Організація та методики,проведення занять із застосування методів проблемного навчання
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
? студентів на їх усунення. Однак воно не передбачає самостійного пошуку студентами у процесі оволодіння знаннями, не сприяє підготовці людей із творчим мисленням, здатних самостійно вирішувати творчі пізнавальні завдання. Тому в навчальних закладах поряд з пояснювальним використовують проблемне і програмоване навчання.
Проблемне навчання передбачає послідовні й цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні розвязують під керівництвом викладача й активно засвоюють нові знання. Використання теоретичних та експериментальних завдань само по собі ще не робить навчання проблемним. Все залежить від того, наскільки вчителеві вдається надати цим завданням проблемного характеру і поєднувати проблемний підхід з іншими методичними підходами. Завдання стає пізнавальною проблемою, якщо воно потребує роздумів над проблемою, викликає в учнів пізнавальний інтерес, спирається на попередній досвід і знання за принципом апперцепції.
У дидактиці проблеми класифікують за галуззю і місцем виникнення, за роллю в пізнавальному процесі, за способом їх вирішення.
За галуззю і місцем виникнення розрізняють такі навчальні проблеми:
- предметна виникає в межах одного предмета і розвязується засобами і методами цього предмета;
- міжпредметні виникають у навчальному процесі в результаті міжпредметних звязків і звязку навчання з життям; вирішуються методами різних предметів;
3)урочні умовно їх можна назвати навчальними, виникають безпосередньо під час уроку; вирішуються колективно або індивідуально під керівництвом учителя;
4)позаурочні виникають у процесі виконання домашніх завдань, у позакласній роботі, в життєвому досвіді учнів; вирішуються переважно індивідуально, в окремих випадках у класі, в колективі.
Залежно від ролі в навчальному процесі проблеми поділяють на:
1)основні на початку уроку вчитель ставить основну проблему уроку (тему), яка активізує пізнавальну діяльність учнів щодо всього матеріалу уроку. Нерідко це єдина проблема, розвязання якої забезпечує успішне вивчення всієї теми;
2)допоміжні основна проблема інколи непосильна для самостійного розвязання, тому вчитель ділить матеріал на частини і ставить допоміжні проблеми. Це дає змогу не лише поетапно вирішувати проблему, а й формує самостійність.
Щодо способів розвязання виділяють такі проблеми:
- фронтальна проблема, яку ставлять перед усім класом і вирішують зусиллями всіх учнів;
- групова вирішується окремою групою учнів. Групи можуть розвязувати одну загальну або кожна свою окрему проблему;
3)індивідуальна проблема, яку ставить сам учень або вчитель, але, як правило, вирішує учень самостійно.
Проблемне навчання один із засобів розвитку розумових сил студентів, їх самостійності та активності, творчого мислення. Воно забезпечує міцне засвоєння знань, робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі.
Але проблемне навчання потребує тривалого часу на вивчення навчального матеріалу, недостатньо ефективне. Щодо формування практичних умінь і навичок, дає невисокий результат при засвоєнні нового матеріалу, коли самостійний пошук недоступний студентам.
Учені визначають проблемне навчання з різних позицій:
як новий тип навчання (М. Скаткін, І. Лернер)
як метод навчання (В. Оконь)
як принцип навчання (Г. Понурова)
як технологію (Г. Ксензова, Н. Савіна) Отже, у педагогічній літературі під проблемним навчанням розуміють навчально-пізнавальну діяльність учнів із засвоєнням знань та способів діяльності на основі створення й розвязування проблемних ситуацій. Виходячи з цього, основною категорією проблемного навчання є проблемна ситуація, під якою розуміють інтелектуальне утруднення, що виникає в дитини, коли вона не в змозі на основі своїх знань і досвіду пояснити явище, факт, не може досягти мети вже відомими способами, або коли виникає протиріччя між уже відомими і новими знаннями.
Організацію проблемно-пошукового навчального процесу доречно представити у вигляді послідовності узагальнених кроків:
1)Постановка проблеми.
- Пошук фактів для кращого розуміння проблеми, можливих рішень.
- Пошук ідей, причому їхня оцінка відкладається до повного висловлення учнями.
- Пошук рішення, при якому ідеї піддаються аналізу, оцінці, вибір кращих з них.
- Пошук визнання знайденого рішення.
Характеристика технології включає (на думку М. Левіної) такі якості, як ефективність навчання, його технологічність, своєчасність. Проблемними можуть бути все: лекція і розповідь, лабораторні і практичні заняття, семінари і співбесіди.
2.2 Проблемні ситуації, правила і прийоми їх створення
Важливий компонент проблемного навчання проблемна ситуація, тобто ситуація, для оволодіння якою студент або колектив мають знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій.
Проблемні ситуації створюють різними способами.
З точки зору педагогічної практики заслуговує на увагу підхід до класифікації способів створення проблемних ситуацій Г.Г. Богомазова. Таких способів він виділяє сім:
1. Ситуація несподіваності створюється при ознайомленні студентів з явищами, висновками, фактами, які здивовують, захоплюють своєю незвичайністю, вважаються парадоксальними. Основою для створення такої ситуації часто стають цікаві досліди, які можна підібрати до багатьох тем програми.
2. Ситуація конфлікту вин?/p>