Органiзацiя та проведення туристичних походiв
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
на 5С. Беручи до уваги, що на кожнi 100м пiдйому температура знижуiться в середньому на 0,62С, ми можемо пересвiдчитися, що навiть влiтку у середньогiрi можливе переохолодження.
Надзвичайно важливим клiматичним фактором i опади. Оскiльки з пiдйомом на висоту температура повiтря знижуiться, це призводить до збiльшення вiдносноi вологостi. Наприклад, повiтря, яке маi абсолютну вологiсть 2,5мм рт. ст. при температурi +15С маi 19,5% вiдносноi вологостi. А при тiй самiй абсолютнiй вологостi, але вже при температурi -5С повiтря буде близьким до насичення (79% вiдносноi вологи). Тiльки-но величина вiдносноi вологостi перевищуi значення 100% - маiмо атмоiерi опади у виглядi дощу чи снiгу.
Туристи повиннi знати: якщо вiтер раптово змiнив напрямок i подув з пiвночi, якщо похолоднiшало, вживай заходи: шукай притулок, спускайся з плато або, на крайнiй випадок, поспiшай до уторованоi дороги скоро на яйлу ляже туман.
Крiм дощу, снiгу, туману доволi часто в горах можна потрапити пiд град. Вiн випадаi зi зливових хмар при температурi наземного повiтря бiльше +10С. Навiть звичайний град (дiаметр до 3см) може завдати травми чи пошкодити намети. Град явище, характерне тiльки для теплоi пори року i для помiрних широт. Зазвичай вiн випадаi вдень мiж 12 та 18 годинами. Це явище короткочасне, рiдко перевищуi 20-30хв.
Дощ, мокрий снiг, град, ожеледь, iнiй роблять поверхню схилу слизькою, що вимагаi органiзацii серйозноi страховки, навiть на травянистих схилах, якi зазвичай безпечнi. Такi опади, як дощ, снiг i особливо туман, погiршують видимiсть, ускладнюють орiiнтування.
Сонячнi й тепловi удари. При впливi на органiзм високих температур повiтря може наступити перегрiв органiзму. У цих умовах вiдбуваiться розширення кровоносних судин, зниження серцевого тонусу й артерiального тиску, частiшання пульсу, збiльшення температури шкiри. Бiльш значний перегрiв може призвести до важких патологiчних явищ з боку серцево-судинноi системи i загального стану органiзму (теплового удару). Тепловий удар настаi раптово i часто призводить до важких ускладнень; найбiльш характерний симптом - дуже висока температура тiла. При цьому, з невiдомих причин, теплорегулюючий центр мозку припиняi функцiонувати, i органiзм зовсiм утрачаi здатнiсть звiльнитися вiд надлишку тепла. Лiкування полягаi в можливостi бiльш швидкого зниження температури тiла - за допомогою холодних ванн, обгортання холодними вологими прзниження температури тiла - за допомогою холодних ванн, обгортання холодними вологими простирадлами, змочування тiла холодною водою, холодних клiзм та iн. - доти, поки температура тiла не знизиться до 38,8С. Потiм можна обтерти тiло губкою, змоченою холодною водою. Лiкар у випадку теплового удару повинний допомогти якнайшвидше.
Подорожi по рiвнинi або пересiченiй, але вiдкритiй мiiевостi вiдносно безпечнi. Тут тiльки зовсiм недосвiдчений керiвник може допустити помилки, що призводять до серйозноi небезпеки. Такою небезпекою i можливiсть одержати сонячний або тепловий удар. Заходи обережностi при цьому зовсiм не складнi. Не слiд без особливоi необхiдностi в жаркий день робити переходи в перiод вiд 12 до 16 години. Треба, щоб кожний турист мав головний убiр. Перед виходом групи слiд запитати персонально кожного туриста про стан його здоровя. Але трапляiться, що тепловi удари бувають i не в сонячну погоду, а коли в повiтрi багато гарячих водяних парiв, стаi душно, важко дихати, i група, навантажена важкими рюкзаками, поспiшаi, iде швидше, нiж це припустимо. Висока температура повiтря при пiдвищенiй вологостi утруднюi тепловiддачу органiзму, незважаючи на iнтенсивне потовидiлення. Перепади висот, вага рюкзака сприяють збiльшенню теплового навантаження на органiзм. Часом таке навантаження буваi не пiд силу навiть здоровiй людинi. Окрiм того, iснуi iндивiдуальна несприятливiсть органiзму, про яку сама людина може не здогадуватись.
Переохолодження. Небезпека, що являi собою холод для органiзму, як правило, полягаi не в спадi температури тiла, а в мiiевих змiнах, якi вiдбуваються в шкiрi i пiдшкiрних тканинах вiдкритих дiлянок тiла; головним чином це руки, пальцi рук i нiг, ступнi, вуха, нiс i щоки. У залежностi вiд тривалостi перебування на морозi й у вогкостi можуть наступити бiльш-менш небезпечнi явища - почервонiння шкiри (кистi рук i ступнi червонiють, починають горiти i свербiти; iнодi шкiра трiскаiться, зявляються виразки), обмороження шкiри або траншейна стопа. Що таке траншейна стопа? Якщо ноги озутi в тiсне взуття або людина знаходиться в нерухомому станi на сильному морозi й у вогкостi, це може шкiдливо позначитися на тканинах нiг. Спочатку людина вiдчуваi бiль, потiм повну нечутливiсть, пiсля чого настаi зараження кровi або гангрена; однак тканини можуть i ожити, коли вiдновиться нормальний кровообiг. Випадки траншейноi стопи та iншi наслiдки вiдмороження стопи - усе це варiанти одного захворювання, що розрiзняються тривалiстю перебування на морозi й у вогкостi.
Унаслiдок подразнення холодових рецепторiв змiнюються рефлекторнi реакцii, якi регулюють збереження тепла: звужуються кровоноснi судини шкiри, що на третину зменшуi тепловiддачу органiзму. Важливо, щоб процеси теплоутворення та тепловiддачi були збалансованими. Переважання тепловiддачi над теплоутворенням призводить до пониження температури тiла i порушення функцiй органiзму. При t тiла 35 спостерiгаiться порушення психiки. Подальше пониження температури сповiльнюi сприйняття органiзмом температури. При пiдвищенiй вологостi температура повiтря здаiться вищою.
П