Информация

2101. Адмирал Д.Н.Сенявин
Литература

Стремясь как можно скорее подойти ближе к противнику, корабли левой колонны не придерживались строя при подходе и шли попарно. Каждая пара направлялась на назначенный ей флагманский корабль. Первой парой были "Рафаил" с "Сильным". На них-то и сосредоточился огонь всей эскадры противника. При подходе к неприятельской линии "Рафаил", имея сбитые паруса, не послушался руля и прорезал строй турок между кораблями "Мессудие" и "Седель-Бахри", ведя огонь с обоих бортов. "Сильный" и две другие пары кораблей, подойдя на дистанцию пистолетного выстрела, легли на курс, параллельный курсу противника. Строй их был сомкнут так тесно, что бушприты задних кораблей лежали на корме передних. Только отлично подготовленные командиры и команды могли осуществить этот сложный маневр, находясь в непосредственной близости от неприятеля, под его огнем. Тем временем колонна под командой Сенявина атаковала авангард противника; флагманский корабль "Твердый" очень быстро сбил головной фрегат турок, а затем, ударив по следующему в линии кораблю, заставил и его лечь в дрейф, чем остановил движение всей колонны противника. К этому времени вышел "Рафаил", команда которого уже исправила повреждения корабля и, идя параллельным курсом, продолжал стрелять по головному турецкому кораблю. Два следующих турецких корабля оказались под сосредоточенным огнем всех четырех кораблей колонны Сенявина и, не выдержав их огня, тоже спустились под ветер. Четвертым линейным кораблем в турецкой линии шел "Седель-Бахри" - флагманский корабль Бекир-бея, уже основательно пострадавший от обстрела артиллерии левой колонны. Сенявин на "Твёрдом" преградил ему путь и продольным залпом сбил оставшиеся паруса и реи. "Скорый" продолжал сражаться с тремя первыми кораблями и одно время был в очень тяжелом состоянии, но затем ему удалось оторваться от неприятеля.
2102. Адмирал Нахимов
История

С переводом на Чёрное море Нахимов получил в командование строящийся корабль «Силистрия». Вместе с назначением Нахимову было присвоено звание капитана 2-го ранга. Корабль «Силистрия», построенный под руководством Нахимова, был одним из наиболее прочных и красивых кораблей Черноморского флота. Команда «Силистрии» была буквально детищем Нахимова, Вскоре, однако, напряжённая и длительная работа без отдыха подорвала здоровье Нахимова. В начале 1838 г., люходатайству Лазарева, а затем и начальника главного морского штаба князя Меншикова, Нахимова, тогда уже капитана 1-го ранга, не только освободили от службы, но и на казённые средства послали лечиться на воды в Германию. В Германии он пробыл до августа 1839 г. и, не окончив курса лечения, вернулся на родину.
2103. Адмирал Нахимов и синопская победа русского флота
История

Уверенность Нахимова в победе, оправдавшаяся в Синопском бою, основывалась на отличной боевой подготовке и высоком моральном состоянии черноморских моряков. Все это явилось результатом колоссальной воспитательной работы выдающихся русских адмиралов Лазарева, Корнилова и самого Нахимова с личным составом Черноморского флота. В условиях николаевского крепостнического режима, когда мордобой считался обычным явлением, Нахимов настойчиво требовал человеческого отношения к матросам. Он говорил офицерам: “Пора нам перестать себя считать помещиками, а матроса крепостными людьми. Матрос есть главный двигатель на военном корабле, а мы только пружины, которые на него действуют. Матрос управляет парусами; он' же наводит орудия на неприятеля, матрос бросится на абордаж, ежели понадобится, все сделает матрос, ежели мы, начальники, не будем эгоистами, ежели не будем смотреть на службу, как на средство для удовлетворения своего честолюбия, а на подчиненных, как на ступень для собственного возвышения. Вот кого нам нужно возвышать, учить, возбуждать в них смелость и геройство, ежели мы не себялюбивы, а действительные слуги отечества...Вот это-то воспитание и составляет основную задачу нашей жизни; вот чему я посвятил себя, для чего тружусь неусыпно и, видимо, достигаю своей цели: матросы любят и понимают меня. Я этою привязанностью дорожу больше, чем отзывами чванных дворянчиков”.
2104. Адмирал Советского Союза Кузнецов Н.Г. Курсом к победе
История

Тяжёлый авианесущий крейсер (ТАВКР) пр.1143.5 разработан Невским проектно-конструкторском бюро на основе пр.1143.4 ("Баку", позднее Адмирал Горшков) с использованием опыта создания кораблей пр.1153 и 1160. Эскизное проектирование начато в 1977 г., завершено в июле 1980 г. и окончательно проект утвержден в мае 1982 г. Главными конструкторами при проектировании и строительстве корабля были О.П. Ефимов (1977 г.), А.Б. Морин (лето 1979 г.), В.Ф. Аникеев (декабрь 1979 г.), П.А. Соколов (1986 г.) и Л.В. Белов (1989 г.). Изначально проектом предусматривалась установка на корабле паровой катапульты, позднее проект был переработан под трамплин. Строительство ТАВКР ("Рига", заводской №105) начато 1.09.1982 г. на Черноморском судостроительном заводе №444 (г. Николаев), 26.07.1982 г. зачислен в списки кораблей ВМФ, 26.11.1982 г. переименован в "Леонид Брежнев", 6.12.1985 г. спущен на воду, 11.08.1987 г. переименован в Тбилиси, а 4.10.1990 г. - в "Адмирал флота Советского Союза Кузнецов". Вступил в строй 2512.1990 г., а 20.01.1991 г. вошёл в состав Краснознамённого Северного флота. Доводочные работы продолжались до 6.05.1991 г. От ТАВКР "Адмирал Горшков" пр.1143.4 отличался большим водоизмещением (58500 т. против 40000 т.) и меньшей скоростью (30 узлов против 32 узлов).
2105. Адмирал флота Советского Союза Кузнецов
Безопасность жизнедеятельности

В год 300-летия российского флота, 23 декабря 1995 года в составе корабельной многоцелевой группы вышел на боевую службу в Средиземное море, имея на борту авиагруппу в составе 13 Су-33, 2 Су-25УТГ и 11 вертолётов. Гибралтар пройден через 10 суток похода, 4 января 1996 года. 7 января 1996 встал на якорь у берегов Туниса до 17 января. Там состоялся обмен визитами с флотом США, включая посадки российских вертолётов на американский авианосец и наоборот, а также провозки российских пилотов на самолётах США. С 28 января по 2 февраля совершал деловой заход в Тартус. 4 февраля заход на остров Крит. 1718 февраля совершил визит в Ла-Валетту. 2 марта учения ПВО авианосной многоцелевой группой с отработкой Су-33 перехватов самолётов и крылатых ракет. 6 марта проход Гибралтара. На завершающем этапе похода принял участие в командно-штабных учениях СФ. В рамках учений проведено условное отражение атаки 4 Ту-22М3. Они были перехвачены на удалении 450км от центра ордера. 22 марта 1996 года пришвартовался на базе. Всего в походе пройдено 14156 миль, совершено 524 полёта самолётами, из них более 400 Су-33 и 996 полётов корабельных вертолётов [источник не указан 543 дня]. Фактически перехвачены 12 воздушных целей, обнаружены две иностранные подводные лодки, проведены стрельбы артиллерийско-ракетным вооружением, включая ракетный комплекс «Гранит». Весь поход сопровождался серьёзнейшими проблемами с главной энергетической установкой, в результате которых корабль неоднократно лишался хода, и не мог развивать полную скорость, а также различными неполадками с корабельными системами.
2106. Адмиралтейство
История

Проект застройки площади, отведенной Адмиралтеству (250 Х 130 метров), сначала предусматривал строительство лишь судостроительной верфи с сараями, амбарами и жилыми помещениями. Но появление шведских войск Майделя на левом берегу Невы заставило изменить начальный проект возведения Адмиралтейства. Оно должно было являться одновременно и судостроительной верфью, и крепостью, причем в качестве последней на неё возлагалась оборона правого берега Невы с юга, востока и севера против противника, который мог прорваться по левому берегу Невы. Кроме того обращенное к суше и к Неве, оно могло могло открыть действенный огонь по неприятельскому флоту, если бы тому удалось пройти мимо Кроншлота и войти в Неву. При этом огонь с укреплений Адмиралтейства можно было открыть ещё до того, как заговорят пушки Петропавловской крепости. Окруженное с трех сторон укреплениями, Адмиралтейство оставалось открытым со стороны Невы. Здесь должны были спускать корабли на воду. Строительством Адмиралтейства ведал Меньшиков и его помошники - обер-комендант Петербурга Брюс и олонецкий комендант Яковлев. Строительство развернулось в следующем, 1704 году. Начали с возведения палисада и насыпки земляного вала и рва, обнесенного фашинами (корзины с землей). Забивали в землю восьмиметровые сваи, возводили бастионы. Всего бастионов возвели пять: три в южной части Адмиралтества и два у берега, по бокам коротких куртин. Посреди длинной южной куртины находились ворота, украшенные высоким, обитым жестью шпилем, и большой подъемный мост, перекинутый через ров. Через год, осенью 1705 года, строительство Адмиралтейства, верфи и крепости было завершено.
2107. Адміністративна відповідальність
Юриспруденция, право, государство

Висновок. Головна мета адміністративного стягнення - виховання порушника, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки. Виховний вплив на порушника справляє як сам факт накладення на нього адміністративного стягнення, так і спеціальні виховні заходи, які застосовуються до нього під час виконання деяких стягнень. Так, наприклад, під час відбування виправних робіт здійснюється трудове виховання порушника; з особами, підданими адміністративному арешту, проводяться різні бесіди тощо. Мета запобігання вчиненню нових правопорушень з боку правопорушника та інших осіб досягається головним чином завдяки настрашці, яка утримує нестійких осіб від вчинення адміністративних проступків. В ст. 24 КпАП, в якій закріплено систему адміністративних стягнень, їх перераховано з врахуванням зростання суворості: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім обєктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація такого предмета або грошей, отриманих внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові; 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт. Адміністративні стягнення відрізняються одне від одного за різними ознаками. Перш за все, вони поділяються на основні і додаткові. Основні стягнення можуть накладатися лише самостійно, забороняється накладати за одне правопорушення два або більше основних стягнень. Як основні можуть застосовуватися всі адміністративні стягнення, перераховані в ст.24 КпАП. Два стягнення - оплатне вилучення та конфіскація - можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові.
2108. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність громадянина України та інших осіб, які беруть участь у судовому адміністративному провадженні в адміністративному суді першої інстанції
Юриспруденция, право, государство

КАСЦПКГПКСтаття 56. Представники 1. Сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. 2. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. 3. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. 4. Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. 5. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цвіль-на дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.Стаття 38. Участь у справі представника 1. Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цвіль-ній справі особисто або через представника. Стаття 39. Законні представники 1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. 2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками 1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб Ч. 5 Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
2109. Адміністративна реформа в Україні
Юриспруденция, право, государство

У цілому структурна реорганізація органів виконавчої влади повинна проводитись обов'язково за умови попереднього визначення реальної необхідності та напрямів зміни функцій, компетенції або методів діяльності відповідних структур. Кількість міністерств, з одного боку, не повинна бути надто малою, щоб кожен з міністрів мав можливість охопити все коло питань, віднесених до його відання, а з іншого боку - надто великою, щоб якомога рідше виникали ситуації, коли вирішення однакових питань покладається водночас на кількох міністрів, що загрожує виникненню колізій та конфліктів інтересів. На місцевому рівні виконавчу владу мають здійснювати місцеві державні адміністрації. Тут основна проблема постає у тому, щоб розмежувати їх повноваження з органами місцевого самоврядування. Задля цього, указом президента України "Про Національну раду з питань взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування". У діяльності обласних державних адміністрацій має бути підвищена ефективність контрольно-наглядових функцій за додержанням Конституції і законів, а також щодо здійснення державного управління і місцевого самоврядування з одночасним посиленням у діяльності районних державних адміністрацій значення розпорядчо-виконавчих функцій.
2110. Адміністративне право: концептуальні підходи вчених дорадянського періоду
Юриспруденция, право, государство
1. Аверянов В.Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування / В.Б. Аверянов // Право України. 2008.- № 8.- С.17-21.
2. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. Вид. друге, перероб. і доп. / С.В. Ківалов, Л.Р. Біла, Одеса: Либідь, 2002. 653 с.
3. Битяк Ю.П. Административное право Украины / Ю.П. Битяк. Х.: Хвиля, - 2003. 387 с.
4. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики. За ред. Аверянова В.Б. К.: Вища школа, 2003.- 364 с.
5. Козлов Ю.М., Административное право: Учебник / Ю.М. Козлов. - М.: Бетадор-Пресс, 2009. 324 с.
6. Кравченко Б.В. Адміністративна реформа в Україні: стан та перспективи / Б.В. Кравченко // Вісник УАДУ. - 2007. - № 3. С.56-61.
7. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко - К.: Юрінком Інтер, 2003.- 544 с.
8. Коваль Л.В. Адміністративне право. / Л.В. Коваль - К.: Основа, 2006. 247 с.
9. Луговий В.О. Адміністративна реформа в Україні і політична культура / В.О. Луговий //Вісник УАДУ. 2008. - № 8. С.45-49.
10. Пархоменко В.М. Концепція адміністративної реформи в Україні / В.М. Пархоменко. - К.: ДВПП Міннауки України, 2008. 224 с.
2111. Адміністративне право: погляди українських вчених часів незалежності (Т.О. Коломоєць)
Юриспруденция, право, государство

Доцільним вбачається використання терміну "адміністративний примус у публічному праві України", оскільки це дозволяє зробити вказівку вже у самій назві відповідного державно-правового примусу одночасно на кілька його ознак спеціальному позасудовому порядку, нормативних засадах відповідного застосування та його сутності, бо примус відрізняється від впливу (термін досить часто використовується у науковій та нормативній літературі), про який може йти мова й у випадках використання заходів переконання. Врахування ж інших властивостей відповідного різновиду примусу, а саме: офіційного, державно-владного характеру, множинності та розмаїття суб'єктів застосування (насамперед, уповноважених державних органів, а також у чітко визначених у законодавстві випадках і громадських об'єднань), численності осіб, щодо яких здійснюється відповідне застосування (як фізичних, так і юридичних осіб), відсутності службового підпорядкування між вищезазначеними суб'єктами правовідносин, специфіки юридично-фактичних підстав застосування (правопорушень на будь-якій стадії, правомірної поведінки, надзвичайних ситуацій), багатоаспектної цільової спрямованості (запобігання, припинення протиправних діянь, забезпечення притягнення та притягнення винних осіб до відповідальності, запобігання та локалізація наслідків надзвичайних ситуацій), багатоваріантності зовнішніх форм прояву, оперативності, економічність, спрощеність процедури застосування дозволяє сформулювати визначення адміністративного примусу у публічному праві України. Таким вважається особливий, комплексний, поліструктурний, об'єктивно-необхідний та обумовлений різновид державно-правового примусу, визначені нормами публічного права способи офіційного фізичного або психічного впливу уповноважених державних органів, їх посадових осіб, а у деяких випадках і громадських об'єднань на свідомість та поведінку фізичних та юридичних осіб навіть всупереч їх волі та бажанню у вигляді особистих, майнових, організаційних обмежень їх прав, свобод та інтересів у випадках вчинення цими особами протиправних діянь, або в умовах надзвичайних обставин в межах окремого економного, спрощеного, оперативного адміністративного провадження задля досягнення багатоаспектної ретросперспективної мети (превенції, припинення правопорушень, забезпечення провадження у справах про правопорушення, притягнення винних до адміністративної відповідальності, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних подій).
2112. Адміністративне судочинство: концептуальні підходи українських науковців періоду незалежності
Юриспруденция, право, государство

Відповідно до цих нормативно-правових актів в Україні запроваджено трирівневу систему адміністративних судів. Першою судовою інстанцією в цій системі є окружні адміністративні суди, які створені в основних адміністративно-територіальних одиницях України - Автономній Республіці Крим, обласних центрах, містах Києві та Севастополі. Слід звернути також увагу на одну важливу особливість, пов'язану з організацією системи адміністративних судів. Мається на увазі, що за ст.22 Закону України "Про судоустрій України", ст. ст.18,20 КАС України місцеві загальні суди (тобто ті, які розглядають цивільно-правові спори і вирішують питання, пов'язані з притягненням осіб до кримінальної відповідальності) зобов'язані розглядати певні категорії адміністративно-правових спорів. Інакше кажучи, в Україні поряд зі спеціалізованими (адміністративними) судами як адміністративні суди діють також і місцеві загальні суди. Принагідно маємо відзначити, що такий розподіл компетенції, на нашу думку, не дає підстав включати ці судові органи до системи адміністративних судів. Більше того, одночасний розгляд адміністративних справ загальними судами, навіть лише на рівні першої й апеляційної інстанцій, не піде на користь формуванню якісного адміністративного судочинства та практики його застосування. За таких умов надзвичайно складно досягнути єдності судової практики у сфері адміністративного права і забезпечити однакові вимоги до діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень [9, с.97]. Другою судовою інстанцією в системі адміністративних судів України є апеляційні адміністративні суди, повноваження яких поширюються на декілька областей України. Відзначимо, що згідно із п.6 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України адміністративне судочинство здійснювали також господарські суди. 'Гак, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року у першій та апеляційній інстанціях за правилами КАС України вирішували відповідні місцеві та апеляційні господарські суди.
2113. Адміністративні стягнення
Юриспруденция, право, государство

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт - місяцями або днями, позбавлення спеціального права - роками, місяцями або днями. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
2114. Адміністративно-політичний устрій Запорізької Січі
История

Хоч Запорозька Січ і перестала існувати, вона залишила незгладимий слід у памяті народу. Запорозькі козаки уславили себе героїчною боротьбою проти чужоземних загарбників і обороною південних кордонів України. Запорожці завжди були з українським народом і в періоди національно-визвольних рухів разом з ним ділили радість перемог і гіркоту поразок. Козацтво, створивши Запорозьку республіку, виявило незвичайну сміливість і оригінальну творчу здібність в організації військової справи, відстоюванні нових форм соціального, політичного і економічного буття, у створенні своєрідної культури. Сам запорозький козак для українського народу став еталоном найкращих людських якостей, виразником національного духу. Непримиренність козацтва до поневолювачів, його героїзм будили й підтримували в народі надію на визволення, запалювали наступні покоління на боротьбу за кращу долю. І сьогодні, в часи нового національного відродження, історія запорозького козацтва надихає сучасних борців продовжувати змагання за вільну суверенну Україну. Дуже хочеться, щоб сучасне суспільство звертало більше уваги на свої витоки, щоб молодь цікавилась своєю історією, вивчала наукову літературу. І тоді через віки до нас долине шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит ворогів.
2115. Адміністративно-правові методи
Юриспруденция, право, государство

Міліція громадської безпеки. Завдання, що стоять перед міліцією громадської безпеки, мають досить широкий діапазон і є одним з найбільш об'ємних напрямів роботи міліції. Це адміністративна діяльність, яка полягає в захисті прав і свобод людини і громадянина, забезпеченні громадського порядку, спокою та безпеки, попередженні і припиненні правопорушень у містах та інших населених пунктах держави, а також боротьба зі злочинністю, здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Основу міліції громадської безпеки складає служба охорони громадського порядку, до якої входять підрозділи патрульно-постової служби, «Беркут». Патрульно-постова служба здійснює нагляд за виконанням окремими громадянами і посадовими особами правил, що регулюють громадський порядок, з метою запобігання та припинення правопорушень, а також притягнення правопорушників до відповідальності. Значну роботу проводять дільничні інспектори міліції, які забезпечують безпеку громадян і громадський порядок на закріплених за ними дільницях. Міліція громадської безпеки організує роботу спеціальних установ, а саме: приймальників-розподіль-ників для затриманих за бродяжництво та спеціальних приймальників для осіб, підданих адміністративному арешту, забезпечує безпеку працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. В систему підрозділів цієї міліції входить дозвільна система, до компетенції якої належать питання забезпечення правил виготовлення, реалізації, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї та інших предметів на об'єктах дозвільної системи, організація роботи щодо ліцензування підприємницької діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської, вогнепальної зброї та ін.
2116. Адміністрування користувачів з використанням локальних і глобальних груп
Компьютеры, программирование

Windows NT Workstation і Server підтримують кілька вбудованих локальних груп для виконання системних завдань. Адміністратор може створювати додаткові локальні групи для управління доступом до ресурсів. Вбудовані локальні групи діляться на дві категорії - адміністратори (Administrators), які мають всі права та дозволи на цей комп'ютер, і оператори, які мають обмежені права на виконання специфічних завдань. Для Windows NT Server є такі групи-оператори: оператори архівування (Backup Operator), реплікатори (Replicator), оператори сервера (Serevr Operator), принт-оператори (Print Operator) і оператори облікової інформації (Account Operator). Для Windows NT Workstation є тільки дві групи операторів - Backup Operators і Power Users.
2117. Адміністрування системного реєстру Win9x/nt/2000
Разное

Але, всеж таки у Windows є ряд проблем про які детальніше розповідається у цьому розділі.Однією з проблем є використання синхронного чи асинхроннго буфера передачі даних. Цей параметр змінює функцію API передачі файлу так, щоб вона працювала без перевірки правильності запису даних на диск За замовчуванням Windows використовує синхронний буфер передачі, цей параметр дозволить Вам використовувати асинхронний буфер, як альтернативу для програм, що мати потребу в перевірці правильності даних. Наступною проблемою є використання довгих імен файлів для старих програм.Windows звичайно зберігає довгі імена для файлів, до яких звертаються старі програми Ця функція може бути заблокована, якщо у Вас відбуваються помилки LFN при використанні старих програм. Також існує проблема одночасного використання файлів різними користувачами. Цей параметр керує механізмом блокування файлів Відключайте цей параметр тільки в тому випадку, якщо у Вас виникають проблеми з визначеними програмами.Наступною проблемою є керування записом після кєшування. Для збільшення ефективності збереження даних на жорсткому диску використовується запис після кєширования, це означає, що у випадку системного відмовлення може случиться так, що дані будуть не цілком записані на диск Якщо у Вас є програма яка часто викликає системні помилки, Ви можете відключити цю функцію, щоб бути упевненим, що дані записуються безпосередньо на диск, в обхід кєша. Також опеарційній системі має ряд недоліків : зникнення звуку поштової скриньки, пункт “Создать” у контекстному меню провідника, автозапуск Cd-Rom.До цього списку можна віднести і клавішу NUMLOCK ,яказвичайно включається перш, ніж користувач завантажить комп'ютер, це може заподіяти незручності для людей з портативними комп'ютерами, що не перевіряють стан клавіші NUMLOCK перед уведенням пароля Задане за замовчуванням поводження може бути змінене за допомогою цієї установки.Також проблеми виникають із затримкою при відкритті робочої станції (Windows NT). Це відбувається тому , що коли Ви відкриваєте робочу станцію, Windows NT модифікує список доменів, якщо час кєшування списку перевищує двох хвилин (за замовчуванням) Ця часова межа може бути змінена.
2118. Аднаўленне народнай гаспадаркі Беласусі ў пасляваенны перыяд (1940 -1950 гг.)
История

Для беларусаў, як і іншых народаў СССР, гэта былі цяжкія гады. Аднаўленне разбуранай вайной гаспадаркі патрабавала вялікага напружання сіл. Прыходзілася працаваць не толькі на прадпрыемствах, але і на аднаўленні жылля, аб'ектаў сацкультбыту, пры гэтым ва ўмовах вытворчых цяжкасцей, неўладкаванасці быту, недастатковага харчовага забеспячэння. У рэспубліцы адчуваўся востры недахоп працаздольнага насельніцтва, будаўнічых матэрыялаў, прамысловай сыравіны, паліва, электраэнергіі, харчавання, тавараў першай неабходнасці. Напрыклад, у Віцебску на момант вызвалення было ўсяго 400 жыхароў, таму працу на прадпрыемствах (ільнопрадзільнай, швейнай фабрыках і інш.) пачалі 57 рабочых. А "Гродзенская праўда" ў кастрычніку 1944 г. пісала аб аднаўленчай працы: "...Каля руін і пажарышчаў працавалі людзі. Працавалі суткамі. Пакромсаныя, разбітыя, абгарэўшыя станкі беражліва даставаліся з-пад руін, ста-ранна ачышчаліся".
2119. Адовкатура в России
Юриспруденция, право, государство
Кроме указанных выше прав по предъявлению иска, встречного иска и отзыва, определении подсудности, при наличии соответствующих полномочий, адвокат-представитель обладает правами, которые конкретизируются в следующих действиях:
1. обращении с заявлениями к арбитражному суду: о выбранной кандидатуре арбитражного заседателя (при рассмотрении дела с участием арбитражных заседателей; п. 3 ст. 19); (истец) об изменении основания или предмет иска, увеличении или уменьшении размера исковых требований при рассмотрении дела в арбитражном суде первой инстанции до принятия судебного акта (п.1 ст.49); (истец) об отказе от иска полностью или частично (п. 3 ст.49); об окончании дела мировым соглашением (п.4 ст.49); о приобщении представленных доказательств (п.2 ст.66); об отводе эксперту (п.2 ст.82); о проведении дополнительной или повторной экспертизы (п. 3 ст.82); о вызове в арбитражный суд свидетеля (п.1 ст.88); о возобновлении производства по делу (ст. 146); повторно с исковым заявлением, после устранения обстоятельств, послуживших основанием для оставления заявления без рассмотрения (п. 3 ст. 149); о принятии дополнительного решения (до вступления решения в законную силу (ст. 178); о разъяснении решения и об исправлении допущенных описок, опечаток и арифметических ошибок (п.1 ст.179); о немедленном исполнении решения (п. 3 ст.182); об индексации присужденных денежных сумм (ст. 183).
2. заявлении ходатайств: об обеспечении доказательств до предъявления иска (ст.72); о рассмотрении дела с участием арбитражных заседателей (заявляется не позднее чем за один месяц до начала судебного разбирательства; п.2 ст. 19); об отводе судьи, помощника судьи, секретаря судебного заседания, эксперта, переводчика (гл. 3); о замене ненадлежащего ответчика надлежащим (47); об истребовании доказательств (п.п.4 и 5 ст.66); о назначении экспертизы и о привлечении в качестве экспертов указанных ими лиц или о проведении экспертизы в конкретном экспертном учреждении (п. 3 ст.82); о внесении в определение о назначении экспертизы дополнительных вопросов (п. 3 ст.82); о принятии срочных временных мер, направленных на обеспечение иска или имущественного интереса заявителя (обеспечительные меры; ст. 90) и о предоставлении обеспечения возмещения возможных обеспечительными мерами убытков (встречное обеспечение; ст.94); о предварительных обеспечительных мерах (ст.99); о замене одной обеспечительной меры другой (ст.95) и об отмене обеспечительных мер (97); об уменьшении размера возмещения судебных расходов, при предоставлении доказательства их чрезмерности (п.3 ст. 111); о восстановлении и продлении пропущенных сроков (ст. 115, 117, 118); об отсрочке, рассрочке или уменьшении размера государственной пошлины (ст. 112); о соединении и разъединении нескольких требований (ст. 130); о приостановлении производства по делу в порядке ст.ст.143, 144 АПК; об изготовлении копии протокола судебного заседания (п.8 ст. 155); о возвращении подлинных документов, имеющихся в деле (п. 10 ст.75); о возвращении вещественных доказательств (ст.80); о возврате государственной пошлины в случаях, предусмотренных законом; (обеих сторон) об отложении судебного разбирательства в случае обращения сторон за содействием к суду или посреднику в целях урегулирования спора (п.2 ст. 158); об отложении судебного разбирательства с обоснованием уважительности причины и др. (п.п. 35 ст. 158); о фальсификации доказательства (ст. 161); о возражениях относительно исключения доказательства из числа доказательств по делу (ст. 161); об объявлении перерыва в судебном заседании (ст. 163).
3. обжаловании определений арбитражного суда: о наложении судебного штрафа (п. 12 ст.66; 120); об обеспечении (отказе в обеспечении) иска, доказательств (72, 90,93); о распределении судебных расходов (ст. 112); об отказе в восстановлении или продлении процессуальных сроков (ст.ст.117, 118); о возвращении искового заявления (ст. 129) и встречного иска (ст. 132); об отказе в утверждении мирового соглашения (п.9 ст. 141); от утверждении мирового соглашения (в кассационную инстанцию (п.8 ст. 141); о приостановлении производства по делу или об отказе в возобновлении производства по делу (ст.147); о прекращении производства по делу (п.2 ст.151); об оставлении иска без рассмотрения (ст. 148); об отказе в принятии дополнительного решения или о принятии дополнительного решения (п.5 ст. 178); об отказе в разъяснении решения и об исправлении описок, опечаток или арифметических ошибок (п.4 ст.179); об обращении решения к немедленному исполнению (п.п.5,6 ст.182); об индексации присужденных денежных сумм или об отказе в индексации (ст. 183);
4. а также: участии в осмотре и исследовании письменных и вещественных доказательств по месту их нахождения (ст.ст.78,79); давать объяснения об известных обстоятельствах, имеющих значение для дела, в письменной и устной форме (ст.81); даче объяснений эксперту; ознакомлении с заключением эксперта или сообщением о невозможности дать заключение (п. 3 ст.82); требовании от лица, ходатайствовавшего об обеспечении иска, возмещения убытков путем предъявления иска (ст.98); внесении денежных сумм, причитающихся экспертам, свидетелям, переводчикам на депозитный счет арбитражного суда (ст. 108); высказывании мнения о возможности продолжения рассмотрения дела в судебном заседании арбитражного суда первой инстанции после предварительного судебного заседания (п.4 ст. 137); осуществлении поиска доказательств по аналогии с действиями в гражданском процессе и согласно п. 3 ст.6 Закона об адвокатской деятельности и адвокатуре в РФ; даче объяснений, признании фактов; ознакомлении с протоколами судебного заседания и отдельных процессуальных действий и представлять замечания относительно полноты и правильности их составления (п.6 ст.155); уведомлении суда о возможности рассмотрения дела в их отсутствии (ст. 156); в выступлении в судебных прениях (ст. 164).
2120. Адольф Гитлер. Жизнеописание
Литература

Первое крупное поражение вермахта зимой 1941/1942 года под Москвой оказало сильное воздействие на Гитлера. Была прервана цепь его последовательных победоносных завоевательных походов. По свидетельству генерал-полковника Йодля, который в годы войны общался с Гитлером больше, чем кто-либо другой, в декабре 1941 года у фюрера исчезла внутренняя уверенность в германской победе, а катастрофа под Сталинградом еще больше убедила его в неизбежности поражения. Но об этом можно было лишь предполагать по некоторым особенностям в его поведении и действиях. Сам он об этом никогда и никому не говорил. Амбиции не позволяли ему признаться в крушении собственных планов. Всех, кто его окружал, весь немецкий народ он продолжал убеждать в неизбежной победе и требовал от них приложить как можно больше усилий для ее достижения. По его указаниям принимались меры по тотальной мобилизации экономики и людских ресурсов. Не считаясь с реальностью, он игнорировал все советы специалистов, которые шли вразрез с его указаниями.

Blog

Информация