Організація та методика проведення уроку з теми: "Робота з панеллю керування"

Курсовой проект - Педагогика

Другие курсовые по предмету Педагогика

і в процесі спілкування вчителя з класом.

Процес подолання психологічних барєрів строго індивідуальний, але в ньому існують загальні моменти:

- спробуйте зафіксувати, чи немає у вас перерахованих вище барєрів у спілкуванні з учнями. Потім проаналізуйте ті сторони спілкування, які на вашу думку найбільше імпонують їм, а також ті, які викликають незадоволення;

- в процесі спілкування намагайтеся йти від стереотипів, явно заважають успішній взаємодії (манірність, дистанційність);

- намагайтеся не зясовувати стосунки з учнями, а ретельно аналізувати, як вони розвиваються; усувайте небажані елементи, що ведуть до утворення барєрів.

Психологічні барєри у спілкуванні виникають непомітно і спочатку можуть не усвідомлюватися вчителем. Основний спосіб попередження психологічного барєру розвиток самоконтролю власного стилю взаємин з учнями.

3.6 Корекція психологічних комплексів, що перешкоджають повноцінному спілкуванню учнів

 

Під корекцією розуміється система психолого-педагогічного впливу, спрямованого не тільки на подолання або послаблення негативних якостей особистості учня, але і на формування протилежних за відношенням до них позитивних якостей. Корекція особистості вимагає застосування суворо індивідуалізованих методів роботи, ретельно співвіднесених з психологічними особливостями учнів. Цю роботу треба засновувати при ретельному вивченні особистості учня, діагностиці його сильних і слабких сторін, постійному аналізі отриманих результатів.

Найчастіше батьків і вчителів турбують такі індивідуальні особливості дітей, як повільність, впертість, неврівноваженість, егоїзм, агресивність і жорстокість, невпевненість у собі, страхи і т.д. Для того щоб допомогти учневі у вирішенні його комунікативних проблем, необхідно зрозуміти їх причину.

Часто ознаками захворювання є відмова дитини від контактів з однолітками, щоб уникнути будь-якого спілкування, замкнутість і пасивність. Можливі прояви підвищеної збудливості з агресивністю, забіякуватістю, підвищеною схильністю до конфліктів, мстивість.

Неадекватне оцінювання учнем себе в процесі спілкування, навіть при наяві певних навичок, може стати основою для виникнення труднощів при завязуванні соціальних контактів. Самооцінка дитини може бути завищеною, адекватною, заниженою. Дитина із заниженою самооцінкою частіше всього володіє високою тривожністю, невпевненістю, з агресивними тенденціями поведінки. Завищена самооцінка часто буває повязана з завищеними вимогами до оточуючих.

Висока тривожність також може бути основою появи труднощів у дитини в спілкуванні. Дитина, що володіє такими якостями, боїться невдачі, окриків, публічних образ, не може перепитати, навіть якщо щось не розчув.

Соромязливість і низька самооцінка взаємоповязані. Соромязливість перешкоджає тому, щоб зустрічатися з новими людьми, заводити друзів і отримувати задоволення від спілкування; вона утримує людину від того, щоб висловлювати свою думку і відстоювати свої права; вона посилює надмірну зосередженість на собі і своїй поведінці. Запущена соромязливість може перерости у замкнутість.

Причинами замкнутості можуть бути: тривалий стрес, індивідуальні патологічні особливості емоційної сфери. Замкнена дитина пристосовується жити на самоті, і це суттєво деформує її особу.

 

3.7 Висновки

 

Проблема спілкування велика і багатогранна. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених спілкуванню, в даний час відсутній єдиний підхід до визначення і характеристики цього феномену, його структурних компонентів, процесу його формування.

Підводячи підсумки, можна зазначити, що спілкування відіграє виняткову роль у будь-якій діяльності людини, в становленні особистості, у вирішенні практичних і теоретичних завдань, що виникають у суспільстві. Чим повніше і узагальненіше буде сформовано уміння спілкуватися, тим якісніше буде здійснення будь-якої діяльності людини. І це важливо враховувати в процесі навчання і виховання, підвищення загальної культури суспільства.

 

ВИСНОВОК

 

В процесі виконання курсової роботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:

- виявлено роль і місце учбової дисципліни Операційні системи в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;

- визначено міжпредметні звязки (виявили, які дисципліни і теми з них забезпечують вивчення теми: Робота з панеллю керування; виявили, які дисципліни і теми з них забезпечує дана тема);

- складено поурочно-тематичний план вивчення теми: Робота з панеллю керування;

- розроблено комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;

- виконано аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: Робота з панеллю керування;

- розроблено порядок організації і методику теми: Робота з панеллю керування;

- розглянуто форми організації педагогічного процесу;

- визначено основні види і характеристики форм організації педагогічного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЖЕРЕЛ

 

1. Дидактичні основи професійної освіти. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи / Упорядники Н.В. Карчевська, Т.Є. Фіногєєва. Стаханов: ГФУ ІПА, 2008. 40 с.

2. Васильєв І.Б. Професійна педагогіка: конспект лекцій для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. 3-є вид., перепрац . Харків, 2003. 151 с.

3. Бордов