Організаційний механізм управління діяльністю підприємства та шляхи його удосконалення на фармацевтичному об'єднанні ТОВ "Юніфарма"
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
шень зборів)Алгоритм проведення установчих зборів по прийняттю статуту Етап організації зборівЗАТВАТТОВ, ТОВДП, ТОВПВ1. Дата скликання зборівНе пізніше 2х місяців після підписання устан.договоруНе пізніше 8 місяців після підписання уст.договоруНе пізніше 2х місяців після підписання устан.договору2. Обсяг підписки на акції статутного фонду на момент скликання зборівне менше 60%не менше 600%3. Обсяги сплати статутного фонду на момент скликання зборівне менше 50%Не менше 30%Не менше 30%3. Мінімальна наявність засновників та учасників від обсягу статутного фондуНе менше 60%Не менше 60%Не менше 60%4. Процент голосів від кількості присутніх для прийняття рішення зборівбільше 75% статутні питаннябільше 75% статутні питаннябільше 75% статутні питаннябільше 50% інші питаннябільше 50% інші питаннябільше 50% інші питання5. Прийняття рішення про зменшення статутного фонду при неповній підписціЗменшення на 39%Зменшення на 39%Не зменшується6. Прийняття рішення про вартість зарахування негрошових внесків в стат. фондПриймається з
відчужденнямПриймається з
відчужденнямПриймається з
відчужденням
Фінансовий механізм підприємства це система керування фінансовими відносинами підприємства через фінансові важелі за допомогою фінансових методів. Елементами фінансового механізму є: фінансові відносини, фінансові важелі, фінансові методи, правове забезпечення й інформаційно-методичне забезпечення фінансового керування [14].
Фінансові відносини це такі обєкти фінансового керування, як інвестування, кредитування, оподатковування, страхування і т.д.
Фінансові важелі являють собою набір фінансових показників, через які керуюча система може впливати на господарську діяльність підприємства. Вони включають: прибуток, доход, фінансові санкції, ціну, дивіденди, відсотки, заробітну плату, податки і т.д.
Фінансові методи це засоби фінансового керування, такі як фінансовий облік, фінансовий аналіз, фінансове планування, фінансове регулювання, фінансовий контроль [12].
Державне правове і нормативне регулювання фінансової діяльності підприємств являє собою один з напрямків реалізації фінансової політики держави і складається в прийнятті законів і інших нормативних актів, що регулюють фінансову діяльність підприємств.
Інформаційне забезпечення підприємств спрямоване на забезпечення їх повною і якісною інформацією, необхідною для прийняття обґрунтованих управлінських рішень в області фінансів.
У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Вкладення коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств. Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобовязань перед державою, банками та іншими субєктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств [18].
Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою економікою 6070% фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел [13].
Трансформація ринкових відносин потребує створення необхідної інфраструктури. Розвивається фінансово-кредитна система, створюється і функціонує фінансовий ринок. За таких умов багато підприємств поряд з основною займається і фінансово-інвестиційною діяльністю [17]: купівлею і продажем цінних паперів, вкладанням тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізингом; валютними та іншими операціями з метою отримання додаткових доходів [5].
Грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва [33].Прибуток це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Прибуток є обєктивною економічною категорією [36], тому на його формування впливають обєктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.
Валовим (або операційним) прибутком називається різниця між операційним доходом від основної діяльності та валовими витратами (собівартістю) основної діяльності. Балансовим прибутком називається валовий прибуток + додатковий прибуток(збиток) від фінансової діяльності та експлуатації інвестицій в капітали інших підприємств [44].
Чистим прибутком (прибутком до розподілу на дивіденди та в фонди підприємства) називається частина балансового прибутку податок на прибуток надзвичайні витрати, які сплачуються з чистого прибутку (штрафи, пені та інше) [60].
Розрахунок валового, бухгалтерського та чистого прибутку виконується згідно “Положенню про бух