Строительство
-
- 61.
Архитектурно-строительное обоснование объекта
Контрольная работа пополнение в коллекции 22.10.2009 Источником водоснабжения служит районный хозяйственно-питьевой водопровод, который подключен к магистральным наружным водопроводным сетям. Располагаемый напор в сети на вводе в здание не меньше требуемого. Проектом предусматривается герметизация ввода водопровода в здание. Для учета расхода воды на вводе в здание предусматривается водомерный узел с обводной линией. На обводной линии водомерного узла устанавливается задвижка, автоматически открываемая при срабатывании пожарной сигнализации. Ввод водопровода принят из стальных электросварных труб диаметром 59 мм. Трубы укладываются на естественное основание на глубину 1,4 м от поверхности земли до низа труб. Водопроводный колодец принят из сборных железобетонных конструкций диаметром 1500 мм.
- 61.
Архитектурно-строительное обоснование объекта
-
- 62.
Архитектурные конструкции многоэтажных зданий
Информация пополнение в коллекции 23.11.2010 Гидроизоляция подземной части здания. Фундаменты подвергаются увлажнению грунтовой влагой и просачивающейся в грунт атмосферной влагой. Увлажнение фундаментоз может снизить их долговечность, вызвать отсыревание стен подвала и повысить влажность стен, наземной части здания вследствие капиллярного подсоса влаги. Для исключения капиллярного подсоса наземную часть стен (наружных и внутренних) изолируют от фундаментов горизонтальной гидроизоляцией в уровне низа цокольного перекрытия. В зданиях с подвалами предусматривается еще один ряд горизонтальной гидроизоляции в уровне пола подвала. Горизонтальная гидроизоляция устраивается обычно из двух слоев рубероида на битумной мастике. Если проектом предусмотрена совместная статическая работа наземной и подземной частей здания на горизонтальные нагрузки, гидроизоляция осуществляется из цементного раствора состава 1:2. По всей внешней поверхности фундаментов устраивается вертикальная обмазочная гидроизоляция горячим битумом за два раза. Возможность увлажнения фундамента дождевыми и талыми водами должна исключаться планировкой территории застройки и устраиваемой по внешнему периметру здания отмосткой из плотных водонепроницаемых материалов - асфальта, асфальтобетона. Отмостка имеет уклон от здания 3%.
- 62.
Архитектурные конструкции многоэтажных зданий
-
- 63.
Архитектурные ордера
Информация пополнение в коллекции 11.06.2012
- 63.
Архитектурные ордера
-
- 64.
Архитектурные особенности собора Санта Мария дель Фьоре во Флоренции (1220-1436). Возведение купола
Контрольная работа пополнение в коллекции 07.04.2012 ,%20%d1%81%d0%be%d0%b7%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%b9%20%d0%bf%d0%be%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%82%d1%83%20%d0%a4%d0%b8%d0%bb%d0%b8%d0%bf%d0%bf%d0%be%20%d0%91%d1%80%d1%83%d0%bd%d0%b5%d0%bb%d0%bb%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BF%D0%BE_%D0%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8>%20%d0%b8%20%d0%be%d0%b1%d0%bb%d0%b8%d1%86%d0%be%d0%b2%d0%ba%d0%b0%20%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bd%20%d1%81%20%d0%b2%d0%bd%d0%b5%d1%88%d0%bd%d0%b5%d0%b9%20%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d1%8b%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%85%d1%80%d0%be%d0%bc%d0%bd%d1%8b%d0%bc%d0%b8%20%d0%bc%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%be%d1%80%d0%bd%d1%8b%d0%bc%d0%b8%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80>%20%d0%bf%d0%b0%d0%bd%d0%b5%d0%bb%d1%8f%d0%bc%d0%b8%20%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%bb%d0%b8%d1%87%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d0%be%d1%82%d1%82%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be%d0%b2%20%d0%b7%d0%b5%d0%bb%d1%91%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20(%d0%b8%d0%b7%20%d0%9f%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%be%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE>)%20%d0%b8%20%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%b3%d0%be%20(%d0%b8%d0%b7%20%d0%9c%d0%b0%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%bc%d1%8b%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BC%D0%B0>)%20%d1%86%d0%b2%d0%b5%d1%82%d0%be%d0%b2%20%d1%81%20%d0%b1%d0%b5%d0%bb%d0%be%d0%b9%20%d0%ba%d0%b0%d0%b9%d0%bc%d0%be%d0%b9%20(%d0%b8%d0%b7%20%d0%9a%d0%b0%d1%80%d1%80%d0%b0%d1%80%d1%8b%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%B0>).%20%d0%94%d1%83%d0%be%d0%bc%d0%be%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BE%D0%BC%D0%BE>%20(%d0%b8%d1%82%d0%b0%d0%bb.%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA>%20Duomo),%20%d0%be%d0%bd%20%d0%b6%d0%b5%20-%20%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80%20%d0%a1%d0%b0%d0%bd%d1%82%d0%b0-%d0%9c%d0%b0%d1%80%d0%b8%d1%8f-%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d1%8c-%d0%a4%d1%8c%d0%be%d1%80%d0%b5%20(Santa%20Maria%20del%20Fiore)%20%d0%b1%d1%8b%d0%bb%20%d1%81%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%20%d1%82%d0%b0%d0%ba,%20%d1%87%d1%82%d0%be%d0%b1%d1%8b%20%d0%bc%d0%be%d0%b3%20%d0%b2%d0%bc%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%82%d1%8c%20%d0%b2%d1%81%d1%91%20%d0%bd%d0%b0%d1%81%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%b0%20(%d0%bd%d0%b0%20%d0%bc%d0%be%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%20%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b0%20-%2090%20000%20%d1%87%d0%b5%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b5%d0%ba),%20%d1%82.%d0%b5.%20%d0%b1%d1%8b%d0%bb%20%d1%87%d0%b5%d0%bc-%d1%82%d0%be%20%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%b5%20%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%be%d0%bc%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d0%ba%d1%80%d1%8b%d1%82%d0%be%d0%b9%20%d0%bf%d0%bb%d0%be%d1%89%d0%b0%d0%b4%d0%b8.%20%d0%9a%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%bd%d1%8b%d0%b9%20%d0%ba%d1%83%d0%bf%d0%be%d0%bb%20%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b0,%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%b2%d1%88%d0%b8%d0%b9%20%d1%81%d0%b8%d0%bc%d0%b2%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%bc%20%d0%a4%d0%bb%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%bd%d1%86%d0%b8%d0%b8,%20%d0%ba%d0%b0%d0%ba%20%d0%b1%d1%8b%20%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b8%d1%82%20%d0%bd%d0%b0%d0%b4%20%d0%b2%d1%81%d0%b5%d0%bc%20%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%bc.%20%d0%9d%d0%b5%d0%be%d0%b1%d1%8b%d0%ba%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%20%d0%b8%d0%b7%d1%8f%d1%89%d0%bd%d1%8b%d0%b9%20%d0%b8%20%d0%be%d0%b4%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%20%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%b8%d0%be%d0%b7%d0%bd%d1%8b%d0%b9%20%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bb%20%d1%81%d0%b2%d0%be%d0%b5%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%bd%d1%8b%d0%bc%20%d1%80%d1%83%d0%b1%d0%b5%d0%b6%d0%be%d0%bc,%20%d0%be%d1%82%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d0%b2%d1%88%d0%b8%d0%bc%20%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%ba%d1%82%d1%83%d1%80%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%b8%20%d1%81%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%bd%d0%b5%d0%b2%d0%b5%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%8c%d1%8f%20%d0%be%d1%82%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bd%d1%86%d0%b8%d0%bf%d0%be%d0%b2%20%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b0%20%d1%8d%d0%bf%d0%be%d1%85%d0%b8%20%d0%92%d0%be%d0%b7%d1%80%d0%be%d0%b6%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f.%20%d0%98%d1%81%d1%85%d0%be%d0%b4%d1%8f%20%d0%b8%d0%b7%20%d0%b2%d1%8b%d1%88%d0%b5%20%d0%b8%d0%b7%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be,%20%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b8%d1%82%20%d0%be%d1%86%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%82%d1%8c%20%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%be%d1%80%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b5%20%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%b8%20%d0%b8%20%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%81%d1%82%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%86%d0%b8%d1%8e%20%d0%ba%d1%83%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%b0,%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%82%d0%be%d1%82%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b8%d0%be%d0%b4%20%d0%b2%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b8.%20%d0%90%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d0%b7%20%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%81%d1%82%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d0%be%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%b9%20%d0%be%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bd%d0%b0%d1%8f%20%d1%86%d0%b5%d0%bb%d1%8c%20%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%82%d1%8c%d0%b8.">В архитектурном плане примечательны купол <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BB>, созданный по проекту Филиппо Брунеллески <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BF%D0%BE_%D0%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8> и облицовка стен с внешней стороны полихромными мраморными <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80> панелями различных оттенков зелёного (из Прато <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE>) и розового (из Мареммы <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BC%D0%B0>) цветов с белой каймой (из Каррары <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%B0>). Дуомо <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BE%D0%BC%D0%BE> (итал. <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA> Duomo), он же - собор Санта-Мария-дель-Фьоре (Santa Maria del Fiore) был спроектирован так, чтобы мог вместить всё население города (на момент строительства - 90 000 человек), т.е. был чем-то вроде огромной крытой площади. Красный купол собора, ставший символом Флоренции, как бы парит над всем городом. Необыкновенно изящный и одновременно грандиозный собор стал своеобразным рубежом, отделившим архитектурные традиции средневековья от принципов строительства эпохи Возрождения. Исходя из выше изложенного, стоит оценить новаторские идеи и конструкцию купола, на тот период времени. Анализ конструктивных особенностей основная цель данной статьи."> <http://www.brunelleschi.ru/txt/07duomo02.shtml>
- 64.
Архитектурные особенности собора Санта Мария дель Фьоре во Флоренции (1220-1436). Возведение купола
-
- 65.
Архитектурные памятники Средней Азии
Информация пополнение в коллекции 05.02.2010 Медресе Улугбека на Регистане, законченное в 1420 г., явилось новым словом в архитектуре. У этого здания (56 '/'. 81 м), как у бухарского медресе, квадратный двор, но во двор выходят четыре портала. Могучий портал входа медресе занимает 2 3 длины лицевого фасада. По углам здания высились четыре высоких минарета, торцовые части постройки одинаково развиты в ширину: но обе стороны входа размещаются крестовые аудитории, но другую сторону двора - вытянутый зал мечети. Небольшие простенки между главным порталом и угловыми минаретами решены плоскостно, без обычных глубоких арок. Огромные плоскости фасадов и минаретов расчленены геометрическими узорами и монограммами, выложенными из голубых и синих глазурованных кирпичиков на желтоватом фоне обожженного кирпича. Этот вид орнамента характерен для построек времени Тимура и Улугбека. Нa портале медресе Улугбека - резная глазурная мозаика. Элементы растительного и геометрического узоров выпиливались в тонкой плитке особого состава, покрытой глазурями голубого, синего, зеленого, белого, черного, желтого тонов. Мозаики медресе Улугбека как но ювелирной технике, так и но изысканной композиции рисунка принадлежат к лучшим достижениям керамистов XV в. Стрельчатая арка портала пролетом около 18 м обрамлена жгутом. Основание главного спасала подчеркнуто великолепной мраморной панелью. В этом величественном здании преподавалось не только богословие, но и светские науки. Сам Улугбек читал здесь лекции по астрономии. К сожалению, здание дошло до нас в искаженном виде; в XVIII в. был снесен второй этаж, исчезли высокие купола аудитории и своды мечети, один минарет упал, остальные утратили cbo:i завершения.
- 65.
Архитектурные памятники Средней Азии
-
- 66.
Архитектурные решения одноэтажного дома
Контрольная работа пополнение в коллекции 18.10.2010 Для несущих конструкций одно-, двух- и четырехквартирных жилых домов могут быть применены различные схемы: с несущими стенами, каркасные, панельные и смешанные каркасно-панельные. Все они находят применение в строительстве малоэтажных домов в зависимости от наличия соответствующей строительной промышленности и местных сырьевых ресурсов. Наличие кирпичных заводов и отходов шлака предопределяет применение кирпичных, шлакоблочных или монолитных шлакобетонных стен. В местностях, богатых лесом, целесообразно применение деревянных каркасных или щитовых стен с обшивкой тесом и заполнением различными утеплителями. Для серийного массового производства малоэтажных домов целесообразно также использовать отходы деревообрабатывающей промышленности, изготовляя из них деревянные, щитовые или каркасные дома. Одноэтажный или двухэтажный одноквартирный дом с деревянным каркасом из стандартных брусков с обшивкой снаружи досками, декоративным асбестоцементом с высокоэффективными утеплителями и с обшивкой внутри сухой штукатуркой является весьма экономичным и индустриальным.
- 66.
Архитектурные решения одноэтажного дома
-
- 67.
Архитектурные стили и их особенности
Доклад пополнение в коллекции 06.10.2010 Я, например, очень восхищаюсь в архитектуре такими стилями, как романтизм и хай-тек (high-tech), второй из которых стал очень распространенным стилем последних десятилетий XX века. Это стиль высоких технологий, хай-тек крайне аккуратен, изыскан и утончен. Он прежде всего ассоциируется с обилием стекла в сочетании с металлическими конструкциями. В архитектурную композицию зданий хай-тек активно включает элементы их инженерного оборудования: воздуховоды, трубопроводы, вентиляционные шахты. Романтизм же представляет собой народную архитектуру, которую он поэтизирует, а также художественные формы прежних времен. Он несет шарм седой старины, пастушеской идиллии, пряной экзотики. Но, пожалуй, более всего романтизм - тот настоящий, исторически достоверный романтизм - проявил себя в создании особого рода садово-парковых ансамблей. Характерным для него является исчезновение границы между природой и искусственным, насажденным, спроектированным парком. В парке устраиваются искусственные водоемы, водопады, гроты, которые создают впечатление естественных, существующих здесь с незапамятных времен. Для романтизма всегда было характерно разнообразие форм и творческая свобода.
- 67.
Архитектурные стили и их особенности
-
- 68.
Архитектурный стиль Модерн
Информация пополнение в коллекции 17.05.2010 В России ведущими архитекторами модерна были Ф. Шехтель, А. Щусев, Л. Кекушев, работавшие в Москве и создавшие великолепные особняки, каждый из которых ? яркое, индивидуальное произведение искусства. Самыми интересными образцами московского модерна, безусловно, считаются особняк Рябушинского и особняк Дерожинской, построенные Ф. Шехтелем. Всё в этих зданиях, до последней лампы и дверной ручки, создано по проекту гениального архитектора. Огромной выразительной силой обладает чугунная решетка, которая готовит к восприятию беспокойных живых масс здания. Все признаки модерна здесь налицо ? это развитие свободной внутренней планировки наружу, выявление ее на фасадах, отсутствие симметрии, активное включение живописных фрагментов (знаменитая мозаика "Ирисы"), использование цвета на поверхности стен. Особенно интересны интерьеры этих особняков, каждое помещение которых спроектировано гениально точно в соответствии с их назначением и до сих пор может служить образцом для современных дизайнеров, ничуть не утратив со временем своей художественной ценности. Образно-символический язык форм модерна здесь особенно ярок. Чего стоит хотя бы лестница особняка Рябушинского и ее перила, заканчивающиеся бурным всплеском с торшером ? медузой на конце. Трепетное отношение архитекторов к природным качествам материалов и их "правдивой" демонстрации особенно хорошо чувствуется в постройках северного модерна, в Петербурге, в Финляндии. Использование местного строительного материала ? пудожского камня ? придало этим постройкам неповторимый суровый северный колорит. В своем романтическом порыве архитекторы модерна часто обращались за вдохновением и формами к своему национальному прошлому, черпая оттуда не столько конкретные архитектурные формы и детали, как это было в историзме, а, пытаясь воспроизвести дух народной или древней архитектуры, создавая яркие архитектурные образы. Характерными примерами подобного подхода могут служить здание Третьяковской галереи, построенной по проекту художника В. Васнецова, и доходный дом Перцова, построенный по проекту художника С. Малютина. Модерн в своей поздней стадии немного "успокоился". Архитекторы стали создавать более рациональные и функциональные сооружения, иногда обращаясь за формами к элементам классической архитектуры. Модерн закончился с началом Первой мировой войны в 1914 году. Крах всех положительных основ старого мира и всех надежд означал и конец этого стиля ? последней попытки спасти мир с помощью красоты.
- 68.
Архитектурный стиль Модерн
-
- 69.
Архітектура Західноєвропейського класицизму
Информация пополнение в коллекции 09.10.2010 Майже на 200 м розтягся фасад будинку, розчленований центральними і двома бічними ризалітами, що ледве виступають із площини стіни. Між ними розташовані могутні здвоєні колони коринфського ордера, що підтримують високий антаблемент і спираються на монументальний і абсолютно гладкий цоколь з рідкими вікнами. Самим багатої по своєму декорі є ризаліт центрального входу з трехпролітним віночком. Угорі він завершується трикутним фронтоном, що нагадує за формою і пропорціями античний. Бічні ризаліти розчленовані ордером зі здвоєними пілястрами ' і прикрашені архітектурним рельєфом, що створює перехід до бічних фасадам Лувра. Бічні фасади повторюють композицію східного фасаду, але тільки тут здвоєні коринфські колони замінені на одинарні пілястри того ж ордера. При зведенні цього будинку французькими архітекторами вперше було використано горизонтальне перекриття з плоским дахом. У такий спосіб східний фасад Лувра став точною копією будівель античності. Не менш грандіозним спорудженням є ансамбль із собором Святого Людовика Будинку інвалідів архітектора Жуля Ардуен-Ман-сара (1646-1708 роки) (мал. 107). Крім цього, ансамбль включає корпуса для старих ветеранів французької армії, побудовані зодчим Лібералом Брюаном. Комплекс являє собою строго симетричний ансамбль, що складається з замкнутих по периметрі чотириповерхових корпусів, що великими і квадратними дворами утворять строгу систему, підлеглу найбільшому двору і куполоподібному собору. Зведений у центральній частині, собор являє собою спорудження, що має квадратне планування. Його великий купол діаметром 27 м значно збільшує внутрішній простір. Розташована перед головним фасадом будинку широка площа - Еспланада інвалідів - простирається до самої Сени і логічно вписується в прибережний ансамбль Тюильри і Лувра.
- 69.
Архітектура Західноєвропейського класицизму
-
- 70.
Архітектура Романського періоду
Информация пополнение в коллекции 19.10.2010 В Італії в період Середньовіччя сформувалося кілька архітектурних шкіл. Одна з них, розташована в південній частині Італії, ґрунтувалася на візантійських традиціях у сполученні з досягненнями країн Сходу (церкви міста Палермо). Минулого й інші школи й архітектурні напрямки, що розвивалися в різних куточках країни. Але головної і найбільш развитой архітектурною школою усе-таки вважається венеціанська. Вона не тільки ґрунтувалася на багатьох архітектурних традиціях Візантійської імперії, але і була їхньою продовжувачкою. Як приклад можна привести знаменитий венеціанський собор Сан-Марко. Він був побудований ще у візантійську епоху, але кілька разів перебудовувався в XII-XVII століттях (це говорить про те, що в його архітектурі можна знайти риси не тільки романського, але і готичного стилю, а також епохи Відродження і навіть ісламістського).
- 70.
Архітектура Романського періоду
-
- 71.
Архітектура ХІХ-ХХ століть
Информация пополнение в коллекции 10.10.2010 У 30-і роки авторитет Ле Корбюзье був настільки великий, що можна говорити про вирішальну ролі його задумів і проектів у поширенні сучасної архітектури за межами Європи, у Південній Америці й Індії. Місто як соціальний і культурний організм займало у творчості майстра особливе місце. Містобудівні проекти Ле Корбюзье, що став одним з лідерів урбанізму, у 20-30-і роки розвивали ідею «вертикального» міста-саду. Зодчий завжди прагнув уникати щільної забудови території і дозволяв цю задачу, вільно розставляючи великі багатоповерхові будинки і залишаючи між ними великі зелені зони. Ці паркові площі продовжуються і під будинками, що коштують на стовпах. Крім великих озеленених просторів, Ле Корбюзье запропонував строгий поділ зон житла, ділової активності і промислового виробництва, розмежування шляхів руху транспорту і пішоходів. Такий знаменитий «план Вуазен» - проект реконструкції Парижа (1925 рік), плани міст Буэнос-Айреса (1930 рік), Алжиру (1939 рік), Антверпена (1932 рік), Немура (1934 рік). Однак жоден з цих проектів не був здійснений. «Сучасне місто» так і залишився мрією. Ле Корбюзье удалося запровадити в життя лише один, головний пункт своєї концепції: єдиний жилою комплекс, уперше побудований у Марселеві.
- 71.
Архітектура ХІХ-ХХ століть
-
- 72.
Архітектурна спадщина Чернівців кінця XIX - поч. 20 ст.
Информация пополнение в коллекции 16.02.2011 Творення нового стилю - модерну - у Чернівцях необхідно розглядати як у площині загальноєвропейського процесу, так і конкретно у площині впливу віденської Сецесії, яка започаткувалась у другій половині 90-х років. Різноманітність прояву стилю у Чернівцях автор визначає поділом на основні чотири напрямки: віденська сецесія, символістський, національно-романтичний, раціоналістичний.19 У забудові міста елементи неоренесансу та необароко залишаються до кінця століття, співіснуючи паралельно чи у вигляді взаємовпливів із модерном. Міська палітра на зламі століть перетворилась у більш масштабну, змінилась і образно збагатилася. Забудовуються одночасно фрагменти з рисами і підходами нового стилю: забудова теперішніх вулиць Шіллера, Гете, Лисенка20. У планувальній та архітектурній композиції зберігаються засади еклектики - історизму: анфіладність, значна довжина коридорів, присутність флігелів, водночас декор піддається зміні, трактується на засадах естетики модерну (насиченість гнучкими, плавними лініями). Таким характеристикам відповідають будинки по вулиці Шіллера, 3; 5; О. Кобилянської, 42; Ватутіна, 11 - акцент робиться на наріжні еркери та аттики пластичного силуету. Подібність вирішення відмічаємо у віденських житлових будинках по Ротентурмштрасе, 29 (Rotenturmstrasse); Ламмґасе, 1 (Lammgasse) архітектора Рудольфа Ґьобля,учня Отто Вагнера. Школа Вагнера всесвітньо відома своїми раціоналістичними установками, творенням самобутнього напрямку. Проголошені її засновником і апологетом принципи стали підґрунттям віденського модерну, що вплинув на розвиток європейської архітектури, подібно впливу свого часу такого ж мистецького рівня віденського неоренесансну. У 1901 році з'являється найбільш "вагнерівський" твір чернівецької архітектури - монументальна будівля Дирекції ощадкас (нині Художній музей), автором, якої був Губерт Ґесснер, послідовник і учень віденського майстра21. На нашу думку, Ґесснер був автором ще одноїчфнівецькоїспоруди-житлового будинку по вул. Українській, 57, прототипом якої є вирішення віденського Arbeiterheim, Laxenburger Strasse 8 (1901-1902 рр.) цього ж архітектора22. Впроваджували модерн на чернівецькому терені місцеві архітектори Иозеф Прошке, Густав Фріч, Роберт Віттек. З цією метою Прошке, Косинським, Кепелом та іншими було засновано Товариство архітекторів, що ставило завдання пошуку нових підходів та втілення ідей модерну. Принципи віденської школи модерну втілені в спорудах залізничного вокзалу (1909 р.), у будівлі Управління залізниць (1906 р., архітектор Г. Гроніхштадтен). Особлива увага до декоративного начала, яке відобразилось у примхливих, вишуканих композиціях, що тяжіють до символізму, спостерігається в деяких чернівецьких будівлях (вул. Федьковича, 24; 27-а; Саксаганського, 5; Коцюбинського, 1), що перегукуються з особняками по Sankt-Veit-Gasse, 59 (арх. Карл Штьогер, 1904)23; Gloriette, 21 у Відні24. У другій половині 1900-х зростає обсяг будівництва. З'являються громадські, адміністративні споруди, розвивається на засадах, відмінних від періоду історизму, спорудження прибуткових будинків. Пізніше, ніж у Відні, виникає тип секційного будинку з великими за площею квартирами, з високим рівнем комфортності, раціональнішою структурою плану. Відмічаються нові, сучасного рівня підходи в містобудуванні: з'являються елементи комплексної забудови - одночасове формування цілісного фронту забудови (так забудована вулиця Челюскінців, 13; 15; 10; 12; вулиця Першотравнева -11; 13; 15; 12,14,16). Виникнення на початку 10-х років XX ст. двох значних міських домінант пізнього модерну - готелів "Брістоль" та "Під золотим левом" такого високого рівня та класу - змушує шукати аналогії побудови у Відні. Особливість формування стилю в Чернівцях полягає в тому, що поряд з загальноавстрійським впливом і зразками появляється національно-романтична течія, в дусі і в традиції східно-візантійської, молдавської, волоської, що пізніше стало підґрунтям неороманяску. Від цього моменту утворюється симбіоз в архітектурі космополітичного віденського та національного місцевого характеру, з мотивами та прийомами різних національних традицій. Але це вже інша тема.
- 72.
Архітектурна спадщина Чернівців кінця XIX - поч. 20 ст.
-
- 73.
Архітектурно-конструктивний проект житлового будинку
Курсовой проект пополнение в коллекции 20.04.2010 Запроектовані наслонні крокви спираються на зовнішні стіни , на яких закріплений підкроквяний брус 120*120(мауэрлат). Кроквяні ноги запроектовані у вигляді дерев'яного бруса, що має в перетині розміри 160*50.В частині верху конструкції даху крокви з'єднуються один з одним за допомогою двосторонньої дерев'яної накладки. У частині верху крівлі проходе ковзаний брус перетином 50х150 мм. Оскільки дерев'яні елементи даху працюють у вологому і вогненебезпечному режимі (на горищі проходить електропроводка) середовищі, вони мають бути оброблені антисептиками і антипіренами. Дуже важливе значення має крівля. Крівля - це один з найважливіших елементів в будь-якій будівлі. Головне призначення крівлі - це захист будівлі від атмосферних опадів і інших різних атмосферних дій. Обладнання крівлі, складний технічний процес, при якому необхідно врахувати величезну кількість деталей, які самовбивці надалі, нормально експлуатувати Вашу крівлю, і в цілому будівля. Існує велика кількість чинників, які необхідно враховувати при зведенні крівлі, такі, як гідроізоляція крівлі, утеплення крівлі, вентиляція крівлі, організований збір дощової води з крівлі із застосуванням водостоків, а також найголовніший чинник - це вибір покриття крівлі. Покрівельні матеріали підрозділяються на металеві, м'які, азбестоцементні, керамічні, цементно-піщані. На сьогоднішній день існує величезний вибір покрівельних матеріалів, і для даного котеджу був вибраний покрівельний матеріал виходячи з конфігурації крівлі і зовнішніх особливостей будівлі, якою є металочерепиця . Металева крівля - це крівля фальца, крівля з профнастила (профлист), крівля з металочерепиці. Крівля фальца застосовується в основному в міському будівництві, в будівлях із скатними крівлями. Металочерепица використовується при пристрої кровель в приватних малоповерхових будівлях (дачні будинки, котеджи). Існує ряд переваг, по яких металочерепиця займає лідируюче місце серед металевих кровель, це зовнішній вигляд, надійність, повна герметичність з'єднань, простий монтаж металлочерепиці, і доступність за ціною.
- 73.
Архітектурно-конструктивний проект житлового будинку
-
- 74.
Архітэктура Польшчы канца XVIII - першай паловы XIX стагоддзяў
Дипломная работа пополнение в коллекции 22.05.2012 - Банфи А. Філасофія мастацтва. - М.: сов. энцикл., 1989. - 102 с.
- Виппер Б.Р. Уводзіны ў гістарычнае вывучэнне мастацтва. - М.: сов. энцикл., 1995. - 381 с.
- Уласаў В.Г. Стылі ў мастацтве. Слоўнік. З. "Кольна" Санкт-Пецярбург. 1995. - 671 с.
- Усеагульная гісторыя архітэктуры: У 12 т. / Выд. літар. па будуе. - М., 1969. Том VII. - 620 с.
- Захватовічаў Я. Архітэктура Польшчы XVII - пачатку ХIХ ст. - М.: сов. энцикл., 1978. -178 С.
- Каплун А.І. Стыль і архітэктура. - М.: сов. энцикл., 1985. - 98 с.
- Кароткая мастацкая энцыклапедыя. І-ць краін і народаў свету. Т.З. - І-ва. "Сов.энцикл" - М., 1971. - 786 с.
- Крипьякевич І. Сусветная гісторыя: У 3 кн. Кн.2. - М., 1995. - 424 с., Іл,
- Кшижановський Л. Гданьск. - Л.: Мастацтва, 1980. - 272 с.
- Ляўчук Л. Гісторыя сусветнай культуры. - М., 1994. - 195 с.
- Лисаковський І.В. Мастацтва ў паняццях і тэрмінах. Слоўнік-даведнік. - М., 1995 - 787 с.
- Лорентц С. і Роттермунд А. Класіцызм у Польшчы. Выд. Аркады. - Варшава, 1984. 58 с., Мал.
- Лосеў А.Ф. Праблема мастацкага стылю. - М., 1994. - 155 с.
- Медерский Л.А. Гданьск [Нарыс]. Л., 1974. - 87 с.
- Молева Н.М. Варшава. - М.: Мастацтва, 1973. - 192 с.
- Мастацтвазнаўства: Кароткі тлумачальны слоўнік / Рэд. Ничкало С.А. - М., 1999. - 208 с.
- Роттермунд А. Каралеўскі замак у Варшаве - Варшава: Аркады, 1993. - 110 с.
- Саверенская Т.Ф. Заходнееўрапейскай горадабудаўніцтва XVII - ХIХ стагоддзяў. - М.: Стройиздат 1987. - 190 с.
- Станкевіч Я. Шермер Б. Гданьск. Пейзаж і архітэктура. - Варшава: Аркады, 1972. - 77 с.
- Станькава Я. Пехарь І. Тысячагадовае развіццё архітэктуры. - М.: Стройиздат, 1984 - 296 с.
- Стары горад і Каралеўскі замак у Варшаве. - Варшава: Аркады, 1988. - 197 с.
- Ткачова В.М. Гісторыя архітэктуры. М.: Вышэйшая школа, 1987. - 272 с.
- Устюгова Е.Н. Стыль як з'ява культуры. - М., 1994. - 108 с.
- Хол Дж. Слоўнік сюжэтаў і знакаў у мастацтве. - М.: Вышэйшая школа, 1997 - 225С.
- Хросцицкий Ю.А., Ю.А. Роттермунд А. Архітэктурны атлас Варшавы. - Варшава: Аркады, 1978. - 256 с.
- Чорны А.І., Чорны В. Гісторыя паўднёвых і заходніх славян у 3-х частках. Часткі I, II, III (ад старажытных часоў да канца ХХ ст.). - Ровенскі інстытут славяназнаўстве Кіеўскага славянскага універсітэта. - Роўна, 1999. - 444 с.
- Chodуnьski A. R. Malbork. Wуdawn. Arkadу. Warszawa., 1982. - 43 s.
- Janusz Kuczyn'ski, Alojzy Obozny. Paіas w Kielcach. Przewodnik. - Krako'w, 1981. - 109 s.
- Zamek Kro'lewski w Warszawie. Dzieіa Marcella Bacciarellego. - Warszawa. 1987. - 235 s.
- Kazimiers Nowacki. Architektura krakowskich teatro'w. - Wydawnictuo literackie, Krakow, 1982. - 569 s.
- Kozakiewiczowa H. Renesans w Polsce. Santi Gucci. Architekt i rzeїdiarz. Arkady. - Warszawa, 1983. - 40 s.
- Kozakiewiczowa H. Renesans w Polsce. Kaplica Zygmuntowska. Arkady. - Warszawa, 1983. - 40 s.
- Krako'w. Swiatowe dziedzictwo kultury. - Krakow, 1982. - 15 s.
- Maria Borowiejska - Birkenmajerowa. Barbakan Prokowski. Wydawnictwo literackie - Krako'w, 1979. - 208 s.
- Maria I Kwiatkowska. Ko'scio'і Ewangelco-augsburski. Pan'stwowe wydaunictwo Naukowe. - Warszawa, 1982. - 236 s.
- Michaі Roїek. Kro'lewska katedra na Wcwelu. Wydawnictwo interpress - Warszawa, 1981 - 180 s.
- Miіobedzri A. Zarys dziejo'w architektury w Polsce. - Warszawa, 1968. - 368 s.
- Stanisіaw Lorentz. Paіac Prymasowski. - Warszawa, 1982 - 180 s.
- Sztuka XIX wieku w Polsce. - Warszawa, 1979. - 285 s.
- Tomasz Grygiel. Paіac Maіachowskich i dom Roeslera. - Warszawa, 1982. - 124 s.
- 74.
Архітэктура Польшчы канца XVIII - першай паловы XIX стагоддзяў
-
- 75.
Ассортимент и экспертиза качества цементов
Курсовой проект пополнение в коллекции 13.03.2011 Не ранее 45 мин. Не позднее 10чУдельная поверхность (тонкость помола)Не менее 250 м²/кгГидрофобностьЦемент не впитывает воду в течение 5 мин от момента нанесения капли воды на его поверхностьРавномерность изменения объемаОбеспечивается при кипячении в водеВид цементаПЦБ 1 500 Д20БелизнаКоэффициент отражения не менее 80%Содержание активных минеральных добавок (АДМ) и добавок наполнителейАДМ осадочного происхождения не более 10%, наполнители не более 10%, суммарное до 20%Специальные добавкиНе более 2% массы цементаТехнологические добавки, не ухудшающие строительно технические свойства цементовНе более 1% массы цементаПластифицирующие или гидрофобизирующие добавкиНе более 0,5% массы цементаКоэффициент вариации прочности 28сут.Не более 7%Содержание андигридной серной кислотыНе более 3,5% по массеСодержание оксида магнияНе более 4% по массеЗакиси железаНе более 0,5% по массеСроки схватывания:
- 75.
Ассортимент и экспертиза качества цементов
-
- 76.
Багатоповерховий каркасний будинок
Курсовой проект пополнение в коллекции 22.11.2010 Найменування технічних засобівМарка, ДЕРЖСТАНДАРТ, номер креслення, основні технічні характеристикиКількість, шт.Призначення1234Кран баштовийКБ-405.1А, вантажопідйомність 4,5-9 т, максимальний виліт стріли 30 м2Монтаж конструкційТрансформатор зварювальнийТД-500, потужність 32 кВт2Зварювання арматурних випусків і закладних деталейВібратор глибиннийВЕРБ-1172Ущільнення стиків конструкційПодмостиз переміщуваним по висоті робочим місцем. Висота 1,8-5,6м. Маса 119 кг. Вантажопідйомність 500 кг. 3Розміщення робітниківЕлектродрильІЕ-1002 (З-451), робоча напруга 36У, частота 200Гц, номінальна потужність 200Вт2Свердлення отворівПеретворювачІЕ-9401 (И-756), первинна напруга 380/220У, вторинна напруга 36У, потужність споживача 5,5кВт.1Нівелір з рейкоюНВ-11Геодезичні роботиТеодолітТ11Геодезичні роботиВисокВІД600 0,6кг2ВивіркаПлощадка для зварника й монтажникаЦНИИОМТП2Забезпечення безпеки робіт на висотіМетр сталевийскладний2РозміткаРівень будівельнийВУСА-700 ДЕРЖСТАНДАРТ 9416-672Вимірювальне пристосуванняРулетка вимірювальнаРС-20 ДЕРЖСТАНДАРТ 7502-692Розмітка й контроль лінійних розмірівСходиЦНИИОМТП2Підйом на елементЯщик для розчинуЦНИИОМТП чорт. 3241-422Подача розчинуЛопата розчиннаДЕРЖСТАНДАРТ 3620-6315Різні роботиНожиціІ1-100 «Оргтехстрой»2Різання арматуриПояс запобіжнийДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.089-8015Запобіжне пристосуванняКаска будівельнаДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.087-8432Запобіжне пристосуванняОкуляри захисніДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.089-802Запобіжне пристосуванняЛом
- 76.
Багатоповерховий каркасний будинок
-
- 77.
Базовое составление строительной сметы
Контрольная работа пополнение в коллекции 08.11.2009 № п/пНаименование глав сводного сметного расчета стоимости строительстваПроизводственное строительство, %1.Глава 1. Подготовка территории строительства (графы 4,5)2-32.Глава 3. Объекты подсобного и обслуживающего назначения (графы 4 - 6)20-303.Глава 4. Объекты энергетического хозяйства (графы 4 -6) 5-74.Глава 5. Объекты транспортного хозяйства и связи (графы 4 -6) 3-5 5.Глава 6. Наружные сети и сооружения водоснабжения, канализации, теплоснабжения и газоснабжения (графы 4 - 6)10-156.Глава 7. Благоустройство и озеленение территории (графы 4,5)5-77.Глава 8. Временные здания и сооружения(ДБН Д.1.1.-1-2000)8.Глава 9. Прочие работы и затраты 1.Дополнительные затраты при выполнении строительно-монтажных работ в зимний период (графы 4,5) 2.Традиционные прочие работы и затраты (графа 7) (ДБН Д.1.1.-1-2000) (1% от итога по главам 1-8)9.Глава 10. Содержание службы заказчика и авторский надзор (графа 7)3,1 (Гл 2, гр. 4,5)10.Глава 11. Подготовка эксплуатационных кадров (графа 7)1 -3 (Гл 2, гр. 4,5)11.Глава 12. Проектные и изыскательские работы (графа 7)3-5 (Гл 2, гр. 4,5)
- 77.
Базовое составление строительной сметы
-
- 78.
Балки и балочные конструкции
Информация пополнение в коллекции 29.04.2010 Система несущих балок называется балочной клеткой. Балочные клетки подразделяются на три основных типа: упрощенный, нормальный и усложненный. Упрощенный тип применяется при малых пролетах. В этом случае рационально использование прокатных балок. Шаг балок определяется конструктивным решением настила. При нормальном типе балочной клетки главные балки, как правило, составного сечения, а балки настила - прокатные или гнутые. Усложненный тип балочной клетки применяется при больших нагрузках и расстояниях между колоннами. Сопряжение балок может быть этажное, в одном уровне и пониженное. При этажном сопряжении вспомогательные балки устанавливаются на верхний пояс главных. Такое сопряжение удобно при монтаже и изготовлении, но увеличивает высоту перекрытия. При сопряжении в уровне вспомогательные балки крепятся к главным сбоку. Расстояние между балками настила определяется несущей способностью настила и обычно бывает 0.6 - 1.6 м при стальном и 2-3.5 м при железобетонном настиле.
- 78.
Балки и балочные конструкции
-
- 79.
Балочная клетка
Контрольная работа пополнение в коллекции 30.07.2012 Местная устойчивость стенки обеспечивается поперечными ребрами жесткости. Ставим ребра жесткости под балки настила. Ребра жесткости принимаем двухсторонними.
- 79.
Балочная клетка
-
- 80.
Бальтазар Нейман - немецкий архитектор позднего барокко и рококо
Информация пополнение в коллекции 21.08.2012 %20%d0%b3.%20%d0%be%d0%bd%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b8%d0%bb%20%d0%b7%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%c2%ab%d0%be%d1%80%d1%83%d0%b6%d0%b5%d0%b9%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%b0,%20%d0%bc%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%20%d0%b2%d0%be%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d0%b8%20%d0%bf%d0%be%d1%82%d0%b5%d1%88%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d0%bf%d0%b8%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b5%d1%85%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%b8%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0>%c2%bb.%20%d0%92%201712%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/1712>%20%d0%b3.%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%20%d0%bf%d0%be%d1%81%d1%82%d1%83%d0%bf%d0%b8%d0%bb%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%81%d0%bb%d1%83%d0%b6%d0%b1%d1%83%20%d1%80%d1%8f%d0%b4%d0%be%d0%b2%d1%8b%d0%bc%20%d0%b2%20%d0%b0%d1%80%d1%82%d0%b8%d0%bb%d0%bb%d0%b5%d1%80%d0%b8%d1%8e%20%d0%a4%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%b8%d0%b8%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F>,%20%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d1%83%20%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%8c%d0%b5%d1%80%d0%b0%20%d0%b8%d0%bd%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b0%20%d0%b1%d1%8b%d0%bb%d0%b0%20%d0%be%d1%82%d0%ba%d1%80%d1%8b%d1%82%d0%b0%20%d1%82%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d0%be%20%d0%b2%d0%be%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%bc.%20%d0%92%20%d1%8d%d1%82%d0%be%20%d0%b2%d1%80%d0%b5%d0%bc%d1%8f%20%d0%be%d0%bd%20%d0%b8%d0%b7%d1%83%d1%87%d0%b0%d0%bb%20%d0%b8%d1%81%d0%ba%d1%83%d1%81%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be%20%d0%ba%d1%80%d0%b5%d0%bf%d0%be%d1%81%d1%82%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b0.%20%d0%a3%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%be,%20%d1%87%d1%82%d0%be%20%d1%81%201714%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/1714>%20%d0%b3.%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%20%d1%81%d0%be%d1%81%d1%82%d0%be%d1%8f%d0%bb%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%81%d0%bb%d1%83%d0%b6%d0%b1%d0%b5%20%d1%83%20%d0%b2%d1%8e%d1%80%d1%86%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%b3%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%b5%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%b2.%20%d0%92%201717%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/1717>-18%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/1718>%20%d0%b3%d0%b3.%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%20%d0%be%d1%82%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%b8%d0%bb%d1%81%d1%8f%20%d0%b2%20%d1%81%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%b2%d0%b5%20%d1%84%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%b2%d0%be%d0%b9%d1%81%d0%ba%20%d0%b2%20%d0%90%d0%b2%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b8%d1%8e%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%8F>%20%d0%b8%20%d0%92%d0%b5%d0%bd%d0%b3%d1%80%d0%b8%d1%8e%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%8F>,%20%d0%b3%d0%b4%d0%b5,%20%d0%ba%d0%b0%d0%ba%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8f,%20%d0%be%d0%bd%20%d1%83%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bb%20%d0%b2%20%d0%ba%d0%b0%d1%87%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%20%d0%b8%d0%bd%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b0%20%d0%b2%20%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b5%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b8%20%d0%91%d0%b5%d0%bb%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b0%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4>.%20%d0%92%20%d0%92%d0%b5%d0%bd%d0%b5%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B0>%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%20%d0%be%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d1%81%d1%8f%20%d1%81%20%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b7%d1%86%d0%be%d0%b2%d1%8b%d0%bc%d0%b8%20%d0%b1%d0%b0%d1%80%d0%be%d1%87%d0%bd%d1%8b%d0%bc%d0%b8%20%d1%81%d0%be%d0%be%d1%80%d1%83%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%d0%bc%d0%b8%20%d1%80%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%82%d1%8b%20%d0%98%d0%be%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d0%b0%20%d0%91%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%85%d0%b0%d1%80%d0%b4%d0%b0%20%d0%a4%d0%b8%d1%88%d0%b5%d1%80%d0%b0%20%d1%84%d0%be%d0%bd%20%d0%ad%d1%80%d0%bb%d0%b0%d1%85%d0%b0%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D1%88%D0%B5%D1%80_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%AD%D1%80%D0%BB%D0%B0%D1%85,_%D0%98%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4>%20%d0%b8%20%d0%98%d0%be%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d0%b0%20%d0%9b%d1%83%d0%ba%d0%b0%d1%81%d0%b0%20%d1%84%d0%be%d0%bd%20%d0%93%d0%b8%d0%bb%d1%8c%d0%b4%d0%b5%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%82%d0%b0%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%82,_%D0%98%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%81_%D1%84%D0%BE%D0%BD>,%20%d1%81%d1%84%d0%be%d1%80%d0%bc%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%b2%d1%88%d0%b8%d0%bc%d0%b8%20%d0%b5%d0%b3%d0%be%20%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%ba%d1%82%d1%83%d1%80%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%8f.%20%d0%92%20%d0%9c%d0%b8%d0%bb%d0%b0%d0%bd%d0%b5%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD>%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%20%d0%bf%d0%be%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d1%81%d1%8f%20%d1%81%20%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%87%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be%d0%bc%20%d0%93%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%be%20%d0%93%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b8%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE_%D0%93%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8>,%20%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b5%20%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%bb%d0%b8%d1%8f%d0%bb%d0%be%20%d0%b2%20%d0%b1%d1%83%d0%b4%d1%83%d1%89%d0%b5%d0%bc%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%b5%d0%b3%d0%be%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d0%bc%20%d0%b2%d0%be%d1%81%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%8f%d1%82%d0%b8%d0%b5%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bd%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b0.%20%d0%9d%d0%b5%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b5%20%d0%b2%d1%80%d0%b5%d0%bc%d1%8f%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%20%d1%80%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%82%d0%b0%d0%bb%20%d0%bf%d0%be%d0%b4%20%d1%80%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%b4%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be%d0%bc%20%d0%b2%d1%8e%d1%80%d1%86%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%b3%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b2%20%d0%90%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b5%d0%b0%d1%81%d0%b0%20%d0%9c%d1%8e%d0%bb%d0%bb%d0%b5%d1%80%d0%b0%20%d0%b8%20%d0%99%d0%be%d0%b7%d0%b5%d1%84%d0%b0%20%d0%93%d1%80%d0%b5%d0%b9%d0%b7%d0%b8%d0%bd%d0%b3%d0%b0,%20%d0%b0%20%d0%b2%201719%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/1719>%20%d0%b3.%20%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%8b%d0%b9%20%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d0%b5%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bf%20%d0%99%d0%be%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d0%bd%20%d0%a4%d0%b8%d0%bb%d0%b8%d0%bf%d0%bf%20%d0%a4%d1%80%d0%b0%d0%bd%d1%86%20%d1%84%d0%be%d0%bd%20%d0%a8%d1%91%d0%bd%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%bd%20%d0%bf%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%b2%d0%b8%d0%bb%20%d0%91%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d1%82%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d1%80%d0%b0%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%b0%20%d0%b2%d0%be%20%d0%b3%d0%bb%d0%b0%d0%b2%d0%b5%20%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d1%81%d0%bb%d1%83%d0%b6%d0%b1%d1%8b%20%d0%b2%d1%8e%d1%80%d1%86%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%b3%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d0%b5%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bf%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b0.%20%d0%92%20%d1%8d%d1%82%d0%be%d0%bc%20%d0%ba%d0%b0%d1%87%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%20%d0%b2%201720%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/1720>%20%d0%b3.%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d1%83%20%d0%b1%d1%8b%d0%bb%d0%be%20%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%83%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%be%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%b4%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%86%d0%b0-%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%86%d0%b8%d0%b8%20%d0%b2%20%d0%92%d1%8e%d1%80%d1%86%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%b3%d0%b5.%20%d0%90%d1%80%d1%85%d0%b8%d0%b5%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bf%20%d0%92%d1%8e%d1%80%d1%86%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%b3%d0%b0%20%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bb%20%d1%80%d0%b5%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b4%d0%b0%d1%86%d0%b8%d1%8f%d0%bc%20%d1%81%d0%b2%d0%be%d0%b5%d0%b3%d0%be%20%d0%b4%d1%8f%d0%b4%d0%b8,%20%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%84%d1%8e%d1%80%d1%81%d1%82%d0%b0%20%d0%9c%d0%b0%d0%b9%d0%bd%d1%86%d0%b0%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%86>%20%d0%9b%d0%be%d1%82%d0%b0%d1%80%d0%b0%20%d0%a4%d1%80%d0%b0%d0%bd%d1%86%d0%b0%20%d1%84%d0%be%d0%bd%20%d0%a8%d1%91%d0%bd%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%bd%d0%b0,%20%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d1%8b%d0%b9%20%d0%b5%d1%89%d1%91%20%d0%b2%201715%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/1715>%20%d0%b3.%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d1%82%d0%b8%d0%bb%20%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%ba%d1%82%d1%83%d1%80%d0%bd%d1%8b%d0%b9%20%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d0%bd%d1%82%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%b0.%20%d0%92%201719%20%d0%b3%d0%be%d0%b4%d1%83%20%d0%b7%d0%b4%d0%b5%d1%81%d1%8c%20%d0%b2%20%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%86%d0%b8%d0%b8%20%d0%b1%d0%be%d0%b3%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%b8%20%d0%bc%d0%be%d0%b3%d1%83%d1%89%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%b5%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bf%d0%b0%20%d0%98%d0%be%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d0%b0%20%d1%84%d0%be%d0%bd%20%d0%a8%d0%b5%d0%bd%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%bd%d0%b0%20%d0%b1%d1%8b%d0%bb%20%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bd%20%d1%84%d1%83%d0%bd%d0%b4%d0%b0%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%20%d0%b7%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f,%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be%20%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d1%83%d1%88%d0%bb%d0%be%20%d0%b4%d0%b2%d0%b0%d0%b4%d1%86%d0%b0%d1%82%d1%8c%20%d0%bf%d1%8f%d1%82%d1%8c%20%d0%bb%d0%b5%d1%82,%20%d0%b8%20%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bc%d1%83%20%d0%bd%d0%b0%d1%80%d1%8f%d0%b4%d1%83%20%d1%81%20%d0%91%d0%b5%d1%80%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%bc%20%d0%b4%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%86%d0%be%d0%bc%20%d0%b8%20%d0%a6%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b3%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%bc%20%d1%81%d1%83%d0%b6%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%be%20%d0%b1%d1%8b%d0%bb%d0%be%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%82%d1%8c%20%d1%81%d0%b0%d0%bc%d1%8b%d0%bc%20%d0%b2%d1%8b%d0%b4%d0%b0%d1%8e%d1%89%d0%b8%d0%bc%d1%81%d1%8f%20%d0%bf%d0%b0%d0%bc%d1%8f%d1%82%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bc%20%d0%bd%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d1%86%d0%ba%d0%be%d0%b9%20%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%ba%d1%82%d1%83%d1%80%d1%8b%20%d0%bd%d0%b0%d1%87%d0%b0%d0%bb%d0%b0%20XVIII%20%d0%b2%d0%b5%d0%ba%d0%b0.%20%d0%92%20%d0%92%d1%8e%d1%80%d1%86%d0%b1%d1%83%d1%80%d0%b3%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bc%20%d0%b4%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%86%d0%b5%20%d0%bd%d0%b5%d1%82%20%d0%bd%d0%b8%20%d1%81%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%b9%20%d0%bc%d0%be%d1%89%d0%b8%20%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d0%a8%d0%bb%d1%8e%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0,%20%d0%ba%d0%b0%d0%ba%20%d0%bd%d0%b5%d1%82%20%d0%b8%20%d0%bd%d0%b5%d1%81%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b6%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d0%bf%d1%8b%d1%88%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%20%d1%88%d0%b5%d0%b4%d0%b5%d0%b2%d1%80%d0%b0%20%d0%9f%d1%91%d0%bf%d0%bf%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%b0.%20%d0%9d%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d0%b0%d0%bd%20%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d1%81%d1%8f%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b4%d0%b0%d1%82%d1%8c%20%d1%81%d0%b2%d0%be%d0%b5%d0%bc%d1%83%20%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8e%20%d1%87%d0%b5%d1%80%d1%82%d1%8b%20%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d1%81%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b6%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%20%d0%b8%20%d0%b1%d0%bb%d0%b0%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d1%8f%d1%81%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8.">Первые шаги в ремесле Бальтазар Нейман сделал, вероятно, под руководством своего крёстного - мастера колокольного дела и литья по металлу Бальтазара Платцера, а в начале XVIII в. прибыл в Вюрцбург на обучение у Себальда Коха, по окончании которого в 1711 <http://ru.wikipedia.org/wiki/1711> г. он получил звание «оружейника, мастера военной и потешной пиротехники <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0>». В 1712 <http://ru.wikipedia.org/wiki/1712> г. Нейман поступил на службу рядовым в артиллерию Франконии <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F>, поскольку карьера инженера была открыта только военным. В это время он изучал искусство крепостного строительства. Установлено, что с 1714 <http://ru.wikipedia.org/wiki/1714> г. Нейман состоял на службе у вюрцбургских епископов. В 1717 <http://ru.wikipedia.org/wiki/1717>-18 <http://ru.wikipedia.org/wiki/1718> гг. Нейман отправился в составе франконских войск в Австрию <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%8F> и Венгрию <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%8F>, где, как предполагается, он участвовал в качестве инженера в укреплении Белграда <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4>. В Вене <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B0> Нейман ознакомился с образцовыми барочными сооружениями работы Иоганна Бернхарда Фишера фон Эрлаха <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D1%88%D0%B5%D1%80_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%AD%D1%80%D0%BB%D0%B0%D1%85,_%D0%98%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4> и Иоганна Лукаса фон Гильдебрандта <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%82,_%D0%98%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%81_%D1%84%D0%BE%D0%BD>, сформировавшими его архитектурные пристрастия. В Милане <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD> Нейман познакомился с творчеством Гварино Гварини <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE_%D0%93%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8>, которое повлияло в будущем на его признанное гениальным восприятие пространства. Некоторое время Нейман работал под руководством вюрцбургских архитекторов Андреаса Мюллера и Йозефа Грейзинга, а в 1719 <http://ru.wikipedia.org/wiki/1719> г. новый архиепископ Йоганн Филипп Франц фон Шёнборн поставил Бальтазара Неймана во главе строительной службы вюрцбургского архиепископства. В этом качестве в 1720 <http://ru.wikipedia.org/wiki/1720> г. Нейману было поручено проектирование нового дворца-резиденции в Вюрцбурге. Архиепископ Вюрцбурга последовал рекомендациям своего дяди, курфюрста Майнца <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%86> Лотара Франца фон Шёнборна, который ещё в 1715 <http://ru.wikipedia.org/wiki/1715> г. приметил архитектурный талант Неймана. В 1719 году здесь в резиденции богатого и могущественного епископа Иоганна фон Шенборна был заложен фундамент здания, на строительство которого ушло двадцать пять лет, и которому наряду с Берлинским дворцом и Цвингером суждено было стать самым выдающимся памятником немецкой архитектуры начала XVIII века. В Вюрцбургском дворце нет ни суровой мощи строения Шлютера, как нет и несдержанной пышности шедевра Пёппельмана. Нейман стремился придать своему творению черты величественной сдержанности и благородной ясности.
- 80.
Бальтазар Нейман - немецкий архитектор позднего барокко и рококо