Статья по предмету Экономика

101. Фінансові інструменти державного регулювання доходів населення
Статьи Экономика
1. Голіаш Петер, Роберт Кічіна. Податкова реформа в Словаччині: результати першого року. - К.: МЦПД, 2005.-18 с.
2. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / Пер. з англ. К.: Основи, 1998. - 542 c.
3. Corsi, Marcella and Kristian Orsini. Measuring Poverty in Europe // Development - September 2002. - Vol. 45. -№3.-P. 93-101.
4. Efficiency and Effectiveness of Social Spending. Achievements and Challenges. Background Note for the Informal ECOFIN of 4-5 April 2008 // Directorate General for Economic and Financial Affairs, European Commission. - 2007. - ECFIN/E3, REP/50604.
5. Esping-Andersen, Gosta. The Three Worlds of Welfare Capitalism. - Princeton: Princeton University Press, 1990.-260 р.
6. Fox, Louise. Safety Nets in Transition Economies: A Primer // World Bank Social Protection Discussion Paper. -2003.-N.0306.-37р.
7. Fundamental Reform of Personal Income Tax // OECD Tax Policy Studies. - 2006. - Nо. 13. - 144 р.
8. Heady, Christopher, Theodore Mitrakos and Panos Tsakloglou. The Distributional Impact of Social Transfers in the European Union: Evidence from the ECHP. - European Research Institute, 1999. - 27 p.
9. Herrmann, Peter, Arno Tausch, Almas Heshmati and Chemen S.J. Bajalan. Efficiency and Effectiveness of Social Spending // IZA Discussion Paper Series. - May 2008. - IZA DP No. 3482. - 55 p.
10. Ke-young, Chu, Hamid Davoodi and Sanjeev Gupta. Income Distribution and Tax, and Government Social Spending Policies in Developing Countries // WIDER Working Paper. - December 2000. - No. 214. - 49 p.
11. .">OECD Factbook 2006. - Доступно з: <www.oecd.org/statistics/social>.
  ."><http://miranda.sourceoecd.org/pdf/fact2006pdf/09-02-01 .pdf>.
12. Schwabish, Jonathan, Timothy Smeeding and Lars Osberg. Income Distribution and Social Expenditures: A Crossnational Perspective. - Russell Sage Foundation, 2004. - 57 p.
13. Zaidi Salman. Main Drivers of Income Inequality in Central European and Baltic Countries. Some Insights from
  Recent Household Survey Data // World Bank Policy Research Working Paper. - 2009. - WPS4815. - 29 р.
102. Фінансування розвитку диверсифікації сільськогосподарського виробництва
Статьи Экономика

Підтримка сільськогосподарських товаровиробників в розвинених країнах обумовлена тим, що сільське господарство розглядається як стратегічна галузь. У США ще в 1985 р. був прийнятий Закон "Про продовольчу безпеку", а субсидування сільського господарства має вже піввікову історію. Саме бюджетні асигнування на сільське господарство є найважливішим елементом державного регулювання економічного розвитку фермерських господарств. Тільки у 1980-х рр. сукупні бюджетні витрати на аграрну політику в США подвоїлися, а за останні 25 років вони збільшилися більш ніж у вісім разів, причому темпи їх зростання за цей період випереджали темпи інфляції. В останні роки вони складають до 25 відсотків вартості валової продукції сільського господарства. Завдяки поєднанню стабільної економіки та сприятливої політики, ретельному плануванню та незалежному використанню технологій в США, фермерські господарства досягли найбільшої ефективності в світі. Це засвідчує той факт, що тільки вісім відсотків своїх доходів американці витрачають на продукти харчування, ціни на які є найнижчими в світі. У США, де існують найкращі природні передумови для сільськогосподарського виробництва, широко практикується цільова фінансова підтримка фермерів, не говорячи вже про систему підтримки цін, стимулювання експорту, розвитку інфраструктури села тощо. Наведені дані свідчать про те, що в загальному обсязі одержувачів державних субсидій домінують виробники зерна (58,7 відсотків) та м'яса (20,4 відсотків). Також слід звернути увагу на те, що субсидії надаються і господарствам з багатогалузевою спеціалізацією, питома вага яких у загальній сумі допомоги складає 2,9 відсотків.
103. Фіскальні аспекти оподаткування експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцією
Статьи Экономика
ПоказникиВигодиВтратиЕкспорт сільськогосподарської продукції
1. надходження вивізного мита -валютні надходження (покращення сальдо валютного балансу)
2. зростання ціни та збільшення податкових надходжень (податку на прибуток та ПДВ)
3. зменшення обсягів бюджетного дотування внаслідок зростання ціни
4. необхідність відшкодування ПДВ, сплаченого в Україні
5. необхідність стимулювання (субсидування) експорту;
6. витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадках надмірного експорту (за неналагодженого механізму)Імпорт сільськогосподарської продукції
7. надходження ввізного мита
8. надходження імпортного ПДВ
9. акцизний збір з імпорту;
10. зниження цін на внутрішньому ринку (вигода для споживачів);
11. зменшення обсягів субсидування доходів населення.
12. зниження ціни та зменшення надходжень від податку на прибуток, ПДВ та ПДФО;
13. втрати робочих місць та необхідність збільшення виплат по безробіттю, витрати на створення нових робочих місць ;
14. збитки вітчизняних товаровиробників внаслідок зниження ціни та необхідність їх дотування;
15. збільшення імпортозалежності, витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадку підвищення світових цінВикористання вітчизняних ресурсів (техніка, оборотні засоби)
16. підвищення рівня зайнятості населення,
17. збільшення надходжень від податку на
18. формування експортного потенціалу,
зниження залежності від імпорту та, відповідно, світових цін
1. недоотримання прибутку внаслідок застосування технологічно відсталих засобів виробництва;
2. необхідність реалізації державної програми будівництва заводів з виробництва техніки та інших виробничих факторів (добрив, гербіцидів)Імпорт
матеріальних ресурсів (техніка, оборотні засоби)
1. надходження ввізного мита
2. надходження імпортного ПДВ
3. акцизний збір з імпорту;
4. здешевлення продукції внаслідок застосування сучасних засобів виробництва та технологій;
5. підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства за ціною
6. зниження рівня зайнятості
7. переорієнтація або закриття заводів з виробництва техніки і виробничих факторів
8. недоотримання прямих податків
9. залежність від імпорту засобів Виробництва
До негативних сторін можна віднести необхідність відшкодування ПДВ, стимулювання (субсидування) експорту, витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадках надмірного експорту. Аналогічна ситуація спостерігається при імпорті сільськогосподарської продукції та при експорті-імпорті сільськогосподарської техніки та інших виробничих засобів вітчизняного та іноземного виробництва.
104. Формирование межрегиональных экономических систем
Статьи Экономика

Очевидно, что экспорт не должен быть главным источником развития экономики для российских регионов. Для такой крупной по территории, населению, промышленному потенциалу страны решающее значение должно иметь развитие внутреннего рынка с одновременным увеличением платежеспособного спроса и предложения товаров и услуг. За рынки необходимо бороться, а мы уже упустили этот шанс, потому что все рынки фактически поделены между странами. Только опираясь на рынок и практическую возможность победить в конкурентной борьбе, российская промышленность и произведенные потребительские товары в нашей стране могут занять достойное место в мировой экономике. Успех развития экономики определяется тем, насколько создаваемый хозяйственный механизм способен стимулировать инновационную деятельность, творческую энергию людей, способствовать подъему науки, образования, культуры, укреплению здоровья населения, росту его численности, открывать ему доступ к информации и на этой основе обеспечивать подъем экономики и уровня жизни людей и в целом всего общества. Все это невозможно без крупных капитальных вложений в производственные мощности, прикладную и фундаментальную науку, подготовку для этого необходимых трудовых ресурсов, внедрение высоких технологий. К сожалению, все это не делается, достаточно посмотреть на статистику. Если в 1991 г. в Академии наук СССР работало более 1 млн. ученых, то сегодня во всех институтах РАН числится всего 60 тыс. научных работников. Средний возраст ученых - 60 лет. Около 80% российских математиков и более 50% физиков-теоретиков работают в США. Средняя зарплата российского ученого примерно 2400 долл. в год. Средняя зарплата обычного профессора США составляет около 100 тыс. долл. в год. С такими показателями конкурировать на мировом рынке, кроме энергоносителей, действительно нечем. Введение разумных протекционистских мер, вложение инвестиций в науку позволят сгладить негативные последствия включения в мировой рынок и отчасти восстановить уровень внутренней межрегиональной интеграции.
105. Формування умов здійснення інноваційних реформ в Україні
Статьи Экономика

Останніми роками в Україні все частіше постає питання переходу економіки України на шлях інноваційних перетворень, за рахунок яких прогнозується можливість значного підвищення конкурентоспроможності національної економіки та її довгострокового зростання. Актуальність дослідження питань проведення інноваційних реформ зростає в зв'язку з тим, що українська економіка прагне до гідного й органічного входження у світове співтовариство. Подолання відставання практично у всіх галузях і виробництвах припускає посилення інноваційного характеру підприємницької діяльності, формування особливої інноваційної сфери, та законодавчого її регулювання. Разом з тим, розуміючи усю суспільно-економічну значимість даного питання, на сьогодні реальних фундаментальних кроків по впровадженню інноваційних реформ в державі не проводиться. В Україні питанням змісту, чинників формування та особливостей розвитку національної інноваційної системи (НІС) останнім часом присвячується велика кількість досліджень. Зокрема С. Покропивним наводиться аналіз сучасного інноваційного потенціалу та системи управління інноваціями на різних рівнях [3]. М. Петрина наводить визначення НІС та розглядає її структуру, особливості функціонування [4]. Л. Федуловою та М. Пашутою визначено роль НІС у інноваційному розвитку, проаналізовано окремі її компоненти, визначено стан державного регулювання інноваційних процесів, запропоновано заходи державної інноваційної політики як складової НІС [5]. Разом з тим, у вітчизняних та зарубіжних джерелах недостатньо розглянуто інноваційну діяльність в розвинених країнах в ракурсі її екстраполяції на національну інноваційну систему, враховуючи особливості вітчизняної економіки.
106. Экономические взгляды декабристов
Статьи Экономика

Считая оба положения верными, декабрист нашел способ разрешения противоречия. В написанной им «Русской правде» в разделе «Конституция - государственный завет» он вводит статью о земле: «Вся земля, к каждой волости принадлежащая, разделяется на две части: волостную и частную. Первая принадлежит всему обществу, вторая частным людям. Первая составляет собственность общественную, вторая - собственность частную. Волостная земля есть, неприкосновенна, она разделяется на участки, участки раздаются по требованиям членов волости. Остальная земля отдается в наем посторонним людям не иначе, как на один год. Если требуется более участков, нежели столько таковых имеется, тогда не удовлетворяется требование тех, которые наибольшее число участков взять желают; участки сии переходят из рук в руки в тех только случаях, когда являются новые требователи. Сии требователи суть или такие, кои прежде никакого участка не брали или желают ныне взять более. У кого участок отбирается, тот сам назначает, какой участок он отдает. Правило совокупной состоятельности (principe de la Solidarite): перед правительством является всегда волость, а не люди порознь. Россияне составляли народ, состоящий из одних обывателей земли; все россияне суть помещики, или частные или общественные» [6, с. 63].
107. Экономический человек и рациональное поведение
Статьи Экономика

Кроме психологических особенностей, серьезно влияют на экономическое поведение мировоззренческие установки. Например, существует интересная игра "Ультиматум". Ведущий предлагает двум игрокам некоторую сумму денег. Первый игрок должен поделиться деньгами со вторым, причем если второго не устроит предлагаемая ему доля, они оба вообще ничего не получат. В соответствии с логикой "Экономического человека", второй участник должен был бы соглашаться на любую, даже самую маленькую сумму, иначе не получит вообще ничего. Однако практика показала, что такие отказы происходят очень часто предложение слишком маленькой суммы второй игрок воспринимает как неуважительное или оскорбительное к себе отношение и решает лучше вообще лишиться денег и заодно не дать возможность их получить первому игроку. В экспериментах с участием американцев чаще всего соотношение оставляемой и предлагаемой доли составляет 7:3, то есть "уважительным" считается предложение "войти в долю" на условии одной трети. А вот в России, согласно данным экспериментов 90-х годов, чаще всего игроки делили деньги пополам, то есть наши соотечественники были готовы отдать половину, опасаясь, что любое другое предложение будет отклонено. Второй участник отказывался от денег и лишал партнера возможности их получить, если дележ "несправдлив". Тут сразу можно вспомнить пословицы "Выколю себе глаз, пусть у тещи будет зять кривой". В рамках теории рационального поведения такие поступки вообще выглядят абсурдными, между тем в жизни мы постоянно встречаем ситуации, где люди отказываются от прямой выгоды, если в противоречие с этим входят чувства самоуважения, справедливости, обиды и многие другие неэкономические сущности. Причем это делают вовсе не только какие-нибудь альтруисты-бессребреники.
108. Эффективность экономической безопасности
Статьи Экономика

Во-вторых, набившая оскомину пресловутая маржа (разница) между реальным уровнем инфляции и официально декларированным в 2008 и 2009 годах также заметно выросла и достигла предельного уровня, превышение которого недопустимо, иначе может привести к более, чем непредсказуемым последствиям. Непонимание опасности неуклонного роста инфляции в сочетании с сохранением высокого уровня безработицы и скрытого роста от такого симбиоза социальной напряженности еще хуже, чем не обращать внимания на бомбу замедленного действия, готовую взорваться в любой (чаще всего в самый непредсказуемый) момент подобно заложенного еще в 1918 году провозглашения принципа самоопределения наций. Указанное самоопределение действительно неожиданно в 1990 году привело к распаду мощной державы на мелкие осколки, последствия которого мы и вынуждены в настоящее время переживать и размышлять о туманных и нерадужных перспективах в ближайшем и отдаленном будущем. Правда в последнее время несколько улучшились перспективы удаленного будущего за счет увеличения срока полномочий избираемого руководства страны с четырех до шести лет, но ведь даже с умножением этого срока на два срока это всего лишь капля в море, которая совершенно не позволяет даже мечтать о далеких перспективах. Почему бы сразу не установить сроки выполнения высоких обязанностей сразу до 24-25 лет как это уже было в прежние времена, когда монархи правили по 20-30 лет и более. К примеру, Екатерина ?? правила страной и довольно успешно 34 года, Петр ? 43 года еще более успешно. Так почему же не перенять поучительный опыт прошлого для нашего настоящего времени и будущего, ведь тогда бы осталось время и на руководство страной и ее экономикой, а не только на то, чтобы фактически непрерывно заниматься предвыборными технологиями и реализацией их в нашу безрадостную жизнь. Не следует забывать при этом, что страна, лишенная перспективы либо топчется на месте, когда другие страны такие как Китай и другие азиатские страны, а также европейские и южноамериканские стремительно движутся вперед к намеченным целям, либо катится к общему и необратимому кризису.

Blog

Статья по предмету Экономика