Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК "Хліб України" Крижопільський елеватор
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
тільки в тому випадку, коли буде повністю ліквідована заборгованість по сплаті податків, зборів до бюджету та заборгованість по оплаті праці. А з застосуванням товарообмінної операції підприємство значно скорочує шлях оплати за придбані товари, поповнюючи тим самим власні обігові кошти і забезпечуючи при цьому безперервність виробництва.
Але значна кількість позитивних сторін на багато менша за негативні сторони бартерних операцій. Одним із негативних моментів є те, що при здійсненні товарообмінних операцій відсутні живі гроші в кругообігу коштів підприємства. А це впливає на заповненність коштами бюджету. Звідси, заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетної сфери. Це в свою чергу призводить до спаду виробництва, загострення кризових явищ по підприємствах економіки України в цілому, та підприємств АПК зокрема.
Товарообмінні операції, які виникли в народному господарстві України, мають свій метод обліку та оподаткування згідно до Положення Про ведення бухгалтерського обліку в Україні від 03.04.93 р. за № 250, Закону Про оподаткування прибутку підприємств та Закону Про податок на додану вартість від 03.04. 1998 р. № 168/97-ВР. Аналізуючи ці закони, спільним при оподаткуванні товарообмінних операцій є застосування ціни. Пунктом 4.2. Закону Про податок на додану вартість передбачено використання звичайних цін - таких цін, які не нижчі фактичної собівартості.
Прикладом товарообмінної операції в підприємстві, яке аналізується, є відвантаження продукції в райагропостач в замін на паливо та мастильні матеріали. При порушенні правил оподаткування, тобто застосування цін нижчих за звичайних, підприємство повинно сплачувати ряд податків на збитки, що отримані від реалізації продукції за цінами, які нижчі за звичайні.
Прикладом застосування цін, що нижчі за звичайні, є реалізація продукції районній ремонтно-транспортній організації за основні фонди для потреб виробничої діяльності:
Від проведеної бартерної операції отримано збиток на суму 6 738,00 грн. На цю суму необхідно сплатити податок на додану вартість:
6 738,00 грн. * 20 % = 1 347,60 грн.
Крім того, необхідно сплатити податок на прибуток за ставкою 30% із суми, яка розраховується, як різниця отриманих збитків та суми ПДВ:
(6 738,00 грн. - 1347,60 грн.) * 30% = 1 617,12 грн.
Здійснення товарообмінних операцій, на нашу думку, негативно впливає на вибір цін, в багатьох випадках такі операції призводять до додаткових витрат, що в свою чергу загострює фінансовий стан підприємства.
Звичайно, директиво не можливо в даний час відмінити бартер. Важливим рішенням в цьому напрямку було прийняття Закону України Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності від 23.12. 1999 р. за № 351-XIV. Але ми вважаємо, що в законодавчому порядку це питання повинно бути вирішеним не тільки на зовнішньому, але й на внутрішньому рівні, що сприятиме зміненню структури платіжного обігу, виходу підприємств з фінансової кризи.
3.2 Теоретичні аспекти організації оподаткування бартерних операцій
Господарські звязки між різними ланками економіки у процесі взаємного постачання матеріальних цінностей, надання послуг та виконання робіт супроводжуються грошовими розрахунками. Залежно від форми грошей, у якій відбувається платіжний обіг, вони можуть бути готівково-грошовими та безготівковими. Грошові розрахунки виникають також при виконанні субєктами господарювання фінансових зобовязань за платежами в бюджет, позабюджетні та інші фонди. Обслуговування платіжного обігу - одна з традиційних сфер банківських послуг. За дорученням своїх клієнтів комерційні банки виконують готівкові платежі як за рахунок клієнтів, так і на кредитній основі.
Кризовий стан системи розрахунків, який склався останніми роками, охопив майже всі підприємства економіки України, зокрема і підприємств, які входять до складу агропромислового комплексу. Нестабільність цінової політики викликає перебої в здійсненні розрахунків. Це призводить до складного фінансового стану підприємств, а в кінцевій меті до уповільнення розрахунків, зростанню дебіторської та кредиторської заборгованості.
Зростання заборгованості є основним індикатором, що сигналізує про стан розрахунків між субєктами підприємницької діяльності і вимагає прийняття управлінських рішень щодо подолання такого стану.
Велике значення в системі заходів щодо подолання кризи платежів, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості має економічно обґрунтовані системи розрахунків, право на вибір яких надається виключно підприємствам, що здійснюють такі розрахунки.
Банки, що обслуговують підприємства всіх форм власності в цьому випадку, залишаються рівноправними партнерами через які здійснюються такі розрахунки.
Збої в проведенні своєчасних розрахунків між постачальниками та покупцями призводить до нестачі оборотних засобів, що призводить до необгрунтованого залучення дебіторами інших джерел формування, зокрема позик банку. Нестача власних коштів призводить до зменшення обсягів виробництва та реалізації продукції, збоїв в чітко налагодженій системі господарських звязків, примушує в певній мірі до перепрофілювання підприємства.
Такий стан вимагає від підприємств всіх форм власності вжиття певних заходів , спрямованих на нормалізацію платіжного обігу, зменшення взаємної заборгованості підприємств і