Geum.ru

Курсовой проект по предмету Экономика

  • 2421. Особенности хозяйственной этики в России
    Курсовые работы Экономика

    Упомянутая выше коммунальная материально-технологическая среда жизнедеятельности требовала не только коллективистских форм хозяйственной жизни, но и единого централизованного управления. Это привело к формированию институтов, характерных для восточной институциональной матрицы. Особая роль государства проистекает из существовавшей необходимости внешней защиты, локальной разобщенности русских земель и многовековым процессом их собирания. Это способствовало развитию сильного (экспансионистского) государства, вмешивающегося во все сферы жизни общества. Смена власти часто происходила путем свершения революции, институты были навязываемыми, мы всегда гнались за чужими успехами (Западными). Русский человек всегда надеется на решение своих проблем властью, так как думает, что от него все равно ничего не зависит. Необходимо отметить неприменимость к российским общественным условиям западного принципа священности и неприкосновенности частной собственности. Если на Западе собственность являлась условием независимости индивида, то наделение собственностью человека в раздаточной экономике означало его “привязывание” к государству. Российской национальной традицией, перекочевавшей из дореволюционной России в советскую и далее в квазирыночную, является слабая правовая защищенность субъектов экономической деятельности, составляющей частью которой является слабая защита прав собственности. Высокие издержки по спецификации и защите частных прав способствовали формированию и преобладанию в России институтов общественной, а не частной, собственности. Незащищенность собственников, с одной стороны, и возможность быстрого обогащения с другой, были связаны с повторяющимися перераспределениями собственности в процессе осуществления запаздывающих модернизаций и смен политических режимов. У государства всегда неявно присутствовало право экспроприации собственности, что определяло высокие риски экономической деятельности и узкий горизонт планирования действий экономических агентов. Ненадежная защита прав собственности и заключенных контрактов обусловливали низкий уровень доверия в обществе, неблагоприятный инвестиционный климат, откачку ресурсов, репатриацию прибыли, недоинвестирование, хроническую нехватку ресурсов государства для осуществления своих программ. Возникал порочный круг, когда нестабильность приводила к нехватке ресурсов, а необходимость изыскания дополнительных ресурсов должна была обеспечить право государства в нужный момент “прижать” собственника, по своему усмотрению менять правила игры. [Интернет п. 3)]

  • 2422. Особенности экономического развития стран группы БРИК
    Курсовые работы Экономика

    В структуре экономики России преобладает сектор услуг (торговля, транспорт, рестораны, гостиницы, связь, финансовая деятельность, операции с недвижимым имуществом, государственное управление, безопасность, образование, здравоохранение, прочие услуги) - более 56,7% структуры добавленной стоимости в 2007 г. (в ВВП - 48,6%). Кроме того, есть ещё обрабатывающая промышленность (пищевая промышленность, текстильное и швейное производство, производство изделий из кожи, производство обуви, обработка древесины, производство из дерева, целлюлозно-бумажное производство, издательская деятельность, полиграфическая деятельность, производство кокса и нефтепродуктов, химическое производство, производство резиновых и пластмассовых изделий, производство прочих неметаллических минеральных продуктов, металлургическое производство, производство машин и оборудования, производство электрооборудования, производство электронного и оптического оборудования, производство транспортных средств и оборудования, прочие производства) - 19,1% структуры добавленной стоимости (16,4% ВВП), на добычу полезных ископаемых приходится всего 10,4% структуры добавленной стоимости (9,0% ВВП). Строительство составляет всего 5,9% структуры добавленной стоимости (5,1% ВВП); сельское, лесное хозяйство и рыболовство составляют в сумме 4,5% структуры добавленной стоимости (4,5% ВВП). Наименьшую долю в структуре добавленной стоимости занимает производство и распределение электроэнергии, газа и воды - 3,1% (2,7% ВВП). На чистые налоги на продукты приходится 14,2% ВВП. [22]

  • 2423. Особенности экономического роста
    Курсовые работы Экономика

    Однако изменение затрат труда числом занятых не в полной мере отражает действительное положение вещей. Наиболее точным измерителем затрат труда является показатель количества отработанных человеко-часов, позволяющий учесть суммарные затраты рабочего времени. Увеличение затрат рабочего времени зависит от ряда факторов: от темпов прироста населения, от желания работать, от уровня безработицы, уровня пенсионного обеспечения и т.п. Все факторы меняются во времени и по странам, создавая исходные различия в темпах и уровнях экономического развития. Наряду с количественными факторами важную роль играет качество рабочей силы и соответственно затрат труда в процессе производства. По мере возрастающего образования и квалификации работников происходит повышение производительности труда, что способствует повышению уровня и темпов экономического роста. Иначе говоря, затраты труда могут расширятся без какого-либо увеличения рабочего времени и численности занятых, а лишь за счет повышения качества рабочей силы. Другим важным фактором экономического роста является капитал- это оборудование, здания и товарные запасы. Основной капитал включает и жилой фонд, потому что люди, живущие в домах, извлекают выгоду из услуг, предоставляемых домами. Фабричные здания и конторы с их оборудованием являются факторами производства, потому что работники, вооруженные большим количеством машин, будут производить больше товаров. Товарные запасы также вносят свой вклад в производство. Затраты капитала зависят от величины накопленного капитала. В свою очередь, накопление капитала зависит от нормы накопления: чем выше норма накопления, тем больше (при прочих равных условиях) размеры капиталовложений. Прирост капитала также зависит и от размаха накопленных активов - чем они больше, тем меньше, при прочих равных условиях, скорость увеличения капитала, темп его роста. Так, например, размеры накопленного капитала в США и странах Западной Европы велики и темпы его роста в 3-5 раз ниже, чем в таких странах, как Южная Корея, Бразилия, Тайвань и др., где процесс накопления начался сравнительно недавно.

  • 2424. Особенности экономического роста в России
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Агапова Т.А., Серегина С.В. Макроэкономика: Учебник.- 2-е изд., перераб. и доп. М.: Дело и Сервис, 1999
    2. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Юрайт - Издат , 2005. 399с.
    3. Гукасьян Г.М. Экономическая теория. СПб.: Питер, 2004. 480с.: ил. (Учебное пособие)
    4. Иохин В.Я. Экономическая теория: Учебник для студентов вузов, обучающихся по экономическим специальностям и направлениям. М.: Юристъ, 2002
    5. Кампбелл Р. Макконелл, Стэнли Л. Брю Экономикс: Учебник. Т. 1 М., 1992 785с.
    6. Корниенко О.В. Экономика: Учебное пособие для колледжей. М.: ИКЦ «МарТ», Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2005. 304 с. (Среднее профессиональное образование)
    7. Куликов М.М. Экономическая теория: Учебник. М.: ТК Велби; Проспект, 2006. 432с.
    8. Курс экономической теории/под.ред. М.Н. Чепуриной, Е.А. Киселевой.- Киров: «АСА», 1997
    9. Носова С.С. Экономическая теория: Учебник для вузов. М.: Дашко и К, 2003.- 864с.
    10. Носова С.С. Экономическая теория: Учебник для студентов высших учебных заведений. М.: Гуманитарный издательский центр «Владос», 2003. 520с.
    11. Сажин М.А., Чебриков Г.Г. Экономическая теория: Учебник для вузов. М.: НОРМА, 2003
    12. Серяков С.Г. Экономическая теория: Микроэкономика. Макроэкономика. Конспект лекций. М.: Юристъ, 2001. 318с.
    13. Экономическая тория: Учебник/ под. ред. Н.Г. Кузнецова. М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д.: Издательский центр «МарТ», 2004. 496с. (учебный курс)
    14. Экономическая теория: Учебник/ под. ред. В.Д. Кашаева, Е.Н. Лобачевой. М.: Юрайт Издат, 2006. 557с.
    15. Экономическая теория: Учебник/ под.ред. А.Г. Грязной, Т.В. Чечелевой. М.: Экзамен, 2003. 592 с.
    16. Экономическая теория: Учебник для студентов вузов, обучающихся по экономическим направлениям и специальностям/под.ред. А.И. Добрынина, Л.С. Тарасевича. СПб: Питер, 2004
    17. Глазьев С. О стратегии экономического развития России// Вопросы экономики. 2007. - № 5. С. 30 51
    18. Ершов М. Экономический рост: новые проблемы и новые риски// Вопросы экономики. 2006. - № 12. С. 20-37
    19. Шевченко И.В. Предпосылки экономического роста в современной российской экономике // Финансы и кредит. - 2004. - №9. С. 10 21
    20. w.w.w. minfin.ru
    21. w.w.w. hse.ru
    22. w.w.w. gks.ru
  • 2425. Особистості та перспективи розвитку фондового ринку України
    Курсовые работы Экономика

    Аналіз стану українського і світових фондових ринків інших країн за 2007 р. дозволяє зробити вивід про посилення взаємозв'язку між ними. Коефіцієнт кореляції динаміки індексу акцій ПФТС і індексу S&P за даний період склав 0,68, що свідчить про пряму залежність цих показників. Не дивлячись на невеликий рівень капіталізації в порівнянні з фондовими біржами розвинених країн, ринок ПФТС представлений практично всіма секторами економіки, а акції українських емітентів мають стійкий попит у нерезидентів і є повноцінними представниками ринку акцій країн, що розвиваються. Але при цьому український фондовий ринок, на відміну від російського, має специфічну структуру і свою нішу в сегменті країн, що розвиваються. Дане твердження базується на коефіцієнті кореляції індексів ПФТС і РТС за 2007 р. Він продемонстрував вельми слабкий взаємозв'язок цих двох індексів всього 0,4. Таким чином, відмінність структури фондових ринків України і Росії очевидно. Якщо на російському самими затребуваними є акції нафтогазових компаній, то на українському немає чітко виражених лідерів популярні акції багатьох компаній. Через цей динамік зростання курсової вартості акцій на українському ринку була не завжди синхронною з динамікою на російському. Під впливом загальної негативної тенденції на світових фондових ринках український зазнав корекцію зниження цін на початку осені 2007 р. і зафіксував істотне їх падіння на початку 2008-го. Ця ситуація багато в чому відображала загальносвітову тенденцію, пов'язану з наслідками іпотечної кризи. В той же час динаміка котирувань акцій банків носить яскраво виражений збалансований характер. Зниження курсової вартості цінних паперів окремих банків завжди кореспондується з її зростанням після стабілізації вітчизняного фондового ринку. Акції банків виявилися одним з найвідчутніших фінансових інструментів для оцінки ситуації на фондовому ринку.

  • 2426. Особливості оподаткування в Україні: становлення та розвиток
    Курсовые работы Экономика

    В Італії з січня 1973 року введений податок на додану вартість, який замінив раніше існуючий податок з обороту, і є зараз основним серед непрямих податків. З точки зору оподаткованої бази додана вартість складається з різниці між виручкою, отриманою від продажу товарів та послуг за визначений період, та сумою сплаченою постачальникам сировини і включеної в собівартість вироблених товарів та послуг. ПДВ є пропорційним податком, хоча і з диференційованими відсотковими ставками. Існують чотири ставки ПДВ: мінімальна - 4% (для товарів першої необхідності), а також ставки 9 і 13%, і найбільш поширена - 19%. Вивезення товарів на експорт, міжнародні послуги і пов'язані з ними операції не оподатковуються ПДВ в силу того, що вони не вважаються здійсненими на території країни. Тому міжнародні операції по обміну продукцією оподатковуються в країні призначення. Але на всі операції повинні бути виписані рахунки фактури і вони повинні бути зареєстровані у встановленому порядку. Обов'язки платника полягають в тому, що він повинен стати на облік в бюро обліку ПДВ відповідно до місця проживання (місцезнаходження суб'єкта господарювання). На протязі ЗО днів з моменту початку підприємницької діяльності суб'єкт повинен заявити про це - він повинен заповнити відповідний документ в бюро обліку ПДВ де йому буде наданий реєстраційний номер фірми. Щодо юридичних осіб, то цей реєстраційний номер представляє собою також і податковий код. Про будь-які зміни стосовно елементів, вказаних в декларації про початок підприємницької діяльності, повідомляється в бюро обліку ПДВ не пізніше ЗО днів з моменту їх виникнення. Та ж процедура здійснюється при припиненні діяльності підприємством. В податкових органах є підрозділи, які займаються й питаннями повернення зайво сплачених сум ПДВ.

  • 2427. Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Голишевська Л.В. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств аграрного спрямування / Л.В. Голишевська : зб. наук праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця 2008. - Вип. 33. -С123-131
    2. Калетнік Г.М., Пришляк Н.В. Державна фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників // Економіка АПК. - 2010. -№8.- С. 52-55
    3. http://www.president.gov.ua/news/15463.html
    4. http://www.rasnauka.com/l_KAND_2010/Economics/12_57291.doc.html
    5. Юшко С.В. Фіксований сільськогосподарський податок: історія та перспективи застосування // Фінанси України. - 2009. - №11. -С. 63-72
    6. Оксана Кирієнко, Віктор Фінашко. Актуальні запитання-відповіді. Фіксований сільськогосподарський податок // Вісник податкової служби України. - 2010. -№12(584). -С. 62-68
    7. Закон України "Про податок на додату вартість" від 02.04.97 р. № 168.
    8. Сергій Тимошенко, Ольга Півак. Сільське і лісове господарства та рибальство: спеціальний режим оподаткування ПДВ // Вісник податкової служби України. - 2010. -№1-2(574). -С. 11-13
    9. Фіксований сільськогосподарський податок // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. -№4. -С. 61-64
    10. Фіксований сільськогосподарський податок // Все про бухгалтерський облік.2003.-№4(792)
    11. Віктор Фінашко. Фіксований сільськогосподарський податок // Вісник податкової служби України. - 2010. -№28(600). -С. 16-17
    12. Фінанси України. - 2009. -№11. -С. 68-70
    13. Н. М. Левченко фіксований сільськогосподарський податок як найдієвіший важіль державного регулювання економічних процесів в АПК // http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2010-1/doc/3/06.pdf
    14. А.О. Олексієнко // www.nbuv.gov.ua/portal/natural/npkntu_e/2010_17/stat_17/65.pdf
    15. Сеперович Н.В., Волошина О.В., Дячук С.М. Методичні рекомендації щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників // www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2009_4/Met_rec.pdf
    16. Звіт про повторне відстеження результативності регуляторного акта наказу Державної податкової адміністрації України від 04.12.08 № 755 „Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України // http://sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=241356&cat_id=45661
    17. Демяненко С.І. Навч. посібник.К.:КНЕУ, 2005.347с. http://pulib.if.ua/part/5306
    18. Олександр Золотухін. Проблеми складання "сільгоспдекларації" з податку на прибуток // Бухгалтерія. - 2010. -№33(916). -С. 65-69
    19. Олена Хобич. Єдиний податок // Компас підприємця. - 2010. -№2. -С. 13-17
    20. Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 р. // www.zakonrada.gov.ua
    21. Азізова К.Е. Фіксований сільськогосподарський податок у розвитку аграрного сектору // Економіка АПК. - 2010. -№10 С. 78-83
    22. Олександр Золотухін. "Сільськогосподарський" ПДВ: проблеми спец режиму // Бухгалтерія.-2010.№12(895).-С.60-63
    23. Катерина Гривнак. Що потрібно знати при переході на сплату фіксованого сільськогосподарського податку // Вісник податкової служби України.-2009.-№18(542).С. 6-8
    24. Наталія Бондаренко, Сергій Тимошенко. Податок на додану вартість// Вісник податкової служби України.-2010.-№12(584).-С. 68-71
  • 2428. Особливості оподаткування суб’єктів господарювання
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.
    2. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.1990.// Відомості Верховної Ради. 1991. - №6. - С. 37.
    3. Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000.// Відомості Верховної Ради. 2001. - №9-10. - С. 194.
    4. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991.// Відомості Верховної Ради. 1991. - №39. - С. 510.
    5. Василевська Г.В. Податкова політика у регулюванні економічного зростання// “Економіст”. - № 2.- 2003. - С.39.
    6. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи// “Економіст”. - № 7-9. 2002. - C. 120-130.
    7. Влажевич В. С. Місцеві податки і збори та їх особливості. Світовий та український досвід встановлення та справляння місцевих податків// „Підприємництво, господарство і право”. - № 1. 2004. - С.94-99.
    8. Горобінська І.В. Аналіз податкового навантаження та його вплив на динаміку ділової активності// „Актуальні проблеми економіки”. - № 10. 2004. - С.26-33.
    9. Данілов О.Д., Фліссак Н. П. Податкова система та шляхи її реформування. Навчальний посібник. К.: Парламентське вид-во. 2001. - 216с.
    10. Данілов О.Д., Лапшин Ю.В., Онищенко В.А. Оподаткування місцевими, ресурсними, рентними податками та зборами. Неподаткові платежі. Навч. посібник. Ірпінь: Академія ДПС України. 2002. - 292с.
    11. Данілов А.В. Вдосконалення механізму податкового регулювання сталого екомомічного розвитку// ”Фінанси України”.- № 2. 2005. - С.92-99.
    12. Демченко Т. М. Податкова політика як інструмент відтворювального процесу// „Актуальні проблеми економіки”. - № 2. 2004. - С.69-75.
    13. Дікань Л. В. Податки у фінансовому менеджменті підприємництва: Монографія. Х.: Константа. 2003. - 87с.
    14. Загорський В. С., Благун І. Г. Принцип функціонування податкової системи ринкового типу// “Фінанси України”. - №10. 2003. С.92-99.
    15. Захарін А.В. Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку// „Фінанси України”. - № 2. 2005. - С.92-101.
    16. Кулик В.В. Податки у системі відтворення національної економіки// “Фінанси України”. - № 11. 2003. - С.91.
    17. Лащак В.В. Стимулювальна роль прямих податків// „Фінанси України”. - № 2. 2005. - С.84-101.
    18. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посібник К.: МАУП. 2003. - 224с.
    19. Мельник В.М. До питання про “податкову систему”// “Актуальні проблеми економіки”. - №10. 2003. С.78.
    20. Опарін В. М. Фінанси. Загальна теорія: Навч. посібник. К.: КНЕУ. 199. - 164с.
    21. Кулик В.В. Податки у системі відтворення національної економіки// “Фінанси України”. - № 11. 2003. - C.91.
    22. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посібник К.: МАУП. 2003. - 224с.
    23. Печуляк В. Гармонізація відносин контролюючих органів у сфері оподаткування та платників податків як один із напрямів податкової політики України// „Підприємництво, господарство і право”. - 2004. - № 4. - С.130-134.
    24. Піхоцький В. Ф. Реформування податкової системи України вимога сьогодення// “Фінанси України”. - №9. 2003. - C.80-85.
    25. Соколовська А. М. Податкова система України теорія та практика становлення. К.: НДФІ. 2001. - 372с.
    26. Степовой А.Г. Упрощенная система налогообложения// “Все о бухгалтерском учете”. - № 24. 2005. - C.73-74.
  • 2429. Особливості організації фінансів підприємств в сучасних умовах
    Курсовые работы Экономика

    Для виконання своїх функцій з управління фінансовими ресурсами і контролю за їх раціональним використанням фінансова служба підприємства виконує необхідні розрахунки й на їх основі вносить обґрунтовані пропозиції керівництву підприємства про розподіл наявних фінансових ресурсів між виробничими структурними підрозділами (цехи, дільниці, бригади основного і допоміжного виробництва), функціональними службами (відділи матеріально-технічного постачання, збуту, головного механіка, головного технолога тощо); розробляє поточні та оперативні фінансові плани та інші планово-фінансові документи; вишукує резерви збільшення прибутку й надходження інших фінансових ресурсів для забезпечення потреб підприємства у коштах на фінансування виробництва, капітальних вкладень, соціально-культурних потреб; здійснює контроль за виконанням показників фінансового плану підрозділами й підприємством у цілому, а також за недопущенням використання фінансових ресурсів на непродуктивні витрати; організовує партнерські відносини з комерційними банками; здійснює оперативний контроль за надходженням грошових коштів у ході реалізації підприємством своєї продукції, послуг, за своєчасним вирішенням суперечок у сфері розрахунків з покупцями та постачальниками; забезпечує всю роботу по виконанню фінансових зобов'язань підприємства перед державним бюджетом щодо внесення податків, інших (неподаткових) платежів, перед позабюджетними фондами, банками, постачальниками сировини, матеріалів і послуг, робітниками і службовцями (заробітна платня, виплати соціального страхування тощо); разом з іншими економічними (відділи планово-економічний, праці і заробітної плати), виробничими і технічними підрозділами комплексно аналізує господарсько-фінансову діяльність підприємства та його окремих структурних підрозділів, у процесі чого виявляються причини невиконання планів і завдань з виробництва продукції, її собівартості, валових доходів і валових витрат, прибутку, причини й винуватці непродуктивних витрат і витрат, що призводять до збитків і зниження рентабельності роботи підприємства, намічаються шляхи подолання цих причин; бере активну участь у заходах, спрямованих на запровадження внутрішнього комерційного розрахунку на підприємстві, колективного підряду в цехах, відділах та інших службах; вивчає стан фінансового ринку країни й регіону для планування і прийняття рішень в інвестиційній сфері (емісія і придбання акцій, облігацій, інших цінних паперів, залучення банківських кредитів тощо).

  • 2430. Особливості підприємницької діяльності у ринковій економіці
    Курсовые работы Экономика

    В Україні має місце таке негативне явище, як фіктивне банкрутство. Одна з причин цього - бажання керівників уникнути відповідальності за неефективне господарювання. А ряд підприємств керівництвом спеціально доводиться до банкрутства, щоб потім через підставних осіб викупити його за безцінь, оскільки майно підприємства-банкрута продається дуже дешево (щоб швидше розпродати, інколи за 5-10% вартості). Відповідно у Кримінальному кодексі (стаття 218) передбачена кримінальна відповідальність за подібні дії. Завідомо неправдива офіційна заява громадянина-засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, службової особи суб'єкта господарської діяльності, а також громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, караються штрафом від 750 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років. У разі навмисного доведення до банкрутства (а так періодично діють деякі великі фірми по відношенню до малого бізнесу, а також деякі українські співвітчизники по відношенню до партнерів-іноземців у спільних підприємствах) також існує кримінальна відповідальність. Згідно зі статтею 219 Кримінального кодексу доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб'єкта господарювання дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, карається штрафом від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Водночас умисне приховування громадянином-засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом надання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторам, згідно зі статтею 220 Кримінального кодексу карається штрафом від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Законом караються і незаконні дії керівників чи засновників підприємства-банкрута (стаття 221 Кримінального кодексу). Згідно з нею умисне приховування майна або майнових обов'язків, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, якщо ці дії вчинені громадянином-засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарювання у разі банкрутства і завдали великої матеріальної шкоди, караються штрафом від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  • 2431. Особливості трансформаційного періоду для економіки України
    Курсовые работы Экономика

    Нові риси відтворення основного капіталу, що виникли в Україні в трансформаційний період, можуть бути осмислені правильно лише за умови врахування впливу на цей процес зміни форми власності. За роки реформування 32% основних фондів країни залишились у державній власності, в комунальній власності їх питома вага сягає 24,2%, в колективній - 38,2%, в приватній - 5,3%. Державна форма власності перестала бути домінуючою. Але відносна прогресивність цієї трансформації простежується лише в кількісному аспекті, оскільки оптимальний обсяг державної власності на засоби виробництва має не спускатися нижче ЗО - 35%. Необхідні докорінні якісні зміни реформування власності не випливають автоматично з процесу роздержавлення, і тому їх не було досягнуто протягом перехідного періоду. Проте процеси економічного реформування істотно вплинули на відтворення основних виробничих фондів та їх використання. Розглядаючи ефективність розвитку основних виробничих фондів як однієї зі складових продуктивних сил, треба враховувати уроки історії, які свідчать, що економічні формації відрізняються одна від одної не тим, що виробляється, а тим, яким знаряддям праці і в яких умовах воно виробляється, тобто засобами виробництва. Отже, ефективність відтворення і використання основних фондів залежить від науково-технічного прогресу та зміни економічного середовища.

  • 2432. Особливості управління підприємством в умовах ринкового середовища
    Курсовые работы Экономика

    Ознаки структуризації ринківВид ринку

    • Субєктний склад
    • споживачів
    • виробників
    • проміжних продавців
    • державних установ
    • міжнародних виробників, продавців і посередників
    • Продуктово-ресурсне наповнення
    • продовольчих і непродовольчих товарів
    • знарядь і предметів праці та інших товарів виробничого призначення
    • житла, землі, природних багатств і корисних копалин
    • побутових, транспортних, комунальних та інших послуг
    • валюти, грошей і цінних паперів
    • Елементно-технологічні звязки
    • засобів виробництва
    • предметів споживання
    • інновацій та інформації
    • інвестиційних ресурсів
    • робочої сили
    • валютний
    • грошово-кредитний
    • Територіально-просторова організація
    • місцевий (локальний)
    • регіональний
    • національний
    • транснаціональний
    • світовий
      • Ринок предметів споживання і послуг. Ринок споживчих товарів і послуг являє собою сферу обігу, за допомогою якої реалізуються товари народного споживання та послуги. Ця сфера забезпечує задоволення потреб різних соціальних груп, кожної сім'ї, кожної людини. Ринок засобів виробництва. Свобода економічної діяльності господарюючих суб'єктів, їхня самостійність залежить від забезпеченості засобами виробництва, можливості вільної реалізації продукції, встановлення цін на неї, укладання договорів. Підприємництво існує лише тоді, коли кожна юридична чи фізична особа має можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва. Фінансовий ринок - це певна сукупність економічних відносин з приводу організації і купівлі-продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал. Суб'єктами цих відносин є підприємства різних форм власності, населення, комерційні банки, фінансово-кредитні організації та ін. Об'єктами фінансового ринку є особливості заощадження населення, тимчасово вільні кошти, що утворюються в процесі обороту промислового і торговельного капіталу та ін. Ринок праці - це саморегульована система розподілу робочої сили із специфічними факторами конкуренції між її власниками за найбільш вигідні умови та оплату праці, а також між працедавцями - за залучення найбільш кваліфікованої робочої сили. Суб'єктами відносин на ринку праці виступають власники підприємств (працедавці) - "покупці" і окремі особи (працеємці) - "продавці".
    Ринок інформації - це сукупність економічних відносин з приводу збирання, опрацювання, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу. Від якості та обсягу інформації залежить правильність прийнятого рішення. Інформація є рідкісним благом, для отримання якого потрібні певні витрати. Між виробником і споживачем на ринку інформації є посередники, основне завдання яких - збирання і продаж інформації. Ці ринки відрізняються один від одного ступенем поінформованості та можливості реальних дій таких посередників у реалізації товарів і послуг.

  • 2433. Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Закон України Про акціонерні товариства ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51, ст.384 )
    2. Баканов И. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник. 4-е изд.; доп. и перераб. М.: Финансы и статистика.2002.- 416с.
    3. Батурин В.М., Керимов В.Э. Финансовый леверидж как эффективный инструмент управления финансовой деятельностью предприятия Менеджмент в России и за рубежом. - 2000. - №2.
    4. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. - 512 с.
    5. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. - 528с.
    6. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, № 2, 2002
    7. Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, № 6, 2002
    8. Воробьев С.Ю. Стратегия финансирования деятельности предприятия на основе показателей риска. Научные труды IV Международной научно-практической конференции "Фундаментальные и прикладные проблемы приборостроения, информатики, экономики и права". Секция "Экономика", ч. 2 / МГАПИ. - Москва, 2001. - С.10.
    9. Демяненко І. В. , Т. А. Говорушко Фінансовий менеджмент: Курс лекцій ден. Та заочної форм навчання К.: НУХТ, 2009. 195 с.
    10. Дж К. Ван Горн. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 800с.
    11. Економіка підприємства: Підручник/За заг. ред. С.Ф.Покропивного. Вид-2-ге ,-К.:КНЕУ, 2001.-528с.
    12. Економика предприятия: Учебник под ред.проф. Н.А. Сафронова. - М.: Юристь, 2000. - 584с.
    13. И Дихал Бухгалтерский учёт уставного капитала. // Баланс. - 2000. - № 50.
    14. Ковалёв В.В. Введение в финансовий менеджмент / Пер. с англ. - М.: Информационно-издательский дом "Филинь", 1996. - 400с.
    15. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1997.
    16. Коваленко фінансовий менеджмент. К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. - 120с.
    17. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет. - М: "Финанси и статистика", 1997
    18. Л. В. Кузьменко, В.В. Кузьмін «Фінансовий менеджмент», Херсон: 2003, 185 с.
    19. Лысенко Ю.Г., Макаров К.Г., Петренко В.Л., Филипов А.В. Леверидж. Экономические приложения. ДонГУ, Юго-Восток, 1999. - 104с.
    20. Мельник В. М. Основи економічного аналізу: Короткий теоретично-методичний курс: Навч. посіб. К.: „Кондор”, 2003. 128с.
    21. Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. Посібник. К.: Ника-Центр, 2003. 228 с.
    22. Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях ринка: Учеб. пособие. - М.: Висш.шк.,1997. - 192с.:ил.
    23. П(С)БУ №2 от 21.06.99г. № 396/3689 "Баланс"
    24. Парамонов А.В. Учет и анализ предпринимательского капитала (источник: www.OPTIM.RU.)
    25. Степанов Д. Эффект финансового левериджа и специфика его расчета в российских условиях (источник: www.GAAP.RU.)
    26. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. Российская практика. - М.: изд. "Перспектива", 1995.
    27. Т. В. Теплова Финансовые решения: стратегия и тактика: Учебное пособие. - М.: ИЧП "Издательство Магистр", 1998. -284с.
    28. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. Г.Г.Кірейцева. Київ: ЦУЛ, 2002.
    29. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под редакцией Е.С. Стояновой. - 4-е изд., перераб и доп. - М.: Изд-во "Перспектива", 1999. - 656с.
    30. Шим Джей К., Сигел Джоэл Г. Финансовый менеджмент Пер. с англ. - М.: Информационно-издательский дом "Филинь", 1996. - 400с.
  • 2434. Особые экономические зоны в Российской Федерации
    Курсовые работы Экономика

    Россия в лице уполномоченных государственных органов уже подписала ряд важных международных документов, направленных на установление и развитие долгосрочного и эффективного сотрудничества в сфере ОЭЗ, в частности, меморандумы о взаимопонимании, сотрудничестве и обмене информацией с UNIDO - специальное подразделение при ООН - Организация по промышленному развитию, Министерством коммерции Китайской Народной Республики, Комитетом по развитию международной торговли Республики Сингапур, Корейским агентством по содействию торговле и инвестициям (КОТРА), Министерством промышленности и торговли Чешской Республики. Россия сегодня является полноценным участником Соглашения о партнерстве и сотрудничестве, учреждающее партнерство между Россией, с одной стороны, и Европейским Союзом (его государствами-членами), с другой стороны, подписанное на острове Корфу 24.06.1994, ратифицированное Российской Федерацией в 1996 году. Данное соглашение можно охарактеризовать как своеобразную школу по применению правил международной торговли ВТО, поскольку участвующие в этом соглашении государства обязались применять нормы ГАТТ/ВТО независимо от того, являются ли они членами ВТО или нет. С целью устранения некоторых законодательных пробелов, в частности касающиеся применения таможенной процедуры свободной таможенной зоны заключено на уровне Таможенного союза трех стран: Российской Федерации, Республики Беларусь и Республики Казахстан - Соглашение по вопросам свободных (специальных, особых) экономических зон на таможенной территории таможенного союза и таможенной процедуры свободной таможенной зоны. Государство, принимающее иностранные капиталовложения, не всегда может гарантировать им надлежащую защиту, поэтому иностранный инвестор часто прибегает к использованию общепризнанных международных механизмов защиты своих интересов. Одним из таких механизмов является страхование иностранных инвестиций. Применительно к странам-участникам особое значение в данной связи придается Конвенции об учреждении многостороннего агентства по гарантиям инвестиций, подписанной в Сеуле 11.10.1985 и ратифицированной Россией в 1992 году. Благодаря указанной Конвенции система государственного и частного страхования дополняется международной многосторонней системой страхования иностранных инвестиций, что выражается, в частности, в создании МИГА.

  • 2435. Особые экономические зоны в Российской Федерации
    Курсовые работы Экономика
  • 2436. Осуществление реальных инвестиций
    Курсовые работы Экономика

    Налоговый риск. В современных условиях России налоговый риск оказывает существенное влияние на инвестиционные процессы ввиду непредсказуемости налоговой политики не только в части состава, уровня ставок, налогов, сборов, пошлин, но и в части порядка осуществления отдельных платежей (сроков, условий), а также введения и отмены тех или иных налоговых льгот в сфере реального инвестирования. Фактор непредсказуемости делает этот вид инвестиционного риска в России весьма значимым. Инфляционный риск связан с возможностью обесценения ожидаемых доходов от инвестиционного проекта и удорожания капитальных затрат в номинальном исчислении. Инфляционный риск в современных условиях имеет постоянный характер и затрагивает большинство операций, связанных с реализацией проекта. Постоянство данного факта риска упрощает решение проблемы его учета и нейтрализации. Процентный риск взаимосвязан с инфляционным риском. В России он имеет свои особенности, обусловленные спецификой формирования финансового рынка, его неразвитостью. Так, например, в России учетная ставка ЦБ РФ в 20012002 гг. не оказывала существенного значения на ставки краткосрочного кредита, предоставляемого коммерческими банками. Сбербанк представлял в эти годы краткосрочные кредиты год 2021% годовых при учетной ставке ЦБ в 25% годовых. Маркетинговый риск это риск недополучения инвестиционного дохода на стадии эксплуатации проекта в связи с различными обстоятельствами, влияющими на объемы реализации и эксплуатационные издержки. Чем более продолжительны сроки реализации проекта, тем больше вероятность возрастания данного вида риска. Криминогенный риск в российских условиях прежде всего обусловлен отсутствием должной защиты прав частной собственности инвестора, что наиболее часто проявляется в незаконном уменьшении в десятки раз их доли в уставном капитале предприятий, в ситовом захвате предприятий, в переводе активов предприятий в другие структуры и т. п. Другими словами, этот риск связан с процессами «передела» собственности в России. Для нейтрализации возможных негативных последствий инвестиционных проектных рисков разрабатываются и применяются различные меры, мероприятия, которые подразделяются на внутренние, внешние. Внутренние меры нейтрализации рисков включают себя создание различного ряда страховых и финансовых фондов (резервов) и разработку мероприятий, направленных на недопущение возможного возникновения того или иного риска. В качестве подобного рода мер может выступать отказ от использования в значительных объемах заемного капитала, низко ликвидных активов, а также механизм трансферта (передачи) риска по отдельным операциям партнерам по бизнесу. Создание страховых и финансовых фондов предполагает резервирование части инвестиционных ресурсов для преодоления возможных негативных последствий непредвиденного характера, не связанных с действием контрагентов или персонала предприятия. Безусловно, отвлечение, а точнее «замораживание» части собственных средств предприятия вследствие создания вышеуказанных фондов, как правило, влечет за собой необходимость их восполнения посредством заимствования на финансовом рынке, что усиливает зависимость от внешних источников финансирования инвестиционных проектов. Внешние способы нейтрализации проектных рисков прежде всего связаны со страхованием отдельных видов проектных рисков, а также предоставлением гарантий третьими лицами. В качестве объектов страхования выступают имущество предприятия, используемое в инвестиционном процессе; ответственность предприятия и его персонала перед третьими лицами; страхование персонала, участвующего в осуществлении инвестиционного проекта. Механизм гарантий прежде всего ориентирован на защиту интересов инвесторов в случае изменения условий инвестирования.

  • 2437. Осуществление финансового контроля
    Курсовые работы Экономика

    Проверка производится по отдельным вопросам финансово-хозяйственной деятельности хозяйствующего субъекта на основании отчётных, балансовых и первичных документов (счета-фактуры, накладные, платёжные поручения и требования, кассовые документы и др.). При проверке выявляются нарушения финансовой дисциплины и намечаются мероприятия по их устранению. Таким образом, проверки носят тематический характер, например, проверка правил начисления и уплаты налога на добавленную стоимость, налога на прибыль и т.д. Анализ нацелен на выявление нарушений финансовой дисциплины с помощью различных аналитических приемов. Он проводится на базе текущей или годовой отчетности и отличается системным и пофакторным подходом, а также использованием таких аналитических приемов, как средние и относительные величины, группировки, индексный метод и др. Следует понимать, что финансовый контроль не может быть сведен только к аналитической деятельности, поэтому речь здесь может идти лишь об ограниченном использовании специфических методов финансово-экономического анализа.

  • 2438. Ответственность и контроль в системе местного самоуправления
    Курсовые работы Экономика

    Глава 1. Понятие ответственности органов и должностных лиц местного самоуправления

  • 2439. Отдельные методологические аспекты анализа использования фонда заработной платы
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Гражданский кодекс РФ. Части 1 и 2.
    2. Налоговый кодекс РФ. Части 1 и 2
    3. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятий Серия: Высшее образование, Изд.: Инфра-М, 2008 г.
    4. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятий Серия: Высшее образование, Изд.: Инфра-М, 2008 г.
    5. Архипов В.М. Проектирование производственного потенциала объединений. Л.: Изд-во ЛГУ, 2004.
    6. Беленький П.Е., Гиттик Ю.П., Ладина Т.В. Управление техническим и организационным развитием предприятия. - Изд-во: Техника, 2004.
    7. Бочаров В.Б. Финансовый анализ., Изд.: Питер Пресс 2008 г.
    8. Бычкова А.С. Конкурентоспособность предприятия: Изд-во: Уфа, 2006.
    9. В.В. Ковалев, О.Н. Волкова. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учебник. Изд. Проспект, 2006 г.
    10. В.П. Грузинов, В.Д. Грибов. Экономика предприятия: Учебное пособие. 2 е. издание, перераб. и доп. М: ЮНИТИ, 2005 г.
    11. В.С. Найденов. Планирование интенсивного развития общественного производства. Учебник для Вузов М: «Финансы и статистика», 2003
    12. Василик С. Оценка эффективности деятельности предприятия. Изд-во: Бизнесинформ. - 2007.
    13. Вигдорчик М., Нещадин А., Липсиц И. Пути повышения конкурентоспособности предприятий Изд-во: Экономист. - 2005.
    14. Воложанин В.В. Совершенствование методов экономической оценки производственной деятельности предприятий в системе отраслевого развития: 4 е. изд., перераб. и доп., Изд-во: М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007.
    15. Г.В. Савицкая. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие для студентов высших учеб. Заведений 6 е. изд., перераб. и доп. М: Мн. ИП «Экоперспектива», 2007 г.
    16. Галицкая С.В. Финансовый менеджмент. Финансовый анализ. Финансы предприятий., 2-е изд., доп. и перераб. Изд-во: М.: Финансы и статистика, 2006.
    17. Гуккаев В.Б. Финансовые вложения. Бухгалтерский учет и налогообложение., Изд.: Налоговый вестник, 2007 г.
    18. Ендовицкий Д.А., Бочарова И.В. Анализ и оценка кредитоспособности заемщика Изд.: КноРус, 2008 г.
    19. Ендовицкий Д.А., Бочарова И.В. Анализ и оценка кредитоспособности заемщика Изд.: КноРус, 2008 г.
    20. Захарьин В.Р. Формирование и изменение уставного капитала организации., Изд.: Налоговый вестник, 2007 г.
    21. К.И. Владимирова. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. 3 е. изд., перераб. и доп. Изд-во: М., ИНФРА М, 2007 г.
    22. Комплексная оценка эффективности мероприятий, направленных на ускорение научно-технического прогресса - Изд-во: Информэлектро, 2005 г.
    23. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. - М.: Русская деловая литература, 2008.
    24. Лиференко Г.Н. Финансовый анализ предприятия: Теоретические основы финансового анализа; Анализ финансовых результатов предприятия; Анализ структуры стоимости предприятия; Анализ динамики и структуры источников формирования имущества; Оценка финансового состояния., Изд.: Экзамен, 2006 г.
    25. Лытнева Н.А., Парушина Н.В. Оценка и инвентаризация имущества, обязательств и капитала., Изд.: Бухгалтерский учет, 2007 г.
    26. Любушин Н.П. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности: Учеб. пособие. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 448 с.
    27. Макальская А.К. Внутренний аудит. М.: Дело и сервис, 2004.
    28. Неудачин В.В. Реализация стратегии компании. Финансовый анализ и моделирование., 4 е. изд., перераб. и доп.: Изд. «Экономист» 2005 г.
    29. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК Изд.: Новое знание, 2007 г.
    30. Соснаускене О.И., Драгункина Н.В. Финансовый анализ организации по данным бухгалтеской (финансовой) отчетности: Бухгалтерская (финансовая) отчетность как основной источник оценки и анализа финансового состояния организации; Общая схема комплексного анализа деятельности организации., Изд.: «Диалектика» 2008 г.
    31. Хиггинз Роберт. Финансовый анализ: инструменты для принятия бизнес-решений, 8-е издание., Изд.: «Диалектика « 2007 г.
    32. Черняк В.З. Финансовый анализ. Учебник., Изд.: Экзамен 2007 г.
    33. Экономика предприятия. Конспект лекций. Изд. ПРИОР. М., 2007 г.
  • 2440. Отечественные фирмы на мировом рынке
    Курсовые работы Экономика

    Успешно начало свою деятельность и недавно созданное в подмосковном Голицине на базе местного автобусного завода (ГолАЗ) российско-германское СП с участием известной немецкой фирмы «Мерседес-Бенц». С выходом на проектную мощность это предприятие будет ежегодно производить до 2,5 тыс. комфортабельных автобусов для междугородних рейсов. Аналогичный проект по совместному выпуску автобусов большой вместимости, но уже другой не менее известной у нас в стране марки «Икарус», реализуется в рамках СП, организованного АО «Тушинский машиностроительный завод» (ТМЗ), выпускавшим некогда знаменитые космические летательные аппараты «Буран», и венгерскими партнерами АО «Икарус» при участии «Автоэкспорт». В подмосковном Зеленограде активно сотрудничают завод «Квант» один из лидеров в области производства персональных компьютеров у нас в стране и одна из ведущих в мире компаний по выпуску электронного оборудования IВМ. Сфера взаимных интересов финансирование производства, поставки оборудования и комплектующих деталей, обучение персонала, маркетинговые исследования. Совместные предприятия созданы и на известной московской фабрике по пошиву мужской одежды «Большевичка», производительность которой 350 тыс. костюмов в год. Одновременно активизировалось развитие совместного предпринимательства и за рубежом. Если в конце 1980-х годов с участием капитала СССР насчитывалось менее 130 смешанных компаний в 35 странах, то уже в начале 1990-х годов на территории промышленно развитых и развивающихся государств было создано уже более 300 акционерных обществ с участием российских хозяйственных организаций, расположенных в 50 странах.