Geum.ru

Информация по предмету Экология

  • 381. Екологічні проблеми Світового океану
    Другое Экология

    Консалтингова фірма Cutter Information Corporation проаналізувала, в яких регіонах планети найчастіше відбуваються розливи нафти. У рамках дослідження була перевірена статистика за період з 1960 по 2005 рік, причому враховувалися тільки достатньо крупні аварії, в результаті яких у воді опинилося більше 10 тис. галонів (34 тонн) нафти та нафтопродуктів. Найбільша кількість аварій відбувалося в Мексиканській затоці, поблизу Північно-Східного узбережжя США, в Середземному морі, в Персидській затоці і в Північному морі. За підрахунками Національного Дослідницького Ради США щорічно у воду потрапляє майже 1.5 млн. кубічних метрів нафти і нафтопродуктів, близько 45% витоків мають природні причини. Приблизно 5% нафти потрапляє в моря, океани і озера в результаті процесу видобутку і виробництва. Транспортні аварії забезпечують 22% подібних розливів. Решта нафти потрапляє у воду в результаті сотень і тисяч дрібних аварій і витоків. Британська консалтингова фірма TINA Consultants, що займається запобіганням витоків нафти з нафтопромислів, нафтопереробних підприємств і трубопроводів, підрахувала, що за період з 1995 по 2005 рік на кожен 1 млн. тонн добутої чи зберігається нафти, доводилося 0.94 витоків, в результаті яких в море \ річку \ озеро потрапляло 3.06 тонни нафти або нафтопродуктів. Агентство з охорони навколишнього середовища \ Environmental Protection Agency стверджує, що, незважаючи на всі зусилля, щорічно в США фіксується 14 тис. розливів нафти, для ліквідації наслідків яких потрібні тисячі фахівців.

  • 382. Екологічні проблеми, пов’язані з експлуатацією теплових двигунів
    Другое Экология

    Дві найвідоміші кризи - глобальне потепління та зменшення озонового шару в стратосфері - підсилюють одна одну і так чи інакше пов'язані з використанням теплових двигунів та фреону. Глобальне потепління призводить до збільшення кількості водяної пари в атмосфері і поглинання нижньою її частиною інфрачервоних променів, яке у протилежному випадку випромінювалося б назад у космос, пройшовши через стратосферу. Унаслідок цього стратосфера охолоджується, тоді як нижня частина атмосфери нагрівається. Холодніша стратосфера з більшою кількістю водяної пари означає більшу кількість кристаликів льоду в озоновому шарі, особливо у полярних регіонах, де хлорфторвуглеці змішуються з озоном у присутності льоду і таким чином швидко зменшують концентрацію озону. Що тонший озоновий шар то більше ультрафіолетові промені бомбардують поверхню Землі й усі організми, що живуть на ній. Ультрафіолетове випромінювання вражає рослини, які в нормальних умовах поглинають велику кількість СО2 завдяки фотосинтезу, і, схоже, серйозно руйнує їхню здатність до цього. Коли рослини поглинають менше СО2, то цього газу стає в атмосфері більше, а це спричинює ще більше глобальне потепління і все більше охолодження стратосфери. Внаслідок величезного накопичення газу метану в атмосфері над великими містами з'являються “фосфоресцентні хмари”. Метан ще називають природним газом; він виділяється із сміттєзвалищ, вугільних копалень, внаслідок неповного згоряння вугілля та від інших різноманітних видів людської діяльності. Навіть якщо фосфоресцентні хмари спостерігалися і раніше, уся ця надлишкова кількість метану несе велику кількість водяної пари у верхні шари атмосфери, де вона конденсується на значно більшій висоті та утворює все більше хмар. При цьому ми знову ж таки збільшуємо загрозу глобального потепління, оскільки метан - один з парникових газів, що накопичуються найшвидше, третій після вуглекислого газу та водяної пари у загальному об'ємі газів, що змінюють хімічний склад атмосфери.

  • 383. Екологічні та абіотичні фактори
    Другое Экология

    У 1840 році німецький хімік-органік Ю.Лібіх висунув теорію мінерального харчування рослин. Він установив, що розвиток рослин залежить не тільки від тих хімічних елементів або речовин (тобто факторів), що присутні в достатньому для організмів кількості, але і від тих , котрих не вистачає. Наприклад, надлишок вологи або азоту не замінить недоліку бора або заліза, що звичайно присутні в ґрунті в мікрокількості. У результаті своїх досліджень Лібіх сформулював «Закон мінімуму», відповідно до якого необхідно збільшити вміст у ґрунті живильної речовини, що знаходиться в мінімумі. Закон справедливий не тільки для рослин: для людей недостача чого-небудь повинна компенсуватися уживанням вітамінів або мікроелементів. Через 70 років американський учений Шелфорд В. показав, що не тільки речовина, що є присутня у мінімумі, але і надлишок якогось елемента може приводити до небажаних відхилень. Наприклад, надлишок ртуті в організмі людини по відношенню до деякої норми, викликає важкі функціональні розлади. При недоліку води в ґрунті асиміляція рослиною елементів мінерального харчування утруднена, але і надлишок води небажаний: можуть «задихнутися» корені, виникають анаеробні процеси, закисання ґрунту. Як надлишок, так і недолік величини рН визначає кислотність ґрунту, середовища. Багато рослин, тварин, мікроорганізмів дуже чуттєві до найменших змін рН (наприклад, у біологічному очищенні стічних вод). Фактори, як у надлишку, так і в недоліку стосовно оптимальних вимог організму, називаються лімітуючими, а правило одержало назву «Закону фактора, що лімітує,» або «Закону толерантності». Закон фактора, що лімітує, враховується в заходах щодо охорони навколишнього природного середовища від забруднення. Підвищення норми шкідливих домішок у повітрі, воді представляє серйозну загрозу здоров'ю людей.

  • 384. Екологічно чисті ліки. Вимоги до їх виробництва
    Другое Экология

    Дезінфікувальні й мийні засоби, які використовують у чистих приміщеннях, слід контролювати на мікробіологічну чистоту. їхні розчини потрібно зберігати в попередньо вимитих ємкостях; не можна зберігати розчини дезінфікувальних та мийних засобів протягом тривалого часу без стерилізації. Не дозволяється доливати знову приготовлені розчини в ємкості, уміст яких вже частково використано. Дезінфікувальні та мийні засоби, які використовують у зонах із класами чистоти А і В, перед застосуванням слід стерилізувати. У чистих приміщеннях також можна проводити фумігацію з метою знищення мікроорганізмів у важкодоступних або недоступних місцях. Повітря й поверхні у чистих приміщеннях під час технологічного процесу контролюють на мікробіологічну чистоту через певні проміжки часу. Якщо виробництво здійснюють в асептичних умовах, то частоту контролю збільшують, щоб гарантувати відповідність чистоти навколишнього середовища до встановлених вимог. Результати цих досліджень слід враховувати під час видачі дозволу на реалізацію кожної серії продукції. Також регулярно контролюють уміст у повітрі частинок. Коли технологічний процес призупинено, то інколи рекомендують проводити додатковий контроль, наприклад, після валідації систем, прибирання або фумігації (GМР ВООЗ). Таким чином, екологічно чисті, якісні ліки це ліки, які виробляються із урахуванням всіх норм і правил, зазначених вище. Будемо сподіватись, що сучасні українські виробники не будуть гратися у схованки зі своєю сумлінністю, бо кожен із лікарських препарат може вилікувати, а може й вбити, в їхніх руках життя багатьох людей.

  • 385. Екологія
    Другое Экология

    Забруднення вод завдає шкоди здоров'ю людини і рибних запасів. Деградація сільськогосподарських угідь призвела до посухи й ерозії грунтів у багатьох районах. Звідси недоїдання, голод, хвороби. Забруднення повітря завдає вусі більш суттєвий збиток здоров'ю людей. Масове знищення лісів негативно позначається на кліматі і скорочує біологічне розмаіття, генофонд. Серйозною загрозою здоров'ю є виснаження озонового протоці, що захищає від шкідливих випромінювань Сонця. До катастрофічних змін у кліматі Землі веде "парниковий ефект", тобто глобальне потеплення в результаті викидів вуглекислого газу, що зростає, в атмосферу. Нераціональне використання мінеральних і живих ресурсів веде до їхнього виснаження, що знову ставити проблему виживання людства. Нарешті, аварії на підприємствах, пов'язані із радіоактивними й отруйними речовинами, не говорячи вже про іспит ядерної зброї, заподіюють величезну шкоду здоров'ю людей і природі. Достатньо пригадати про аварію на Чорнобильській АЕС і на американському хімічному заводі в Індії. Великий збиток навколишньому середовищу приносять збройні конфлікти, про що свідчить досвід війн у В'єтнамі, Кампучії, Перській затоці, у Югославії й ін.

  • 386. Екологія в житті людини
    Другое Экология

     

    1. Хілько М.І. Екологічна криза у філософсько-етичному вимірі // Філософська думка, 2000 № 3, с.24
    2. Макасєєв М.В., Лисак (Бєлова) А.В. Теоретичні основи принципу регенерації та використання хвильової енергії при глісуванні системи профілів // Приладобудування 2003: стан і перспективи. Тези доповідей. - Київ, НТУУ “КПІ". - 2003. С.106-107
    3. Макасєєв М.В., Лисак (Бєлова) А.В. Глісування системи незалежних пластин тандем із заданими навантаженнями та вільними кутами ходу // Наукові вісті НТУУ “КПІ. - 2005. - №5.
    4. Ефимов К.М. Катастрофическое состояние окружающей среды как негативная социальная реалия XXI века // Вестник московского университета, 2005, № 3, с. 19 - 35
    5. Кисельов М.М. Гуманістичні засади сучасної екології // Філософська думка, 2000, № 3, с.4
    6. Кисельов М.М. Екологічна свідомість як феномен освітянського процесу // Філософська думка, 2005, № 2, с.130
    7. Павленко А.Н. "Экологический кризис" как псевдопроблема // Вопросы философии, 2002, № 7, с.66
    8. Гардашук Т.В. Феміністичний вектор екологізму // Філософська думка, 2005, № 5, с.91
    9. Горлинский В.В. Ценностная рефлексия экологической безопасности // Практична філософія, 2004, № 4, с.33
    10. Сергеева О.А., Платонов Г.В. Природный фактор в цивилизационной концепции // Вестник московского университета, 2001, № 6, с.53
    11. Турлак В.А. Радиационное загрязнение окружающей среды как глобальная социально-экологическая проблема // Вестник московского университета, 2005, № 4, с.96
    12. Кисельов М.М. Екологія як чинник трансформації методології сучасної науки // Філософська думка, 1998, № 3, с.55
    13. Деркач В.Л. Людина і природа: міфи сучасної свідомості та проблема збереження доокілля // Філософська думка, 2000, № 3, с.75
    14. Вернер Тобальд Экология как эразац-реалия и вопрос ее рациональной обосновываемости // Вопросы философии, 2003, № 12, с.93
    15. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій // Київ: Тандем, 2000
    16. Крисаченко В.С. Екологічна культура. Теорія і практика: Навчальний посібник // Київ: Заповіт, 1996
    17. http://www.lib. meta.ua - Учение В.И. Вернадского о Ноосфере.
    18. http://www.nanonewsnet.ru
  • 387. Екологія в Україні
    Другое Экология

    Дуже складна ситуація в Україні з прісною водою. Близько 800 сіл країни користуються привозною водою, 90% сіл не мають водогону, кількість невеликих річок зменшилася на три тисячі. Спостерігається процес швидкої втрати якості поверхневих та підземних вод, що повязано зі скиданням сильно забруднених стічних вод. Основний стік (до48%) неочищеної води дає комунальне господарство України. Це зумовлено недоскональністю очисних споруд і відсутністю грошей на їх будівництво та ремонт. Води річок Дніпра та Дністра у ряді випадків перевищують 14 норм нітратів, 11 нафтопродуктів, 10 фенолу. Ці річки протікають в районах інтенсивного сільськогосподарського та промислового використання. Дністер виявився найбільш забрудненою рікою України. У 1991-1992 роках, коли була зроблена досконала система пропуску води в системі Дністровського водосховища, санітарний стан цієї річки став покращуватися. Забруднення рік та підземних вод призводить до різкого забруднення Азовського та Чорного морів. Щорічно в Азовське море скидається 1,1 млрд. м3 неочищених стоків, в Чорне море 2 млрд. м3. Майже усі підземні води, як показують аналізи, вміщують надлишок пестицидів, мінеральних добрив та інших шкідливих речовин.

  • 388. Екологія водосховищ
    Другое Экология

    На Земній кулі створено і готується до заповнення більше 14 тисяч водосховищ. Їх повний обєм складає близько 6 тис. км3, що в 5 разів перебільшує обєм води, який міститься одночасно в річкових руслах. Сумарний корисний обєм водосховищ (3 тис. км3) дозволяє збільшити сталий річковий стік зі всієї суші на 25 %. Площа дзеркала водосховищ 400 тис. км2, а з урахуванням площі озер, які знаходяться в підпорі (Вікторія, Байкал, Онтаріо, Онезьке, Венерн, Зайсан і інш.), вона складає близько 600 тис. км2. Таким чином, люди створили на планеті нові водосховища, сумарна площа яких рівна площі Каспійського і Аральського морів. З 1950 року число водосховищ на Земній кулі утроїлось, а їх обєм виріс в 5 разів. В цей же час були створені найбільші водосховища світу. Найбільший обєм і площу водяного дзеркала має водосховище Оуен-Фолс в Африці (відповідно 204,5 млрд. м3 і 76 тис. км2).

  • 389. Екологія людини – наука про антропоекосистемах, їх структурі, динаміки і функціонуванні
    Другое Экология

    Проблеми охорони навколишнього середовища традиційно відносять до області екології. А медики, кажучи про екологію, в першу чергу мають на увазі вплив антропогенної діяльності на живу природу, відокремлюючи її від медичних проблем охорони навколишнього середовища: ці проблеми у вітчизняній медичній науці традиційно виділені в особливий розділ, званий гігієною, яка займається місцем існування людини, тобто умовами його праці, побуту і відпочинку. В середині нашого сторіччя перед гігієнічною наукою, як і перед всією медичною, виникли ряд нових проблем, обумовлених науково технічною революцією. Унаслідок індустріального зростання, що продовжується, хімізації сільського господарства і побуту, зростання транспорту і засобів зв'язку істотно змінилося навколишнє людину середовище. Вона завжди, в будь-яку історичну епоху діяла на людину чинниками різної природи: хімічними (різні компоненти пищи, води, атмосферного повітря): фізичними (температура, сонячне світло і ін.) і біологічними (різноманітні мікроорганізми). Одні з них впливали сприятливо, інші ні, але в цілому їх дія була відносно збалансована і не приносило людині помітної шкоди. Проте зараз кількість несприятливо спливаючих речовин сильно зросла, а, крім того, з'явилися ряд принципово нових, небезпечних для здоров'я чинників, з домішки у викидах промислових підприємств, нові фізичні чинники (інтенсивний шум, електромагнітні поля радіостанцій і телецентрів), нові біологічні забруднюючі речовини, пов'язані з розвитком біотехнологічних виробництв (гормони, вітаміни, антибіотики, і т.п.), сприяючі алергії. Необхідність вивчення такого абсолютно нового навколишнього середовища зажадала створення принципово нових підходів. Метою її є наукове обґрунтування принципів оздоровлення умов життя, праці, побуту і відпочинку людей, охорони і зміцнення здоров'я населення з урахуванням постійних змінних зовнішніх умов.

  • 390. Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності
    Другое Экология

    Отже, з огляду на недостатню дієвість існуючих методів екологічного управління в Україні, реалії та прогнозовані тенденції функціонування національної економіки в перехідний період, маючи нагоду врахувати світовий досвід екологічного регулювання, необхідно в найкоротший термін запровадити таку систему економічних регуляторів природокористування, яка базується на комбінації інструментів, що насамперед, економічно заінтересовують і заохочують, й, врешті-решт, примушують господарюючих суб'єктів до реалізації природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів. Саме така система регуляторів еколого-економічної поведінки суб'єктів господарювання примусово-обмежувального та стимулюючо-компенсаційного характеру - є, не тільки економічно вигідною і екологічно доцільною, тобто одночасно економічно і екологічно ефективною, а й адекватна завданню гармонізації та інтеграції економічної, екологічної і соціальної стратегій реформування суспільства, міжнародній ідеї сталого, збалансованого з можливостями природи, розвитку світової спільноти.

  • 391. Енергетика майбутнього
    Другое Экология

    Питанням розвитку енергетики надається першочергового значення, бо це не тільки головна проблема, але і важливий соціально-політичний аспект сучасного світу. Найбільш гостра проблема джерел. Щороку збільшення витрат енергії перевищує зростання населення Землі, і це є закономірним. Процес індустріалізації призводить до додаткових витрат матеріалів, що в свою чергу викликає збільшення витрат енергії. Є й інші причини. Зокрема, постійне зниження родючості ґрунтів потребує все більшої кількості добрив, на виробництво яких теж витрачається енергія. Можна було б навести ще чимало прикладів, але висновок буде один: людству необхідно все більше та більше енергії, отримати яку за рахунок традиційних джерел в недалекому майбутньому буде важко чи взагалі неможливо. Отже, необхідно шукати інші варіанти енергетичного забезпечення цивілізації.

  • 392. Естественное и искусственное загрязнение природных вод промышленностью и сельским хозяйством
    Другое Экология

    Часто складывается парадоксальная картина - в Ростовской и Воронежской областях наблюдается спад производства, но загрязнения за пять лет в первой выросло на треть, а во второй - на две трети. Этому есть две причины. Во-первых, выросла “грязность производства”. Оборудование устарело и не ремонтируется вовремя, сырье используется подешевле, поэтому часто оно содержит повышенные содержания вредных веществ, системы водоочистки находятся тоже в кризисе - те же проблемы с оборудованием, закупкой необходимых реактивов для очистки и т.д., и т.п. Особенно грязно производство в Санкт-Петербурге, в Иркутской области и, главное, в вододефицитных Краснодарском крае и Дагестане. Ситуация на Таймыре определяется низким уровнем производства. Во-вторых, в городах возникла масса мелких, часто “теневых” производств, часто дающих достаточно обильные вредные сбросы (кожевенное и т.п.). Работая полукустарно, они сбрасывают воду обычно либо в городскую канализацию, либо прямо в водоемы. Но городская канализация не приспособлена для очистки таких вод, что в свою очередь ведет к ухудшению работы ее систем очистки.

  • 393. Естественные ограничения на глобальную энергетическую систему
    Другое Экология

    Из рисунка 4 видно, что количество углерода, выбрасываемого в атмосферу при сжигании ископаемых топлив, 5.5 Гт, существенно превышает то, что дают все естественные геологические источники. Очевидно, что у биосферы, как у системы существующей миллиарды лет, должна быть естественная система управления, поддерживающая, в частности, и содержание углекислого газа в атмосфере на постоянном уровне. Действительно, около 2 из 5.5 "дополнительных" к естественному циклу Гигатонн углерода поглощается океанами. Леса и другие растения могли бы поглощать еще 1.8 Гт, но систематические вырубки тропических лесов возвращают обратно 1.6 Гт , так что результирующий эффект от наземной растительности остается на уровне 0.2 Гт в год. Таким образом, индустриальные выбросы углекислого газа существенно превышают естественные способности биосферы регулировать содержание углекислого газа в атмосфере, и его концентрация непрерывно растет. Это видно на рисунке 5, на котором показаны результаты измерения содержания углекислого газа в атмосфере в течение последних 1000 лет [1]. Регулярные измерения в атмосфере ведутся на Гавайских островах, начиная с 1958 г. Более ранние точки были получены по содержанию углекислого газа в пузырьках воздуха во льдах Антарктиды. Видна четкая корреляция между началом регулярного использования полезных ископаемых в начале 18 века и содержанием углекислого газа в атмосфере. Нынешний рост содержания углекислого газа в атмосфере хорошо согласуется с оценками источников и стоков, приведенными выше. Измерения также показывают, что за последние 200 лет концентрация углекислого газа возросла на 30% от естественного, прединдустриального уровня.

  • 394. Еще раз об уникальности озера Байкал
    Другое Экология

    Можно выделить две причины этого явления: 1) высокая концентрация кислорода в воде, выделение атомарного кислорода при фотосинтезе и вследствие этого высокая способность деструктурировать органические вещества и трансформировать другие загрязняющие вещества до форм, малоопасных для растений и животных; 2) в Байкале содержится значительное количество гумусовых веществ (около 23 000 млн т). Макромолекулы гумусовых кислот связывают ионы металлов с образованием комплексных соединений гуматов, химически и физиологически нейтральных. Гуматы не усваиваются организмами и постепенно оседают на дно. Высокая степень перемешиваемости воды в Байкале ускоряет нейтрализацию ионов тяжелых металлов путем их связывания гумусом. Даже значительные поступления тяжелых металлов в озеро (например, при техногенных авариях) могут быть нейтрализованы за 34 месяца.

  • 395. Живое вещество и жизнь
    Другое Экология

    Косные естественные телаЖивые естественные телаI. Тел, аналогичных живым естественным дисперсным телам, - в косной части биосферы нет. Дисперсное косное вещество сосредотачивается в биосфере; в более глубоких частях планеты оно заглушается давлением. Оно (косное вещество) создается или при умирании живого вещества или под влиянием газовых или жидких фаз, всегда являющихся биокосными Проявляются только в биосфере и только в форме дисперсных тел в виде живых организмов и их совокупностей - в макроскопических (поле тяготения) и в микроскопических разрезах реальности. II. В косных естественных телах нет проявления правизны и левизны, не подчиненных законам симметрии твердого тела Правизна-левизна характеризует состояние пространства занятого телом живого организма и его проявлений в окружающей организм среде III. Новое косное естественное тело создается физико-химическими и геологическими процессами, безотносительно к ранее бывшим естественным телам, живым или косным. Процессы его образования могут идти и в живых телах, изменяясь в своих проявлениях и давая биокосные естественные тела, внедренные в живое естественное тело. Новое живое естественное тело - живой организм родиться только от другого организма. Абиогенеза в биосфере нет. Нет и признаков его былого проявления в геологическом времени. Живой организм родиться поколениями из живого такого же (в сущности близкого) организма. В ходе геологического времени происходят по невыясненным еще сейчас законам процессы мутации и рождение морфологически и физиологически иного нового поколения организмов, отличного от старого (эволюция видов) IV. Процессы, создающие косное естественное тело, обратимы во времени. Пространство, в котором они идут, неотличимо от изотропного или анизотропного пространства Евклида. Процессы, создающие живое естественное тело, необратимы во времени. Возможно. что это окажется следствием особого состояния пространства-времени, имеющего субстрат, отвечающий неевклидовой геометрии V. Размножения нет. Создается косное естественно тело физико-химическими и геологическими процессами, синтетически воспроизводимыми экспериментом. Живое естественно тело создается размножением - созданием нового живого естественного тела из предшествующего живого естественного тела из поколения в поколение. Оно создается сложным биохмическим процессом, не выходя из своего состояния пространства. VI. Число косных естественных тел не зависит от размеров планеты, а определяется свойствами планетной материи-энергии. Биосфра получает и отдает непрерывно материю-энергию в космическое пространство. Существует с ним непрерывный материально-энергетический обмен. Число живых естественных тел количественно связано с размерами определенной земной оболочки биосферы. Допустима и требует проверки - рабочая научная гипотеза о космическим обмене живых естественных тел. VII. Площадь и объем проявления косных естественных тел не ограничены в пределах планеты и масса их колеблется в геологическом времени. Масса живых веществ (совокупностей живых естественных тел) близка к пределу и, по-видимому, остается подвижно-неизменной (квазистационарной, прим.авт.) в течение геологического времени. Она определяется в конце концов количеством и колебаниями лучистой солнечной энергии, охватывающей биосферу. VIII. Минимальный размер косного естественного тела определяется дисперсностью материи-энергии - атомом, электроном, корпуксулой, нейтроном и т.д. Максимальный размер определяется размерами планеты, которая само по себе может быть рассматриваема как биокосное естественное тело. Диапазон размеров огромен - 1022 Минимальный размер живого естественного тела определяется дыханием, главным образом газовой миграцией атомов Максимальный размер по наблюдению в течение геологического времени, не превышает размеров для животных и растений, равных сотням метров. Дипазон колебаний равен 1010 IX. Химический состав косных естественных тел всецело является функцией состава окружающей среды, в которой они создаются Химический состав живых организмов образуется ими самими из окружающей среды, из которой они питанием и дыханием выбирают нужные им для жизни и размножения - для создания новых живых естественых тел химические элементы... Х. Количество разных химических соединений - молекул и кристаллов - в косных естественных телах земной коры, следовательно и биосферы, ограничено. Существуют немногие тысячи естественных "земных"-, а вероятно и "космических" соединений - молекул и кристаллических пространственных решеток. Этим определяется ограниченное количество видов косных естественных тел биосферы и ее биокосных естественных тел. Количество химических соединений в живых естественных телах и количество характеризуемых ими живых естественных тел безгранично. Мы знаем уже миллионы видов организмов и миллионы миллионов отвечающих им молекул и кристаллических решеток. XI. Все природные процессы в области естественных косных тел - за исключением явлений радиоактивности - уменьшают свободную энергию среды ( процессы обратимые), в данном случае - свободную энергию в биосфере. Природные процессы живого вещества в их отражении в биосфере увеличивают свободную энергию биосферы Мы опускаем здесь сопоставление живого и косного вещества на изотопном уровне, поскольку в этом отношении в последние годы получено много новых данных, которые В.И.Вернадским не могли анализироваться.

  • 396. Животные Казахстана, занесенные в Красную Книгу. Сайгак
    Другое Экология

    В XVII XVIII столетиях сайгак населял все степи и полупустыни от предгорий Карпат на западе до Монголии и Западного Китая на востоке. На север он доходил в те времена до Киева и Барабинской степи Сибири. Но и этот огромный ареал был остатком некогда еще большего. Во времена мамонта, гиппариона и шерстистого носорога сайгак населял всю Европу до Англии на северо-западе и реки Печоры на северо-востоке. В Азии он жил по долинам таких сибирских рек, как Иртыш, Енисей и Лена, проникая до Новосибирских островов в Ледовитом океане. Остатки его были найдены даже на Аляске. Однако во второй половине XIX столетия человек быстро заселял степи Европейской России, и сайгак почти исчез из Европы. Резко сократился ареал и численность сайгака и в Азии. В итоге в 1919 г., он сохранился в Европе только в самых глухих районах нижнего течения реки Волги, а в Азии по Устюрту, Бетпак-Дала, в междуречье Или Каратал, в котловинах западных озер Монголии и немногих других местах. На всем протяжении огромного ареала, который многократно разрывался, оставалось вряд ли более нескольких сотен сайгаков.

  • 397. Животные Красной книги Адыгеи
    Другое Экология

    Питание. Бурый медведь питается, в основном, различными растительными кормами, личинками насекомых, муравьями, при случае - грызунами и их запасами, падалью. Некоторые звери, чаще самцы из северной части ареала, охотятся на копытных, скрадывая их или нападая из засады. Несмотря на огромный вес и кажущуюся неуклюжесть, медведь очень подвижный и "спортивный" зверь. Он способен бесшумно подкрасться к добыче, настичь ее в стремительном (до 50 км/ч) броске, вскочить на спину и убить одним ударом лапы (обычно левой). У медведя нет мягких подушечек на лапах, поэтому бесшумность подкрадывания достигается особым способом постановки ступни. Взрослый медведь способен одним ударом лапы сломать позвоночник лосю или коню. Добычу или найденную падаль медведь заваливает хворостом и держится неподалеку, пока не доест тушу полностью. Если зверь не очень голоден, он часто выжидает несколько дней, пока мясо не станет более мягким. Дальневосточные медведи летом и осенью ловят идущих на нерест лососей. На нерестовых реках иногда можно увидеть сразу по 10-30 зверей. Особенно широко известно ежегодное скопление медведей на Курильском озере (Южная Камчатка). Там, где есть горячие источники, медведи с удовольствием принимают лечебные ванны, особенно ранней весной. При случае добывают каланов и тюленей на береговых залежках и даже выходят на лед в погоне за нерпами.

  • 398. Животный мир как объект охраны и использования
    Другое Экология

    СПИСОК НОРМАТИВНЫХ АКТОВ И ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ.

    1. Конституция Российской Федерации от 12 декабря 1993 года.
    2. Об охране окружающей среды: ФЗ РФ от 20 декабря 2001 года. // Российская газета. 2002. 12 января.
    3. О животном мире: ФЗ РФ от 24 апреля 1995 г. N 52-ФЗ // СЗ РФ. 1995 г. № 17. ст.1462.
    4. О континентальном шельфе Российской Федерации: ФЗ РФ от 30 ноября 1995 г. № 187-ФЗ с изменениями и дополнениями от 10 февраля 1999 г. // Российская газета. 1995. 7 декабря.
    5. Об исключительной экономической зоне Российской Федерации: ФЗ РФ от 17 декабря 1998 г. N 191- ФЗ // СЗ РФ. 1998 г. № 51. ст. 6273.
    6. "О специально уполномоченных государственных органах по охране, контролю и регулированию использования объектов животного мира и среды их обитания" Постановление Правительства РФ от 19 января 1998 г. N 67 // Российская газета 1998. 31 января.
    7. "Об утверждении Требований по предотвращению гибели объектов животного мира при осуществлении производственных процессов, а также при эксплуатации транспортных магистралей, трубопроводов, линий связи и электропередачи" Постановление Правительства РФ от 13 августа 1996 г. N 997 // СЗ РФ. 1996 г., N 37, ст. 4290.
    8. "О перечне объектов животного мира, отнесенных к объектам охоты" Постановление Правительства РФ от 26 декабря 1995 г. N 1289 с изменениями и дополнениями от 23 ноября 1996г. и от 30 июля 1998 г. / Российская газета 1996. 15 февраля.
    9. "О порядке ведения государственного учета, государственного кадастра и государственного мониторинга объектов животного мира" Постановление Правительства РФ от 10 ноября 1996 г. N 1342 // СЗ РФ. 1996 г., N 47, ст. 5335.
    10. Ерофеев Б.В. Земельное право. М., 1998.
    11. Экологическое право // Под ред. Петрова В.В. М., 1995
    12. Земельное право России // Под ред. Петрова В.В. М., 1995
  • 399. Животный мир как объект правовой охраны
    Другое Экология

    Меры охраны животного мира зафиксированы в ст. 21 Закона. Некоторые требования получают конкретизацию в других статьях Закона. Так, требование охраны Среды обитания, условий размножения и путей миграции конкретизируется применительно к хозяйственной деятельности, а именно: при размещении, проектировании, строительстве населенных пунктов, предприятий, сооружений и других объектов, в совершенствовании существующих и внедрении новых технологических процессов, введении в хозяйственный оборот целинных земель, заболоченных территорий, прибрежных и занятых кустарником территорий, мелиорации земель, осуществлении лесных пользований, проведении геологоразведочных работ, добыче полезных ископаемых, определении мест выпаса и прогона сельскохозяйственных животных, разработке туристических маршрутов и организации мест массового отдыха населения, а также при размещении, проектировании и строительстве железнодорожных, шоссейных, трубопроводных и других транспортных магистралей, линий электропередачи и связи, каналов, платин и иных гидротехнических сооружений должно быть обеспечено осуществление мероприятий по выполнению данного требования (ст. 23 Закона).

  • 400. Живые организмы мирового океана: детритофаги и редуценты
    Другое Экология

    Наибольшее количество бактерий обнаруживается в подповерхностных слоях, где обычно накапливаются продукты обмена и останки организмов, развивающиеся в массовых количествах в поверхностных слоях. С погружении размеры органических веществ в результате разложения уменьшаются, но их поверхность по отношению к объему увеличивается; кроме того, понижение температуры, отмечаемое с возрастанием глубины, увеличивая вязкость воды, тоже тормозит их опускание. Этим и объясняется, что максимум органических остатков, образующихся в поверхностных слоях, наблюдается на некоторой глубине (от нескольких десятков до нескольких сотен метров). Именно здесь наблюдается наиболее многочисленное население гетеротрофных бактерий, которые используют органические остатки в качестве своего субстрата. С дальнейшим возрастанием глубины бактериальное население уменьшается; одновременно происходит и уменьшение количества неживого органического вещества, взвешенного или растворенного в воде. В непосредственной близости от поверхности грунта, который на значительной глубине бывает рыхлым, значительно увеличивается содержание неживой органической материи, как в грунтовой вод, так и на поверхности самого осадка. Одновременно произойдет сильное увеличение бактериального населения. Бактерии редко бывают свободными: обычно они поселяются на различных частицах.