Організаційні процедури аудиту дебіторської заборгованості ТзОВ "Інтер-Синтез"

Курсовой проект - Менеджмент

Другие курсовые по предмету Менеджмент

µр-Синтез збільшився у 2008році на 5757 тис. грн. порівняно з 2007 роком, проте результатом діяльності 2008 року є збиток, це пояснюється стрімким зростанням інших операційних витрат. В 2008р. виникли матеріальні затрати, які становили 162,0 тис. грн.., витрати на оплату праці зменшилися на 9,1 тис. грн., відповідно і зменшилися відрахування на соціальні заходи на 3,7 тис. грн., інші операційні витрати зросли на 27 %. Середньооблікова чисельність працюючих у 2008р. збільшилася на 2особи., а середньомісячна зарплата одного працюючого знизилася на 17%.

Отже, основними причинами зростання обсягу реалізації продукції є додаткове залучення працівників, підвищення ефективності їх роботи, та додаткове фінансування діяльності. Проте це призвело до збитків підприємства у 2008 році.

 

1.4 Оцінка аудиторського ризику

 

Проведення аудиту завжди супроводжується певним ризиком. Аудитор завжди намагається, щоб ризик неправильної думки був незначним. Тому потрібно спланувати аудит так, щоб ризик неправильного вирішення був щонайменшим. Для цього аудиторові необхідно досягти такої обізнаності про системи обліку і внутрішнього контролю, яка дала б йому змогу правильно спланувати аудит і розробити ефективний підхід до його проведення. Крім того, аудитор повинен використовувати професійні знання для оцінювання ризику аудиту і підготовки аудиторських процедур, необхідних для зменшення ризику до сприятливого рівня.

Аудитор повинен чітко усвідомити, у чому полягає аудиторський ризик, його суть, складові, як його визначити і його максимально допустимий рівень. Це дуже важлива проблема, оскільки від розвязання її залежить згода аудитора на проведення перевірки витрат основної діяльності або відмова від неї; складання плану перевірки витрат основної діяльності та визначення строків; вибір напрямів, підходів, методів і прийомів аудиторської перевірки.

Дуже важливим питанням є методика визначення розміру аудиторського ризику. Єдиної такої методики поки що нема, відсутні навіть науково обґрунтовані підходи до оцінки як загального аудиторського ризику, так і основних його компонентів. Проте існують найзагальніші моделі розрахунку аудиторського ризику [24, c.71].

Українські і російські фахівці розраховують аудиторський ризик за такою факторною моделлю:

 

АР = ВР*РК*РН, (1.1)

 

де АР загальний аудиторський ризик; ВР властивий ризик; РН ризик невиявлення, РК ризик системи контролю.

Аудиторський ризик виявляється у звязку з тим, що дії аудитора відносно перевірки звітності субєктивні. Чим нижчий рівень бажаного ризику для аудитора, тим більше він повинен бути впевненим у тому, що звітність не містить матеріальних помилок і пропусків. Нульовий ризик означає впевненість у достовірності інформації. На практиці аудитор не може бути повністю впевненим у достовірності звітності, тому аудиторський ризик завжди перебуває між 0 і 1 (або 0 та 100 %). При цьому важливо зазначити такі важливі моменти:

- аудитор не може повністю довіряти системі обліку і внутрішньому контролю підприємства;

- аудитор не може дозволити собі встановлювати високий рівень невиявлення помилок (наприклад, понад 50%) при високих ризиках системи обліку і внутрішнього контролю. У цьому випадку загальний аудиторський ризик буде також дуже високим, чого допускати не можна, оскільки перевірка вважатиметься такою, що проведена не належним чином;

- аудиторська перевірка буде вважатись незадовільною, якщо аудитор встановить низький ризик виявлення за повної недовіри до систем обліку і внутрішнього контролю підприємства. В сучасних умовах для аудитора все більшого значення набуває підприємницький ризик.

Властивий ризик це здатність залишку на певному бухгалтерському рахунку або за певною категорією операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень за цими показниками у комплексі з перекрученнями на інших рахунках чи за операціями, з припущенням, що до них не застосовуватимуться заходи внутрішнього контролю підприємства [24, c.70].

Підприємницький ризик аудитора це, по-перше, небезпека виставлення претензій клієнтами та іншими сторонами, зацікавленими в результатах аудиту, а, по-друге, небезпека виникнення фінансових втрат від заняття аудиторською діяльністю. Такий ризик є характерним для кожного виду підприємницької діяльності і може призвести до банкрутства будь-яке підприємство. З огляду на ці причини підприємницький ризик аудиторів, на відміну від економічних субєктів, що перевіряються ними, має додаткові аспекти, від яких аудиторам у міру можливості варто позбутися в разі кожного нового замовлення [24, с.71].

В даному випадку підприємницький ризик відповідає властивому ризику.

Оцінку аудиторського ризику через підприємницький ризик наведено в табл.1.2.

 

Таблиця 1.2

Оцінка аудиторського ризику через підприємницький ризик

Чинник ризикуОцінка чинника ризикуРівень підприємницького ризикуРівень ризику, %Визначення економічної ситуації, в якій функціонує підприємствоФінансова кризаВище середнього68Визначення галузі функціонування підприємствСповільнений розвитокСередній55Політика управління на підприємствіАктивнаСередній40Система контролю на підприємствіСереднійВище середнього64Результати аудиту минулих роківПозитивніНизький20Частота змін керівництваНезміннаНизький15Фінансовий стан підприємстваСереднійСередній45Ймовірність виникнення судових спорівМала ймовірністьНизький18Репутація у