Экология

281. Види джерел забруднення навколишнього середовища
Курсовой проект пополнение в коллекции 19.12.2010

Сажа - неспалені частки вугілля або інших видів палива. Вони мають розміри близько 1 мкм і дуже легкі, але можуть об'єднуватися між собою, створюючи крупні конгломерати Вуглеводні (СН) складаються з молекул палива, які не задіялися в згорянні. Вуглеводні можуть викидатися в атмосферу внаслідок пропусків спалахування, негерметичності випускного клапана чи системи вентиляції картера, а також через випаровування бензину з бака або карбюратора. У дизелі СН утворюються в перезбагачених ділянках, де відбувається піроліз молекул палива (розпадання молекул палива під дією високих температур за браку хімічних реагентів). Якщо в процесі розширення в такі ділянки не надійде достатньої кількості кисню, то СН опиняються у ВГ. Кількість вуглеводнів, що утворюють цю групу токсичних речовин, перевищує 200. Деяким із них властива сильна отруйна дія (через процеси кровотворення, центральну нервову систему тощо). Особливу групу високотоксичних речовин становлять викиди бензолу, толуолу, поліциклічних ароматичних вуглеводів (ПАВ), зокрема бензопірену. Вони утворюються внаслідок піролізу легких і середніх фракцій палива за температури 300...400°С. Такі умови виникають у процесі робочого ходу поблизу холодних поверхонь циліндра за наявності там незгорілих вуглеводнів. Зі збільшенням у паливі бензолу зростає кількість ПАВ. Ці речовини належать до канцерогенних, вони не виводяться з організму людини, а нагромаджуючись, сприяють утворенню злоякісних пухлин. Сажа твердий продукт, що складається здебільшого із вуглецю. Вона утворюється за температури понад 1200°С внаслідок термічного розкладання (піролізу) палива за умови нестачі кисню. Процес залежить від виду палива. Концентраційні межі спалахування суміші в двигунах з іскровим запалюванням не збігаються з межами початку утворення сажі, тому її кількість у таких двигунах невелика. У дизелях переважає дифузійне згоряння, за якого швидкість горіння визначається здебільшого не швидкістю хімічних реакцій, а швидкістю проникнення (дифузії) пари палива у повітря. Внаслідок цього існують ділянки з багатою стехіометричною (нормальною) та бідною сумішшю. За дифузійного згоряння в дизелі поряд із ділянками полумя з високою температурою (a = 1,0) перебувають ділянки з багатою сумішшю (a < 1,0), тобто створюються умови для піролізу.
282. Видовое многообразие, насыщенность флоры Верхней Лемвы редкими видами из "Красной книги" как критери...
Доклад пополнение в коллекции 09.12.2008

Уже первый сезон полностью подтвердил наши предположения об уникальности флоры бассейна. Для четырёх видов были уточнены границы ареала: северная для ивы грушанколистной и истода горьковатого; южная для ситника арктического и минуартии двуцветковой. Ещё для двух незабудочника мохнатого и проломника Бунге уточнён ареал на всем Урале. Даже непродолжительные сборы в самом начале вегетации большинства растений (28.06-16.07.99г.) позволили найти 171 вид принадлежащий к 47 семействам. Из них 21 вид из «Красной книги» Республики Коми. Других «Красных книг» у нас нет, и сопоставить с ними мы не можем. В числе «краснокнижников» эндем Урала качим уральский (гипсолюбка), в изобилии растущий почти на всех скальных выходах; там же, на скалах, неоднократно находили другой эндем (Урала и Тимана) тимьян Талиева, редкие папоротнички вудсию гладкую, костенец зелёный, криптограмму Стеллера. В тундрах были найдены луазелерия лежачая, диапенсия лапландская, филлодоце голубая. Наше маленькое открытие в квадрате размером 100 х 100 км., в котором находится наш район, на которые поделена Республика Коми в «Красной книге», не отмечены 9 видов из числа, найденных нами (криптограмма Стеллера, нардосмия сибирская, тимьян Талиева и другие). Особенно удивило отсутствие «курильского чая» пятилистника кустарникового, образующего заросли в десятки и даже сотни гектаров. Вселило уверенность в правильности выбора района исследований и порадовало нас изобилие ценного лекарственного растения - родиолы розовой или золотого корня. Нет его, пожалуй, только в гольцовом поясе. В последние десятилетия это растение стало объектом хищнического выкапывания по всему Приполярному и Полярному Уралу. Мы не нашли ни одного следа свежих покопок людей здесь практически нет. Но со строительством дороги ситуация может измениться в худшую сторону. Поэтому все наши сведения об условиях произрастания родиолы, карту её местообитаний с количественными характеристиками мы выслали в виде конфиденциальной записки в приложении к ежегодному отчету нашему единственному постоянному спонсору Департаменту по охране окружающей среды Республики Коми. (Сейчас название другое). Туда же были направлены материалы исследований и ходатайство об образовании четырёх новых охраняемых территорий (памятников природы флористического, лесного, комплексного и гидрологического). Три из них были отклонены по причине нахождения в километровой полосе охраны реки Лемвы и в лесах I категории. Мы с этим не согласны, и подадим ходатайство вновь, дополнив материалами исследований и фактами, полученными летом 2000 года. А один предлагаемый нами объект был Департаментом утвержден. Это комплексный заказник «Долина Поющих Рептилий». Мало того, нам предложили продолжить исследования с целью расширения заказника и образования новых. А в перспективе обосновать создание значительного по площади комплексного заказника.
283. Видовое многообразие, насыщенность флоры Верхней Лемвы редкими видами из Красной книги как критерий её уникальности и необходимости повышения статуса охраны
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Уже первый сезон полностью подтвердил наши предположения об уникальности флоры бассейна. Для четырёх видов были уточнены границы ареала: северная для ивы грушанколистной и истода горьковатого; южная для ситника арктического и минуартии двуцветковой. Ещё для двух незабудочника мохнатого и проломника Бунге уточнён ареал на всем Урале. Даже непродолжительные сборы в самом начале вегетации большинства растений (28.06-16.07.99г.) позволили найти 171 вид принадлежащий к 47 семействам. Из них 21 вид из «Красной книги» Республики Коми. Других «Красных книг» у нас нет, и сопоставить с ними мы не можем. В числе «краснокнижников» эндем Урала качим уральский (гипсолюбка), в изобилии растущий почти на всех скальных выходах; там же, на скалах, неоднократно находили другой эндем (Урала и Тимана) тимьян Талиева, редкие папоротнички вудсию гладкую, костенец зелёный, криптограмму Стеллера. В тундрах были найдены луазелерия лежачая, диапенсия лапландская, филлодоце голубая. Наше маленькое открытие в квадрате размером 100 х 100 км., в котором находится наш район, на которые поделена Республика Коми в «Красной книге», не отмечены 9 видов из числа, найденных нами (криптограмма Стеллера, нардосмия сибирская, тимьян Талиева и другие). Особенно удивило отсутствие «курильского чая» пятилистника кустарникового, образующего заросли в десятки и даже сотни гектаров. Вселило уверенность в правильности выбора района исследований и порадовало нас изобилие ценного лекарственного растения - родиолы розовой или золотого корня. Нет его, пожалуй, только в гольцовом поясе. В последние десятилетия это растение стало объектом хищнического выкапывания по всему Приполярному и Полярному Уралу. Мы не нашли ни одного следа свежих покопок людей здесь практически нет. Но со строительством дороги ситуация может измениться в худшую сторону. Поэтому все наши сведения об условиях произрастания родиолы, карту её местообитаний с количественными характеристиками мы выслали в виде конфиденциальной записки в приложении к ежегодному отчету нашему единственному постоянному спонсору Департаменту по охране окружающей среды Республики Коми. (Сейчас название другое). Туда же были направлены материалы исследований и ходатайство об образовании четырёх новых охраняемых территорий (памятников природы флористического, лесного, комплексного и гидрологического). Три из них были отклонены по причине нахождения в километровой полосе охраны реки Лемвы и в лесах I категории. Мы с этим не согласны, и подадим ходатайство вновь, дополнив материалами исследований и фактами, полученными летом 2000 года. А один предлагаемый нами объект был Департаментом утвержден. Это комплексный заказник «Долина Поющих Рептилий». Мало того, нам предложили продолжить исследования с целью расширения заказника и образования новых. А в перспективе обосновать создание значительного по площади комплексного заказника.
284. Виды загрязнений и их воздействие на человека
Дипломная работа пополнение в коллекции 22.06.2011

диоксид углеродаОбразуется при сгорании всех видов топлива. Увеличение его содержания в атмосфере приводит к повышению её температуры, что чревато пагубными геохимическими и экологическими последствиями. оксид углеродаОбразуется при не полном сгорании топлива. Может нарушить тепловой баланс верхней атмосферы.сернистый газСодержится в дымах промышленных предприятий. Вызывает обострение респираторных заболеваний, наносит вред растениям. Разъедает известняк и некоторые камни.оксиды азотаСоздают смог и вызывают респираторные заболевания и бронхит у новорождённых. Способствует чрезмерному разрастанию водной растительности.фосфатыСодержатся в удобрениях. Главный загрязнитель вод в реках и озёрах. ртутьОдин из опасных загрязнителей пищевых продуктов, особенно морского происхождения. Накапливается в организме и вредно действует на нервную систему. свинецДобавляется в бензин. Действует на ферментные системы и обмен веществ в живых клетках.нефтьПриводит к пагубным экологическим последствиям, вызывает гибель планктоновых организмов, рыбы, морских птиц и млекопитающих.ддт и другие пестицидыОчень токсичны для ракообразных. Убивают рыбу и организмы, служащие кормом для рыб. Многие являются канцерогенами.радиацияВ превышено допустимых дозах приводит к злокачественным новообразованиям и генетическим мутациям.
285. Виды и масштабы воздействий нефтедобывающей промышленности на лесной фонд Ханты-Мансийского автономного округа
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Приуроченность основных видов негативных экологических воздействий нефтегазодобывающего комплекса Система коммуникацийТрассы сейсмопрофилей(1)-3-(5)Линии электоропередачи и связи1-2-3-4-5-(7)Трассы перетаскивания буровых установок(1)-3-(5)-7-(9)Автодороги1-2-(3)-4-(5)-6-7-9-(10)Водоводы(1)-2-(3)-(4)-(5)-7-(9)-(12)Нефтепроводы, продуктопроводы1-2-3-4-5-(6)-7-11Газопроводы1-2-3-4-5-(6)-7-(10)Площадные объектыБуровые площадки1-2-(3)-5-6-7-(9)-11-12-13-14Кустовые насосные станции заводнения нефтяных пластов(1)-2-(5)-7-(9)-12Нефтенасосные станции(1)-2-(5)-(6)-7-(11)Центральные пункты сбора и подготовки нефти, газа и воды(1)-2-(5)-(6)-7-(9)-(10)-(11)-(12)-(14)ё1Факельные устройства(1)-2-(5)-6-7-8-10-11Компрессорные станции(1)-2-(5)-(6)-7-10Карьерные выемки(1)-2-(5)-7-9Свалки(1)-2-5-6-7-(10)Производственные базы(1)-2-7-(11)Населенные пункты(1)-2-6-7ГРЭС10Места захоронения загрязнителей(1)-2-(5)-7-(11)-14Индексы воздействии1 - сокращение покрытых лесом площадей;2 - трансформация лесных земель;3 - нерациональное использование древесных ресурсов;4 - расчленение лесных массивов, образование неустойчивых кулис и опушек;5 - захламление древесными остатками и стройматериалами;6 - увеличение источников лесных пожаров, повышение пожарной опасности;7 - механическое повреждение растительности и почвенного покрова;8 - термическое повреждение растительности;9 - нарушение гидрологического режима почв (затопление, подтопление);10 - загрязнение газообразными выбросами;11 - загрязнение нефтепродуктами;12 - загрязнение минерализованными водами;13 - загрязнение шламом и буровыми растворами;14 - загрязнение химреагентами.Примечание: в скобках указаны воздействия средней интенсивности, без скобок- сильные воздействия.Трассы сейсмопрофилей - объект минимального техногенного воздействия на леса. Основным видом воздействия является захламление притрассовьгх участков древесиной, что ведет к повышению пожарной опасности и ухудшению санитарного состояния лесов. В короткий период разрубки профилей и проведения сейсморазведочных работ отмечаются свойственные для всех объектов нарушения: беспокойство охотфауны, браконьерство и рост источников лесных пожаров. Ширина трасс не превышает нормы отводов.
286. Виды и назначение индикаторов эко-эффективности
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

2. Существует ли угроза для экологической безопасности? Показатели качества окружающей среды привлекают к себе внимание, если они близки к определенным критическим значениям, которые определены санитарно-гигиеническими нормативами, экологическими нормативами, плановым экологическим показателями и т. д. Пример индикатора (индикатор экологической результативности): содержание нитратов в воде после очистки по сравнению с нормативом ПДК. Ценность таких индикаторов состоит в возможности их сравнения с заранее определенным (запланированным или стандартизированным) значением. Однако при постановке невыполнимых, равно как и легко выполнимых нормативов невозможно отразить реальное улучшение эко-эффективности предприятия. Поэтому актуален следующий вопрос:
287. Виды и особенности антропогенных воздействий на природу
Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

Круговорот воды в биосфере происходит следующим образом. Вода выпадает на поверхность Земли в виде осадков, образующихся из водяного пара атмосферы. Определенная часть выпавших осадков испаряется прямо с поверхности, возвращаясь в атмосферу водяным паром. Другая часть проникает в почву, всасывается корнями растений и затем, пройдя через растения, испаряется в процессе транспирации. Третья часть просачивается в глубокие слои подпочвы до водоупорных горизонтов, пополняя подземные воды. Четвертая часть в виде поверхностного, речного и подземного стока стекает в водоемы, откуда также испаряется в атмосферу. Наконец, часть используется животными и потребляется человеком для своих нужд. Вся испарившаяся и вернувшаяся в атмосферу вода конденсируется и вновь выпадает в качестве осадков.
288. Виды и характер воздействия опасностей
Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

Находящаяся в грунте земляного полотна вода постоянно переме-
шается от мест с большей влажностью к более сухим и от более нагретых к холодным. Вследствие этого, вода, проникшая в поры земляного
полотна, при снижении температуры почвы до отрицательных значений
замерзает, увеличиваясь в объеме на 1/11 часть от первоначального. В
результате частицы грунта раздвигаются, и происходит выпучивание
рожной одежды. При оттаивании грунта происходит обратное явле-
ние: дорожная одежда оседает, ее несущая способность снижается. По-
этому в весенний период на дорогах низших категорий вводят ограни-
чение для движения транспортных средств большой грузоподъемности.
Скользкие дороги являются, согласно статистике, одной из главных причин автотранспортных аварий и катастроф. До 30% аварий
га автомобильном транспорте в зимний период обусловлены гололедными явлениями. На большей части территории России длительность
этого периода составляет от 5 до 50 дней. Гололедом называют образо-
вание слоя льда на поверхности дорожного покрытия. Гололед образует-
:я в результате выпадения дождя или мороси при положительной тем-
температуре воздуха (+3° С) на покрытие с отрицательной температурой. В
95% случаев появление гололеда происходит при температуре воздуха,
приближающейся к 0° С, и относительной влажности воздуха от 80 до
100%. При возникновении скользкости коэффициент сцепления шин с
поверхностью дороги уменьшается до 0,08 - 0,15, что приводит к рез-
кому снижению безопасности движения.
289. Виды ответственности за экологические преступления
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
1. Уголовный кодекс РФ.
2. Кодекс административных правонарушений РСФСР.
3. Охрана окружающей природной среды. Постатейный комментарий к закону России. М.,1993.
4. Петров В.В. Экологическое право. М., 1995.
5. Ермаков В. Д., Сухарев А. Я., Экологическое право России. М., 1997.
6. Правовая охрана окружающей природной среда в странах Восточной Европы. Под ред. Петрова В.В. - М„ 1990.
7. Шемшученко B.C., Мунтян В.Л., Розовский В.Г Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. М., 1978.
8. Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм. Правоведение. 1971. №3.
9. Бачило И.Л. Институт ответственности в управлении. Советское государство и право, 1977, №6.
10. Жариков Ю.Г Закон на страже землепользования. Предупреждение земельных правонарушении. М., 1985.
11. Ерофеев Б.В. Советское экологическое право. Общая часть. М., 1988.
290. Виды проверок состояния лесного хозяйства
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009
Основная цель полевых работ - проверить соответствие документации реальному положению дел. Работа выполняется на примере делянок, отобранных при анализе документов. Если выбор не был сделан, то для полевого анализа подбирают несколько лесосек по следующим приоритетам:
- делянки несплошных рубок главного пользования законченные;
- делянки несплошных рубок главного пользования отведенные, но не начатые рубкой;
- рубки ухода в средневозрастных и старше насаждениях (проходные рубки, обновление, переформирование), с изымаемым запасом более 500 кбм. ликвида, отведенные но не начатые рубкой;
- рубки ухода в средневозрастных и старше насаждениях (проходные рубки, обновление, переформирование), с изымаемым запасом более 500 кбм. ликвида, пройденные рубкой либо в процессе разработки в первую очередь в тех лесничествах, на которые выписаны лесорубочные билеты в объемах, не выполнимых силами лесничеств;
- выборочные санитарные рубки, назначенные, но не пройденные рубкой;
- выборочные санитарные рубки законченные;
- рубки в особо охраняемых природных территориях, запрещенные их режимом;
- рубки в особо охраняемых природных территориях, не запрещенные их режимом, но потенциально могущие нанести значительный вред объектам охраны;
- мелкий отпуск частным лицам в порядке рубок ухода и выборочных санитарных рубок (законченные мероприятия);
- сплошные санитарные рубки назначенные, но не осуществленные;
- делянки сплошных рубок главного пользования законченные;
291. Визначення метеорологічних і кліматичних факторів міста Миколаїва
Дипломная работа пополнение в коллекции 10.05.2011

Миколаїв - адміністративний центр Миколаївської області. центр Жовтневого і Миколаївського районів. Місто розташоване при впадінні річки Інгул <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B3%D1%83%D0%BB> у Південний Буг <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D1%83%D0%B3>, за 65 кілометрів від Чорного моря <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5>. Загальна площа міських земель становить 25,3 тис. га (260 кмІ). Миколаїв посідає дев'яте місце за чисельністю населення в Україні; тут мешкає понад 506 400 чоловік ( дані на 2008 рік). Густота населення - 1 959 осіб/кмІ. Загальна довжина вулиць, проїздів та набережних - 960 км.
292. Визуальные методы оценки цикличности в ходе метеоэлементов
Курсовой проект пополнение в коллекции 09.12.2008
М.А. Верещагин, Ю.П. Переведенцев, К.М. Шанталинский, В.Д. Тудрий, С.Ф. Батршина и А.И. Лысая, используя архив аномалий средних годовых температур воздуха, созданного в университете Восточной Англии, выполнили анализ векового хода и межгодовой изменчивости глобального приземного термического режима за 142 года (1856-1997 гг.). [2] Оценки текущего состояния климата существенно расходятся, а число дискутируемых вопросов со временем растет. В связи с этим предпринятый анализ был направлен, прежде всего, на получение независимых уточняющих оценок. Суть полученных ими основных результатов состоит в следующем:
1. Берущий начало с середины XIX века процесс глобального потепления продолжается, что уже привело к повышению средней глобальной температуры на 0, 59°С. Около 90 % этой величины объясняется вариациями CO2 и прозрачностью атмосферы.
2. Внутривековые изменения средних годовых температур воздуха на полушариях имели волнообразную природу и характеризовались заметной обособленностью, что объясняется различиями физического состава и условий функционирования климатической системы на полушариях. Осредненные по Северному полушарию ежегодные значения средних годовых температур воздуха в течение всего исследуемого периода неизменно превышали их значения для Южного полушария; средняя величина разностей средних годовых температур воздуха между полушариями составила 1, 28°С.
293. Викиди АЕС - основне забруднення середовища
Информация пополнение в коллекции 05.09.2010

Для зниження активності реакторної води і підтримки постійного хімічного складу теплоносія частина його весь час відводиться на фільтри всерединіконтурного очищення в блок Спецводоочищення. У якості фільтрувальних матеріалів використовуються, наприклад, іонообмінних смол. Періодично їх замінюють свіжими, а відпрацьовані смоли фільтрів Спецводоочищення, як і інші фільтруючі матеріали та розчини, збирають в ємкості проміжного зберігання. Після витримки протягом певного часу, щоб встигли розпастися короткоживучі радіонукліди, ці РРВ переводять у тверду фазу - заливають бітумом. Далі з ними поводяться так, як і з твердими радіоактивними відходами. До наступної групи рідких відходів відноситься теплоносій першого контуру, частина якого зливають при проведенні ремонтних робіт у реакторному відділенні або при перевантаженні ТВЗ. Оскільки на внутрішніх поверхнях обладнання утворюються радіоактивні продукти корозії, їх частково видаляють, використовуючи для цього дезактиваціні і промивні розчини. До рідким радіоактивних відходів відносяться і води басейнів перевантаження, і води баків аварійного запасу борної кислоти. Рідкими радіоактивними відходами є і так звані трапні води - випадкові протікання теплоносія і обмивочні води та розчини, використані для дезактивації зовнішніх поверхонь устаткування, а також підлог, стін і стель приміщень. З пралень, де перуть спецодяг, миють взуття, теж надходять рідкі радіоактивні відходи. Вода з душових теж може містити радіоактивні речовини, але в таких малих кількостях, що її не відносять до категорії РРВ, хоча надходять з нею так само, як і з іншими рідкими радіоактивними відходами. Всі ці води очищаються від радіоактивних та інших хімічних речовин на установках Спецводоочищення, а потім знову використовуються в технологічному циклі АЕС. Так організується зворотний система водопостачання АЕС.
294. Використання безвідхідних технологій в промисловості
Курсовой проект пополнение в коллекции 24.09.2010

Щоб підтримати постійна кількість води в системі, необхідно покривати її втрати підживленням. Іноді це можна зробити, використовуючи побутові стічні або атмосферно-дощові води. Але, незалежно від цього, якщо взагалі зменшити кількість води, що звертається, у системі, то зменшиться і потреба в підживленні і можна буде ця невелика кількість підживлення брати з водойми без повернення, як це роблять інші галузі промисловості, що споживають воду. Нові системи замкнутого оборотного водопостачання так і проектують: із забором невеликої кількості води на підживлення з водойми, але без скидання в нього стічних вод. Сильно мінералізовану воду, яку потрібно було б скинути із системи замість підпитуючої води, знищують відомими способами. Таким чином, і кількісний і якісний склад води, що звертається в системі, залишається постійним. Узагальнюючи все сказане, побудуємо модель безстічного оборотного водопостачання промислового підприємства. Така модель системи очищення стічних вод і підготовки їх до використання в оборотній системі водопостачання без якого-небудь скидання стічних вод у водойми показана на малюнку 4. Частина стічних вод від технологічних установок підприємства надходить на системи локального очищення ІV, інша частина - умовно чисті води - прохолоджується і повертається у виробництво через вузол оборотного водопостачання 1; інші стічні води (лінії 5) проходять очищення: механічних, фізико-хімічних або біохімічну і надходять очищеними (по лініях 6) у вузол додаткової (остаточного очищення) V і потім у вузол оборотного водопостачання 1, відкіля (по лінії 3) повертаються у виробництво, замикаючи в такий спосіб цикл. Сильно зволожені відходи від очисних установок (по лініях 8), а також мінералізовані стоки, вилучені в процесі підживлення (на малюнку не показані), надходять у вузол підготовки відходів VІІ. Тут від них відокремлюється вода, що повертається у виробництво (по лінії 7); тверді збезводнені відходи, якщо вони можуть бути використані у виробництві, повертаються туди (лінія 9) або йдуть у відвали, але не скидаються у водойми. Воду для підживлення системи беруть з водойми (або інших джерел) по лінії 1.
295. Використання біологічних тестів для оцінки впливу мінеральних добрив на агроекосистему
Информация пополнение в коллекции 07.11.2010

В Інституті агроекології та біотехнології УААН було проведено дослідження на дерново-середньопідзолистому ґрунті і чорноземі типовому малогумусному з встановлення ефективності біотестування за показниками активності ферментів групи оксидоредуктаз щодо педо-хімічних властивостей мінеральних добрив. Використовували фізіологічне кислі азотні добрива та хімічно кислі калійні. Одержані результати показали, що підвищення кислотності ґрунту при застосуванні мінеральних добрив на дерново-середньопідзолистому ґрунті значною мірою було зумовлено вмістом рухомого алюмінію. Його кількість зростала пропорційно внесеним добривам з 2,4 мг/100 г ґрунту на контролі до 5,1 мг/100 г ґрунту у варіанті із застосуванням 240 кг/га NPK. Підвищення кислотності ґрунту призвело до зниження активності оксидоредуктаз на 9,5-25,3%. У тісній зворотній залежності від обмінної кислотності і вмісту іонів алюмінію перебувала активність ферменту - поліфенолоксидази. її кількість зменшилась з 0,440 до 0,329 мг пурпургаліну на 1 г ґрунту. Коефіцієнт кореляції, який визначав залежність між рівнем кислотності, вмістом іонів водню та іонів алюмінію, становив - 0,980-0,998. Активність пероксидази меншою мірою залежала від вмісту рухомого алюмінію: спостерігали лише середній корелятивний зв'язок г= -0,540-0,604. Це зумовлено особливостями ферментів, що досліджували - для поліфенолоксидази оптимальною є нейтральна та слаболужна реакція ґрунтового розчину і тому її активність знижується при переході до кислих умов. Оптимальні рівні рН для пероксидази, навпаки, розміщуються у кислому інтервалі, тому при зміні рівня кислотності перокси-даза має вищий рівень толерантності.
296. Вимірювальні канали контрольно-вимірювальних систем в екології
Курсовой проект пополнение в коллекции 08.03.2010

Вхідна напруга Uа в пристрої порівняння порівнюється з компенсуючою напругою Uк починаючи з старшого розряду. Отже, для конкретного прикладу, напруга в 512 mВ порівнюється з вимірювальною напругою 900 mВ, і оскільки Uк < Ua, пристрій порівняння виробляє сигнал, на виходi першого тригера встановлюється рiвень логiчної одиницi. Далі розподільник імпульсів встановлює в одиничний стан другий тригер і відбувається порівняння компенсуючої напруги Uк = 2n •?U+2n-1•?U, тобто 768 mВ і вимірювальну напругу 900 mВ. Оскільки Uк < Ua на виході другого тригера встановлюється одиниця. В результаті порівняння компенсуюча напруга стає рівною вхідній напрузі, вимірювання закінчується i на виходi аналого-цифрового перетворювача утворюється код 1110000100, який відповідає вимiрювальнiй напрузi 900 mВ. Процес перетворення вхідної напруги Ua=900 в двійковий код наведено в таблицi 2.1.
297. Виникнення та сутність екологічного маркетингу
Информация пополнение в коллекции 18.11.2009

У кінці ХІХ ст. в умовах дефіциту товарної номенклатури і асортименту розвиненою була концепція удосконалення виробництва, яка базувалася на дослідженнях щодо підвищення продуктивності праці. Практично одночасно з нею виникла концепція удосконалення товару. На початку 20-х - кінці 40-х років минулого століття була поширеною концепція інтенсифікації комерційних зусиль, яка характеризувалася появою реклами для просунення на ринку товарів, яким з'явилися конкурентні продукти. На початок 50-х і до початку 70-х років припадає період поширення концепції маркетингу, яка базувалася на дослідженнях потреб споживачів, їх формуванні та ефективному задоволенні. Із середини 70-х років почався етап соціально-етичного маркетингу, який виходить з того, що підприємство повинно не тільки задовольняти запити споживачів більш ефективно, ніж конкуренти, але і підтримувати добробут суспільства. Не так давно виникла також концепція маркетингу відносин, яка орієнтує підприємства на забезпечення тривалих стосунків зі споживачами та іншими субєктами ринку (рис. 1.1).
298. Виноградники в Крыму
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Ìàäëåí Àíæåâèí. Ñàìûé ðàííèé è ðàñïðîñòðàíåííûé â ñðåäíåé çîíå ñîðò. Ðàñòåíèå ñèëüíîðîñëîå, ãðîçäè êðóïíûå, öèëèíäðè÷åñêèå. ßãîäà áëåäíîçåëåíîãî öâåòà ñî ñëàáûì ñèçûì íàëåòîì. Ìÿêîòü ñî÷íàÿ è ñëàäêàÿ. Ñåìÿí â ÿãîäå ìàëî îò 2 äî 4 ØÒÓÊ. Ñîçðåâàåò â ñåðåäèíå èëè â êîíöå àâãóñòà. Ñîðò óðîæàéíûé, íî òðåáóåò îïûëèòåëÿ. Õîðîøèìè îïûëèòåëÿìè äëÿ Ìàäëåí Àíæåâèí ÿâëÿþòñÿ Ìàëåíãð è Øàñëà. Òðåáóåò ïîäðåçêè íà 68 ãëàçêîâ. Ñðåäíèé óðîæàé ñ 4 5ëåòíåãî êóñòà ñîñòàâëÿåò 34 êèëîãðàììà, à ñ 8 10ëåòíåãî êóñòà 1518 êèëîãðàììîâ.
299. Вирішення глобальних енергетичних проблем на прикладі країн Європи
Курсовой проект пополнение в коллекции 08.08.2010

Геотермальна енергія - це тепло Землі, яке переважно утворюється внаслідок розпаду радіоактивних речовин у земній корі та мантії. Температура земної кори углиб підвищується на 2,5-3 °С через кожні 100 м ( так званий геотермальний градієнт).Так, на глибині 20 км вона складає близько 500 °С, на глибині 50 км - порядку 700...800 °С. У певних місцях, особливо по краях тектонічних плит материків, а також у так званих "гарячих точках", температурний градієнт вище майже в 10 разів, і тоді на глибині 500-1000 метрів температура порід сягає 3000С. Однак і там де температура земних порід не така висока, геотермальних енергоресурсів цілком достатньо. Для отримання теплоти, акумульованої в надрах землі, її спочатку треба підняти на поверхню. Для цього бурять свердловини і, якщо вода досить гаряча, вона піднімається на поверхню природним чином, за нижчої температури може знадобитися насос. Геотермальні води - екологічно чисте джерело енергії, що постійно відновлюється. Воно суттєво відрізняється від інших альтернативних джерел енергії тим, що його можна використовувати незалежно від кліматичних умов і пори року. Є два види геотермальних станцій: перші для генерування струму використовують пару, другі - перегріті геотермальні води. У перших суха пара зі свердловини надходить у турбіну або генератор для вироблення електроенергії.. На станціях іншого типу використовуються геотермальні води температурою понад 190оС. Вода природним чином підіймається вгору свердловиною, подається в сепаратор, де внаслідок зменшення тиску частина її кипить і перетворюється на пару. Пара спрямовується в генератор або турбіну і виробляє електрику. Це найбільш поширений тип геотермальної електростанції. Значні масштаби розвитку геотермальної енергетики в майбутньому можливі лише в разі одержання теплової енергії безпосередньо з гірських порід. У цьому випадку в місцях, де знайдено сухі гарячі скельні породи, бурять паралельні свердловини між якими утворюють систему тріщин. Тобто фактично формується штучний геотермальний резервуар, в який подається холодна вода з наступним отриманням пари або пароводяної суміші. Значні масштаби розвитку геотермальної енергетики в майбутньому можливі лише в разі одержання теплової енергії безпосередньо з гірських порід. У цьому випадку в місцях, де знайдено сухі гарячі скельні породи, бурять паралельні свердловини між якими утворюють систему тріщин. Тобто, фактично формується штучний геотермальний резервуар, в який подається холодна вода з наступним отриманням пари або пароводяної суміші. Одним Із перспективних напрямів розвитку геотермальної енергетики є створення комбінованих енерготехнологічних вузлів для отримання електроенергії, теплоти та цінних компонентів, що містяться в геотермальних теплоносіях. Геотермальні установки потребують зовсім невеликих ділянок землі, набагато менших, ніж необхідні під енергетичні установки інших типів. Вони можуть розміщуватися практично на будь-яких землях, включаючи сільськогосподарські угіддя. Якби можна було використовувати усього лише 1 % геотермальної енергії Земної кори (глибина 10 км), ми б мали у своєму розпорядженні кількість енергії, що у 500 разів перевищує всі світові запаси нафти і газу. У 2005 р. потужність електростанцій, що використовують геотермальні ресурси, в усім світі становила близько 8500 МВт. Очікується, що до 2010 р. цей показник перевищить 11000 МВт. Острів - один великий вулкан, сформований мільйони років тому. Геологічна еволюція зробила Ісландію відповідним місцем для збору геотермальної енергії. Пориста порода вбирає сотні міліметрів опадів щороку і підігріває їх в підземних надрах. Використовувати цю енергію не важко питання, воно полягає лише в тому, як пробурити свердловину і підвести гарячу рідину на поверхню до електростанції. Тоді, якщо електростанція запрацює, все як завжди: пара крутить турбіну, яка приводити в дію генератор. Більш ніж 50 країн використовують геотермальну енергію; в значній мірі усюди, де магма і вода стикаются в межах декількох кілометрів на поверхні. Ісландія займає 14-те місце в світі по наявності геотермальних ресурсів, але, в той же час, є найкрупнішим виробником цієї енергії на душу населення.
300. Виробництво електроенергії на АЕС та вплив АЕС на довкілля
Информация пополнение в коллекции 23.02.2011
1. Болем чем достаточно? / Пер. с англ. Д.Б. Вольфберга. М.: Энергоатомиздат, 1984. 216 с.
2. В.В. Бадев, Ю.А. Егоров, С.В. Козаков "Охрана окружающей среды при эксплуатации АЭС", Москва, Энергоатомиздат, 1990 р.
3. Добровольський В. В. Екологічні знання: Навч. посібник. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. 300с.
4. Журавлев В.Ф. Токсикологія радіоактивних речовин: Навч. посіб. М., 1990. 75 с.
5. Использование водорослей для очистки пруда-охладителя Южноукраинской АЭС от радиоактивных веществ // Отчет по НИР Института биофизики СЗ СССР. 1991. № 08-7348. М., 1991. 92 С.
6. Карташов В.В. Радіаційнийв плив викидів АЕС та ТЕС України на навколишнє середовище та населення: Авто реф. дис. канд. техн. наук: 21.06.01 / Український НДІ екологічних проблем. Х., 2004. 21с.
7. Клименко Л.П., Соловйов С.М., Норд Г.Л. Системи технологій: Навч. посібник. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2007. 600.
8. Коггл Дж. Биологические эффекты радиации: Монография. М.: Энергоатомиздат, 1986. 184 с.
9. Маргулова Т.Х., Подушко Л.А. Атомные электрические станции: Учебник для техникумов. М.: Энергоиздат, 1982. 264 с., ил.
10. Монтаж оборудования атомных электростанций. М.: Высшая школа, 1985. 309 с.
11. Промислова екологія: Навч. Посібник / С.О. Апостолюк, В.С. Джигирей, А.С. Апостолюк та ін. К: Знання, 2005. 474 с.
12. Проценко А. Энергия будущего. М.: Молодая гвардия, 1980.-223 ст.
13. Технический прогрес енергетики СССР/Под ред. П.С.Непорожнего. М.: Энергоатомиздат, 1986. 22 ст.
14. Охрана окружающей среды на предприятиях атомной промышленности / Ф.З. Ширяев, В.И. Карпов, В.М. Крупчатников и др.; Под ред. Б.Н. Ласкорина. М.: Энергоатомиздат, 1982. 200 с., ил.
15. Охрана окружающей среды при обезвреживании радиоактивных отходов / И.П. Коренков, И.П. Коренков, Л.М. Хомчик, Л.М. Проказова. М.: Энергоатомиздат, 1989. 168 с.: ил.
16. Тепловые и атомне электростанции: Учебник для вузов / Л.С. Стерман, С.А. Тевлин, А.Т. Шерков; Под ред. Л.С. Стермана 2-е изд., испр. И доп. М.: Энергоиздат, 1982. 456 с., ил.
17. Томілін Ю.А., Григорєва Л.І. Радіонукліди у водних екосистемах південного регіону України: міграція, розподіл, накопичення, доза опромінення людини і контрзаходи: Монографія. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. П. Могили, 2008. 260 с.
18. Томілін Ю.А., Григорєва Л.І. Формування радіаційного навантаження на людину в умовах півдня України: чинники, прогнозування, контрзаходи: Монографія. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2009. 332 с.
19. Томілін Ю.А., Григорєва Л.І. Динаміка накопичення радіоактивних речовин різними видами риб Південно-Бузького басейну // Природничий альманах. Серія: біологічні науки. 2004. Вип. 4. с. 131-138.
20. Томилин Ю.А. О задачах и объеме исследований в районе атомних электростанций //Гигиена и санитария, 1986, № 6. с. 74-76.
21. Ю.А. Израэль "Проблемы всестороннего анализа окружающей среды и принципы комплексного мониторинга", Ленинград, 1988 р.
22. Ядерная энергетика, человек и окружающая среда. Под ред. Бабаева Н.С. М.:Энергоатомиздат, 1984. 311 с.

Blog

Экология