Geum.ru

Экология

  • 1661. Оценка эффективности методов очистки газового потока от сернистого ангидрида
    Курсовой проект пополнение в коллекции 07.03.2011

    Сернистый ангидрид наиболее распространенное соединение серы. Среди газообразных и жидких загрязняющих веществ, которые выбрасываются в атмосферу, сернистый ангидрид SO2 составляет более 10%. Это токсичное вещество, которое оказывает отрицательное воздействие на здоровье людей и окружающую среду. [2] Антропогенное загрязнение серой в два раза превосходит природное. Сернистый ангидрид выбрасывается в атмосферу при сжигании угольного топлива, нефти и природного газа, а также при выплавке цветных металлов и производстве серной кислоты.[3] Наибольшее количество сернистого ангидрида SO2 выбрасывается тепловыми электростанциями, работающими на многосернистом топливе. На металлургических предприятиях более 80% сернистых соединений выбрасываются в атмосферу вместе с отходящими газами агломерационных фабрик. Большое количество сернистого ангидрида выбрасывается при переработке сернистых руд. В области химической промышленности основные источники ядовитых выбросов - предприятия, производящие серу, серную кислоту и перерабатывающие эти продукты. [2] Сернистый газ вреден для человека. Он раздражает верхние дыхательные пути, так как легко растворяется в слизи гортани и трахеи. Постоянное воздействие сернистого газа может вызвать заболевание дыхательной системы, напоминающее бронхит. Сам по себе этот газ не наносит существенного ущерба здоровью населения, но в атмосфере реагирует с водяным паром с образованием вторичного загрязнителя серной кислоты (Н2SО4). Капли кислоты переносятся на значительные расстояния и, попадая в легкие, сильно их разрушают. Наиболее опасная форма загрязнения воздуха наблюдается при реакции сернистого ангидрида с взвешенными частицами, сопровождающейся образованием солей серной кислоты, которые при дыхании проникают в легкие и там оседают. [1]

  • 1662. Оценка эффективности технологий очистки гальванических стоков на Санкт-Петербургском заводе гальванических покрытий
    Курсовой проект пополнение в коллекции 18.03.2011

    Актуальность выбранной темы в том, что соединения тяжёлых металлов, выносимые сточными водами гальванопроизводства, весьма вредно влияют на экосистему. Многие химические вещества, поступающие в окружающую среду, в том числе и в водоёмы, а через питьевую воду в организм человека, помимо токсического действия обладают, мутагенным и тератогенным действием. Токсикологическое действие тяжёлых металлов - сердечнососудистые расстройства, рак, наследственные болезни, паралич, эпилепсия. Канцерогенное действие на теплокровных животных при поступлении в организм с питьевой водой оказывают мышьяк, селен и палладий, а при поступлении в организм другими путями - хром, бериллий, свинец, ртуть, кобальт, никель, серебро, платина. Многие неорганические соединения даже в очень малых концентрациях оказывают вредное воздействие на рыб и их кормовые ресурсы. Большинство водных организмов более чувствительно к действию токсичных веществ, чем человек и теплокровные животные. Разные виды организмов неодинаково переносят действие неорганических соединений. Кумуляция вредных неорганических соединений тканями рыб создает угрозу отравления людей, употребляющих такую пищу.

  • 1663. Оценочно-прогнозная характеристика растительности при выборе мест для обустройства скважин
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Оценка чувствительностиРастительные сообществаПоследствия пожаровВысокочувствительные (к любым пожарам, чаще воз-действующим непосредственно -1, реже косвенно -2)1- полидоминантные темно-хвойные леса среднегорий, темно-хвойно-светлохвойные и темно-хвойно-мелко-лиственные кустар-ничково-зеленомошные и разно-травно-зеленомошные леса низ-когорий, мохово-лишайниковые редколесья высокогорий, элитные древостои хвойных пород горного ВерхоленьяЗамещение коренных типов среднегорной тайги их низко-горными аналогами, сокращение ареалов и темпов восстановления растительности с участием темно-хвойных пород, сокращение ареалов и угроза исчезновения редких видов и биотопов2 лугово-кустарниково-лесные серии сообществ речных долин, приречные древесно-кустарнико-вые заросли с участием тополя серебристогоЗамещение болотно-лугово-лесны-ми, кустарниково-лугово-болотны-ми сериями сообществ, сокращение числа локальных ареалов распро-странения редких видов и биотоповСреднечувствительные (только к сильным верховым и неоднократным низовым пожа-рам, чаще к непосредственно воздействующим -3, реже косвенно - 4)3- Редколесья каменистых осыпей и россыпей, светло-хвойные и мелколиственные зелено-мошные, кустарничково-зеленомошные, травяно-зеленомошные леса низко-горий и их среднегорные аналогиУвеличение продолжительности сроков восстановительно-возраст-ной динамики с участием темно-хвойных пород, замещение лесов южно-таежного типа подтаежными4-сфагновые болота лишайниково-моховые ерники, лиственнично-еловые сфагновые леса речных долин низкогорьяЗамещение на лугово-болотные, кустарниково-лугово-болотные се-рии сообществ, сокращение ареалов распространения редких видов и биотоповНизкочувствительные (формирующиеся, распро-страняющиеся после пожаров)Мелколиственные леса, заросли лесных кустарников и разнотравья, светлохвойные кустарничково-разнотравные, осоково- и злаково-разнотравные леса горного Верхоленья, травяные приречные, осыпно-склоновые луга, травяные болота, пионерные группировки растительности гарей, осыпейНивелировка поместных, высотно-поясных, биогенных различий биотопов, абиогенные видоизмене-ния биотоповВокруг законсервированных скважин первые 5-15 лет обнаженные грунты заселяются спорышем, полевицей, подорожником, иван-чаем и разнообразнейшим в видовом отношении разнотравьем . Для полного залесения буровых площадок требуется не менее 20-30 лет. Как правило, они не были в достаточной степени подготовлены к биорекультивации.

  • 1664. Оцінка впливу проектів на навколишнє середовище
    Информация пополнение в коллекции 31.10.2009

    Оцінка впливу проекту на навколишнє середовища методом зміни продуктивності ресурсів базується на традиційному аналізі "вигоди - витрати". Грошова оцінка фізичних змін обсягів виробництва проводиться з використанням ринкових цін на вхідні ресурси та отриману продукцію проекту. Цей метод передбачає визначення типів впливу проекту на продуктивність ресурсів, які беруть участь у проекті. Слід враховувати не тільки екологічні наслідки, які є запланованим результатом, а й ті, що виникають як побічні ефекти поза межами проекту і можуть мати як позитивний, так і негативний характер. Аналіз зміни продуктивності ресурсів внаслідок реалізації проекту краще за все проводити способом оцінки ситуації "з проектом" та "без проекту". Це дозволяє визначити всі зміни у навколишньому середовищі, які виникли через проект. Треба памятати, що екологічна вартість проекту оцінюється як додатковий негативний вплив, який виникає внаслідок проекту. Даний метод може застосовуватись для проектів агропромислового комплексу, повязаних з виробництвом сільгосппродукції, рибного господарства та ін. Наприклад, для проекту збереження ґрунтів шляхом посіву кормових трав позитивні наслідки проекту можна оцінити за допомогою визначення додаткової кількості зібраних з даної території кормів чи молока, що виробляє велика рогата худоба завдяки покращанню якості кормів, зібраних на території проекту.

  • 1665. Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
    Курсовой проект пополнение в коллекции 11.06.2010

    Внаслідок цих подій загинула 51 особа (у тому числі 11 дітей) та постраждало 389 осіб (у тому числі 163 дитини). У порівнянні з минулим роком кількість загиблих зменшилася на 25%, постраждалих збільшилася на 71%. Серед отруєнь домінують отруєння чадним та побутовим газом (50% від загальної кількості отруєнь), що спостерігалися у Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській (2 НС), Івано-Франківській, Київській (2 НС), Львівській, Луганській (2 НС), Миколаївській, Тернопільській, Черкаській, Харківській (2 НС) та Херсонській (2 НС) областях. Саме з цими ситуаціями повязано 91% кількості загиблих внаслідок отруєнь населення та 87% кількості загиблих внаслідок НС медико-біологічного характеру. З 13 НС, повязаних з інфекційною захворюваністю сільськогосподарських тварин, 7 спричинені поодинокими захворюваннями на сказ великої рогатої худоби в сільськогосподарських товариствах Житомирської (1 НС), Дніпро-петровської (2 НС), Київської (1 НС) та Чернігівської (3 НС) областей, 3 з поодиноким захворюванням на сибірку в приватних та фермерських господарствах Харківської, Одеської та Івано-Франківської областей, 2 з захворюванням на емфізематозний карбункул у приватному господарстві Донецької та фермерському господарстві Закарпатської областей. Серед головних причин виникнення НС медико-біологічного характеру у звітному періоді є неякісна питна вода, порушення правил експлуатації побутових газових приладів, грубе порушення безпеки життєдіяльності, порушення технології при виготовленні харчової сировини, грубе порушення санітарно-гігієнічних норм приготування їжі установами та приватними особами на масових родинних обідах, незадовільний рівень санітарно-просвітницької роботи, зниження контролю за виконанням протиепізоотичних заходів, особливо в Чернігівській області, погіршення екологічного стану водних обєктів.

  • 1666. Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних та водних ресурсів
    Контрольная работа пополнение в коллекции 09.09.2010

    Показником якості (родючості) ґрунтів є бонітет, виражений у балах. Він встановлюється на основі об'єктивних природних властивостей і показниках ґрунтів, до яких відносять показники, що безпосередньо характеризують здатність ґрунтів задовольняти потреби рослин у воді і поживних речовинах, тобто оцінити їхню родючість. Такими показниками є вміст гумусу та фізичної глини в орному шарі, глибини гуму-горизонту, кислотність (рН) орного шару, глибина залягання глейового горизонту, специфічні властивості ґрунтів, які можуть мати достатню кількість вологи і поживних речовин, але наявність токсичних речовин, несприятлива реакція ґрунтового розчину, здатність їх до запливання і утворення кірки при підсиханні можуть різко знизити продуктивність. Ці обставини потребують обов'язкового врахування та оцінки. Якщо несприятливі властивості мають місцевий характер, вони враховуються за допомогою поправочних коефіцієнтів, Оціночний бал, визначений за основними критеріями, кори-гується модифікаційними критеріями шляхом введення поправок на оглеєння, змитість, щебетованість, кислотність, щільність складу та ін.

  • 1667. Оцінка забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту
    Контрольная работа пополнение в коллекции 10.05.2010

    На вулицях міст і сіл України постійно зростає чисельність автомобілів, які негативно впливають на самопочуття мешканців, спричиняють як пряму, так і опосередковану дію: шум, забруднення повітря й ґрунтів, ущільнення ґрунтів тощо. Склад вихлопних газів автомобіля коливається в широких межах і залежить від ряду факторів: типу двигуна (карбюраторний, дизельний), режиму роботи і навантаження, технічного стану, якості палива, кваліфікації і досвідченості водія (табл.1 додатку). Вихлопні гази автомобільного транспорту містять в середньому 4-5% оксиду вуглецю, ненасичені вуглеводні й альдегіди з неприємним запахом, сірковмісні сполуки, сполуки свинцю в разі застосування етильованого бензину, оксиди азоту і особливо небезпечний канцероген бенз(?)пірен, сажу тощо. Відомо, що вихлопні гази автомобільних двигунів містять ряд шкідливих речовин: оксид вуглецю, оксиди азоту, диоксид сірки, канцерогенні речовини, сажу та інші. Одним із найнебезпечніших для довкілля у викидах є оксид вуглецю. Так, наприклад, при концентрації СО в повітрі 0,2 0,25 % людина через декілька хвилин втрачає свідомість, а збільшення концентрації призводить до її смерті. Доведено, що середньостатистичний автомобіль викидає в повітря за рік 770 кг СО, 226 кг вуглеводнів, 41 кг оксидів азоту і до 4,5 кг твердих речовин (сажа і зольні речовини). Автомобільні викиди зумовлюють появу смогів та кислотних дощів, почастішання респіраторних захворювань населення тощо. Особливо значне забруднення спостерігається поблизу перехресть вулиць, біля світлофорів, де автомобілі змінюють швидкість або двигуни працюють на холостому ході.

  • 1668. Оцінка забруднення та визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів
    Дипломная работа пополнение в коллекции 04.12.2010

    Речовина*Густина, т/м3Речовина*Густина, т/м31234Адипінова кислота1,36м-Ксиленол1,022Азелаінова кислота1,03м-Ксилол0,864Азид свинцю4,71Молібден10,20Азобензол1,20Мурашина кислота 1,22Акрилова кислота 1,06Нафта0,73 - 1,04Акрилонітрил0,81Нафта парафінована0,75 - 0,80Аліловий спирт0,85Нікель8,90Алюміній2,70Ніобій8,60Анілін1,02Нітрат алюмінію3,5 - 3,9Анісовий спирт1,11Нітрат заліза1,684Арсенід міді8,00Нітрат міді2,04Ацетон0,79Нітрид заліза6,57Барій3,50Оксид алюмінію3,01Бензальдіацитат1,11Оксид ртуті11,14Бензамід1,341о-Ксилол0,881Бензидин1,25Олово7,30Бензил1,23Оцтова кислота1,05Бензил хлористий1,103Паладій11,9Бензил ціанистий1,015Паливо дизельне0,83Бензиламін0,982п-Ксилол0,861Бензилацетон0,989Платина21,45Бензиловий спирт1,045Пропилова кислота0,99Бензин0,73Пропиловий спирт 0,80Бензоїн1,31Ртуть14,193Бензол0,88Рубідій1,53Бензол хлористий1,219Рутеній12,22Берилій1,85Саліцилова кислота 1,44Бор2,30Свинець11,30Борид міді8,116Селен4,80Бром3,10Сечовина (карбамід)1,33Бутиловий спирт0,81Сірка аморфна1,92Валеріанова кислота 0,94Сірка моноклінічна1,96Ванадій5,96Сірка ромбічна2,07Ванілін1,06Скандій2,50Вісмут9,80Срібло10,5Вольфрам19,3Стирол0,906Вуглець2,30Стронцій2,60Гафній13,3Сурма6,60Гептан0,68Талій 11,85Германій5,35Тантал16,6Гліцерин 1,26Телур 6,24Етиловий спирт0,79Титан 4,50Залізо7,90Толуол0,87Ізобутил: йодистий1,60Уран18,7бромистий1,27Фенол 1,07хлористий0,88Фенолфталеїн1,30Йод (тв.)4,93Формальдегід0,815Йодид миш'яку4,39Формамід 1,139Кадмій8,65Фосген1,392Керосин0,77 - 0,85Фосфор (білий)1,85Кобальт8,70Фторид миш'яку2,66котельне0,90 - 0,93Фторид урану8,95Кремній2,40Фторид хлору3,89Магній1,70Хлорид миш'яку2,163Малеїнова кислота1,59Хром7,19Марганець7,40Цезій 1,90Масла0,86 0,89Цинк7,10Метаборат міді3,859Цирконій 6,40Миш'як5,727Щавлева кислота1,90Мідь8,90

  • 1669. Оцінка стану міської системи м. Києва
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.05.2010

    Клімат Києва помірно-континентальний, з достатнім зволоженням. Середня температура січня 60С, липня -+19,50С. Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з півночі на південь від 24780 до 27000. За рік на території області випадає 600-700мм опадів, головним чином влітку. Київщина має густу річкову мережу 9177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія Дніпро (довжина в межах області 246 км). На території області знаходиться Київське водосховище і частина канівського водосховища (створені на Дніпрі). Всього області 13 водосховищ і понад 200 озер. Ґрунтовий покрив міста є більш строкатим. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік дерново-глеєві, лучні і болотні грунти. У центральній частині на лесах опідзолені чорноземи, темно-сірі, світло-сірі лісові грунти; у південних районах глибокі мало гумусні чорноземи. Ґрунтовий покрив не відіграє якоїсь значної ролі в екосистемі міста, оскільки метою урбанізації регіоні є забезпечення зовнішніх видів діяльності людини, тоді як використання грунтів має сенс лише на ділянках дачної забудови.

  • 1670. Оцінка стану міської системи м. Рівного
    Курсовой проект пополнение в коллекции 08.06.2010

    Якщо якість очищення стічних вод не задовольняє умовам їх скидання у водні об'єкти або стічні води після очищення передбачається використовувати для технічного водопостачання або поповнення міських річок, то в цих випадках організовується їх доочистка. При поповненні стоку міських річок обчищеними стічними водами доочистка повинна забезпечити додання ним властивостей і складу, властивого природним річковим водам. Для доочистки стічних вод використовують фільтри із зернистим завантаженням, установки пінної і напірної флотації, коагуляцію і флокуляцію, сорбцію, озонування, установки для витягання з води з'єднань фосфору і азоту. Для додання обчищеним стічним водам якостей природної води їх доочистка проводиться в каскаді біологічних ставків або на біоінженерних спорудах типу біоплато. Найпростішими очисними спорудами, що використовуються людиною вже більше п'яти сторіч, є поля фільтрації. Вони є майданчиками (карти),, з ухилом до 0,02, оснащені греблями, площею від декількох квадратних метрів до 1,5-2 га. Поля фільтрації влаштовуються звичайно на проникних ґрунтах - пісках, супісках, легких суглинках. Разом з біологічним очищенням стічних вод, в якому беруть участь співтовариства мікроорганізмів як водних, формуються на поверхні карт, так і ґрунтових, розвиваються в товщі проникних ґрунтів, в процесі фільтрації води через породи підстави відбувається її додаткове механічне і частково фізико-хімічне очищення. Перевагами полів фільтрації є простота пристрою і експлуатації. До їх недоліків слід віднести необхідність заняття великих площ, можливість забруднень підземних вод і атмосферного повітря газоподібними продуктами розкладання господарсько-побутових стічних вод, яке відчувається на відстані до 200 м від полів фільтрації.

  • 1671. Оцінка ступені забруднення за біологічними показниками
    Контрольная работа пополнение в коллекции 13.06.2010

    за результатами порівняння населення на ділянках, де забруднення відсутнє і на забруднених ділянках. У першому випадку користуються заздалегідь розробленими системами індикаторних організмів, за допомогою яких за наявністю або відсутністю індикаторних видів або груп та їх відносній кількості можна віднести водойму або її зону до визначеного класу вод. В другому - немає потреби у системі індикаторних організмів або даних про чутливість окремих видів або груп до забруднення, тому що висновок робиться за результатами співставлення складу населення на різних станціях (створах) річки або ділянки водойми, які в різній мірі підлеглі забрудненню. Прикладом такого аналізу є розрахунок сапробіологічного індексу Ротшайна, який розраховується для біоценозів на різних ділянках водойми і використовується для побудови графіка.

  • 1672. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
    Информация пополнение в коллекции 13.02.2010

    Отже, екологічні чинники стають одними з визначальних у формуванні та функціонуванні міжнародних економічних відносин. Тому доцільно розглянути основні напрями впливу екологічних чинників на міжнародні економічні відносини, їх удосконалення та реформування з урахуванням цих чинників, а також основні напрями міжнародного співробітництва у сфері охорони довкілля (рис. 21.1).

    1. По-перше, наявна у світовому господарстві й посилювана під впливом НТР нерівномірність економічного розвитку окремих країн зумовлює і нерівномірність процесів природокористування та неоднаковість екологічних ситуацій у різних регіонах Земної кулі. Екологічні чинники потребують певних змін у розміщенні продуктивних сил як у межах національних кордонів, так і в масштабах світового господарства. Тобто розвиток природних та соціальних продуктивних сил, диференціація ресурсно-екологічних потенціалів окремих країн викликають зрушення у міжнародному поділі праці, а отже й появу нових форм міжнародного економічного співробітництва.
    2. По-друге, дедалі відчутніший вплив на міжнародні економічні взаємозв'язки справляють природоохоронні заходи. Вони здійснюються відповідно до чинних у різних країнах законів, регламентів, стандартів якості навколишнього середовища та інших екологічних нормативів, які, до речі, мають істотні відмінності. Крім того, відносний рівень природоохоронних інвестицій і поточних витрат досить відчутно коливається в розрізі окремих країн. За інших тотожних умов це знижує міжнародну конкурентоспроможність товаровиробників у країнах з відносно вищим рівнем природоохоронних витрат і, навпаки, підвищує конкурентоспроможність продукції тих країн, які мають нижчий рівень екологічних витрат. Звідси виникає і поширюється нове явище в міжнародних економічних відносинах своєрідний екологічний протекціонізм.
  • 1673. Очистка вентиляционных газов от паров n-метилформамида методом адсорбции
    Курсовой проект пополнение в коллекции 23.08.2012

    Отрицательной особенностью активного угля как промышленного адсорбента является его горючесть. На воздухе окисление углей начинается при температуре выше 250°С. Однако известны случаи пожаров на углеадсорбционных установках при более низких температурах. Очевидно, это связано с образованием пирофорных соединений железа типа FeS и Fe2S3 в результате сероводородной коррозии аппаратуры. Загорание пирофорных соединений железа происходит при относительно низких температурах, и в слое они являются очагами воспламенения всей массы угля. Чтобы уменьшить пожароопасность к активному углю при его получении иногда добавляют до 5% силикагеля. Такой адсорбент называют силикарбоном. Практически все активные промышленные угли в том или ином количестве содержат зольные примеси. Зола и ее ингредиенты (минеральные примеси) являются катализаторами многих нежелательных реакций, которые могут протекать в адсорбере. На зольных углях при адсорбции сульфида водорода в присутствии воздуха стимулируется образование серной кислоты. При повышенных температурах, характерных для стадии десорбции (например, 250°С), на зольных углях интенсивно протекает разложение нестойких адсорбатов. Так, значительная часть этилового спирта при 250°С превращается в ацетальдегид и диоксид углерода. Содержание ацетальдегида в этаноловом конденсате после стадии десорбции из малозольного угля составляет 0,025%, а из угля, содержащего 30% золы, 6,2%.

  • 1674. Очистка газовых выбросов фильтрами
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    К аэрозолям относятся взвешенные твердые частицы неорганического и органического происхождения, а также взвешенные частицы жидкости (тумана). Пыль это дисперсная малоустойчивая система, содержащая больше крупных частиц, чем дымы и туманы. Счетная концентрация (число частиц в 1 см3) мала по сравнению с дымами и туманами. Неорганическая пыль в промышленных газовых выбросах образуется при горных разработках, переработке руд, металлов, минеральных солей и удобрений, строительных материалов, карбидов и других неорганических веществ. Промышленная пыль органического происхождения это, например, угольная, древесная, торфяная, сланцевая, сажа и др. К дымам относятся аэродисперсные системы с малой скоростью осаждения под действием силы тяжести. Дымы образуются при сжигании топлива и его деструктивной переработке, а также в результате химических реакций, например при взаимодействии аммиака и хлороводорода, при окислении паров металлов в электрической дуге и т.д. Размеры частиц в дымах много меньше, чем в пыли и туманах, и составляют от 5 мкм до субмикронных размеров, т.е. менее 0,1 мкм. Туманы состоят из капелек жидкости, образующихся при конденсации паров или распылении жидкости. В промышленных выхлопах туманы образуются главным образом из кислоты: серной, фосфорной и др. Вторая группа газообразные и парообразные вещества, содержащиеся в промышленных газовых выхлопах, гораздо более многочисленна. К ней относятся кислоты, галогены и галогенопроизводные, газообразные оксиды, альдегиды, кетоны, спирты, углеводороды, амины, нитросоединения, пары металлов, пиридины, меркаптаны и многие другие компоненты газообразных промышленных отходов.

  • 1675. Очистка грунтовых вод, загрязненных промышленным предприятием Оловозавод г. Новосибирска
    Курсовой проект пополнение в коллекции 08.09.2012

    Предварительный вывод авторов проекта, основанный на анализе существующего опыта эксплуатации, о незначительном влиянии водоотбора на уровень подземных вод первого от поверхности водоносного горизонта и, тем самым, на растительный мир, в целом является довольно обоснованным. Однако этот оптимистический вывод, имеющий важное практическое значение для экологии региона, должен быть подкреплен и более обоснован дальнейшими опытами и экспериментальными исследованиями. В связи с этим одним из важнейших направлений дальнейших работ по повышению эффективности использования подземных вод для водообеспечения Московского региона является создание комплексного мониторинга окружающей среды, включающего подземные воды. Необходимо также провести специальные опытно-фильтрационные экспериментальные работы на опытных полигонах, позволяющие в натурных условиях смоделировать возможное влияние отбора подземных вод на экосистемы бассейнов малых рек. Проведение исследований в рамках такого мониторинга позволит определить необходимость, состав и содержание компенсационных мероприятий по минимизации возможного негативного влияния крупного отбора подземных вод на сток малых рек, состояние растительности, возникновение или усиление карстово-суффозионных процессов, качество отбираемой подземной воды. Кроме того, результаты таких работ позволят разработать научно-обоснованные методические рекомендации по региональной оценке экологических последствий влияния отбора подземных вод на окружающую среду, которые можно будет использовать при решении аналогичных проблем в других регионах.

  • 1676. Очистка от выбросов участка тепловой резки металлов
    Дипломная работа пополнение в коллекции 20.06.2011

    Охрана среды и здоровья населения особенно тесно связаны и актуальны в условиях современных городов. В городах сосредоточено огромное количество мелких и крупных промышленных, энергетических и бытовых источников физического, химического, биологического загрязнения среды. Воздух большинства населенных пунктов содержит значительное количество загрязняющих веществ. Запыленность воздуха из года в год прогрессирует, так как производство развивается более высокими темпами, чем строительство газоочистных устройств. Вредное влияние на здоровье человека оказывает пыль выбрасываемых газов предприятий черной, цветной, химической и других отраслей промышленности, которая затем вместе с воздухом попадает в производственные и бытовые помещения. В атмосферу попадают аэрозольные частицы, газообразные вещества и пары. Все это отрицательно сказывается на здоровье людей. Если пыль содержит токсические присадки, то, попадая на слизистую оболочку верхних дыхательных путей и носоглотки, она вызывает нарушения функций организма, острые местные воспаления легких, а также хронические воспаления кожи и так далее.

  • 1677. Очистка промывных вод производства аккумуляторных батарей для извлечения сульфата аммония
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.10.2010

    Ïîëóáëîêè îáúåäèíåíû â áëîêè ýëåêòðîäîâ.  çàâèñèìîñòè îò ïðåäúÿâëÿåìûõ ê áàòàðåå òðåáîâàíèé ñîîòíîøåíèå ìåæäó êîëè÷åñòâîì ïîëîæèòåëüíûõ è îòðèöàòåëüíûõ ýëåêòðîäîâ ìîæåò áûòü ðàçëè÷íûì, îäíàêî ÷èñëî ðàçíîïîëÿðíûõ ýëåêòðîäîâ îòëè÷àåòñÿ íå áîëåå ÷åì íà åäèíèöó. ×èñëî îòðèöàòåëüíûõ ýëåêòðîäîâ â áëîêàõ íà îäèí áîëüøå, ÷åì ïîëîæèòåëüíûõ.  òîêîîáðàçóþùèõ ðåàêöèÿõ ó÷àñòâóåò îòíîñèòåëüíî áîëüøåå êîëè÷åñòâî àêòèâíîãî âåùåñòâà ïîëîæèòåëüíûõ ýëåêòðîäîâ. Íàõîäÿñü ìåæäó äâóìÿ îòðèöàòåëüíûìè ýëåêòðîäàìè, ïîëîæèòåëüíûé ýëåêòðîä ïðè çàðÿäå è ðàçðÿäå ìåíüøå äåôîðìèðóåòñÿ. Ïðè òàêîì ñ÷åòå ïëàñòèí ïîëîæèòåëüíûå ýëåêòðîäû, êàê ïðàâèëî, íà 10-20% òîëùå îòðèöàòåëüíûõ, à êðàéíèå îòðèöàòåëüíûå ýëåêòðîäû èìåþò òîëùèíó íà 40% ìåíüøå ïîëîæèòåëüíûõ.  íåêîòîðûõ áàòàðåÿõ êîëè÷åñòâî ðàçíîïîëÿðíûõ ýëåêòðîäîâ îäèíàêîâî èëè áîëüøå ÷èñëà ïîëîæèòåëüíûõ ýëåêòðîäîâ.  ýòèõ ñëó÷àÿõ ýëåêòðîäû èìåþò îäèíàêîâóþ òîëùèíó. Ýëåêòðîäíûé áëîê ñ áîëüøèì ÷èñëîì ïîëîæèòåëüíûõ ïëàñòèí èìååò ìåíüøóþ ìàòåðèàëîåìêîñòü.  íåêîòîðûõ êîíñòðóêöèÿõ áàòàðåé áëîê ýëåêòðîäîâ (ðèñ. 2.3) äîïîëíèòåëüíî êðåïèòñÿ ê áàðåòêå 1 ñ ïîìîùüþ ïîëèóðåòàíà 2, ÷òî çíà÷èòåëüíî ïîâûøàåò ñòîéêîñòü áàòàðåè ê âèáðàöèè.

  • 1678. Очистка промышленных газов от газообразных и дисперсных примесей
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    В связи с несовершенством технологических процессов и оборудования на предприятиях гидролизной промышленности в атмосферу поступают отходящие газы, содержащие различные по токсичности газы, пары органического происхождения, мелкодисперсные капли жидкости, твердые частицы (пыль) исходного сырья, лигнина, дрожжей, золы и др. На санитарное состояние атмосферы в первую очередь влияют выбросы основных производственных цехов: отработанный воздух из ферментеров, содержащий углекислый газ, частицы субстрата и живые микроорганизмы; теплоноситель, выбрасываемый из сушилок, содержащий пары воды и частицы сухих микроорганизмов размером 3 v 16 мкм; выбросы из гидролизных аппаратов, инверторов и отстойников, экологическая опасность которых в первую очередь связана с наличием в газе фурфурола; выбросы несконденсированных газов из ректификационных колонн, содержащие метанол и целый ряд органических кислот. Помимо этого существуют выбросы котельных и вспомогательных отделений. Например, из одной известковой печи с объемом выбросов 30000 м3/ч в атмосферу ежегодно попадает 2.5 т твердых частиц, 7.6 т диоксида азота, 8.5 т диоксида серы, 0.6 т окиси углерода. Количество вредных выбросов только по Красноярскому биохимическому заводу оценивается в сотни тонн в год.

  • 1679. Очистка промышленных сточных вод
    Контрольная работа пополнение в коллекции 14.12.2010

    Объекты государственной экологической экспертизы:

    • предпроектные материалы по развитию и размещению производительных сил и отраслей народного хозяйства на территории РФ;
    • проекты целевых федеральных социально-экономических, научно-технических программ, связанных с воздействием на ОПС;
    • проекты федеральных комплексных схем охраны и использования земельных, водных, лесных и других природных ресурсов;
    • материалы по созданию совместных с иностранными фирмами предприятий, деятельность которых связана с использованием природных ресурсов;
    • материалы комплексного экологического обследования участков территорий для последующего придания им правового статуса особо охраняемого природного объекта, зоны экологического бедствия или зоны чрезвычайной экологической ситуации, иной охраняемой природной зоной, а также программы по реабилитации этих территорий;
    • технико-экономические обоснования и проекты на строительство, реконструкцию, развитие, техническое перевооружение, ликвидацию объектов и предприятий федерального значения (магистральные нефтепроводы, газопроводы, железные дороги, автомагистрали, объекты энергетики и топливно-ядерного цикла, объекты по производству и уничтожению ядовитых и наркотических веществ, крупные объекты оборонной промышленности, объекты освоения космоса, объекты с иностранными инвестициями) и других проектов, осуществление которых может нанести вред ОПС двух или нескольких республик в составе РФ, краев, областей, автономных образований, а также сопредельных государств;
    • проекты нормативно-технической и инструктивно- методической документации по охране ОПС и рационального использования природных ресурсов, регламентирующих хозяйственную деятельность;
    • проекты, прошедшие государственную экологическую экспертизу экспертных комиссий, образованных территориальными подразделениями Минприроды России на местах, а также межотраслевых экспертных комиссий в порядке координации и методического руководства (выборочно);
    • материалы экологических обоснований лицензий и сертификатов.
  • 1680. Очистка сточных вод
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.04.2012

    Существование человечества без пресной воды невозможно. Поэтому в последние годы вопрос о чистоте воды и воздуха ставится на многих всемирных форумах. Эта проблема возникла в связи с огромными масштабами промышленного, сельскохозяйственного и коммунального использования вод. Использование пресной воды в таких огромных масштабах приводит к изменению физико-химического состава воды. Для уменьшения вредного влияния промышленного и сельскохозяйственного использования воды на экологию земного шара необходима очистка сточных вод. Очистка сточных вод - обработка сточных вод с целью разрушения или удаления из них вредных веществ. Освобождение сточных вод от загрязнения - сложное производство. Методы очистки сточных вод можно разделить на механические, химические и биологические. Применение того или иного метода в каждом конкретном случае определяется характером загрязнения и степенью вредности примесей.