Экология
-
- 221.
Биотехнология и переработка отходов производства
Курсовой проект пополнение в коллекции 14.11.2010 Слив отходов производства пестицидов сегодня строго контролируется; технология очистки сточных вод или их детоксикации хорошо разработана, хотя остается сложной и многообразной. Она включает сначала экстракцию пестицидов растворителями, а затем обычную биологическую обработку. Для ликвидации непредусмотренных выбросов, происходящих при утечках или при промывке и замене контейнеров с пестицидами, подходящая технология пока отсутствует. Пестициды попадают в окружающую среду и в результате использования их для обработки сельскохозяйственных культур. Большинство пестицидов расщепляются бактериями и грибами. Превращение исходного пестицида в менее сложные соединения нередко осуществляется при участии сообществ микроорганизмов. Были описаны различные стадии и промежуточные продукты процессов деградации ДДТ, идущей, например, в ходе сопряженного метаболизма и приводящей к полной минерализации этого стойкого пестицида. Часто из среды, содержащей ксенобиотик, можно выделить сообщества такого рода, в которых он служит не основным источником углерода, а источником фосфора, серы или азота. Чрезвычайно высокая токсичность пестицидов зачастую утрачивается на первой же стадии их модификации. Это позволяет разработать относительно несложные микробиологические способы их детоксикации. Например, в результате гидролиза может значительно уменьшиться токсичность пестицидов или увеличиться вероятность биодеградации. Для этого хорошо было бы использовать внеклеточные ферменты, способные функционировать в отсутствие коферментов или специфических факторов и осуществлять детоксикацию разнообразных пестицидов. Это могут быть такие гидролазы, как эстразы, ациламиназы и фосфоэстеразы. Чтобы выбранный фермент можно было применять in situ, он должен обладать подходящей кинетикой в широком диапазоне температур и рН, быть нечувствительным к небольшим количествам растворителей и тяжелых металлов, не ингибироваться субстратом при концентрациях, характерных для содержимого очистных систем, а также хорошо храниться. В ряде случаев в качестве биологического агента детоксикации была испробована паратионгидролаза, выделенная из Pseudomonas spр. С её помощью удалось удалить 94 - 98% остаточного паратиона (около 75г) из контейнера с пестицидом за 16 ч при концентрации субстрата 1% (по весу). Забуференные растворы (паратионгидролазы) использовали также для детоксикации паратиона в разливах на почве, где его концентрация, по-видимому, была весьма высока. Скорость разложения паратиона в этом случае зависела от типа почвы, влажности, буферной емкости раствора и концентрации фермента. При этом значительные количества пестицида были обезврежены всего за 8 ч. Как показали лабораторные эксперименты, еще одна возможная сфера применения иммобилизованных ферментов это очистка сточных вод. Были описаны гидролазы для детоксикации других пестицидов. Многие из них обладают широкой субстратной специфичностью, что открывает большие возможности для создания других простых систем детоксикации пестицидов. В будущем подобные системы смогут применять при промывке промышленных химических установок и реакторов, ферменты в виде аэрозолей - для удаления пестицидов с поверхностей, а ферменты в сочетании с пестицидами - для быстрого разрушения пестицидов после их использования.
- 221.
Биотехнология и переработка отходов производства
-
- 222.
Биотехнология и переработка отходов. Биогаз
Контрольная работа пополнение в коллекции 15.04.2010 В зависимости от температуры протекания процесса метановые бактерии разделяют на мезо- и термофильные. Оптимальная температура для мезофильных бактерий от 30 до 40 "С, а для термофильных от 50 до 60 °С. В целом термофильный процесс метаногенеза идет интенсивнее мезофильного, притом в этих условиях анаэробной переработки отходов субстрат обеззараживается от патогенной микрофлоры и гельминтов. При анаэробной переработке отходов животноводческих ферм микрофлора метантенков (анаэробных ферментеров) формируется преимущественно из микрофлоры желудочно-кишечного тракта данного вида животных и микрофлоры окружающей среды. Из наиболее часто встречающихся культур следует отметить Lactobacillus acidophilus, Butyrivibrio fibrisolvens, Peptostreptococcus productus, Bacteroides uniformis, Eubacterium aerofa-ciens. К числу целлюлозоразлагающих бактерий микрофлоры жвачных относятся Bacteroides succinoqenes и Ruminococcus flavefaciens. Из рубца и навоза жвачных были изолированы такие метанообразующие бактерии, как Methanobacterium mobile, Methanobrevibacter ruminantium и Methanosarcina ssp. После определенного срока работы метантенка при установленном температурном режиме и на постоянном субстрате образуется сравнительно стабильный консорциум микроорганизмов. В ходе изучения микрофлоры свиного навоза при метановом брожении выделено около 130 различных бактерий.
- 222.
Биотехнология и переработка отходов. Биогаз
-
- 223.
Биотические факторы среды
Информация пополнение в коллекции 16.11.2009 Шляпочные грибы образуют симбиоз с семенными растениями (микоризу), покрывая грибницей их корневую систему. У растения за счет грибницы существенно увеличивается объем корней, грибница поставляет воду и минеральные вещества, получая взамен необходимые грибу как гетеротрофу органические соединения. С помощью грибов растения усваивают питательные вещества из труднодоступных соединений почвы. Микоризные растения содержат больше азота, калия, фосфора, у них увеличивается содержание хлорофилла. На корнях вересковых, брусничных и других многолетних трав микориза образует толстый слой. В кооперации с различными грибами живет большинство высших растений (более 3/4 видов цветковых) и в том числе деревьев - грибница проникает даже внутрь их корней. В симбиозе с грибами деревья растут значительно лучше. Взаимовыгодный симбиоз бобовых растений (гороха, фасоли, сои, клевера, арахиса, земляного ореха, люцерны) с азотфиксирующими клубеньковыми бактериями широко используется в сельском хозяйстве. Бактерии усваивают азот воздуха и переводят его сначала в аммиак, а затем в другие соединения, снабжая ими растение и получая взамен продукты фотосинтеза. Ткани корня интенсивно разрастаются, образуя клубеньки. В севообороте бобовые культуры, обогащающие почву соединениями азота, чередуют обычно с кукурузой и картофелем. Когда отсутствие в почве азота является ограничивающим фактором, симбиоз с азотфиксирующими бактериями позволяет растениям расширить зону обитания.
- 223.
Биотические факторы среды
-
- 224.
Биотические факторы среды и экосистемы
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009 Шляпочные грибы образуют симбиоз с семенными растениями (микоризу), покрывая грибницей их корневую систему. У растения за счет грибницы существенно увеличивается объем корней, грибница поставляет воду и минеральные вещества, получая взамен необходимые грибу как гетеротрофу органические соединения. С помощью грибов растения усваивают питательные вещества из труднодоступных соединений почвы. Микоризные растения содержат больше азота, калия, фосфора, у них увеличивается содержание хлорофилла. На корнях вересковых, брусничных и других многолетних трав микориза образует толстый слой. В кооперации с различными грибами живет большинство высших растений (более 3/4 видов цветковых) и в том числе деревьев грибница проникает даже внутрь их корней. В симбиозе с грибами деревья растут значительно лучше. Взаимовыгодный симбиоз бобовых растений (гороха, фасоли, сои, клевера, арахиса, земляного ореха, люцерны) с азотфиксирующими клубеньковыми бактериями широко используется в сельском хозяйстве. Бактерии усваивают азот воздуха и переводят его сначала в аммиак, а затем в другие соединения, снабжая ими растение и получая взамен продукты фотосинтеза. Ткани корня интенсивно разрастаются, образуя клубеньки. В севообороте бобовые культуры, обогащающие почву соединениями азота, чередуют обычно с кукурузой и картофелем. Когда отсутствие в почве азота является ограничивающим фактором, симбиоз с азотфиксирующими бактериями позволяет растениям расширить зону обитания.
- 224.
Биотические факторы среды и экосистемы
-
- 225.
Биотический фактор развития биосферы
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009 В геологически обозримое время жизнь на планете развивалась как взаимосвязанная совокупность организмов, обеспечивающая непрерывный поток элементов в биогенном обмене веществ на земной поверхности, около которой располагается основная масса живого вещества в виде, по выражению В.И.Вернадского, "живой пленки". В каждой экосистеме живые организмы находятся во взаимосвязях друг с другом, прежде всего через пищевые цепи. Живые организмы оказывают непосредственное влияние на среду своего существования. Живое вещество выполняет энергетическую, концентрационную, деструктивную, средообразующую, транспортную функции в биосфере. Энергетическая функция связана с поглощением солнечной энергии при фотосинтезе и химической энергии путем разложения энергонасыщенных веществ. Далее происходит передача энергии по различным пищевым цепям. Концентрационная функция выражается избирательным накоплением определенных видов вещества при построении тел организмов в ходе их жизнедеятельности, в результате процессов метаболизма. Деструктивная роль связана с переводом органического вещества в неорганическое и вовлечением образовавшихся веществ в биологический круговорот. Преобразование физико-химических параметров среды определяет средообразующую функцию живого вещества, в которой выполняется его транспортная функция, состоящая в переносе (миграции) вещества.
- 225.
Биотический фактор развития биосферы
-
- 226.
Биохимическая очистка сточных вод нефтеперерабатывающих предприятий
Дипломная работа пополнение в коллекции 24.12.2010 Активный ил является структурированной коллоидной системой, обладающей высокой сорбционной способностью, а также средой обитания многих микроорганизмов воды и почвы. Состав активного ила определяется природой органических примесей, а поэтому может меняться качественно и количественно. Живые организмы представлены в активном иле скоплениями бактерий, простейшими организмами, одиночными бактериями, червями, плесневыми грибами, дрожжами, актиномицетами и реже водорослями, личинками насекомых, рачков и другими. Несмотря на существенные различия сточных вод, элементарный химический состав активных илов достаточно близок. Например, химический состав активного ила системы очистки коксохимического производства отвечает бруттоформуле C97H199O53N28S2; предприятий азотных удобрений C90H167O52N24S2; городских сточных вод C54H212O82N8S7 [10]. В активном иле находятся микроорганизмы различных групп. По экологическим группам микроорганизмы делятся на аэробов и анаэробов, термофилов и мезофиллов, галофилов и галофобов. В активном иле и биоплёнке встречаются представители четырёх видов простейших организмов: саркодовые (Sarcodina), жгутиковые инфузории (Flagellata), реснитчатые инфузории (Ciliata) и сосущий инфузории (Suctoria). Простейшие микроорганизмы присутствуют в воде рек, озёр, океанов, в сточных водах, почве, пыли, на очистных сооружениях. Они принимают активное участие в минерализации органических веществ при очистке природных и сточных вод как в естественных, так и в искусственно созданных условиях. Простейшие поглощают большое количество бактерий, тем самым поддерживают их оптимальное количество в иле. Эти микроорганизмы способствуют осаждению ила и осветлению сточных вод. В активном иле в определённых соотношениях содержатся все названные группы бактерий, но в зависимости от состава сточных вод преобладает одна из групп, а другие ей сопутствуют. Только основная группа бактерий участвует в процессе очистке сточных вод, а сопутствующие группы подготавливают среду для существования микроорганизмов этой основной группы, обеспечивая её питательными веществами, и утилизируют продукты окисления. Кроме простейших в активном иле присутствуют более крупные, сложнее организованные животные коловратки и круглые черви. Многочисленные наблюдения за населением активного ила позволили выделить ряд организмов, по наличию и активности которых можно судить о ходе очистки и состоянии сооружения. Присутствие большого количества мелких амёб, сосущих инфузорий указывает на перегрузку активного ила органическими веществами, а также на недостаток кислорода. При очистке в аэротенках производственных сточных вод, загрязнённых углеводородами, наблюдается нарушение процесса очистки, вызванное вспуханием активного ила. Показателем качества активного ила является быстрота его осаждения в отсутствии аэрации. Способность ила осаждаться характеризуется величиной илового индекса. За иловый индекс принимается объём в миллилитрах 1 г ила через 30 минут отстаивания. Плотный ил имеет иловый индекс 40 60 мл/г, при иловом индексе 200 300 мл/г возникает вспухание. Такой ил плохо осаждается во вторичном отстойнике и выносится с очищенной водой.
- 226.
Биохимическая очистка сточных вод нефтеперерабатывающих предприятий
-
- 227.
Биоценоз границы лесной экосистемы
Доклад пополнение в коллекции 26.07.2010 Анализируя значения коэффициентов видового сходства Жаккара, можно отметить, что в 2002 году его среднее значение для площадок составляло 0,257. Это указывает на невысокую степень сходства травянистой растительности на площадках. Наибольшее значение коэффициента Жаккара отмечается между тремя парами площадок: 6 и 4 (0,83), 7 и 5 (0,53), 6 и 8 (0,70). В 2003 году ситуация изменилась: наибольшее значение коэффициента зафиксированы между площадками 7 и 5 (0,50), 7 и 6 (0,55), 4 и 8 (0,55). Можно отметить, что при практически постоянном среднем значении коэффициента видового сходства, распределение его по площадкам меняется: в 2002 году наблюдается больший разброс значений при существовании высоких коэффициентов (0,83; 0,70), а в 2003 году наибольший коэффициент не превышает 0,55 единиц, однако остальные значения более усреднены. Таким образом, сходство видов на площадках за два года возросло.
- 227.
Биоценоз границы лесной экосистемы
-
- 228.
Биоценоз и природная среда
Информация пополнение в коллекции 24.05.2010
- 228.
Биоценоз и природная среда
-
- 229.
Биоценоз и экосистема
Методическое пособие пополнение в коллекции 29.11.2010 Закономерности функционирования системы:
- Ле Шателье-Браун. При внешнем воздействии выводящем систему из состояния устойчивого равновесия оно смещается в направлении, при котором эффект внешнего воздействия ослабляется. (Осеменение становится больше).
- Химические превращения в природе и все биологические подчиняются законам термодинамики: 1) Для любого химического процесса общая энергия в замкнутой системе всегда остается постоянной. 2) закон энтропии. Процессы связанные с энергией могут происходить самопроизвольно при условии, что энергия может переходить из концентрированной формы в рассеянную. Чем более концентрирован энергетический поток, тем выше его количество.
- Правило одного процента: для природных систем при внесении в них возмущения до уровня 1% от общего потока энергии, проходящего через систему, находится порог выхода из стационарного состояния, а на уровне 10% порог саморазрушения системы.
- 229.
Биоценоз и экосистема
-
- 230.
Биоценозы и экосистемы
Информация пополнение в коллекции 08.07.2010 Аналогичные органы - вторичное, не унаследованное от общих предков, морфологическое сходство у организмов различных систематических групп. Аналогичные органы сходны по выполняемым функциям и развиваются в процессе конвергенции. Они свидетельствуют об однотипных приспособлениях, возникающих в ходе эволюции в одинаковых условиях среды в результате естественного отбора. Например, аналогичные органы животных - крылья бабочки и птицы. Это приспособление к полету у бабочек развилось из хитинового покрова, а у птиц - из внутреннего скелета передних конечностей и перьевого покрова. Филогенетически эти органы формировались по-разному, но выполняют одинаковую функцию - служат для полета животного. Иногда аналогичные органы приобретают поразительное сходство, как, например, глаза головоногих моллюсков и наземных позвоночных. Они имеют одинаковый общий план строения, похожие структурные элементы, хотя и развиваются из разных зачатков в онтогенезе и никак не связаны между собой. Сходство объясняется лишь физической природой света.
- 230.
Биоценозы и экосистемы
-
- 231.
Биоцеозы и биотипы
Контрольная работа пополнение в коллекции 12.04.2010 Тип взаимодействияВидыОбщий характер взаимодействияНейтрализм11Ни одна популяция не влияет на другуюКонкуренция (непосредственное взаимодействие)3 333Прямое взаимное подавление обоих видовКонкуренция (из-за ресурсов)3333Непрямое подавление при дефиците общего ресурсаАменсализм331Популяция 2 подавляет популяцию 1, но сама не испытывает отрицательного воздействияПаразитизм2233Популяция паразита 1 состоит из меньших по величине особей, чем популяция 2Хищничество2223Особи хищников 1 обычно крупнее, чем особи жертвы 2Комменсализм221Популяция 1, комменсал, получает пользу от объединения; популяции 2 это объединение безразличноМутуализм2222Взаимодействие благоприятно для обоих видов, обязательноПротокооперация2222Взаимодействие благоприятно для обоих видов, но необязательно
- - отсутствие значительных взаимодействий;
- - улучшение роста и другие выгоды для популяции;
- 231.
Биоцеозы и биотипы
-
- 232.
Біогаз як альтернативне паливо
Информация пополнение в коллекции 17.01.2011 З точки зору охорони довкілля, залучення біогазу звалищ до процесів виробництва енергії є дуже важливим, тому що основним недоліком даного виду БЕР є неконтрольованість його виробництва. На жаль, ми не можемо втручатись в анаеробні процеси, що відбуваються всередині товщі накопичених відходів. Можна лише намагатись забезпечувати необхідний склад ТПВ, що потрапляють на звалище, а також організовувати ефективні технології вловлювання виробленого біогазу.. Забезпечення необхідного складу відходів полягає у запровадженні систем роздільного збору ТПВ, у яких більшість компонентів, що не розкладаються біологічним шляхом, направляються на вторинну утилізацію. З одного боку, такі системи зменшують кількість первинних природних ресурсів, що споживаються. З іншого боку, у відходах, що направляються на захо-ронення на звалищі, збільшується частка відходів, на основі яких виробляється метан (харчові залишки). Технології вловлювання утвореного біогазу полягають у розробці ефективних систем трубопроводів та свердловин, які охоплюють весь масив захоронених відходів, а також у створенні систем ізоляції поверхні звалища, що запобігає потраплянню біогазу в атмосферу.
- 232.
Біогаз як альтернативне паливо
-
- 233.
Біогеоценологія – вчення про екосистеми
Курсовой проект пополнение в коллекции 15.11.2010 Редуценти, до яких належать бактерії й нижчі гриби, завершують деструктивну роботу консументів і сапрофагів, доводячи розкладання органіки до її повної мінералізації. Частково мінералізація органічних речовин йде у всіх живих організмів. Так, у процесі дихання виділяється С02, з організму виводяться вода, мінеральні солі, аміак і т.д. Але справжніми редуцентами, які завершують цикл руйнації органічних речовин, вважаються лише такі організми, що виділяють у зовнішнє середовище тільки неорганічні речовини, готові до залучення в новий цикл. Так, бактерії, що денітрифікуються, відновлюють азот до елементарного стану, бактерії, що сульфатредукуються, - сірку до сірководню. Кінцеві продукти розкладання органічних речовин - двооксид вуглецю, вода, аміак, мінеральні солі. У анаеробних умовах розкладання йде далі - до водню; утворюються також вуглеводні. У наземному середовищі основний перебіг процесу деструкції органічних речовин відбувається в ґрунті. Активна діяльність організмів-руйнівників приводить до того, що річний опад органічних речовин повністю розкладається в тропічних дощових лісах протягом 1-2 років, у листяних лісах помірної зони - за 2-4 роки, у хвойних лісах - за 4-5 років, а в тундрі процес розкладання може тривати десятки років.
- 233.
Біогеоценологія – вчення про екосистеми
-
- 234.
Біоіндикація як метод оцінки стану навколишнього середовища
Курсовой проект пополнение в коллекции 21.09.2010 - Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 455с.
- Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 336 с.
- Биоиндикация загрязнений наземных экосистем. Пер. с нем. /Под ред. Р. Шуберта. - М.: Мир, 1988. - 348с.
- Викторов С.В., Ремезова Г.Л. Индикационная геоботаника. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 167с.
- Джигирей В.С. Екологія то охорона навколишнього середовища: Навч. посібник: Для студ. вузів. - К.: Знання, 2000. - 203с.
- Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія. Навчальний посібник. - С.: Університетська книга, 2003. - 414с.
- Экология города: учебник для студ. вузов под ред. Ф.В. Стольберга. - К.: Либра, 2000. - 464с.
- Козлов Ю.С. и др. Экологическая безопасность автомобильного транспорта. - М.: АГАР, 2000. - 176с.
- Кормиков И.И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной Среды. - К.: Наукова думка, 1996. - 238с.
- Крапивин В.Ф. Проблемы мониторинга. - М.: Знание, 1991. - 64с.
- Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2001. - 500 с.
- Кучерявий В.П. Урбоекологія. - Л.: Світ, 1999. - 346с.
- Международная программа по биоиндикации антропогенного загрязнения природной среды /Е.В.Соколов, Д.А. Криволуцкий и др. //Экология, - 1990. - № 2. - 90-94с.
- Мэнинг У. Дж., Фелер У.А. Биомониторинг загрязнения атмосферы с помощью растений. - М.: Гидрометеоиздат, 1985. - 143с.
- Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек. - М.: Агенство Фаир, 1998. - 320с.
- 234.
Біоіндикація як метод оцінки стану навколишнього середовища
-
- 235.
Біологічна продуктивність як основа функціонування різних екосистем та біотопів
Курсовой проект пополнение в коллекции 23.09.2010 Можна говорити про біомасу окремого організму або про біомасу того чи іншого виду рослини чи тварини. Біомасу вимірюють в одиницях маси (сухого залишку) на одиницю поверхні, тобто у вигляді кг/м2, ц/га, т/кмг і т.п. У зв'язку з тим, що біомаса формується в результаті процесу живлення, спорідненого зі зв'язуванням енергії, для оцінки розміру біомаси придатні й енергетичні одиниці (джоулі, калорії та ін.). Ця енергетична форма вираження має дві переваги. Вона показує, наскільки енергетично ефективними були процеси утворення біологічної маси даного виду, а також дозволяють об'єктивно порівнювати організми або екосистеми, в яких біомаса має різний хімічний склад. Оцінка розміру продукції та запасів біомаси в масштабах земної кулі в цілому - досить важка справа. Загальна її методика ще не розроблена, і дані різних авторів відрізняються. Сумарна біомаса всієї біосфери Землі в середньому оцінюється в 1,8х1018 г або 30х1021 Дж. Первинна продукція земної кулі досягає 100 млрд. т/рік. За даними В А. Ковди (1973), загальна біомаса суходолу дорівнює 3х1012 - 1х1013 тонн. На суходолі основний внесок роблять ліси. У тропічних лісах чиста первинна продукція досягає 2016, а в лісах помірної зони - 1 242 г/м2/рік. Океани мають низьку первинну продукцію, що пов'язано, головним чином, із нестачею поживних речовин для рослин. На долю океанів та морських акваторій припадає 55x109 тонн сухої біомаси. У природному середовищі всі живі організми мешкають поряд. Співіснуючі рослини та тварини звичайно мають різні типи та способи живлення. Але для певних груп, що проживають разом, базовий тип живлення є однаковим. У цьому випадку й роль цих організмів в екосистемі є також однаковою. Так, наприклад, у лісі ростуть і великі дуби, і ліани, і трави, і мохи. Конкретні механізми оптимізації фотосинтезу в них різні, але роль в екосистемі ідентична: усі вони мають автотрофне живлення та здійснюють первинний синтез органічних речовин. У цьому зв'язку з урахуванням основної екосистемної функції живі організми об'єднуються в три важливі групи: продуценти, консументи та редуценти. Групу консументів поділяють на кілька підгруп: первинні, вторинні і т.д.
- 235.
Біологічна продуктивність як основа функціонування різних екосистем та біотопів
-
- 236.
Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
Дипломная работа пополнение в коллекции 23.11.2010 в колекції ботанічного саду ДАУ
- ГолоквітковийRhododendron nudiflorum (L.)Тоrr.
- ГострокінцевийRh. mucronulatum Tucz.
- ДаурськийRh.dauricum L.
- Еймс Rh. amesiae Rehd. et Wils.
- ЖовтийRh. luteum Sweet
- КанадськийRh. canadense (L.) Torr.
- КетевбінськийRh. catawbiense Michx.
- ЛебедураRh. ledebourii Pojark.
- ПонтійськийRh. ponticum L.
- ПукханьськийRh. poukhanense Levl.
- СерсаRh. searsiae Rehd. et Wils.
- СіхотинськийRh. sichotense Pojark.
- ТупийRh. obtusum (Lindl.) Planch.
- ФорчунаRh. fortunei Lindl.
- ШліппенбахаRh. schlippenbachii Maxim.
- ЯпонськийRh. japonicum (A. Gray) Suring.
Рододендрон голоквітковий Rhododendron nudiflorum (L.) Torr.
Прямостоячий кущ заввишки 1 - 2м. Молоді пагони слабо опущені. Листки від еліптичних до довгастих або короткозагострені, рідше тупуваті, з клиноподібною основою, по краях дрібно війчасті, 3 8см завдовжки, 1,5 3см завширшки, яскраво зелені. Квітки по 6 12, майже без запаху, розпускаються до розвитку листків. У природі поширений у східній частині Північної Америки. Росте помірно: приріст пагонів за вегетаційний період 8 -11см. Зимостійкий. Цвіте і плодоносить щорічно. В культурі розмножується насінням, живцями. Культивується, також, в окремих ботанічних садах Києва та Львова. Це декоративний вид.
Рододендрон гострокінцевий Rhododendron mucronulatum Turcz.
Кущ заввишки 1 -3м. кора в стовбурців і гілок сіра. Молоді пагони іржаво бурі, залозисто лускаті. Листки еліптично ланцетоподібні, тонкі, загострені або гострі, з коротким гострячком на вершку, по краях з щетинистими волосками, 4 12см завдовжки, 1,2 2,5см завширшки, зверху яскраво зелені, з рідкими лускатоподібними залозами, знизу світліші. Цвіте ще коли не має листків. Квіткові бруньки по 3 6, зближені біля кінця пагона, одно квіткові. Плоди борознисто циліндричні або продовгуваті, 5 стулчасті, оливково сірі або темно коричневі, 7 15мм завдовжки. Цвіте у квітні, плодоносить у жовтні. У природі поширений на Далекому Сході, у Північно Східному Китаї. Росте в хвойно широколистяних лісах на кам'янистих схилах і скелях. Чисельність цього виду в природі скорочується, тому його відносять до зникаючих видів. У культурі в Україні з кінця 60-х років ХХ століття. Росте помірно: приріст пагонів за вегетацію 10 12см. Зимостійкий, але за аномально низьких температур однорічні пагони підмерзають. Цей вид дуже чутливий також до позитивних тривалих температур (10?С), які іноді бувають в кінці зими і провокують розвиток квіткових бруньок. Подальші заморозки, що нерідко настають після цього, часто пошкоджують розвинуті квітки і зав'язь, а це значно знижує інтенсивність цвітіння та рясноту плодоношення. В культурі розмножується насінням, живцями та відсадками. Культивується у ботанічних садах та дендропарках Києва, Львова, Чернівцях, Умані. Цінна високодекоративна, ефіроолійна та лікарська рослина.
Рододендрон жовтий Rhododendron luteum Sweet.
Це гіллястий кущ 1 4м заввишки, який розростається до 6м в ширину. Молоді пагони мохнаті, жовтуваті. Листки видовжено ланцетоподібні або видовжено еліптичні, з гострим кінцем, до основи звужені, 4 12см завдовжки, 1,5 4см завширшки, по краях дрібно пилчасті і війчасті. Квіти по 7 12, дуже запашні, розпускаються до появи листків або одночасно з ними. Цвіте в травні, плодоносить на початку листопада. У природі поширений в Північному та Центральному Поліссі є аборигенним видом Житомирського Полісся, на Кавказі та сході Західної Європи та Малій Азії. Росте в лісах, низинах та в горах на висоті до 2000м над рівнем моря на піщаних та щебенистих ґрунтах. Росте помірно: приріст пагонів за вегетацію 9 12см. Цілком зимостійкий. Цвіте і плодоносить щорічно. Розмножується насінням, живцями, відсадками. Цінна декоративна, лікарська, ефіроолійна культура. Це реліктовий вид, запаси якого зменшуються.
У культурі в Україні з 20-х років ХХ століття. Росте помірно: приріст пагонів за вегетацію 9 12см. Цілком зимостійкий. В культурі розмножується насінням, живцями та відсадками. Культивується у ботанічних садах та деяких дендропарках. Цінна декоративна, лікарська, ефіроолійна рослина.
- 236.
Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
-
- 237.
Біосфера - жива оболонка Землі
Курсовой проект пополнение в коллекции 07.10.2010 З іншого боку, всі організми дихають і виділяють в атмосферу вуглець у формі вуглекислоти. Коли ж настає смерть, то сапрофаги і редуценти розкладають і мінералізують трупи, утворюючи ланцюги живлення, у кінці яких вуглець знову надходить у кругообіг у формі вуглекислоти (рис. 3). Мертві рослинні і тваринні залишки, що накопичуються, сповільнюють кругообіг вуглецю. Тварини-сапрофаги і сапрофагічні мікроорганізми, які живуть у ґрунті, перетворюють накопичені на його поверхні залишки в нове утворення органічної матерії - гумус. Швидкість впливу організмів на гумус зовсім не однакова. Іноді ланцюг буває коротким і неповним: ланцюг сапрофагів позбавляється можливості функціонувати через нестачу кисню або внаслідок дуже високої кислотності; органічні залишки накопичуються у формі торфу і утворюють торф'яні болота. Тут призупинюється кругообіг вуглецю. Скупчення викопних органічних сполук у вигляді кам'яного вугілля і нафти свідчить про те саме, оскільки вуглекислота накопичується у вигляді карбонату кальцію (крейда, вапняки) хімічного чи біогенного походження. Часто ці маси вуглецю залишалися поза кругообігом упродовж цілих геологічних періодів, поки карбонат кальцію у вигляді гірських хребтів не піднімався над поверхнею моря. З цього моменту починалося надходження вуглецю і кальцію в кругообіг. Воно здійснювалося внаслідок вилужування вапняку атмосферними опадами чи під впливом лишайників, а також коренів квіткових рослин. Вуглець, який накопичився в ґрунті чи гірських породах, може бути звільнений і в процесі горіння, викликаного людською діяльністю - опалення, промисловість та ін.
- 237.
Біосфера - жива оболонка Землі
-
- 238.
Біоценози міста Чернігова
Дипломная работа пополнение в коллекции 27.09.2010 Друга група - тварини і рослини, не одомашнені або неокультурені в повному розумінні цих слів, а що мешкають в неурбанізованому середовищі інших природно-кліматичних зон, відмінних від даної, в містах можуть жити тільки в житлах людини або в спеціальних спорудах (оранжереї, теплиці, тераріуми, акваріуми, вольєри і т.п.), де штучно створюються і підтримуються умови існування і розмноження організмів цих видів. До цієї групи відносяться екзотичні рослини і тварини, що становлять основу наукових (зоологічні парки, ботанічні сади, розплідники) і приватних колекцій - кімнатні і оранжерейні рослини, акваріумні риби, мешканці тераріумів, інсектаріїв, кімнатні і декоративні птахи і ссавці. Більш того, саме в містах - починаючи з Давнього Єгипту і Месопотамії, пройшовши через епоху античності, випробувавши "нове народження" в епоху Відродження і особливо в новий час - і зародилася традиція вирощування таких рослин і таких тваринних з метою задоволення виключно естетичних і комунікативних потреб людини (а пізніше - і потреб в "душевному комфорті"). В даний час ця тенденція не слабшає, і з кожним поколінням все більше і більше городян вводять в свої житла на правах постійних жителів і навіть свого роду "членів сімей" тварин і рослин з цієї групи видів, не враховуючи вже згаданих вище собак і кішок, перетворюючи міста на подібність Ноєва ковчегу. В житті сільських жителів декоративні екзотичні види відіграють незначну роль, оскільки, з одного боку, їх місце вже зайнято одомашненими тваринними і культурними рослинами, а з іншою - "середньостатистичний сільський житель" має більше, ніж городянин, можливостей різноманітних контактів утиліт і неутиліт з дикими видами тварин і дикорослими видами рослин в безпосередньому оточенні його поселень. Для більшості ж міських жителів саме вила рослин і тваринних перших двох груп є деколи єдиним (на жаль!) "вікном в природу" (В. Пісків).
- 238.
Біоценози міста Чернігова
-
- 239.
Благоустройство города
Контрольная работа пополнение в коллекции 15.03.2011 Транспортными отходами являются:
- снятые с эксплуатации, механически поврежденные, брошенные и разукомплектованные транспортные средства: кузова легковых, грузовых, специальных автомобилей, автобусов, подвижной состав железных дорог, плавучие средства, авиационная техника, сельскохозяйственные и строительно-дорожные машины, полуприцепы;
- не подлежащие к использованию компоненты транспортных средств: двигатели, шасси, шины, электрооборудование, включая аккумуляторы и электролиты, подшипники качения, оборудование для технического обслуживания и ремонта транспортных средств, другие агрегаты и узлы;
- расходуемые в процессе использования транспортных средств и бытовой техники конструкционные и эксплуатационные материалы;
- отходы эксплуатации и переработки техники, промасленные ветошь и опилки, осадок очистных сооружений оборотного водоснабжения транспортных предприятий.
- 239.
Благоустройство города
-
- 240.
Богатство лесов и их значение в биосфере
Доклад пополнение в коллекции 17.11.2010 Постоянная вырубка лесов в течение многих столетий, а в странах с древней историей и тысячелетий, привела к почти повсеместному уничтожению коренных и девственных лесов. Ряд стран (Греция, Италия, Испания и др.) обезлесели совсем. В других странах Европы леса, в первую очередь, подчинены рекреационным и защитным целям. Вырубка в них ведется небольшими площадями (не более 100-120 га), возобновление леса производится искусственно за счет посадок. Часто такие посадки огораживаются металлической сеткой для сбережения их от разного рода повреждений до 15-20-ти летнего возраста. Подбор пород в таких лесных культурах соответствует задачам, которые ставятся перед будущим насаждением: рекреационные, защитные и т.д. Все островки уцелевших коренных и, тем более, девственных лесов превращены в заповедные территории с регламентированным посещением людей. Передвижение по таким территориям осуществляется только по специальным тропам и часто только на велосипедах, т.к. шелест колесных шин не пугает зверей и птиц и не мешает их естественному поведению.
- 240.
Богатство лесов и их значение в биосфере