Показник
Ступінь розкладу гною свіжийнапівперепрілий перепрілий перегнійВміст N0,520,600,660,73Вміст Р2О50,310,380,430,48Втрата маси в порівнянні з масою свіжого гною-29,047,262,4
Свіжий гній відрізняється тим, що колір і міцність соломи підстилки в ньому майже не змінюються. Вносити його в грунт не рекомендується, оскільки може відбутися імобілізація рухомих форм азоту мікроорганізмами, і рослини на початку вегетації не одержать достатньої кількості азоту. Крім того, свіжий гній містить насіння бурянів і вивозити його на поля у такому вигляді недоцільно.
Напівперепрілий гній, той що знаходився якийсь час в гноєсховищі або буртах, втратив свій первинний колір: солома в ньому набула темно-коричньового забарвлення і легко руйнується.
Перепрілий гній в результаті тривалого зберігання є однорідною масою, так само, як і перегній - продукт глибокого розкладання органічної речовини. Підстилковий гній в цьому стані втрачає велику кількість органічної речовини і азоту. Найбільш доцільно вносити підстилковий гній в грунт в напівперепрілому стані, коли він зберігає свої основні, поживні властивості. За час перепрівання (2 3 міс.) значна частина насіння бурянів, що знаходилися в гної, втрачає схожість. Зниженню кількості життєздатного насіння бурянів сприяє обробка штабелів (буртів) підстилкового гною аміаком, обприскування їх гербіцидами.
Терміни і норми внесення гною під різні культури визначаються їх біологічними особливостями, грунтово-кліматичними умовами, а також організаційно-економічними умовами.
Під озимі культури гній рекомендується вносити під основну оранку або переорювання.
Під ярі культури гній слід також вносити восени під зяблеву оранку, оскільки внесення його весною призводить до затримки термінів посіву і, як наслідок, до зниження урожаю.
Весняне внесення гною проводиться лише при обробітку культур з пізніми термінами посіву (картопля, кукурудза і т. п.).
Гній слід вносити, перш за все, під ті культури, які краще всього реагують на нього. До їх числа відносяться овочі, картопля, кормові коренеплоди, цукровий буряк, озимі зернові культури, бавовник.
Узагальнення даних, одержаних в результаті багаторічної практичної діяльності господарств і експериментальних робіт науково-дослідних установ, дозволяє рек