Органiзацiя та проведення туристичних походiв
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
и можуть виникнути i при необережному русi, коли турист, ставлячи ногу на живий камiнь, зiштовхуi його. Дуже погано, якщо за таким необережним туристом iдуть товаришi: падаючий камiнь може поранити iх i навiть збити. Найбiльша небезпека каменепадiв виникаi у вузьких ущелинах, бiля пiднiжжя крутих скельних схилiв, при проходженнi кулуарiв.
Основнi правила проходження схилiв, де можливi каменепади
1. пiд час траверсу схилу не допускати знаходження учасникiв один над одним, а також паралельного руху двох груп поготiв;
2. пiд час пiдйому чи спуску необхiдно дотримуватися якнайменшоi вiдстанi мiж учасниками;
3. на крутих схилах пiд час пiдйому чи спуску серпантином iнтервал мiж учасниками також маi бути невеликим;
Подолання крутих схилiв. Друга особливiсть гiрського рельiфу, що i певною складнiстю в туристському походi, - це крутi снiговi та травянистi схили. Трапляться, що абсолютно невинний на вигляд крутий схил, вкритий густою травою, приховуi чималу небезпеку. Турист часто ковзаi по травi, це утруднюi пiдйом. Його ноги втомлюються, втрачають пружнiсть, послаблюiться самоконтроль. У цьому випадку достатньо раптового зриву, i турист скочуiться з гори, марно намагаючись утриматися за траву. А якщо на шляху падiння стоiть скельний виступ, турист може сильно забитися. На снiгових схилах утриматися ще важче, льодинки снiгу обпiкають руки, зривають шкiру з долонь. Зриву може не трапитись, якщо керiвник походу перед пiдйомом по крутому снiжнику або по травянистому схилу пояснить технiку подолання перешкоди, покаже, як користуватися льодорубом для самострахування при падiннi або, якщо немаi льодоруба, як використати альпеншток.
Великою неприiмнiстю можуть закiнчитися стрибки з каменя на камiнь, особливо в районах осипiв, ходiння поза стежкою без страхування, подорож у мокрому взуттi по скелях, попадання на дiлянки баранячих лобiв i спуск з них без застосування спецiальноi альпiнiстськоi технiки, втрата орiiнтацii в горах.
Снiговi обвали, лавини. Найбiльш реальною загрозою пiд час подорожi в гiрськiй мiiевостi Украiни в перiод мiжсезоння i лавини. Зафiксовано схiд лавини вже на схилi в 15 крутостi. Навiть у Криму були випадки сходу лавин, не кажучи вже про Карпати. Для гiрського Криму лавини не типовi. Але вони бувають на Головнiй грядi окремими багатоснiжними зимами. Найбiльш реальними лавинонебезпечними схилами i схили крутiстю понад 30. Однiiю з основних ознак лавинонебезпечностi i природно сильний снiгопад. (табл. 1.1)
Таблиця 1.1
Залежнiсть ступеня лавинонебезпечностi вiд глибини снiгового покриву
Ступiнь
небезпекиГлибина снiгового
покриву, смХарактеристика
лавинонебезпечностi.I15-30Виникнення небезпеки на схилах крутiстю 30II30-50Значна небезпека на схилах крутiстю 30III50-70Велика лавино небезпека на схилах крутiстю 30 i бiльшеIV70-100Надзвичайно велика небезпека сходу лавин на схилах крутiстю >20V>120Катастрофiчний стан
Природно, що високо в горах панують вiтри. Переганяючи величезнi маси снiгу, вони надувають звисаючi снiговi карнизи. Сила зчеплення снiгу, що утворюi карниз, велика, але обмежена, i, коли снiгу надуваi бiльше, нiж може втримати карниз, вiн з гуркотом зриваiться i поринаi вниз. Бували випадки, коли карнизи обвалювалися пiд вагою туристiв, якi приймали карниз за гребiнь гори. Наслiдки таких зривiв сумнi. Те саме слiд сказати i про лавини. Утворюючись на гiрських схилах, маси снiгу при певних метеорологiчних умовах час вiд часу сходять униз. Такi лавинонебезпечнi мiiя вiдомi туристам, i проходження iх i цiлком безпечним, якщо походом керуi досвiдчений турист або альпiнiст. Але часто в зимових походах малодосвiдченi керiвники нехтують обережнiстю.
Лавини сходять пiд час сильних снiгопадiв або пiсля iх закiнчення внаслiдок швидкого накопичення свiжого снiгу. Зазвичай це вiдбуваiться при гарнiй погодi через дiю сонячних променiв на поверхню снiгу або в результатi весняного розтавання. Дощ також сприяi виникненню лавин.
Погода, при якiй виникають лавини:
1. Снiгопад, при якому випадаi багато снiгу (не менше 25см) у середньому не менше 2-3см за годину, до того ж при сильному вiтрi (понад 6 м/с). Це звичайне поiднання факторiв при формуваннi лавин.
2. Гарна погода з сонцем або без нього, яка супроводжуiться швидким пiдняттям температури i йде слiдом за бураном. Цi умови сприяють виникненню зсувiв, обумовлених впливом сонячних променiв i лавин зi снiгових дошок, спричинених розтаванням. Температури вище 0С, якi утримуються весною протягом тридцяти шести годин, викликають глибоке танення i мокрi лавини. Такий самий ефект i вiд дощу, який ще й збiльшуi масу снiгового покриву.
Як контролювати лавинонебезпечнiсть снiгу
Пухкий снiг, який мiстить у собi багато повiтря, нестiйкий: у нього недостатнi зчеплення мiж частинками, вiн сиплеться як пiсок. Клейкий, вологий снiг також нестiйкий. Вiн пливе пiд ногами i скочуiться по схилу у виглядi грудок або зiсковзуi, як покривало. Перехiдний снiг на межi мiж вологим i сухим - особливо сприятливий для утворення лавин зi снiговоi дошки. Мякий, насичений водою снiг нестiйкий, навiть якщо покритий тонким настом. Весняний зернистий снiг може бути мяким на поверхнi, але всерединi залишатися твердим. Снiговi дошки можуть бути мякими або твердими, проте вони завжди розламуються на блоки, i трiщини мiж ними витягуються на значнi вiдстанi. Снiговi дошки раптово, iз шумом просiдають пiд ногами. Утр?/p>