Информация по предмету География

481. Древняя майя
Другое География

Однако для регулирования и управления столь неоднородным обществом необходима некоего рода властвующая сила. Этой силой в древнемайяском обществе была государственная организация, состоящая из ряда подорганизационных систем: политической, жреческой, судебной и военной. Именно рычагами указанных структур урегулировались все важные проблемы и неурядицы майяского общества. Из классовой неоднороднородности общества, как правило, вытекает проблема богатства и бедности общества, т.е. неравноправие масс. А поскольку у майя власть находилась в руках меньшинства, а большинство находилось в состоянии постоянного давления сверху, то это нередко доходило до восстаний и мятежей последних, впрочем, подавляемых все той же силой первых. Для поддержания внутреннего порядка, в частности, в майяском обществе существовала военная организация. Конечно же, регулирование внутренних отношений было промежуточной функцией армии. Основной функцией была охрана и защита границ территории майя. Майя вели войны с иноземцами за свою свободу и земли. Однако «война никогда не играла в истории майя такой важной С другой стороны власть жрецов подкреплялась научными знаниями, достигшими у майя наивысшего уровня. Этот народ успешно справлялся с такими тесно связанными между собой науками, как астрономия, математика, письменность, география и медицина. Во многом необходимость в знаниях такого рода обуславливалась основным родом занятий майя земледелием. Так созданная календарная система майя обладала невероятной точностью и возможностью считать на тысячи и миллионы лет вперед. Именно благодаря календарю земледелие майя достигло столь успешных результатов. Говоря о заслугах в астрономии, можно сделать вывод, что майя проводили постоянные наблюдения, сделанные несколькими поколениями, причем все работы осуществлялись постепенно с чрезвычайной тщательностью и с высокой степенью самоотдачи и строгости. В целом у майя «аппарат астрономических сведений… слишком необычен для того, чтобы им обладали… какие-то индейцы…»
482. Дунай, история от древности к современности
Другое География

В нижнем течении Дунай, разветвляясь, создает большую, прорезанную густой сетью рукавов и озер, болотистую дельту длиною с запада на восток 75км и шириною с севера на юг 65км. У Дуная имеются многочисленные рукава, которые иногда значительно (на 10 и более километров) отходят от основного потока. Наиболее длинными на правом берегу являются рукава Мошонский или Дьёрский Дунай (виток 1854км, гирло 1794км) и Дунеря-Веке (237 и 169км); на левом берегу Молый Дунай (исток 1868км, впадает в Ваг), Шорокшарский Дунай (1642 и 1586км), Борча (371 и 248км). Вершина дельты находится возле мыса Измаильский Чатал за 80км. от гирла, где основное русло Дуная сначала распадается на Килийское и Тульчинское. Через семнадцать километров ниже по течению Тульчинское гирло разделяется на Георгиевское гирло и Сулинское гирло, которые впадают в Черное море отдельно. Килийское гирло в границах территории Украины создает так называемую Килийскую дельту, которая является наиболее быстротечной частью дельты Дуная. Большая часть дельты Дуная покрыта плавнями это второй по площади массив этого ландшафта в Европе (уступает только плавням в дельте Волги). В дельте Дуная расположен Дунайский биосферный заповедник.
483. Еволюція географічної оболонки
Другое География

До юри вона становила порядку 0,01 мм/1000 років і в кайнозої більше 0,1 мм/1000 років, причому в останні 5 млн. років досягла найвищого значення - 0,6 мм/1000 років (Орля, 1985). Знаючи загальну масу вулканічного матеріалу, можна визначити кількість води принесене вулканами на земну поверхню за 4109 років геологічної активності. Оскільки переробці піддавалося проторечовина, у якому втримується в середньому 5% води, від загальної маси вулканічного матеріалу 3,61025 г - це складе 1,81024 р. Втрати на фотоліз за цей час при середній швидкості 7,01015 г/рік склали б 2,81024 р. Але це за умови, що площа дзеркала морів і праокеана була порівнянна із сучасної. Однак це більш ніж в 20 разів перевищує загальну масу води перекиненої на поверхню Землі за час її геологічної активності. Звідси ми одержуємо ще одне незалежне свідчення, що в до кайнозойський час Світового океану сучасних розмірів не існувало на поверхні планети, а загальна площа морських басейнів була більш ніж на порядок менше сучасної загальної площі дзеркала вод морів і океану. Тільки при такому співвідношенні суши й моря наведене значення фотолітичних втрат, які залежать у першу чергу від площі, поверхня випару повинна бути зменшена на порядок і більше 1,41023 р. Сучасний Світовий океан містить 1,61024 р. Загальна маса винесеної на земну поверхню води оцінюється величиною 4,01024 р. Частина води надійшла невулканічним шляхом (по глибинних розламах, сольфатарам, фумаролам, ювенільні води). За останні 70 млн. років темпи виносу води зросли більш ніж на порядок і склали 2,21024 р. Таким чином, майже половина виробленої планетної води надійшла за період океанізації.
484. Евразийская фауна
Другое География

Ласка - самый маленький из собачьих млекопитающих. На охоте ласка часто нападает на жертву, которая значительно больше их самих, например кролик. Но в основном добычей ласки становятся полевые мыши. Выслеживая мышей, она приподнимается на задние лапки, чтобы дальше видеть свою добычу. У ласк когтистые лапы, небольшой хвост, вытянутое тело и ярко-белая грудь.
485. Евроазиатская экономическая стратегия России
Другое География

Россия великая держава. По размерам своей территории (17,1 млн. км), населению (более 145 млн. чел), экономическому, научно-техническому и военному потенциалам она может стать одним из ведущих участников многополярного мира, принимающим равноправное участие в решении вопросов, затрагивающих ее законные интересы. Для этого наша страна обладает достаточными ресурсами. Национальное богатство России в начале ХХI века оценивается в 340-380 трлн. долларов. На душу населения национальных богатств в России в два раза больше, чем в США, и в 22 раза больше, чем в Японии [1.С.126]. На ее долю приходится более 40% мировых запасов природного газа, 10% нефти. Она занимает четвертое место в мире по выработке электроэнергии, пятое по производству стали [2.С.37]. Кроме того, обладает уникальным географическим положением, крупнейшими в мире запасами природных ресурсов, высококвалифицированной рабочей силой, значительными экономическими и технологическими возможностями. Однако отсутствие четко разработанной стратегии экономических и политических реформ в 90-е годы прошедшего столетия привело к тому, что Россия оказалась на второстепенных ролях в мировой экономике.
486. Европа для мусульман - постоялый двор или отчий дом?
Другое География
487. Европейская равнина
Другое География

Они издавна привлекают внимание земледельцев. Именно к ним приурочены крупные поля сахарной свеклы, пшеницы и других культур. Неблагоприятными чертами лессовых ландшафтов являются густая овражная сеть и глубокое залегание грунтовых вод. Молодые ледниковые ландшафты области развиты преимущественно в восточной части Германо Польской равнины. Вслед за дюнным побережьем Балтийского моря с его многочисленными косами, лагунами, песчаными дюнами, заросшими сосновыми борами и дубравами, следует полоса хорошо выраженных ландшафтов донной морены. Это невысокая плоская суглинистая равнина весьма однообразна, мало расчленена. Лишь изредка ее рельеф разнообразится неглубокими округлыми котловинами (часто с озерами типа золлей), друмлинами, озами или холмами конечных морен. Сформировавшиеся на морене суглинистые почвы считаются здесь довольно плодородными; на них выращивают рожь, овес и картофель. Леса сохранились в основном в местах, где донная морена сильно опесчанена. Значительно разнообразнее ландшафты Балтийской моренной гряды, в которой выделяются несколько параллельных гряд, соответствующих различным стадиям стояния вюрмских ледников. Благодаря большой высоте (200-300 м), гряды хорошо выражены в рельефе. Поверхность их сильно всхолмлена. В ложбинках между холмами расположено огромное количество небольших озер, благодаря которым некоторые участки Балтийской гряды получили название поозерий (Мазурское, Поморское, Мекленбургское поозерья). Сильная пересеченность местности, обилие озер и валунов затрудняют земледелие. Поэтому здесь довольно хорошо сохранились хвойные и лиственные леса и верещатники.С юга Балтийская гряда обрамлена полосой однообразных сырых низменностей на месте древних долин стока приледниковых вод прадолин. Они сложены водно ледниковыми и аллювиальными песками и глинами. Хотя эти низкие равнины пересечены довольно густой сетью слабо врезанных рек, очень малые уклоны поверхности затрудняют сток и способствуют переувлажнению почвы. Однообразие равнин еще более подчеркивается крупными массивами хвойных и смешанных лесов. Наиболее известными из них являются Беловежская пуща (продолжение белорусской Беловежской пущи), Кампиносская пуща (северо-западнее Варшавы). В заповедных пущах сохранились многие лесные животные: лось, благородный олень, косуля, кабан, барсук, куница, белка. Формирование ландшафтов этих низин во многом определилось длительной остановкой вюрмских ледников в районе Балтийской моренной гряды. Ледники подпрудили сток талых ледниковых и речных вод. В поисках выхода к морю воды, огибая край ледника, образовали широкие ложбины стока и отложили в них песчаные и глинистые наносы.
488. Европейский Север
Другое География
489. Европейский юг, Урало-Поволжье и Восточный макрорегион России
Другое География

Урало-Поволжье располагает разнообразными полезными ископаемыми: в пределах осадочного чехла Русской равнины и в Предураль-ском краевом прогибе нефть и газ (вторая по значению провинция после Западной Сибири), месторождения калийных и поваренных солей (1-е место в России), в Уральских горах месторождения медных, железных, титановых, вольфрамовых, никеле-кобальтовых, свинцово-цинковых руд, бокситов, асбеста, графита, уральских самоцветов (яшма, малахит, аметист). В настоящее время многие месторождения руд черных и цветных металлов исчерпаны. Урало-Поволжье богато водными ресурсами (Волга, Кама, Белая, Эмба), но они распределены крайне неравномерно и сильно загрязнены. Урал в отличие от Поволжья богат лесными ресурсами. Агроклиматический потенциал Поволжья значительно выше, чем Урала. Природные условия Поволжья способствовали развитию сельского хозяйства. На его долю приходится г/5 часть сельскохозяйственных угодий и 1/4 пастбищ России, по сельскохозяйственному производству он занимает 2-е место (после Северного Кавказа).
490. Европейское Средиземье
Другое География

Во время и после складчатости горы подверглись неоднократным вертикальным движениям, приведшим к образованию ряда горсто-образных хребтов и межгорных котловин. И те, и другие вытянуты согласно доминирующему направлению складок и разломов с северо-запада на юго-восток (далматинское направление). Лишь хребты Северо-Албанских Альп ориентированы на северо-восток. Большую роль в формировании рельефа гор сыграли процессы денудации, протекавшие в неоднородных литологических условиях. В Динарском западе области выделяются два меридиально вытянутых пояса: внешний (западный) и внутренний (восточный). Для западного пояса (адриатическо ионический пояс динарид) характерно наличие очень мощной серии мезозойских и третичных карбонатных отложений, полностью перекрывающих кристаллические ядра хребтов. Доминирующими среди них являются трещиноватые известняки. В северной части пояса (к северу от озера Скадарского) они отличаются исключительной чистотой, что обусловило формирование здесь классической карстовой морфологии с очень разнообразными формами голого карста. Южнее Скадарского озера чистота и мощность известняков уменьшаются, известняки часто чередуются с флишем и крупными выходами серпентинов, особенно характерными для гор восточной Албании, греческого Пинда и полуострова Пелопоннес. Длительное выравнивание поверхности при участии карстообразования, последовавшие затем тектонические поднятия, вызвавшие оживление эрозионных и карстовых процессов, создали во многих районах Динарского Запада рельеф типа плоскогорий (планины). Над плавиками поднимаются отдельные глыбовые хребты, что придает Динарским горам характер нагорий.Наиболее типично карстовый рельеф выражен на плоскогорьях Карст, Динара Планина и Дурмитор (с высшей точкой Динарских гор 2528 м). Наиболее высокие хребты имеют горно-ледниковый рельеф (Дурмитор, Северо-Албанские Альпы, север Эпира и др.). Почти на всех плоскогорьях преобладает скалистый грунт, лишенный рыхлого обломочного чехла. Поверхностный сток развит слабо; несмотря на обилие атмосферных осадков, увлажнение поверхности ничтожно мало (вследствие хорошей водопроницаемости почво-грунтов). Многие плоскогорья разделены глубокими ущельями рек (ущелья Дрина, Неретвы) и котловинами. На плоскогорьях и в межгорных впадинах расположено большое количество карстовых полей, часто очень крупных (Попово Поле, Ливаньско Поле, Цетинье, Лика и др.), днища которых сложены озерным и речным аллювием или терра-росса. Благодаря равнинности днищ и формированию на рыхлых отложениях темноцветных богатых органическими остатками почв, поля являются средоточием земледелия.Побережье Динарского запада характеризуется дробной расчлененностью на невысокие антиклинальные хребты и синклинальные понижения, вытянутые в далматинском направлении, параллельно берегу моря.
491. Египет
Другое География

Экономическая история. Сельскохозяйственное производство существовало в Египте на протяжении почти 8 тыс. лет, но лишь с середины 1970-х годов оно перестало быть единственным источником существования для большинства египтян. Вплоть до середины 20 в. подавляющее большинство населения страны проживало в сельской местности. Городская цивилизация Египта очень древняя. Александрия была основана еще Александром Македонским, и хотя официальной датой основания Каира считается 969 год, городские поселения в этом районе существовали со времен первых фараонов. На протяжении столетий Каир был не только политическим, но и торговым центром и играл огромную роль в качестве перевалочной базы на перекрестке путей из Африки, Аравии, Индии, Сирии, Балкан и Северного Средиземноморья. Основы современной египетской экономики были заложены при Мухаммеде Али, который правил страной в 18051849. В то время началось выращивание хлопка для экспорта в европейские страны, более интенсивное строительство дамб и каналов. Благодаря крупномасштабным общественным работам полностью изменилась система орошения, что позволило круглогодично выращивать сельскохозяйственные культуры. К эпохе правления Мухаммеда Али относится также строительство первых железных дорог и модернизация портов. Отсутствие стимулов к производству, доступа к современным технологиям и наплыв дешевых промышленных товаров из Европы сковывали развитие промышленности в 19 в. Местное текстильное производство было ограничено введением английской администрацией специального налога на египетских производителей. Начиная с 1920-х годов египетские и иностранные предприниматели приступили к созданию текстильных и других промышленных предприятий. В значительной степени развитию местной промышленности способствовало то обстоятельство, что в годы Второй мировой войны страна оказалась изолированной от внешнего мира. После революции 1952 одной из главных задач национального развития стала индустриализация Египта. К началу 1990-х годов в промышленном производстве было сосредоточено 22% трудовых ресурсов страны. Насер значительно усилил роль государства в экономической жизни Египта, национализировал сначала иностранные, а затем и принадлежавшие местному капиталу предприятия и банки и переориентировал национальную торговлю на бартерные сделки со странами социалистического лагеря. Хотя претворение в жизнь амбициозных планов индустриализации Египта столкнулось с трудностями уже к 1965, наиболее серьезный удар по экономике нанесло поражение в войне с Израилем в июне 1967. В результате войны были утеряны такие важные районы, как зона Суэцкого канала и Синайский п-ов, где сосредоточены основные нефтяные месторождения страны. Вся промышленность Египта была переведена на военные рельсы для подготовки к возвращению этих территорий. После частичной победы Египта в войне 1973 и четырехкратного увеличения мировых цен на нефть в 19731974 процесс экономических преобразований в стране ускорился. В ходе реализации политики «открытых дверей» были либерализованы банковская и валютная сферы экономики. По мнению президента Анвара Садата, это должно было способствовать привлечению в страну иностранного капитала и облегчить экспорт египетской рабочей силы в такие основные нефтедобывающие арабские страны, как Ливия и Саудовская Аравия. Темпы экономического роста ускорились, состояние государственного платежного баланса улучшилось. В 1991 по договоренности с МВФ правительство Египта объявило о начале реализации программы реформирования экономики. Была заморожена заработная плата, постепенно сокращены субсидии на основные продукты питания и услуги, преданы забвению заверения, данные еще Насером, о том, что каждый выпускник колледжа будет обеспечен рабочим местом. В 1993 началась реализация программы приватизации, которая к 1997 предусматривала передачу в частные руки 85 из 314 государственных предприятий. Реформаторские усилия Египта были вознаграждены займами от МВФ. Программа реформ в Египте была направлена на ускорение темпов развития экономики, создание около полумиллиона рабочих мест ежегодно и более тесную интеграцию с мировыми рынками. Видное место в системе реструктуризации экономики занимали приватизация, либерализация торговли, снижение роли государства в сфере инвестиционной деятельности. Был сокращен бюджетный дефицит, резервы иностранной валюты в 1996 достигли 17 млрд. долл. США. В том же году темпы инфляции снизились до 7%. Успехи в реструктурировании экономики были закреплены во время Третьей конференции стран Ближнего Востока и Северной Африки (ноябрь 1996, Каир), на которой были заключены соглашения об инвестициях в египетскую экономику на сумму 10 млрд. долл. США. В 1997 ВВП в пересчете на душу населения составил 1180 долл. США, что позволило Всемирному банку включить Египет в категорию государств со средним доходом. Одной из самых серьезных экономических проблем по-прежнему остается безработица. По оценкам на 1999, уровень безработицы составил ок. 12%, а ежегодный прирост трудовых ресурсов 3%. По данным. Всемирного банка, 3,2% египтян находится за чертой бедности. В 1991 был создан Социальный фонд развития (СФР), призванный смягчить негативные последствия реализации экономических реформ. Анализ специалистами Всемирного банка деятельности СФР привел к выводу, что ежегодно благодаря этому фонду в стране создавалось от 50 до 70 тыс. рабочих мест (около четверти всех мест внесельскохозяйственной сферы деятельности) в основном на мелких предприятиях. Географическая дифференциация хозяйственной деятельности. Около 97% территории Египта занимает пустыня, и ведение сельского хозяйства возможно лишь в нескольких оазисах. Для неорошаемого земледелия
492. Економіка Республіки Чилі
Другое География

Могутність колоніальної Іспанії значно послабилася у часи Наполеона Бонапарта <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD_%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82>, особливо після того, як він посадив на іспанський трон свого брата Жозефа. 18 вересня <http://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F> (національне свято країни), у Чилі була створена вірна королю хунта, що взяла на себе функцію сил супротиву і створила свою власну армію. Між королівськими роялістами та ліберальними патріотами, очолюваними Хосе Міґелем Каррера <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D0%BE%D1%81%D0%B5_%D0%9C%D1%96%D2%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0&action=edit&redlink=1>, відразу ж спалахнула громадянська війна. У 1812 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1812> року під керівництвом брата Каррери, групою чилійців було розроблено конституцію Чилі, що проголошувала незалежність Чилі при формальному керівництві іспанської корони. У 1813 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1813> році влада перейшла до рук головнокомандуючого патріотів Бернардо О'Хіґґінса <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE_%D0%9E%27%D0%A5%D1%96%D2%91%D2%91%D1%96%D0%BD%D1%81&action=edit&redlink=1>. Іспанські війська на чолі із генералом Маріано Осоріо <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%9E%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BE&action=edit&redlink=1> вирушили у відповідь на Вальдівію з метою знищити патріотів. У боротьбі за незалежність Чилі, як і загалом усіх південнамериканських країн, найбільшу участь брали креоли <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%B8>. Індіанці загалом не приймали участі у бойових діях або ж підтримували роялістські сили. 12 лютого 1818 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1818> року Чилі було проголошено незалежною державою, а дещо пізніше, 5 квітня <http://uk.wikipedia.org/wiki/5_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F> 1818 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1818> року патріоти здобули ще одну значну перемогу у битві при Майпу <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D1%83&action=edit&redlink=1>. В 1820 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1820> році чилійська флотилія на чолі з найнятим на службу британським адміралом Томасом Кокрейном <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%9A%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BD> захопила Вальдівію. Остаточну перемогу вдалося здобути лише 1826 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1826> року. Проте конфлікт продовжувався і далі у формі громадянської війни між патріотами та монархістами аж до виборів президента Чилі Хосе Сантьяго Порталеса <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D0%BE%D1%81%D0%B5_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8C%D1%8F%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%81&action=edit&redlink=1> в 1833 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1833> році. 30-ті та 40-ві роки відзначилися культурним розвитком у країні: було введено шкільну систему, 1848 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1848> року було засновано Чилійський університет <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82&action=edit&redlink=1>, у 1888 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1888> - Католицький університет Понтіфісія <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%84%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1>. Венеціанець Андрес Белла <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0&action=edit&redlink=1> розробив перший збірник громадських законів - Чилійський громадський кодекс <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81&action=edit&redlink=1>, який вступив у дію 1 січня <http://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F> 1857 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1857> року. В 1853 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1853> році чилійська пошта почала використовувати перші поштові марки. У 1836 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1836> році сталося об'єднання Болівії <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%8F> та Перу <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%83>, що сприйнялося Чилі та Аргентиною як серйозна зовнішня загроза. Невдовзі виникла так звана Конфедеративна Перуансько-Болівійська війна <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0&action=edit&redlink=1>, що протривала до 1839 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1839> року.
493. Економіко-географічна характеристика Азербайджана
Другое География

В Азербайджані діють бл. 50 вищих навчальних закладів, в яких здобувають освіту приблизно 100 тис. студентів. Найбільші вузи країни - Азербайджанська державний університет ім. Расулзаде (заснований в 1919, бл. 11 тис. студентів), Інститут нафти і хімії (заснований у 1920, бл. 15 тис. студентів), Азербайджанський технічний університет, Азербайджанський педагогічний інститут російської мови і літератури ім. М. В. Ахундова, Азербайджанський державний інститут іноземних мов, Азербайджанський медичний університет ім. Н. Наріманова, Консерваторія ім. У. Гаджибекова, Державний сільськогосподарський інститут в Гянджі та ін В останні роки з'явилося кілька приватних (перший з них - Хазарський університет, заснований в 1991, навчання ведеться англійською мовою) і міжнародних вузів. Серед останніх виділяється Західний університет (заснований в 1991, налічує бл. 1000 студентів). У Кавказькому університеті навчання ведеться на турецькому мовою. Є також філії Дагестанського та Дніпропетровського університетів. Більшість вузів знаходиться в Баку.
494. Економіко-географічна характеристика Миколаїва
Другое География

№Назва підприємстваПродукція підприємства1.ГП «НВКГ «Заря»-«Машпроект» Розробка, виготовлення і постачання газотурбінних двіга-телей для приводів генераторів електростанцій і нагнітачів природного газу ГПА компрес-смітних станцій. Морські газотурбінні двигуни і енергетичні установки, газопарові установки.2.ВАТ «Конвєєрмаш» Виробництво конвейєрів і судопогрузочних машин.3.ВАТ «Завод «Кристал» Виготовлення машин термічної резки металу (лазерні, плазмові, кисневі), модернізація раніше випущених машин, пуско-налагоджувальні роботи, гарантійне і сервісне обслуговування, вироби для загального машинобудування.4.ВАТ «Завод «Николаєвенергомаш» Випуск компресорів і запчастин5.АООТ «Завод «Екватор» Розробка і виготовлення устаткування для систем кондиціонування повітря і вентиляції; виробництво устаткування для опалювальних казанів. Розробка КД на устаткування вентиляції, кондиціонування повітря і холодильних машин, виконання пуско-налагоджувальних робіт; проведення теплотехнічних і акустичних випробувань.6.ВАТ «Миколаївський завод змащувального і фільтрувального оснащення»Комплексні автоматизовані системи змащувального обору-дованія, нагнітальне обору-дованіє, устаткування для очищення СОЖ, широка гамма фільтрів, фильтро-елементів, які застосовуються в машинобудуванні, автотехніці і сільгоспмашинах. Випуск змащувального устаткування по заявці споживачів.7.ДП «Дормаш» ТОВ «Аврора і Ко» Виготовлення різної сільський-господарської техніки.8.ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод» Випуск заготовок, виробництво якірних ланцюгів, парових і утилізацій казанів судових механізмів і приладів, а також машино-будівельної продукції загального призначення9.ДП «Миколаївський завод «Гидрореммаш» ВАТ «Укргидроспец-фундаментстрой» Мелена дизельні, віброзанурювачі, шнеки, грейгері двухчелюстниє одноканатні.10.ТОВ «Політехпром»Виробництво пральних машин, литво виробів з пластмас (вага виробу до 4 кг), точне литво під тиском із сплавів алюмінію, виготовлення метизів.11.ТОВ «Завод» Авангард» Виробництво приладів і пристроїв для електроенергетики.12.АОЗТ «Експериментально-механічний завод» Виробництво металевих виробів13.ТОВ НПВП «Феррогидродінаміка» Виробництво магнітних активаторів рідких і газоподібних середовищ, магнітожестких герметізаторов і амортизаторівАерокосмічний комплекс14.ГП Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»Поточний ремонт літаків типу Мул-76, АН-12. Ремонт і оновлення літаків ТУ-142М, ТУ-22М3, СУ-24 всіх модифікацій. Виготовлення універсальних суперлегенів двомісних літаків для с/х робіт «НАРП-1»Оборонна діяльність15.Казенне Південне виробничо-технічне підприємство Виробництво різних комплектуючих зенітний-ракетних і радіотехнічних систем протиповітряної оборони
495. Економіко-географічна характеристика Румунії
Другое География

Основними елементами рельєфу Румунії є Нижньодунайська рівнина, плато Добруджа, Карпати (Східні й Південні), Західно-Румунські гори, Трансільванське плато і Середньодунайська рівнина (її східна окраїна дренована притоками Тиси). Карпатські і Західно-Румунські гори мають достатню кількість зручних перевалів. Між Південними Карпатами і Східно-Сербськими горами Дунаю довелося «пропиляти» вузьку і глибоку ущелину так звані «Залізні Ворота» («Джердап» румунською мовою) це місцевість з найбільшим в Європі гідроенергетичним потенціалом. Узбережжя Чорного моря на півночі низьке та заболочене. Дунай утворює тут дельту, впадаючи у Чорне море декількома рукавами, найзначніші серед них Кілійське, Сулінське та Георгіївське гирла. По Кілійському гирлу проходить кордон між Україною та Румунією. Лише в районі плато Добруджа береги високі, хоча й слабо розчленовані, але тут можливе спорудження штучних гаваней.
496. Економіко-географічна характеристика Чілі
Другое География

Найвідомішим будівлею в Сантьяго, безсумнівно, залишається палац Ла Манеда. Він прославився на весь світ завдяки військовому перевороту 1973 р. і загибелі тут президента Сальвадора Альєнде. Однак мало хто знає, що президентським палацом Ла Манеда став лише в середині XIX століття, а останнім жили тут президентом був Карлос Ебаньес дель Кампо, який залишив цей небезпечний в Чилі пост в 1958 р. Спорудження сірої громади величної будівлі Ла Манеди почалося в 1788 р. Будівництвом займався італійський архітектор Джоакіно Тоска. Правда, призначення біля будівлі було зовсім інше - королівський монетний двір. Роботи були завершені у тільки 1805 р., а Туга зайнявся кафедральним собором на площі де Армас. Вона була розбита спершу за велінням командора ді Вальдівії ще в 1541 р. З самого початку Пласа де Армас стала головною площею Сантьяго. Тому тут же і заклали перший храм, на місці якого Туга і побудував монументальний кафедральний собор, найбільший в Чилі. Площа з часів іспанської колонізації, природно, сильно змінилася, але, як і раніше, залишається одним з найпопулярніших місць в місті. Тут знаходяться перша пошта і музей національної історії. Як завжди буває в таких місцях, улюбленим заняттям городян залишається годування голубів і безцільне спостереження за гулящих туристами. Тут же височіє кінна статуя засновника міста. Залізний Педро ді Вальдівія холодно дивиться на люди, що метушаться натовпу на що виникла за його велінням площі. Чилійська кампанія не принесла йому слави Ернана Кортеса або Франсіско Піссаро. Спочатку ніщо не віщувало біди. Індіанці центральної долини виявилися поступливими і слухняним. На їхніх землях і був заснований Сантьяго. Але от далі почалися серйозні проблеми. Індіанці Мапуче, виявилися не в приклад більш доблесними суперниками, ніж ацтеки або інки. Померти в бою для них було вищим благом. Що сталося з конкістадором, точно не відомо. Вважається, що в 1544 р. Ді Вальдівія потрапив в полон, був прив'язаний до дерева і обезголовлений. Страчував конкістадора шаман вирвав благородне серце іспанця і з'їв його. Надалі Мапуче створили кавалерію за типом іспанської, навчилися користуватися рушницями, шпагами і гарматами і активно протидіяли європейцям аж до середини XIX століття. Звичайно зрештою індіанці були підкорені, але ця сумна історія зазвичай випадає із загальної ідилічної картини іспанської колонізації Південної Америки. Педро ді Вальдівія загинув, а місто, їм заснований, процвітав. Столицею Чилі Сантьяго став в 1818 р. з набуттям незалежності. До цього це був самий звичайний діамант в іспанській короні - один з багатьох міст віце-королівства Перу. Уздовж річки Мапоче, що протікала через родючу долину, виникали все нові і нові міські райони. Сьогодні вони перетворилися на найперші міські квартали - Баррі Беллавіста, Провіденс, Ла Конде. Поруч з ними розташувалися чарівні міські парки. Творці міста постаралися так спланувати його, щоб простір між міськими кварталами і підступали до Сантьяго Андамі обов'язково заповнювати парками. І якщо парк Санта-Лючія став першим, то Метрополітано - один з найвищих. Чотири пагорба, на яких розташований парк, підносяться над містом на висоті 800 метрів.
497. Економіко-географічне становище Канади
Другое География

Сучасні держави Америки колишні колонії європейських країн, що домоглися державного суверенітету від своїх метрополій. Першою великою незалежною державою Америки стали СІЛА. Американці здобули перемогу над англійцями у війні за незалежність, і в 1776 р. була прийнята Декларація про незалежність Сполучених Штатів. Більшість іспанських колоній здобули, незалежність у ході визвольної війни 18101825 рр. Мексика домоглася суверенітету в 1821 р., а через три роки була проголошена республікою. У 1822 р. незалежною імперією стала Бразилія (федеративна республіка з 1889 р.). У цей період було створено й незалежну державу Об'єднані провінції Ла-Плати (у 1826 р. перетворено на Федеративну Республіку Арґентина), домоглися незалежності Чилі, Еквадор (до 1830 р. країна називалася Область Кіто й входила до складу Великої Колумбії) і низка інших держав.
498. Економіко-географічний комплекс Харківської області
Другое География

Умовно область можна поділити на три промислових райони: Центральний, Східно-Харківський й Південно-Харківський. Центральний (Харків та прилеглі до нього райони) означається високим рівнем спеціалізації та концентрації промисловості, саме тут склався головний в Україні комплекс енергетичного, електротехнічного, транспортного та сільськогосподарського машинобудування. Східно-Харківсьий район зосереджений навколо Куп'янська. Головна галузь промисловості - машинобудування; Куп'янський ливарний завод постачає деталі для транспортного та сільгоспмашинобудування. Розвинені в цьому регіоні також харчова і легка промисловість, виробництво будматеріалів й обладнання для цукрової промисловості. Південно-Харківський район має великі газові родовища - Шебелінське, Єфремовське, Крестищенське та інші. Міста району спеціалізуються на машинобудуванні, хімічній промисловості та на виробництві будматеріалів. Цементно-шиферний завод в Балаклеї - один з найбільших в Європі, а Ізюм відомий як центр виробництва окулярної оптики. Розвинені тут також легка й харчова галузі промисловості.
499. Економічний потенціал Індії
Другое География

Незважаючи на реформи і спроби скоротити економічне відставання Індії від західних країн, а також Китаю, становище і роль Індії у міжнародних економічних відносинах на початку 21-го сторіччя не відповідали її прагненням і потенціалу. Індія зіткнулася з економічними, соціальними проблемами й труднощами. У 2006 році частка Індії у глобальному експорті була майже в 8 разів меншою за частку Китаю і в 9 разів - Японії. Бразилія і Мексика також перевершували Індію, яка займала 30-те місце у світі. Враховуючи частку в глобальному імпорті, Індія займала 23-тє місце. Більш того, Індія не є головним торговим партнером жодної глобальної держави. Індійський експорт в США складає близько 1% всього імпорту США26. Індія не скористалася своїм економічним становищем стосовно сусідів. Країна не є ініціатором інтеграції в Південній Азії, одному з найбідніших регіонів світу. Внесок країн Південної Азії (Бангладеш, Пакистан, Шрі-Ланка, Мальдіви й Непал) в індійський експорт склав тільки 5% і 8% її імпорту. Торговельна політика Індії відносно цих країн (високі тарифи, інші торговельні бар'єри) спричиняє те, що всі вони (окрім Пакистану) мають величезний торговельний дефіцит в Індії. До того ж протягом 1990-х років сусіди Індії поліпшили торговельні стосунки з США, Європейським Союзом, Японією й Китаєм (свідоцтво - візит президента Шрі-Ланки до Китаю в 2005 році й угоди, які були підписані). Загальна частка США, Європейського Союзу й Японії в торговельному обміні з країнами Південної Азії була такою: Бангладеш - 86,5%, Мальдіви - 68%, Непал - 61%, Пакистан - 60%, Шрі-Ланка - 16%21. Індія також не відіграє значної ролі в торгівлі з Південними країнами. Згідно ІЛМСТАВ, в 2003 році в торговельному обміні між країнами Півдня Індія займала місце ближче до кінця першої десятки як з експорту, так і з імпорту, і її відсоток в цьому обміні склав тільки 3% (порівняно з китайськими 20%)28. Індія також не займає високе місце відносно інвестицій. Показник довіри до економіки в контексті прямих іноземних інвестицій показує, що Індія відстає від таких країн, як США, Китай, Бразилія, Велика Британія, Мексика, Німеччина.
500. Економічні райони України
Другое География

Початок її було зроблено в 1952 р. вченими під керівництвом академіка К. Г. Воблого. В основу виділених ними районів було покладено обєднання адміністративних областей, які визначалися спільністю економіко-географічного положення, особливостями формування господарства у минулому і сучасною його спеціалізацією. Вони виділили пять економічних районів (груп областей): Центральний (Київська, Чернігівська, Житомирська, Вінницька і Камянець-Подільська); Південно-Східний (Сталінська, Ворошиловградська, Дніпропетровська і Запорізька); Північно-Східний (Харківська, Полтавська, Сумська); Південно-Західний (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська, Ізмаїльська); Західний (Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Рівненська, Волинська, Чернівецька, Закарпатська)*2. Якщо врахувати виділення Подільського району, яке відбулося пізніше з областей Центрального (Вінницька, Камянець-Подільська) і Західного (Тернопільська) районів, і виділення Придніпровського району з областей Південного Східного району (Дніпропетровська і Запорізька), то ця мережа довела свою життєздатність. Вона збільшена до семи районів, які тепер становлять основу мережі економічних районів України.

Blog

Информация по предмету География