Організація і проведення уроків по історії України
Методическое пособие - Педагогика
Другие методички по предмету Педагогика
?ед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.)
Вибю з лядської неволі народ весь руський . А що первей шкоду й кривду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нашую. Поможет мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права рука нашая, люди, котриє холопства не витерпів, ушли в козаки. Буду мати двісті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть, мой брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу, зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За границю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на Україні та Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі та князстві своїм по Львов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи. Туди я загоню больш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі за Віслою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же Войску Запорозькому послушний будет, на короля не брикаєт.
Запитання до учнів стосовно документа
Яку головну політичну мету проголосив Б. Хмельницький і якими засобами він збирався її досягнути?
IV. Застосування знань і дій у стандартних ситуаціях.
Запитання
- Коли почалася Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького?
- Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах?
- Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунській битві?
- Якими були результати Пилявецької битви?
- Чим завершилася облога військами Хмельницького Львова?
- До якого міста дійшло козацько-татарське військо під час свого першого походу?
Підсумки уроку.
Блискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики.
Проголошена Хмельницьким програма побудови Української козацької держави була шляхом до створення незалежної Української держави в межах розселення українців.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом.
Урок №3
(урок-вистава)
Тема. Збаразько-Зборівська кампанія. Берестецька битва та її наслідки.
Мета: схарактеризувати 3баразько-3борівську кампанію, її результати та наслідки; визначати за картою напрямки походів українського війська в 16481649 pp., територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, розповідати про розгортання воєнних дій у 1651 p.; порівнювати умови Зборівського та Білоцерківського договорів; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.
Тип уроку: засвоєння навичок та умінь.
Форми роботи: групова, повідомлення учнів, складання звіту, розповідь вчителя, робота з картою, театралізоване дійство.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал, костюми українського козака та польського шляхтича.
Основні дати: червень-серпень 1649 р. облога Збаража; 56 серпня 1649р. битва під Зборовом; 8 серпня, 1649 р. укладання Зборівського договору, 1830 червня 1651 p.битва під Берестечком; 18 вересня 1651 р. укладання Білоцерківського договору.
Структура уроку
І. Організація навчальної діяльності
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Творче завдання
Який історичний звязок між відкриттям X. Колумбом Америки і Національно-визвольною війною українського народу середини XVII ст.? Складіть історичний ланцюжок подій.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу і первинне застосування набутих знань.
1. Збаразько-Зборівська кампанія.
Клас ділиться на дві групи: козаків та поляків, які готують інформацію для диспуту між двома сторонами. Для цього використовуються підручник, атлас та додаткова інформація, надані вчителем. (10 хвилин)
Допоміжна інформація:
У лютому 1649 р. на переговорах між польськими комісарами та Б.Хмельницьким було досягнуто угоди про перемиря. Однак уряд Речі Посполитої розробив новий план завдати козацькій Україні удару обєднаними силами польської та литовської армій. 20 травня 1649 р. поляки порушили перемиря, переправилися через Горинь, вторглися до південно-східної Волині та дійшли до Староконстянтинова. Довідавшись про відновлення воєнних дій, Хмельницький рушив свої полки на Волинь. Уже 16 червня гетьман зупинився під Пилявцями. Раптова поява гетьмана спричинила відступ поляків під захист стін Збаразького замку.
Тим часом із боку Білорусії на українські землі розпочали наступ війська литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман Михайло Кричевський, за наказом Хмельницького, спробував зупинити литовське військо біля м. Річиця, але битву було програно. Кричевський, отримавши важке поранення, помер, а козаки відступили. Однак завдання Хмельницького було виконано. Унаслідок величезних втрат Радзивілл відмовився виконувати наказ короля про вторгнення в Україну.
Під Збараж до Хмельницького прибула 3040тисячна татарська орда під проводом хана Іслам-Гірея. З липня, маючи у своєму розпорядженні 8090 тис. вояків, гетьман розпочав приступ. Кількість польського війська становила 15 тис. осіб, а зі слугами вона досягала 28 тис. Облога Збаража й запеклі бої під йог