Організація і проведення уроків по історії України
Методическое пособие - Педагогика
Другие методички по предмету Педагогика
?ан вирішив відступити до Білої Церкви й Корсуня. Поповнивши тут новими силами виведені з оточення з-під Берестечка залишки української армії, БХмельницький збирався разом з Іслам-Гіреєм зупинити просування поляків під Білою Церквою.
Тим часом укріплений козацький табір під Берестечком перебував в облозі поляків. Вивести війська з оточення було доручено І. Богуну. За його наказом через болото і Пляшівку з підручних засобів збудували переправу, якою і було виведено основні сили української армії та всю полкову артилерію та порох. У цей день загинуло від 4 до 8 тис. повстанців, переважно внаслідок сумяття на переправах. Всього ж під Берестечком загинуло близько 30 тис. козаків.
Цікаво знати:
Для прикриття відступу з оточеного ворогом табору було сформовано загін із 300 козаків-добровольців. Вони не мали права відступати і загинули всі, не відступивши ані на крок. Поляки пропонували їм гроші й збереження життя, якщо вони складуть зброю. Козаки відкинули цю пропозицію й на очах у поляків висипали з гаманців усі свої гроші у воду, демонструючи свою зневагу до них. Усі 300 козаків полягли як герої.
3. Порівняти умови Зборівського та Білоцерківського договорів.
Учитель на екрані проектує умови договорів, а учні аналізують переваги та недоліки договорів з боку козаків та з боку поляків.
ІV. Підсумки уроку.
Підсумком Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р. стало визнання польською стороною автономного статусу козацької України. Це відповідало висунутій Хмельницьким програмі побудови Української козацької держави, але створювало основу для продовження ним визвольної боротьби.
Поразка в Берестецькій битві стала гірким, але повчальним досвідом для Б. Хмельницького. Вона унаочнила, що польська армія врахувала досвід попередніх поразок і навчилася протистояти козацькій тактиці ведення бою.
Події від поразки під Берестечком й до відновлення бойових дій під Білою Церквою продемонстрували велику волю й неабиякі організаторські здібності Б. Хмельницького.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом та контурною картою.
Урок № 4
Тема: Утворення української козацької держави Гетьманщини.
Мета: Зясувати та характеризувати політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини; показувати на карті територію Гетьманщини за Зборівським договором, її полки та сусідні держави; пояснювати, якими були військо, фінанси та судочинство Української козацької держави; визначати основні зміни, які відбулися внаслідок утворення Гетьманщини в соціально-економічному житті українського народу; формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форми роботи: навчальна лекція, евристична бесіда, використання опорної схеми, робота з картою.
Обладнання: підручник, компютер, проектор, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: Українська гетьманська держава, Військо 3апорозьке, Гетьманщина, Генеральна (військова) Рада, ради при гетьмані, старшинська рада, Генеральний уряд.
Основні дати: 1649 р. створення Української козацької держави.
Структура уроку
I. Організація навчальної діяльності
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Фронтальне коротке опитування у вигляді письмових тестів.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Актуалізація знань учнів
- Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?
- Назвіть полки реєстрового козацтва.
- Якими були особливості політичного й військового устрою Війська Запорозького?
1. Політичний устрій.
Розповідь учителя (супроводжується роботою зі схемою)
На звільненій з-під польсько-шляхетського панування території в роки Національно-визвольної війни формувалася й міцніла Українська козацька держава, її офіційна назва в цей час була Військо Запорозьке. Унаслідок того, що терени, на яких вона була розташована, підпорядковувалися гетьманській владі, неофіційно її називали Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її також Українською козацькою або Гетьманською державою. Зародком новоствореної держави стали традиції і звичаї козацької демократії Запорозької Січі та основні засади устрою Війська Запорозького.
В основу політичного устрою Української гетьманської держави була закладена система органів влади довоєнного Війська Запорозького.
Коментар до схеми
За козацькою (січовою) традицією вищим органом влади в Гетьманщині з розпорядчо-законодавчими функціями була Генеральна (військова) рада. У ній брало участь все козацтво, а іноді й представники міщан та духів-ництва.
Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, що поширювалася на всі стани. Він був главою держави й обирався на свою посаду Загальною військовою радою безстроково. Гетьман очолював Генеральний уряд, скликав Загальну військову і Старшинську ради, утілював у життя прийняті ними рішення. За його підписом рукою власною виходили універсали, накази й розпорядження. Гетьман розглядав скарги на рішення полкових і сотенних судів, відав фінансами, за рішенням Ради розпочинав війну й укладав мир, командував армією, підтр