Організація і економічна ефективність вирощування соняшнику
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
по розмірах господарствах з обмеженою кількістю населених пунктів. Вона передбачає два рівня: керівник підприємства - керівники первинних підрозділів (бригадири, зав. ферми). Така структура економічна, забезпечує чинний, прямий і зворотній звязок керівника підприємства з керівниками первинних підрозділів, чіткий розподіл повноважень між ними, а також між спеціалістами.
Вихідні дані для розрахункової частини:
Площа посіву, га:
Озима пшениця - 1125;
Ячмінь - 778;
Кукурудза на зерно - 731;
Соняшник - 1178.
Запланована врожайність, ц/га:
Озима пшениця - 17,7;
Ячмінь - 21,9;
Кукурудза на зерно - 19,2;
Соняшник - 12,1.
Товарність, %:
Озима пшениця - 63;
Ячмінь - 68;
Кукурудза на зерно - 68;
Соняшник - 70.
Ціна, грн. за 1 ц:
Озима пшениця - 80;
Ячмінь - 75;
Кукурудза на зерно - 80;
Соняшник - 120.
Грошові витрати на 1 га, грн.:
Озима пшениця - 530;
Ячмінь - 598;
Кукурудза на зерно - 659;
Соняшник - 502.
Норматив витрат на реалізацію до виробничих витрат. %:
Озима пшениця - 12;
Ячмінь - 12;
Кукурудза на зерно - 12;
Соняшник - 10.
2. Розрахунково-пояснювальна частина
2.1 Суть і структура фінансового менеджменту
В умовах ринкової економіки особливого значення набуває регулювання фінансових відносин як на макро- , так і на мікрорівнях управління. Внутрішньосистемне регулювання фінансових відносин організаційних формувань щодо макрорівня є складовою механізму ринкового саморегулювання.
Функції регулювання і саморегулювання покладаються на функціональний - фінансовий - менеджмент. Він може бути вузькоспеціалізованим або інтегрованим залежно від розміру підприємств, розвитку зовнішніх джерел фінансування, організаційних форм і структур управління.
Фінансовий менеджмент - це специфічний вид діяльності, спрямований на забезпечення ефективності функціонування фінансових ресурсів агробізнесу в цілому та його організаційних формувань. З переходу фінансів від пасивного стану до активного роль фінансового менеджменту зростає.
Фінансовий менеджмент є також підсистемою менеджменту агробізнесу і водночас самостійною локальною системою, яка має свою структуру, завдання, цілі і механізми функціонування.
Структурний аспект фінансового менеджменту охоплює макро- і мікроекономічні фінансові органи управління, фінансові інститути ринкової економіки, завдання, цілі, функції і механізми фінансового регулювання (саморегулювання).
Завдання і цілі фінансового менеджменту випливають з основної функції організаційної системи та її майбутньої поведінки. Вони зводяться до: експертної оцінки проектів діяльності організаційного формування; забезпечення ефективного функціонування фінансових ресурсів; стабільного фінансового забезпечення організаційної системи; здійснення організаційним формуванням основної загальносистемної функції, яка впливає з обовязків аграрного сектора перед суспільством; формування іміджу організації та підвищення її авторитету в ринковому споживчому та фінансовому середовищі.
Механізм функціонування фінансового менеджменту включає, з одного боку, завдання і цілі, а з другого - функції і методи їх реалізації. Серед функцій у загальній системі слід виділити: фінансове стратегічне планування, фінансове поточне і оперативне планування, фінансовий аналіз, фінансову діагностику, фінансове регулювання, фінансовий контроль і аудит, фінансовий облік, інформаційне забезпечення фінансового менеджменту агробізнесу, фінансову звітність, фінансове забезпечення ділової активності агробізнесу та організаційних формувань і т. ін.
2.2 Механізм функціонування фінансового менеджменту
Аграрний сектор економіки має свою специфіку формування механізмів функціонування фінансового менеджменту. Вона визначається особливостями сільськогосподарського виробництва, кругообороту капіталу, а також організацією простого і розширеного відтворення. Головними з цих особливостей є:
дія природно - кліматичного фактора, який формує різний природний потенціал організаційних систем і створює різні можливості для господарювання;
нерівномірність одержання доходів протягом виробничого циклу, що потребує формування специфічного механізму пільгового кредитування;
значно менші можливості диверсифікації виробництва та його монополізації порівняно з промисловістю та іншими галузями;
сільське господарство через низький рівень ліквідності господарських засобів внаслідок сезонності виробництва на етапі переходу до ринкової економіки не в змозі залучати інвестиції різних субєктів бізнесу;
розірваність технологічного звязку на різних стадіях (виробництво - переробка - споживання);
особливості формування соціальної інфраструктури в сільській місцевості;
різна густота населення сільської місцевості, різна вікова його структура в зональному і регіональному масштабах, що створює неадекватні проблеми.
Звідси очевидною є необхідність застосування специфічних механізмів макроекономічного державного регулювання, яке повинно охоплювати три блоки - програмний, стабілізаційний та спостережно-аналітичний.
Програмний блок передбачає розробку цільових програм і механізмів їх реалізації; стабілізаційний блок - розробку і реалізацію механізмів стабілізації аграрної економіки; спостережно-аналітичний блок дає змогу виявити можливі відхилення в часі і просторі від намічено