Курсовой проект по предмету Физика

  • 81. Городская подстанция
    Курсовые работы Физика

    Реле и катушки сигнализации устанавливаем во вторичные обмотки трансформаторов напряжения. Так как низшее напряжение подстанции составляет 10 кВ (изолированная нейтраль), то однофазное короткое замыкание на землю не расценивается как аварийный режим работы, но это обстоятельство может повлечь за собой ряд негативных последствий: скоротечный износ изоляции; увеличение потерь электрической энергии; опасность поражения обслуживающего персонала электрическим током; возникновение потенциалов на приборах различных аппаратов и т.д. Чтобы избежать вышеперечисленных ситуаций, реле сигнализации устанавливают во вторичную обмотку трансформатора напряжения, которая соединена в неполную звезду. При возникновении однофазного короткого замыкания на землю, в этой обмотке индуцируются напряжения нулевой последовательности, которые суммируются и оказывают влияние на реле сигнализации. Необходимо отметить, что в сетях с изолированной нейтралью допускается такой режим на время до полного устранения замыкания.

  • 82. Горючие сланцы
    Курсовые работы Физика

    Можно выделить четыре основные группы сланцевых бассейнов и месторождений. Большинство сланцевых месторождений образовались в платформенную стадию, а также в орогенную (при этом подразумевается активизация древних платформ), которую в последние годы всё чаще выделяют в самостоятельный этап развития земной коры. К платформенным относят чёрные, реже светло-бурые морские сланцы, часто залегающие вместе с карбонатными, кремнистыми и фосфатными породами. Они занимаю огромные площади (десятки, сотни, а иногда даже тысячи квадратных километров), но мощность сланцевых пластов обычно не велика и составляет несколько метров. Это сланцы Прибалтийского, Волжского, Тимано - Печёрского, Вычегодского бассейнов в Европейской части СССР, Оленекского бассейна в Восточной Сибири, Ирати в Бразилии, горючие сланцы Швеции (месторождения Нерке, Вестерготланд, Оланд), бассейн Тулебак в Австралии, сланцы восточных и центральных районов США. Это наиболее важный промышленный тип сланцев. Месторождения орогенного типа озёрного происхождения обычно молодого возраста. Особое место в их формировании, по - видимому, занимали вулканические и гидротермальные процессы, связанные с глубинными разломами, поскольку, как мы уже говорили, привнос пеплового материала и минерализованных вод создаёт благоприятные условия для развития фитопланктона. Примерно такие условия существуют сейчас в Великих озёрах Восточной Африки. Суммарная мощность сланцевых пластов таких месторождений может достигать сотен метров, однако качество сланцев в них в целом хуже, чем качество сланцев, образовавшихся на платформах. К орогенному типу бассейнов и месторождений можно отнести Грин - Ривер в США, Рандл, Кондор, Стюарт в Австралии, Фушунь в КНР, Кендерлыкское в СССР.

  • 83. Горячее водоснабжение района города
    Курсовые работы Физика

    В ЦТП для систем горячего водоснабжения могут быть установлены следующие группы насосов: повысительные (основной и резервный), циркуляционные или циркуляционно-повысительные (основной и резервный). Назначение насосов: повысительных обеспечить расчетное давление горячей воды, поступающей к потребителям при недостаточном давлении в городском водопроводе на вводе в ЦТП; циркуляционных обеспечить постоянную циркуляцию воды в системе горячего водоснабжения, чтобы предотвратить ее остывание и, соответственно, бесполезный слив остывшей воды. Циркуляционные насосы при недостаточном давлении в городском водопроводе следует устанавливать по циркуляционно-повысительной схеме (на подающем трубопроводе между первой и второй ступенями водоподогревателя), что, кроме обеспечения циркуляции, позволяет увеличить также давление в системе горячего водоснабжения при водоразборе, снизить мощность повысительных насосов, а следовательно, и суммарный расход электроэнергии на перекачку воды. При достаточном давлении в городском водопроводе циркуляционный насос устанавливают по циркуляционной схеме (на циркуляционном трубопроводе системы горячего водоснабжения перед водоподогревателем). Предварительно для определения схемы установки циркуляционного насоса необходимо сравнить величину гарантированного напора городского водопровода на вводе в ЦТП Нg с величиной требуемого напора в режиме максимального водоразбора при пропуске расчетного расхода горячей воды .

  • 84. Давачі наближення
    Курсовые работы Физика

    Тип давачаОписІнфрачервоні активніЯвляє собою оптичну систему з ІЧ-випромінювача й ІЧ-приймача, що дозволяє сформувати невидимий оком рубіж охорони довжиною до 100 метрів. Принцип дії активного ІЧ давача заснований на формуванні випромінювачем імпульсного ІЧ випромінювання, що вловлюється приймачем. У момент перетинання охоронюваного рубежу ІЧ випромінювання перестає попадати на приймач, і давач формує сигнал тривоги. Такі давачі бувають як однопроменевими так і багатопроменевими. При кількості променів більше двох зменшується можливість появи помилкового спрацьовування, тому що формування сигналу тривоги відбувається тільки при одночасному перетинанні всіх променів.Радіохвильові об'ємніПризначені для виявлення проникнення в приміщення й допускають маскування матеріалами, що пропускають радіохвилі (тканини, деревні плити). Електромагнітне поле СВЧ діапазону, створюване оповіщувачем, не має шкідливого впливу на організм людини.Лінійні радіохвильовіЗабезпечують виявлення людини, що перетинає зону виявлення. Оповіщувач складається з передавального й прийомного блоку, які розміщаються на протилежних кінцях охоронюваної ділянки. Передавальний блок випромінює електромагнітні коливання в напрямку прийомного блоку. Прийомний блок приймає ці коливання, аналізує амплітудні й часові характеристики прийнятого сигналу й у випадку їхньої відповідності закладеній моделі "порушника" формує тривожне повідомлення Об'ємні ультразвуковіПризначені для виявлення проникнення або спроби проникнення в охоронюваний обєм, переміщення предметів в охоронюваному обємі. МагнітоконтактніПризначені для блокування дверних і віконних прорізів, а також для блокування інших конструктивних елементів будинків і споруд. Оповіщувачі складаються з магнітокерованого давача на основі геркона й задаючого елемента (магніту). Магнітоконтактні оповіщувачі відрізняються один від одного по типу установки (накладні, урізні), матеріалу з якого вони виготовлені (метал або пластик), а також величині робочого зазору, при якому оповіщувач перебуває в черговому режимі

  • 85. Датчики влажности
    Курсовые работы Физика

    Вода входит в состав окружающего воздуха и является необходимым компонентом для всех живых существ: людей и животных. Комфортность окружающих условий определяется, в основном, двумя факторами: относительной влажностью и температурой. Вы можете себя чувствовать вполне комфортно при температуре -30 °С в Сибири, где зимой воздух обычно очень сухой, но Вам будет совсем неуютно при температуре 0 °С в Кливленде, расположенном на берегу озера, где очень влажно. (Естественно, что здесь учитываются только климатические факторы и не рассматриваются экономические, культурные и политические). Работа многих также сильно зависит от уровня влажности. Как правило, все характеристики приборов определяются при относительной влажности 50% и температуре 20-25 °С. Рекомендуется поддерживать такие же условия и в рабочих помещениях, правда, здесь существуют исключения: например, в производственных комнатах Класса А влажность должна быть 38%, а в больничных операционных - 60%. Влага входит в состав большинства выпускаемых изделий и материалов. Можно сказать, что большую часть валового национального продукта любой страны составляет вода.

  • 86. Двигатель постоянного тока
    Курсовые работы Физика

    Щеточную траверсу обычно крепят к подшипниковому щиту (в машинах большой мощности - к станине). Между щеткой, траверсой и пальцами - изоляция. На каждый палец, число которых обычно равно числу главных полюсов в машине, устанавливают комплект щеткодержателей. Щеткодержатель состоит из обоймы, в которую помещают щетку, курка, представляющего собой откидную деталь, передающую давление пружины на щетку. Щеткодержатель крепят на пальце зажимом. Щетка снабжается гибким тросиком для присоединения к ней элементов электрической цепи машины. Все щеткодержатели одной полярности соединены между собой шинами, подключенными к выводам машины. Одно из условий бесперебойной работы электрической машины - плотный и надежный контакт между щеткой и коллектором.

  • 87. Двухканальное устройство управления освещением (диммер) для бытового светильника
    Курсовые работы Физика

    ; ****************Обработка второго канала********************************Processing:rBit1, bSoftTurnCh2CheckButton2rBit1, bIsChannel2OnSoftTurnOffCh2Temp, meOwnersAtHomeBrightreSystemBits, ebOwnersAtHomeCompareBrightnessCh2Temp, meLastBright2_1reSystemBits, ebChannel2ModeTemp, meLastBright2_2:Temp, rBrightnessCh2SoftTurnOnCh2Completed:rBit1, 1<<bSoftTurnCh2reSystemBits, 1<<ebPowerStateCh2rButton2HoldTime, 255Temp, meBrightnessMaxCh2rBrightnessCh2, TempPC+2rBit1, 1<<bBrightVectorCh2GoOutCh2:Temp, meTurnOnSpeedMode1Ch2reSystemBits, ebChannel2ModeTemp, meTurnOnSpeedMode2Ch2rSoftTurnSpeedCh2Temp, rSoftTurnSpeedCh2ExitSoftTurnOnCh2rSoftTurnSpeedCh2rBrightnessCh2:GoOutCh2:reSystemBits, 1<<ebPowerStateCh2rBit1, bTurnOffStartedCh2rSoftOffBrightCh2rBrightnessCh2, rSoftOffBrightCh2SoftTurnOffCh2CompletedTemp, meTurnOffSpeedMode1Ch2reSystemBits, ebChannel2ModeTemp, meTurnOffSpeedMode2Ch2rSoftTurnSpeedCh2Temp, rSoftTurnSpeedCh2ExitSoftTurnOffCh2rSoftTurnSpeedCh2rBrightnessCh2:GoOutCh2Completed:rBit1, 1<<bSoftTurnCh2rBit1, bTurnOffStartedCh2rBit1, 1<<bIsChannel2OnrButton2HoldTime, 255GoOutCh2:pKeyboardIn, sbChannel2Button2IsOffTemp, 255mSaveBrightDelayCh2, TempResetAutoOffTimerCh2rButton2HoldTime, cButtonOnHoldSenseButton2OnHoldrButton2HoldTime, 255PC+2rButton2HoldTimeIsChannel2OnOnHold:rBit1, bTurnOffStartedCh2RestoreBrightnessCh2rBit1, bIsChannel2OnChangeBrightnessCh2pKeyboardIn, sbChannel1TurnCh2InSecondModeTemp, rBit1Temp, (1<<bBrightVectorCh1) + (1<<bBrightVectorCh2)TurnCh2InSecondModereSystemBits, (1<<ebOwnersAtHome) + (1<<ebPowerStateCh1) + (1<<ebPowerStateCh2)OwnersAtHomeTimerTriggerGoOutInSecondMode:reSystemBits, 1<<ebChannel2ModereSystemBits, 1<<ebOwnersAtHomeTurnCh2On:ResetAutoOffTimerCh2rBit1, 1<<bTurnOffStartedCh2reSystemBits, 1<<ebPowerStateCh2rBit1, 1<<bSoftTurnCh2GoOutCh2:reSystemBits, ebOwnersAtHomeGoOutCh2reBrightChangeSpeedCh2, rBrightCounterCh2BrightReadyToChangeCh2rBrightCounterCh2IsChannel2On:rBrightCounterCh2rBit1, bBrightVectorCh2IncreaseBrightnessCh2:Temp, meBrightnessMinCh2Temp, rBrightnessCh2MinBrightnessReachedCh2rBrightnessCh2GoOutCh2:rBrightCounterCh2, reBrightChangeSpeedCh2Temp, mBrightMinCounterCh2TempBrightMinTimeoutIsUpCh2mBrightMinCounterCh2, TempGoOutCh2:Temp, meMinBrightDelayCh2mBrightMinCounterCh2, TemprBit1, 1<<bBrightVectorCh2rBrightCounterCh2GoOutCh2:Temp, meBrightnessMaxCh2rBrightnessCh2, TempMaxBrightnessReachedCh2rBrightnessCh2GoOutCh2:rBrightCounterCh2, reBrightChangeSpeedCh2Temp, mBrightMaxCounterCh2TempBrightMaxTimeoutIsUpCh2mBrightMaxCounterCh2, TempGoOutCh2:Temp, meMaxBrightDelayCh2mBrightMaxCounterCh2, TemprBit1, 1<<bBrightVectorCh2rBrightCounterCh2GoOutCh2IsOff:rButton2HoldTime, 255PC+2rButton2HoldTime, 0rButton2HoldTime, 0IsChannel2OnrButton2HoldTime, cButtonOnHoldSenserButton2HoldTime, 0HoldButton2:rBit1, bIsChannel2OnTurnCh2OffreSystemBits, (1<<ebChannel2Mode) + (1<<ebOwnersAtHome)TurnCh2On:Temp, meMinBrightDelayCh2mBrightMinCounterCh2, TempTemp, meMaxBrightDelayCh2mBrightMaxCounterCh2, TempreUserBits1, ebBrightDirModeCh2InvertBrightVectorCh2Temp, meBrightnessMinCh2rBrightnessCh2, TempInvertBrightVectorCh2Temp, meBrightnessMaxCh2rBrightnessCh2, TempInvertBrightVectorCh2IsChannel2On:Temp, rBit1rBit1, 1<<bBrightVectorCh2Temp, bBrightVectorCh2rBit1, 1<<bBrightVectorCh2IsChannel2OnOn:rBit1, (1<<bIsChannel2On) + (1<<bSoftTurnCh2) + (1<<bBrightVectorCh2)rBrightnessCh2GoOutOff:reSystemBits, ebOwnersAtHomeOwnersAtHomeNotSetCh2rBit1, (1<<bIsChannel1On) + (1<<bIsChannel2On)rBit1, (1<<bSoftTurnCh1) + (1<<bSoftTurnCh2)reSystemBits, (1<<ebOwnersAtHome) + (1<<ebPowerStateCh1) + (1<<ebPowerStateCh2)GoOutCh2:rBit1, (1<<bIsChannel2On) + (1<<bTurnOffStartedCh2)rBit1, 1<<bSoftTurnCh2GoOutCh2On:rBit1, bIsChannel2OnGoOutreSystemBits, ebOwnersAtHomeGoOutCh2Temp, mSaveBrightDelayCh2TempmSaveBrightDelayCh2, TempExitSaveBrightDelayCh2rBit1, bTurnOffStartedCh2ExitSaveBrightDelayCh2reSystemBits, ebChannel2ModeSaveBrightnessMode2Ch2reUserBits2, ebSaveBrightM1Ch2meLastBright2_1, rBrightnessCh2ExitSaveBrightDelayCh2Ch2:reUserBits2, ebSaveBrightM2Ch2meLastBright2_2, rBrightnessCh2:TurnOffTimeoutCh2:ZH, HIGH (2*BrightnessTable)ZL, LOW (2*BrightnessTable)ZL, rBrightnessCh2Temp, 0ZH, TemprCh2OffTime, Z

  • 88. Джерела випромінювання в оптичній спектроскопії
    Курсовые работы Физика

    В даний час створені і газорозрядні лампи з галогенним циклом, де використання останнього дозволило поряд зі збільшенням світловіддачі лампи значно поліпшити спектральну характеристику випромінюваного світла. Досліджується можливість застосування фтору, що дозволить наблизити температуру спіралі до температури плавлення вольфраму і збільшити світлову віддачу на 50%. Широко використовуються також галогенні лампи зі скляним відбивачем і кольоровим захисним склом. Кольорове скло додає світловому пучку певний відтінок. Призначені для декоративного освітлення. Галогенні лампи з параболічним скляним відбивачем, покритим металевим алюмінієвим шаром, призначені для створення світлових акцентів. Злегка рифлена поверхня переднього скла добре підкреслює ефект "іскристого" світла і захищає пальник від забруднення і пилу, а також від зіткнення з руками людини. Застосовується в акцентному освітленні, у висвітленні суспільних і житлових приміщень, вуличного підсвічування (при використанні на вулиці лампа повинна бути захищена від попадання вологи).

  • 89. Джерела енергії і генератори енергії
    Курсовые работы Физика

    Економічність великих енергетичних котлоагрегатів дуже висока. Їх к. к. д. становить ? ка =0,88-0,94. К. к. д. дрібних котлів значно нижчий і може бути в межах до 0,6-0,7. К. к. д. котлоагрегату змінюється із зміною навантаження; звичайно максимум к. к. д. відповідає 75-85% номінальної видатності котлоагрегату. Під час випробування котельного агрегату шуканою величиною є коефіцієнт корисної дії. Його можна дістати прямим вимірюванням витрат палива, води, пари, тиску й температури води й пари і визначенням Q. У цьому разі ? визначається за формулою (52). Можна й інакше знайти - ?, визначивши його як різницю між одиницею і сумою виражених у частках одиниці теплових втрат, знайдених відповідними вимірюваннями (складу й температури відхідних з агрегату газів, аналізів шлаку й золи та ін.). При проектуванні котлоагрегату к. к. д. агрегату або задається, або обчислюється за даною температурою відхідних газів ?від і прийнятим на підставі рекомендацій, які подаються в нормах теплового розрахунку котлоагрегатів, значенням теплових втрат і коефіцієнту зайвини повітря у відхідних газах ? за формулою:

  • 90. Динамика вращения твердого тела на примере диска и шара радиусом R
    Курсовые работы Физика

    %20%d0%93%d1%8e%d0%b9%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d1%81%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b8%d0%bb%20%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%bb%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20%d0%bf%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%bd%d1%82%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%81%d1%82%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%86%d0%b8%d1%8e%20%d0%bc%d0%b0%d1%8f%d1%82%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%8b%d1%85%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d0%be%d0%b2.%20%d0%92%20%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b4%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d0%b3%d0%be%d0%b4%d1%8b%20%d0%b6%d0%b8%d0%b7%d0%bd%d0%b8%20%d1%8d%d1%82%d0%be%d1%82%20%d0%bc%d0%b5%d1%85%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b7%d0%bc%20%d0%bf%d1%8b%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%81%d1%8f%20%d1%81%d0%be%d0%b7%d0%b4%d0%b0%d1%82%d1%8c%20%d0%93%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d0%bb%d0%b5%d0%b9%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B9>,%20%d0%bd%d0%be%20%d0%b5%d0%bc%d1%83%20%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%b5%d1%88%d0%b0%d0%bb%d0%b0%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b5%d1%81%d1%81%d0%b8%d1%80%d1%83%d1%8e%d1%89%d0%b0%d1%8f%20%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%bf%d0%be%d1%82%d0%b0.%20%d0%a7%d0%b0%d1%81%d1%8b%20%d0%93%d1%8e%d0%b9%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d1%81%d0%b0%20%d1%80%d0%b5%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%20%d1%80%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%b8%20%d0%b8%20%d0%be%d0%b1%d0%b5%d1%81%d0%bf%d0%b5%d1%87%d0%b8%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b2%d0%be%d1%81%d1%85%d0%be%d0%b4%d0%bd%d1%83%d1%8e%20%d0%b4%d0%bb%d1%8f%20%d1%82%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%b2%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b8%20%d1%82%d0%be%d1%87%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8c%20%d1%85%d0%be%d0%b4%d0%b0.%20%d0%a6%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d0%bc%20%d1%8d%d0%bb%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%be%d0%bc%20%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%81%d1%82%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%86%d0%b8%d0%b8%20%d0%b1%d1%8b%d0%bb%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b4%d1%83%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%b9%20%d0%93%d1%8e%d0%b9%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d1%81%d0%be%d0%bc%20%d1%8f%d0%ba%d0%be%d1%80%d1%8c,%20%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d1%8b%d0%b9%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b8%d0%be%d0%b4%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%20%d0%bf%d0%be%d0%b4%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%ba%d0%b8%d0%b2%d0%b0%d0%bb%20%d0%bc%d0%b0%d1%8f%d1%82%d0%bd%d0%b8%d0%ba%20%d0%b8%20%d0%bf%d0%be%d0%b4%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b6%d0%b8%d0%b2%d0%b0%d0%bb%20%d0%bd%d0%b5%d0%b7%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%85%d0%b0%d1%8e%d1%89%d0%b8%d0%b5%20%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%b1%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f.%20%d0%a1%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%81%d1%82%d1%80%d1%83%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d0%93%d1%8e%d0%b9%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d1%81%d0%be%d0%bc%20%d1%82%d0%be%d1%87%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d0%b8%20%d0%bd%d0%b5%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b3%d0%b8%d0%b5%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%8b%20%d1%81%20%d0%bc%d0%b0%d1%8f%d1%82%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bc%20%d0%b1%d1%8b%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b8%d0%bb%d0%b8%20%d1%88%d0%b8%d1%80%d0%be%d1%87%d0%b0%d0%b9%d1%88%d0%b5%d0%b5%20%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d0%bf%d0%be%20%d0%b2%d1%81%d0%b5%d0%bc%d1%83%20%d0%bc%d0%b8%d1%80%d1%83.">В 1657 году <http://ru.wikipedia.org/wiki/1657_%D0%B3%D0%BE%D0%B4> Гюйгенс получил голландский патент на конструкцию маятниковых часов. В последние годы жизни этот механизм пытался создать Галилей <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B9>, но ему помешала прогрессирующая слепота. Часы Гюйгенса реально работали и обеспечивали превосходную для того времени точность хода. Центральным элементом конструкции был придуманный Гюйгенсом якорь, который периодически подталкивал маятник и поддерживал незатухающие колебания. Сконструированные Гюйгенсом точные и недорогие часы с маятником быстро получили широчайшее распространение по всему миру.

  • 91. Динамика работы и расчет времени срабатывания электромагнита постоянного тока с пользованием математического пакета MathCad в среде Windows
    Курсовые работы Физика

    Целью данной РГР является подтвердить расчетами теоретические положения расчета времени трогания электромагнитов постоянного тока, включенных по различным схемам срабатывания. Были изучены возможности математического пакета MathCad в среде Windows для решения дифференциальных уравнений, описывающих динамику электромагнитов постоянного тока. Для схем включения электромагнита при ускоренном или замедленном срабатывании были составлены системы дифференциальных уравнений в форме Коши, описывающих их работу. Системы решались с помощью функции MATHCAD Rkadapt(y0, t0, t1, N, D) метод Рунге-Кутты с переменным шагом, так получено численное решение. Кроме того были использованы передаточные функции. При переходе из комплексной области во временную применяется обратное преобразование Лапласа (функция invlaplace). Для схемы замедления использовался также операторный метод. Решение в MATHCAD связано с операциями над матрицами. Вычисления наглядно демонстрируют графики. Графики, построенные при разных способах решения совпадают.

  • 92. Дифференциальное уравнение относительного движения механической системы
    Курсовые работы Физика

    Изучение теоретической механики как одной из фундаментальных физико-математических дисциплин играет важную роль в подготовке специалистов по механико-математическим и инженерным направлениям. Оно позволяет будущим специалистам не только получить глубокие знания о природе, но и вырабатывает у них необходимые навыки для решения сложных научных и технических задач, для которых требуется построение математических моделей разнообразных механических систем, развивает способности к научным обобщениям и выводам

  • 93. Дослідження приладів по вимірюванню вологості
    Курсовые работы Физика

    Вода входить до складу навколишнього повітря і є необхідним компонентом для всіх живих істот: людей і тварин. Комфортність навколишніх умов визначається, в основному, двома факторами: відносною вологістю й температурою. Ви можете себе почувати цілком комфортно при температурі -30 °С у Сибіру, де взимку повітря звичайно дуже сухий, але Вам буде зовсім незатишно при температурі 0 °С у Кливленде, розташованому на березі озера, де дуже волого. (Природно, що тут ураховуються тільки кліматичні фактори й не розглядаються економічні, культурні й політичні). Робота багатьох також сильно залежить від рівня вологості. Як правило, всі характеристики приладів визначаються при відносній вологості 50% і температурі 2025 °С. Рекомендується підтримувати такої ж умови й у робочих приміщеннях, щоправда, тут існують виключення: наприклад, у виробничих кімнатах Класу А вологість повинна бути 38%, а в лікарняних операційних 60%. Волога входить до складу більшості виробів, що випускаються, і матеріалів. Можна сказати, що більшу частину валового національного продукту будь-якої країни становить вода.

  • 94. Дрейфовые транзисторы их параметры, преимущества и недостатки
    Курсовые работы Физика

    Особенности дрейфовых транзисторов. Как известно[3], диффузионная технология позволяет получить очень тонкую базу, что само по себе (даже без учета распределения примесей) приводит к ряду важных следствий. А именно при прочих равных условиях существенно уменьшается время диффузии tD и увеличивается коэффициент передачи ?, поскольку эти параметра зависят от квадрата толщины базы[3]. Толщина базы у дрейфовых транзисторов в 5-10 раз меньше, чем у диффузионных, а потому время диффузии tD и постоянная времени ??, оказывается меньше в десятки раз; соответственно увеличивается граничная частота f?. Коэффициент передачи ? по тем же соображениям должен был бы доходить до 1 000 и больше. На самом деле он значительно меньше и обычно не превышает 100-200. Это объясняется тем, что величины ? и ? зависят не только от толщины базы, но также от времени жизни и коэффициента инжекции. В связи с повышенной концентрацией примесей вблизи эмиттера, а значит, малым удельным сопротивлением время жизни в базе дрейфового транзистора значительно меньше, чем у диффузионных транзисторов, а коэффициент инжекции более заметно отличается от единицы [3].

  • 95. Електровимірювальні прилади
    Курсовые работы Физика

    Схему одного з переносних частотомірів, що виробляються в Україні, зображено на рис.4. На схемі позначено: Р1 і Р2 - обмотки рухомих рамок приладу, жорстко закріплених на осі рухомої системи під прямим кутом одна до одної; НК1 і НК2 - обмотки нерухомих котушок; L - котушка індуктивності з феромагнітним осердям, що має невеликий повітряний проміжок; С1 - конденсатор, який створює резонансний контур з котушкою L; r1 - додатковий опір, rш - підгінний опір; С2 - конденсатор, реактивний опір якого обмежує величину струму, що проходить через обмотку рамки Р2; AT - автотрансформатор, що дає можливість при величинах номінальних напруг контрольованої частотоміром мережі 36, 100, 127 або 220 В подавати на вимірювальний механізм певну величину напруги, на якій проводилось градуювання приладу. Зауважимо, що відхилення величини напруги мережі у межах ±10 % від її номінальної величини викликає лише невелику додаткову похибку у показаннях, яка не виходить за межі, допустимі для класу приладу. Частотоміри за наведеною схемою виробляють у декількох модифікаціях. Всі пі прилади здатні вимірювати частоти від 45 до 1650 Гц. Діапазон вимірювань частоти кожним з цих приладів відповідає ±10 % від значення середньої частоти, вимірюваної даним приладом, тобто від 45.55 до 1350.1650 Гц.

  • 96. Електромеханічна система
    Курсовые работы Физика

    Для електромеханічної системи у ході виконання розрахункової роботи необхідно розвязати наступні задачі:

    1. скласти систему диференціальних рівнянь, що описують наведену електромеханічну систему;
    2. отримати передавальні функції елементів системи, що досліджується;
    3. скласти структурну схему та розрахувати її параметри;
    4. провести моделювання системи за отриманою структурною схемою;
    5. підібрати таке значення регульованого параметра, щоб зазначений елемент електромеханічної системи працював у номінальному режимі;
    6. дослідити статичні, динамічні та енергетичні параметри системи, що моделюються;
    7. сформулювати рекомендації щодо оптимізації роботи електромеханічної системи, що досліджується.
  • 97. Електроосвітлювальна та опромінювальна установка в телятнику
    Курсовые работы Физика

     

    1. "Електричне освітлення та опромінення" методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи для студентів вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.091903 „Електрифікація і автоматизація с.г." 2002р.
    2. "Електричне освітлення та опромінення" методичні вказівки для виконання курсової роботи. Київ. Видавництво НАУ 1998.
    3. Баев В.И. "Практикум по электрическому освещению и облучению" М.: Агропромиздат. 1991
    4. Жилинский Ю.М., Кумин В.Д "Электрическое освещение и облучение" М.: Колос 1982 г.
    5. "Применение электрической энергии в с/г. производстве". Справочник. Под ред. Акад. ВАСХИИЛ П.И. Листова, сост. А.М. Гомелин: "Колос", 1974 г.
  • 98. Емкость резкого p-n перехода
    Курсовые работы Физика

    Как видим, концентрация дырок в p-области на 6 порядков выше концентрации их в n-области, точно так же концентрация электронов в n-области на 6 порядков выше их концентрации в p-области. Такое различие в концентрации однотипных носителей в контактирующих областях полупроводника приводит к возникновению диффузионных потоков электронов из n-области в p-область и дырок из p-области в n-область. При этом электроны, перешедшие из n- в p-область, рекомбинируют вблизи границы раздела этих областей с дырками p-области, точно так же дырки, перешедшие из p- в n-область, рекомбинируют здесьс электронами этой области. В результате этого в приконтактном слое n-области практически не остается свободных электронов и в нем формируется неподвижный объемный положительный заряд ионизированных доноров. В приконтактном слое p-области практически не остается дырок и в нем формируется неподвижный объемный отрицательный заряд ионизированных акцепторов.

  • 99. Естественные электромагнитные поля
    Курсовые работы Физика

    Магнитные свойства обнаруживаются во всем окружающем нас мире: от элементарных частиц до безграничных космических пространств. Интерес к вопросу о влиянии магнитного поля возник в относительно давние времена. Еще в древности в Китае знали об особых свойствах железной руды, которая содержит атомы железа различной степени окисления, названная впоследствии магнетитом. В Китае во II веке до н. э. и был изобретен первый компас, с которым в Европе познакомились в ХII веке. Описание биполярного характера магнита и магнитных силовых линий впервые встречаются в 1269 году в трактате Петра Перегрина «Послание о магните». Однако принцип действия компаса был понят после исследований, выполненных в 1600 году английским медиком и физиком У. Гильбертом, который в своей книге «О магните, магнитных телах и большом магните Земля» первым высказал идею о намагниченности Земли. Резкое увеличение научных исследований и публикаций по магнитобиологии отмечается с 1960-х годов. Открытие таких направлений науки как гелиобиология и космическая биология с полным основанием связывают с именами А.Л. Чижевского и В.И. Вернадского. Все источники электромагнитного поля (ЭМП) можно разделить на естественные и техногенные. К естественным относят геомагнитное поле Земли (ГМП). Меньшее значение в формировании естественного электромагнитного фона Земли имеют грозовая активность (атмосферные разряды), электромагнитные излучения всего радиочастотного диапазона, инфракрасное и ультрафиолетовое излучения, видимый свет, ионизирующее излучение. Естественные ЭМП представляют собой спектр электромагнитных «шумов», в условиях которых существует все живое на Земле. Особое внимание при изучении влияния естественных ЭМП на живую природу уделяется ГМП - одному из важнейших экологических факторов окружающей среды.

  • 100. Ефекти ехо-камери та перспективи їх практичного використання
    Курсовые работы Физика

    На приведених графіках взаємодії двох електронів (мал. 2 і 3) кожен з фотонів породжується одним і поглинається ін. електроном. Проте можливий і ін. процес: фотон, випущений електроном в крапці 1, через деякий час поглинається ним же в крапці 2. Оскільки обмін квантами обумовлює взаємодію, то такий графік також є одній з простих діаграм взаємодії, але лише взаємодії електрона з самим собою, або, що те ж саме, з власним полем. Цей процес можна також назвати взаємодією електрона з полем віртуальних фотонів, або з фотонним вакуумом (остання назва визначається тим, що реальних фотонів тут немає). Т. о., власне електромагнітне (електростатичне) поле електрона створюється випусканням і поглинанням (цим же електроном) фотонів. Такі взаємодії електрона з вакуумом обумовлюють експериментально спостережувані ефекти (що свідчить про реальність вакууму). Найзначніший з цих ефектів випромінювання фотонів атомами. Згідно квантовій механіці, електрони в атомах розташовуються на квантових енергетичних рівнях, а випромінювання фотона відбувається під час переходу електрона з одного (вищого) рівня на іншій, що володіє меншою енергією. Проте квантова механіка залишає відкритим питання про причини таких переходів, що супроводяться так званим спонтанним ("мимовільним") випромінюванням; більш того, кожен рівень виглядає тут як сповна стійкий. Фізичною причиною нестійкості збуджених рівнів і спонтанних квантових переходів, згідно До. т. п., є взаємодія атома з фотонним вакуумом. Образно кажучи, взаємодія з фотонним вакуумом трясе, розгойдує атомний електрон адже при випусканні і поглинанні кожного віртуального фотона електрон випробовує поштовх, віддачу; без цього електрон рухався б стійко по орбіті (ради наочності, приймемо цей напівкласичний образ). Один з таких поштовхів заставляє електрон "впасти" на стійкішу, тобто що володіє меншою енергією, орбіту; при цьому звільняється енергія, яка йде на збудження електромагнітного поля, тобто на утворення реального фотона.